Смекни!
smekni.com

Стан бібліотечної справи в Німеччині (стр. 2 из 10)

Ще один культурно-історичний центр утворився у Північному Гессені, навколо міста Касселя, відомого своїми багатими колекціями нідерландського живопису, університетом Йоганна Вольфганга Гете з унікальною бібліотекою та Товариством бібліотекарів Гессену.

Серед мальовничих ландшафтів розташовані університетські міста Марбург і Гісен (MarburgundGiessen), а також місто Дармштадт, в якому розмістилася Гессенська земельна наукова бібліотека з фондом понад 1 млн. 400 тис. примірників, яка обслуговує читачів південного регіону Гессену.

Столиця землі – Вісбаден (Wiesbaden), є не лише адміністративним центром, а також містом мистецтва, театру, бібліотек. У Вісбадені працює велика Гессенська земельна наукова бібліотека, в якій зберігається понад 2 млн. книг, періодичних видань, мікрофільмів та інших джерел інформації.

Бібліотеки Фульди

У Східному Гессені з давніх часів існує старовинне єпископське місто Фульда з будівлями у стилі бароко, монастирями та католицькими храмами. Історія Фульди бере свій початок з 12 березня 774 року, коли ченцем Штурміусом було засновано монастир католицького ордена бенедиктинців, навколо якого почало забудовуватися місто. Сьогодні особливу атмосферу Фульди створюють музеї, театр, релігійні громади. Для жителів та туристів гостинно відчинені двері різноманітних бібліотек, серед яких слід назвати, перш за все, міську публічну бібліотеку (120 тис. томів), котра обслуговує як доросле населення, так і дітей , міжнародну дитячу бібліотеку; бібліотеку Професійної вищої школи (160 тис. томів); книгозбірню чоловічого монастиря, що була заснована в 1620 році і нині має фонд понад 116 тис. різних писемних джерел, в т. ч. 88 інкунабул та 97 стародруків;

Засновано в 1729 році бібліотеку теологічного факультету католицького університету, у фондах якої зберігається 169 тис. томів, 157 інкунабул, 2206 стародруків, 66 унікальних географічних карт, 937 середньовічних малюнків тощо.

Та головним бібліотечним центром є Земельна наукова бібліотека Фульди. Тут працює 15 фахівців з вищою бібліотечною освітою на повну робочу ставку (38 годин на тиждень), 4 співробітники вчаться і тому працюють 20 годин на тиждень, технічний персонал складається з 3-х осіб. Директор бібліотеки постійно знаходиться у Франкфурті і працює у Комісії з питань бібліотечної освіти. Щомісяця він відвідує бібліотеку і разом із заступником вирішує необхідні питання.

Комплектується бібліотека обов'язковим примірником усієї друкованої продукції з державних та приватних видавництв Гессену. Тут книги проходять централізовану обробку, у тому числі й в електронному варіанті, що дає можливість оперативно знайти відповідну бібліографічну інформацію у комп'ютерній мережі. Всього книгозбірня об'єднує в своїх фондах понад 320 тис. книжок, 1558 рукописів, 234 інкунабули, 670 старовинних листів, понад 12 тис. дисертацій, 23 тис. шкільних програм, 1600 газет та журналів (1558 з яких – землі Гессен), 8030 нотних видань, 379 географічних карт, 203 мікрофільми тощо. [5]

Найцінніша частина фонд – зібрання праць відомого гуманіста Ульріха фон Хуттена, літератури про його життя, старовинних статей, портретів, хронік та книжок часів Реформації, зокрема Мартіна Лютера. [21]

Бібліотека обслуговує місто Фульду та прилеглу територію в радіусі 100 кілометрів. Нею користуються близько 14 тис. читачів з 68-тисячного населення. Починаючи з 16 років, кожен мешканець може стати читачем бібліотеки, користування якою є безкоштовним. При запису відвідувач отримує пластикову читацьку картку, яку було започатковано у 1996 році. Вся інформація про користувачів вноситься до комп'ютера.

Бібліотека має абонемент, читальний зал, зал періодики, каталожну кімнату, комп'ютерний зал, МБА.

У відкритому доступі абонемента – 22 тис. томів, розташованих за 17-ма розділами. У межах кожного розділу – абеткове розміщення. Всю інформацію про фонд відкритого доступу сконцентровано у генеральному каталозі бібліотеки і занесено до комп'ютерів. Одноразово читач має право замовити і користуватися 5-ма виданнями протягом чотирьох тижнів безкоштовно. Якщо читач користується літературою понад місяць, або книга має історичну цінність, - це буде коштувати 10€. За умов, коли читач не може забрати з собою всі книжки, вони залишаються протягом трьох днів на номері читацької картки.

Газети та журнали видаються терміном до двох тижнів. При необхідності читач може подовжити строк користування, зателефонувавши або безпосередньо відвідавши бібліотеку.

При отриманні книг читачеві видають листок-нагадування, в якому зафіксовано інформацію про автора, назву книги та дату, коли видання слід повернути.

У відділі абонемента постійно чергують два бібліотекарі, також читачі можуть скористатися комп'ютером та ксероксом.

Довідково-інформаційне обслуговування повністю комп'ютеризовано. Так, читачі Гессенської земельної бібліотеки м. Фульди мають можливість користуватися регіональним центральним каталогом, що знаходиться у Франкфурті-на-Майні, також є доступ до інформаційної регіональної мережі Інтернету (HessichesBibliothekInformationssуstem / HEBIS/).

