На всі чотири дати визначення органічні добрива забезпечували краще наростання листового апарату, ніж на контролі. При цьому найвищі показники були на варіанті внесення повної дози гною, де маса листя була більшою, ніж на мінеральному фоні в червні - на 18 г, а в липні, серпні і вересні відповідно на 62, 35 та 22 г. Близькими до них були показники наростання маси листя на варіанті поєднання внесення солома + N60.
Обліками наростання маси коренеплоду встановлено позитивну дію застосування органічних добрив, починаючи з середини вегетації. В середньому за три роки маса 100 рослин цукрових буряків у фазі вилочки була близькою на всіх варіантах досліду. При добрих показниках попередніх середньодобових приростів станом на третю декаду липня коренеплоду на контролі мали масу 230 г. Вона зростала на 45 і 52 г/рослину при поєднанні соломи і N60. Така залежність зберігалася до кінця вегетації.
4.8. Динаміка наростання маси коренеплодів цукрових буряків при застосуванні різних видів та доз органічних добрив, середнє за 2005-2006 рр.,
г/рослину
| Варіант досліду | Фаза розвиненої вилочки | Третя декада | ||
| липня | серпня | вересня | ||
| Контроль (без добрив) | 0.97 | 129 | 219 | 285 |
| Гній 20 т/га | 1.38 | 185 | 253 | 313 |
| Солома 5 т/га | 1,06 | 144 | 228 | 292 |
| Солома 5 т/га + N60 | 1,34 | 181 | 256 | 311 |
Різні види і дози добрив, внесені під цукрові буряки, позитивно впливали на врожайність коренеплодів (табл. 4.9). В середньому за два роки приріст врожаю коренеплодів до контролю на варіантах із застосуванням повної дози гною і при поєднанні соломи і N60. В фактичних величинах приріст врожайності від застосування поєднання соломи і N60 становив відповідно 28,9 г/рослину по відношенню до варіанту без добрив. За ефективність ці добрива прирівнювались до дії гною, оскільки різниця в урожайності коренеплодів знаходилась в межах похибки досліду.
Визначальним фактором різної ефективності добрив були умови волого забезпечення. Збільшення врожайності до контролю від застосування
різних видів органічних добрив змінювалась від-га в 2005 році, до -в 2006р.
4.9 Вплив застосування різних видів та доз органічних добрив на врожайність коренеплодів цукрових буряків т/га
| Варіант досліду | Роки досліджень | В середньому за два роки | ||
| 2001 | 2002 | |||
| Контроль (без добрив) | 26,7 | 28,1 | 27,4 | _* |
| Гній 20 т/га | 30,1 | 31,5 | 30,8 | 3,4 |
| Солома 5 т/га | 72,8 | 29,2 | 28,5 | 1,1 |
| Солома 5 т/га + N60 | 29,6 | 30,8 | 30,2 | 2,8 |
НІР05 1,9 2,2 - -
Примітка. * - приріст до контролю
Різні види і дози органічних добрив, що вивчалися у досліді, забезпечували в усі роки істотне підвищення врожайності коренеплодів порівняно до контролю.
4.4. Технологічні якості коренеплодів цукрових буряків у залежності від застосування різних видів органічних добрив
Збір цукру є похідним від урожайності, вмісту цукру та інших технологічних якостей врожаю коренеплодів, сприятливе поєднання яких є важливим завданням працівників цукробурякового виробництва.
Цукристість коренеплодів може варіювати в широких межах, залежно від генотипу гібриду та абіотичних факторів. В наших дослідженнях, у порівнянні з варіантом де застосовувались лише мінеральні туки, при використанні органічних добрив вміст цукру в коренеплодах за 2005-2006 рр. підвищився на (табл. 4.10.). Строкатість цукристості коренеплодів за роками була зумовлена різним співвідношенням між процесами росту біомаси та запасанням цукру.
Вихід цукру в значній мірі обумовлюється технологічними якостями сировини. Створення умов сприятливого поєднання елементів живлення в системі удобрення цукрових буряків є передумовою збільшення виробництва цукру з одиниці продукції .
4.10. Технологічні якості сировини цукрових буряків при застосуванні різних видів та доз органічних добрив, 2005-2006 рр.
| Варіант досліду | Вміст Цукру % | К+Na+a-N, мг-екв/ кг коренеплодів | Коефіцієнт лужності | Чистота нормального очищеного соку, % |
| Контроль (без добрив) | 16,7 | 10,0 | 1,32 | 90,1 |
| Гній 20 т/га | 16,4 | 10,4 | 1,30 | 89,7 |
| Солома 5 т/га | 16,8 | 10,3 | 1,25 | 90,3 |
| Солома 5 т/га + N60 | 16,6 | 10,2 | 1,29 | 89,9 |
Хоч і в меншій мірі ніж від погоди, але показники технологічних якостей врожаю коренеплодів змінювались і по варіантам досліду. Зокрема, за сумісного застосування соломи і N60 сума патокоутворювачів зменшувалась на 0,4-0,6 мг-екв/кг маси коренеплодів у розрахунку на 100г сирої їх маси. Це пояснюється зменшенням вмісту а-N в першу чергу при сповільненні розкладу органічних речовин добрив. За рівнем позитивного впливу альтернативні види органічних добрив не поступалися гною.
При внесенні під цукрові буряки на фоні повного мінерального органічних добрив розрахунковий вихід цукру зменшився на 0,1% до контрольного варианту і майже не змінювався між варіантами з еквівалентною кількістю енергетичного матеріалу.
