До 1956р. включно обидва потоки чехословацької ПНБ розвивалися паралельно і одночасно. Єдиним відхиленням була присутність в чеській системі ПНБ органів обліку періодичних видань, які в цей час в словацькій системі були відсутні. У 1965р. був опублікований перший щорічник “Бібліографії словацьких бібліографій”. В 1966р. в число об’єктів обліку були введені періодичні видання (вийшов перший випуск “Бібліографії журналів і газет, які виходять в Словаччині”) і грамплатівки.
Починаючи з ІІ-ї половини 60-х рр. стали з’являтися статті, які були присвячені теорії і практиці НБ, аналізу її існуючого стану і перспективи розвитку.
В 1969р. керівник бібліографічного відділу (в даний час – інституту) словацької матіци П. Ліба поставив на обговорення проект нової організації словацької ПНБ. В жовтні 1969р. на семінарі в Любохні було поставлене завдання вивчити перспективи її автоматизації.
Спеціалісти Словаччини, працюючи над проблемами ПНБ виділяють три функції даного виду бібліографії: обліково-реєстраційну, культурно-соціальну і інформаційно-комунікативну. В результаті вони ведуть роботу для підвищення рівня інформативності, семантичності і якості бібліографічної інформації.
Національні бібліографія повинна бути “достовірною. Якісною універсальною документацією про теперішнє і майбутнє народу, і, з цієї точки зору, вона є складовою частиною національної культури”.
З 1970р. структура словацької ПНБ змінена. Віднині вона має загальну назву “Словацька національна бібліографія” і ділиться на серії:
Серія А – Книги і брошури (як вітчизняні, так і видані за кордоном).
Серія В – Періодичні видання (вітчизняні і зарубіжні).
Серія С – Статті з журналів, що виходять у Словаччині на словацькій та іноземних мовах.
Серія D – Спеціальні твори друку:
1) графіка;
2) карти, атласи, глобуси;
3) фірмові каталоги, стандарти, патенти;
4) ноти і грамплатівки;
5) фільми, лібрето, радіосценарії;
6) дисертації;
7) видання малих форм (календарі тощо).
Серія Е – Словацька наука і культура (вибір найбільш репрезентативних робіт для зарубіжжя; щорічник, видається англійською і російською мовами).
В серіях А і В передбачається включення зарубіжних матеріалів. Ряд словацьких бібліографів вимагають побудувати видання не тільки РНБ, але і ПНБ за принципом “словакум”, тобто за комплексним принципом на основі чотирьох ознак: мова, територія, авторство, зміст. Також пропонується злиття даних матеріалів в єдиний, подання їх всіх в одному ряді, про що свідчить відсутність спеціального органу, присвяченого словацькій екстериориці. Привертає до себе увагу і відсутність в цьому плані обліку бібліографічних матеріалів.
Систему органів ПНБ, яку видає словацька матіца, потрібно представити так:
1. Словацька національна бібліографія. Серія А. Книги.
2. Бібліографія журналів і газет, які виходять в Словаччині.
3. Словацька національна бібліографія. Серія С. Статті.
4. Словацькі ноти і грамплатівки.
5. Бібліографія словацьких бібліографій.
Групування матеріалів в органах ПНБ спершу застосовувалось за десятковою класифікацією, потім з 1952р. почався період пошуку, який завершився застосуванням в 1955 – 1957рр. схеми класифікації Державної бібліотеки СРСР ім. В.І. Леніна, а з 1958р. – класифікаційної схеми Всесоюзної книжкової палати.
Бібліографічні записи супроводжуються анотаціями, всі вони позначені індексами УДК і предметними рубриками. Великий інформаційний інтервал в органах ПНБ – проблема, що стоїть особливо гостро. Вихід з даного положенні словацькі бібліографи вбачають в автоматизованій обробці матеріалів. В Словаччині ще в 1977р. закінчився експеримент по машинній обробці книжкового потоку. Серія А словацької ПНБ випускається за допомогою ЕОМ.