Найбільше читачів користуються читальними залами бібліотеки. У загальному читальному залі зосереджено 10 000 томів, переважно це загальні та спеціальні довідкові видання, керівні та інструктивні матеріали, підручники, словники, юридичні та нормативні документи, фахова бібліографія з різних галузей знання. Решта видань представлена у 27 розділах з різних галузей економіки, науки, культури, спорту, релігії, краєзнавства. У читальному залі працює комп'ютер, крім того читачі можуть користуватись мікрофільмами за допомогою спеціального апарату. При необхідності, можна зробити копії матеріалів, для цього на спеціальному бланку оформлюється замовлення (дається прізвище автора назва та вихідні данні). Одна стандартна сторінка книги або стаття коштує 5 центів . Книги, які видані понад 100 та більше років назад та інша цінна література копіюванню не підлягають. У читальному залі знаходяться каталоги тільки літератури читального залу. Кожен має своє кольорове маркірування. Так, абетковий каталог назв та авторів має зелене маркування, систематичний — біле, а предметний — блакитне.

У читальній залі постійно чергує бібліотечний фахівець, який допомагає читачам знайти необхідні матеріали, оформлює замовлення і здійснює копіювання.

Поруч працює зал періодики, де представлено 1600 газет та журналів, у т. ч. періодичні видання іноземними мовами. 350 назв газет та журналів видаються читачам додому. Особливо слід відзначити періодичні видання з питань бібліотечної справи та бібліографії. Гессенська земельна бібліотека м. Фульди має в своїх фондах 16 різних видань. Серед них «Bibliotheks Dienst», «DialogmitBibliotheken», «Bibliothek furalle», міжнародні «LibrariesandCulture», «Libli» тощо.[8]

Фольксваген-Хаус

Університетська бібліотека ,,Фольксваген-Хаус"(Берлін) займає нове, світле та просторе п'ятиповерхове приміщення, що тривалий час через фінансові труднощі було довгобудом. Цікавий факт: на спорудження бібліотеки двадцять п'ять мільйонів євро виділила держава, стільки ж виділив і університет. Для закінчення будівництва не вистачало п'яти мільйонів, і саме таку суму виділив концерн ,,Фольксваген", після чого бібліотека у своїй назві стала носити наймення промислового гіганта, який розпочав фінансово її підтримувати .

Площа бібліотеки становить 30 тис. кв. м, фонд нараховує 3 млн примірників документів, 400 тис. з яких – у відкритому доступі. У книгозбірні обладнано 715 місць для читачів, 300 з яких під'єднано до мережі Інтернет та ще додатково забезпечена можливість підключення 300 ноутбуків. Слід зазначити, що місця для читачів розташовані невеликими групами (10-20) та чергуються зі стелажами з книгами, на всіх поверхах бібліотеки є представники керівництва. Штат працівників нараховує 160 чоловік. Плата за користування становить 20 євро за рік.

Бібліотека не є типовою для всіх університетів, оскільки під її дахом фактично розташовані дві книгозбірні: бібліотека мистецтв та бібліотека технічного університету. Вразила і сума коштів, що виділяється на комплектування, а це 2 млн євро на рік, причому 25% із них витрачається на придбання документів на електронних носіях та забезпечення доступу до електронних баз даних.

На високому технологічному рівні спроектовано систему автоматичної доставки замовлень. Тут працює чотири ліфти, які розташовані у різних частинах приміщення та з'єднані між собою транспортером по периметру першого поверху. Контейнери для транспортування книг можуть бути доставлені із будь-якого поверху чи його частини в іншу частину приміщення.

Щодня бібліотека видає користувачам 2,5 тис. документів. Замовлення на видання із закритого сховища виконуються протягом години.

Можна взяти книгу з відкритого доступу бібліотеки або повернути її туди, скориставшись не лише послугами бібліотекаря, але і зробити це за допомогою спеціальної машини, яка автоматично зчитує штрих-код із читацького квитка та фіксовану інформацію із спеціального чіпа з інформацією, що вставляється при технічній обробці документа. Машини для запису книг користувачам є новими для бібліотек Німеччини, однак ними користувались ще у 2000 році в бібліотеках США, тоді представники України брали участь у Міжнародному проекті "Бібліотечна справа та відкритий доступ до інформації у Сполучених Штатах Америки".[27]

Робота всіх університетських бібліотек має багато спільного. Узагальнюючи все, згадується влучний вислів: ,,Що таке університет? Це бібліотека та прилеглі до неї приміщення". Саме такими словами можна охарактеризувати сприятливе ставлення галузевого міністерства та керівництва університетів до проблем задоволення інформаційних потреб студентів, науковців, викладачів, а в окремих випадках (бібліотека м. Дрездена) – і мешканців регіону.

Університетські бібліотеки Німеччини сьогодні – це , насамперед, ефективне та продуктивне використання потужних фінансових ресурсів; типові відремонтовані приміщення; фундаментальні колекції документів на традиційних та електронних носіях; максимальний комфорт для роботи як для працівників, так і для користувачів; автоматизація технологічних процесів обробки документів та обслуговування відвідувачів; надання можливості доступу до повнотекстових електронних баз даних з прикладних наук та мережі Інтернет; можливість копіювання документів і трансформування їх в електронному вигляді; стабільність та високий професійний рівень кадрового потенціалу; зручний для користувачів режим роботи; збереження та примноження кращих бібліотечних традицій.