Очікуваний вихід цукру визначався співвідношенням рівнів урожайності, цукристості та технологічних якостей сировини. Краще його поєднання (табл. 4.11) склалося при внесенні під цукрові буряки соломи 5т/га.
В значній мірі на вихід цукру впливали втрати при переробці. На користь останніх змінювалось і кількісне співвідношення між виходом патоки та цукру. Внесення в грунт соломи та N60 сприяло зменшенню МБ-фактору на 2,5-3,9%.
4.11. Вихід цукру при застосуванні різних видів та доз органічних добрив, 2005-2006 рр.
| Варіант досліду | Втрати цукру при переробці, % | МБ-фактор | Заводський вихід цукру | |
| % | т/га | |||
| Контроль (без добрив) | 1,13 | 39,1 | 15,57 | 4,27 |
| Гній 20 т/га | 1,19 | 40,3 | 15,21 | 4,68 |
| Солома 5 т/га | 1,11 | 38,6 | 15,69 | 4,47 |
| Солома 5 т/га + N60 | 1,15 | 38,2 | 15,45 | 4,67 |
Отже, за сукупністю впливу на кінцевий показник заводський вихід цукру - поєднання внесення соломи та N60 не поступалося застосуванню традиційного органічного добрива - гною.
РОЗДІЛ 5
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ ВИДІВ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ ПІД ЦУКРОВІ БУРЯКИ
Ефективність сільськогосподарського виробництва визначається кількісними економічними показниками врожайності та його якості і витрат на одержання продукції згідно технологій вирощування польових культур [39].
Розрахунки матеріально-грошових витрат ми проводили за нормативними показниками згідно технологічних карт вирощування цукрових буряків з використанням фактичних цін на продукцію, добрива та паливно-мастильні матеріали станом на вересень 2006 року. До цін на добрива додавали витрати на їх застосування та на збирання і доробку додаткової продукції, одержаної від добрив.
Розрахунки показали, що економічні показники вирощування цукрових буряків залежать від інтенсивності використання добрив (табл. 5.1). Вартість валової • продукції знаходилась в прямій залежності від величини врожаю з коливанням у межах грн. між крайніми за продуктивністю варіантами.
5.1. Економічна ефективність застосування різних видів та доз органічних добрив при вирощуванні цукрових буряків, середнє за 2001-2002 рр.
| Варіант досліду | Вартість урожаю (.Коренеплодів, грн/га | Виробничі витрати, грн /та | Собі вартість 1 т урожаю коренеплодів, грн | Умовно чистий прибуток, грн /га | Рівень рентабельності, |
| Контроль (без добрив) | З^У | А*Г | £4,6? | 1^9 | 8? |
| 1^12оРшКІ20 - ФОН | Шб~~ | ЗОЮ | В5Я& | Я6СЄ | 86 |
| Фон + гній 40 т/га | 6578 | 3704 | 88,96 | 2874 | 78 |
| Фон + солома 5 т/га+ N$0 + сидерат 1 8 т/га | 6415 | 3361 | 82,79 | 3054 | 91 |
Виробничі витрати різнилися лише за рахунок фактору добрива,
35 оскільки решта елементів технології була на усіх варіантах однаковою. Сумарні витрати були найбільшими і складали 3704 грн. в розрахунку на гектар за умови застосування 40 тонн гною. На 12 % вони були нижчими при поєднанні застосування соломи з сидератом.
Собівартість однієї тонни основної продукції ^варіювала в межах від £*,\їгрн «v- \/*^~ ~~ до 88>96 грн - при внесенні 40 т/га гною.
Рівень рентабельності був близьким до контролю при застосуванні соломи із зеленою масою сидерату. На 9% нижча рентабельність одержана У при внесенні під цукрові буряки 40 т/га гною. Різниця в ефективності тут обумовлювалася нижчою окупністю врожаєм коренеплодів повної дози гною (0,18 тонн коренеплодів на одну тонну гною).
За рівнем одержання чистого прибутку варіанти з використанням усіх добрив перевипгували контроль. Найвищий чистий прибуток одержано при сумісному застосуванні зеленої маси сидерату та соломи, де він досягав 3054 -** ' грн/га або перевищував контроль на %. Незважаючи на нижчу рентабельність ^/ внесення гною, умовно чистий прибуток тут отримано на… грн більший у порівнянні з контролем.
РОЗДІЛ 6
ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РІЗНИХ ВИДІВ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ ПІД ЦУКРОВІ БУРЯКИ
При роботі з добривами всі робітники повинні чітко дотримуватися правил техніки безпеки і охорони праці.
До роботи з добривами допускаються особи яким виповнилося 18 років. Всі робітники ( кладовщики, механізатори, вантажники і ін.) перед початком роботи з добривами повинні пройти інструктаж по техніці безпеки і охороні праці.
Правила техніки безпеки і сані гарні правила при роботі з добривами вивішуються в приміщенні складу.
Відстань від складів збереження мінеральних добрив і пестицидів до житлових і суспільних будинків і підприємств по переробці і збереженню харчових продуктів повинна бути не менш 500 м, а до об'єктів, не пов'язаних з постійним перебуванням людей (за винятком підприємств по переробці і збереженню харчових продуктів), - 200м. Склади, призначені для збереження мінеральних добрив, розташовують від житлових і суспільних будинків на відстані не менш чим 200 м.