В межах співробітництва Матіци Словацької і Центральної бібліотеки Словацької академій наук в 1981р. були підготовлені і використані дані із бази даних “Словацький національний бібліографічних покажчик “Суспільні науки Словаччини у 1980р.”. Цей покажчик – визначний вклад і в міжнародному співробітництві по програмі МІСОН. В рамках функціонування автоматизованої системи словацької ПНБ випускаються і покажчики вибіркового (спеціального) ряду. Це тематичні видання, оформлені за відповідними критеріями на основі даних, накопичених в базі даних ПНБ у ході підготовки серій переписного (реєстраційного) і розписного (аналітичного) ряду. На даний час випускається такий тематичний покажчик, як “Бібліографія літературознавства і художньої літератури в Словаччині в ......... році”.
В якості непостійних випусків ПНБ виходять покажчики, підготовлені за матеріалами:
а) разових записів;
б) постійних записів.
Автоматизація системи національної бібліографії Словаччини створює передумови для співробітництва з системами національної бібліографії інших країн.
В Словаччині в 1990р. були схвалені результати наукового дослідження “Інтегрована автоматизована бібліотечно-інформаційна система (ILIS)”, початого 5 років тому. В її завдання входила розробка нової структури бібліотечного і інформаційного обслуговування, принципи інтерактивної каталогізації, формування національного зведеного каталогу, створення Національного центру баз даних, а також встановлення міжбібліотечних зв’язків за допомогою телекомунікацій.
Однією з основних частин цієї системи є машиночитна база даних національної бібліографії Словаччини в Матіці Словацькій (Національній бібліотеці Словаччини), яка є джерелом уніфікованих бібліографічних даних і повинна забезпечити узгодженість і послідовність бібліотечної і бібліографічної обробки документів у всіх зацікавлених бібліотеках Словаччини. (Центральна база даних Національної бібліотеки в Празі створюється для національної бібліотечно-інформаційної мережі в Чехії).
До числа важливих результатів проекту ILIS відноситься розробка апробованих стандартів типових проектів автоматизованих систем, які може використовувати будь-яка публічна бібліотека – основу для повної або часткової автоматизації своєї діяльності. Ці проекти забезпечують необхідну сумісність і взаємозв’язок всіх автоматизованих бібліотечних систем. В цілях міжнародного обміну інформацією досягнута сумісність бібліографічних записів на основі міжнародних стандартів. Пропонується, щоб створене під час експерименту об’єднання бібліотек різних типів (національних, універсальних, наукових, вузівських, регіональних і районних, масових) стало ядром нової загальнонаціональної бібліотечно-інформаційної мережі.
Є. Таровська подає досвід роботи Словацької технічної бібліотеки (СТБ) – центру науково-технічної інформації Словацької Республіки, яка комплектує фонд вітчизняної і зарубіжної літератури в галузі техніки і по деяким напрямкам природничих, економічних і соціальних наук, збирає технічні норми і патенти, фірмові проспекти і документи Європейського союзу і забезпечує доступ читачів до фонду.
Позитивною тенденцією в діяльності СТБ є отримання обов’язкового примірника, підключення до чесько-словацької мережі SANET і міжнародної INTERNET.
Закон Національної ради Словацької республіки про обов’язковий примірник періодичних і неперіодичних видань (1993), дозволяє СТБ придбати не тільки книги, але і вітчизняну періодику, за виключенням офіційних документів і газет.
Після роз’єднання ЧССР на дві незалежних держави і утворення Словацької республіки словацька національна бібліографія отримала політичні умови для свого самостійного розвитку.
ІІІ. Список використаної літератури
1. Коршунов О.П. Библиографоведение. Общий курс. - М.: Изд-во "Кн.палата", 1990.
2. Моргенштейн И.Б., Уткин Б.Т. Занимательная библиография. -М.: Изд-во "Кн. палата", 1987.