Смекни!
smekni.com

Методи підвищення ефективності виробництва і використання кормів за цілорічно однотипної годівлі високопродуктивних корів (стр. 5 из 13)

Таблиця 7

Характеристика консервованих кормів за кислотністю у зв’язку з вологістю вихідної сировини (ячмінь+овес+горох+вика)

Вологість вихідної маси рH Аміак, г/кг Всього кислот, % Співвідношення кислот
молочна оцтова масляна
79,8 3,62 1,17 2,75 72,2 27,8 -
72,1 3,65 0,93 2,61 71,3 28,7 -
67,2 3,70 0,87 2,45 70,9 29,1 -
65,3 4,02 0,70 2,23 66,9 33,1 -
60,3 4,20 0,62 2,10 63,3 36,7 -
58,0 4,32 0,56 2,05 60,6 39,4 -
50,8 4,55 0,70 1,90 54,7 45,3 -
39,7 4,87 0,84 1,21 51,1 48,9 -

Дослідження БАР. Сучасні сорти сої характеризуються різним вмістом ізофлавоноїдів і їх кількість залежить від фази вегетації рослин. Вміст ізофлавоноїдів у вегетативній масі сортів сої, що досліджувалися, у пізні фази розвитку рослин – початку та повного наливу зерна практично однаковий і більший, порівняно з фазою цвітіння, в 1,14 – 1,97 раза. Найбільший вміст ізофлавоноїдів міститься у вегетативній масі сої сорту Фея у фазу початку наливу зерна (рис. 2).

Встановлено, що у вегетативній масі сої сорту „Мрія” у період наливу зерна, а саме у цю фазу вегетації проводили скошування сої на силос, містилося більше 70 біологічно активних речовин фенольної природи, які представлені: флавонами (кемпферолом, кверцетином і їх 3-0-глікозидами); ізофлавонами (даідзеіном, геністеіном, формононетином і біоханіном і їх 7-0-глікозидами); оксикумаринами (скополетином, умбеліфероном, ескулетином); оксикоричними кислотами (хлорогеновою, неохлорогеновою, феруловою і n-кумаровою).

Напевно, з цими речовинами, у першу чергу з ізофлавонами, ототожнюється підвищення жирномолочності корів.

Заміна у складі кормових сумішок для високопродуктивних корів у період роздоювання кукурудзяного силосу на кукурудзяно-соєвий силос не приводила до зниження запліднення корів і отримання від них життєздатних телят. Навпаки, характер годівлі сприяв скороченню кількості осіменінь на 11,9%, сервіс-період у корів скоротився на 17,1 днів або 28,2%.

Техніко-економічна оцінка застосування ряду соргових культур. Енергетична оцінка вирощування соргових культур показала, що найбільший збір валової енергії одержано на посівах сорго-суданкового гібриду Ювілей 50 – 286,1 ГДж на варіанті без добрив та 338,1 ГДж – на удобрених ділянках. Хоч ця культура була найбільш енергоємною при вирощуванні, проте у зв’язку з високою врожайністю характеризувалася найвищими енергетичними коефіцієнтами, що мало велике практичне значення, переважаючи основну силосну культуру – кукурудзу за цим показником в 1,83 і 1,67 раза, а за коефіцієнтом енергетичної ефективності – в 1,69 і 1,66 раза (табл. 8).

Таблиця 8

Енергетична оцінка вирощування соргових культур і кукурудзи при збиранні їх у молочно-воскову стиглість зерна (середнє за 2002 – 2005 рр.)

Культури Агрофони Витрати сукупної енергії, ГДж Вихід з 1 га, ц Вихід з 1 га, ГДж Енергоємність виробництва 1 ц, ГДж Енергетичний коефіцієнт Коефіцієнт енергетичної ефективності
сухої речовини кормових одиниць перетравного протеїну валової енергії обмінної енергії сухої речовини кормових одиниць перетравного протеїну
Кукурудза без добрив 19,3 80,9 63,6 1,4 146,4 80,1 0,24 0,30 13,8 7,2 4,2
(NPK)45 24,6 98,8 82,7 2,8 180,2 101,2 0,25 0,30 8,8 7,3 4,1
Суданська трава без добрив 18,5 119,4 71,4 1,2 215,7 102,7 0,16 0,26 15,4 11,6 5,6
(NPK)45 24,1 131,5 89,2 3.2 236,8 121,0 0,18 0,27 7,5 9,8 5,0
Трава Колумба без добрив 18,4 112,9 64,3 1,8 204,1 94,0 0,16 0,29 10,2 11,1 5,1
(NPK)45 24,2 129,7 81,4 5,0 238,2 114,6 0,19 0,30 4,8 9,8 4,7
Сорго-суданко-вий гібрид Ювілей 50 без добрив 21,6 158,0 112,3 4,0 286,1 153,4 0,14 0,19 5,4 13,2 7,1
(NPK)45 27,6 187,5 143,7 5,6 338,1 189,0 0,15 0,19 4,9 12,2 6,8

Проте, високий вміст клітковини у фазу молочно-воскової стиглості (34% і більше на суху речовину) вимагає ретельного балансування раціонів високопродуктивних корів за вмістом цієї речовини та її якістю.

Обгрунтування технології заготівлі силосу з соргових культур. Вперше було застосовано силосування зеленої маси трави Колумба у виробничих умовах. Визначили якість силосу у зв’язку з фазами вегетації цієї культури. Провели 2 диференційованих досліди по визначенню перетравності поживних речовин силосу з трави Колумба, заготовленого у фазу молочної і молочно-воскової стиглості вихідної сировини та 2 науково-господарських досліди по визначенню ефективності застосування таких силосів у складі кормових сумішок для великої рогатої худоби.

Встановлено, що силоси з трави Колумба, скошеної у молочну і молочно-воскову фази стиглості, поступаються кукурудзяному за енергетичною цінністю, хоч мають дещо більший вміст протеїну з розрахунку на суху речовину, проте за показником продуктивної дії не можуть бути віднесені до пріоритетних кормів.

Вдосконалення системи виробництва кормів з багаторічних трав. Вихід кормових одиниць і перетравного протеїну з 1 га посіву люцерни у пресованому сіні був більшим, відповідно, на 10,0% і 20%, порівняно з заготівлею розсипного сіна. У сінажі вихід цих речовин був ще більшим, відповідно, на 30,1% і 28,6%, порівняно з розсипним сіном (табл. 9).

Таблиця 9

Зведені дані про затратність різних технологій виробництва кормів з люцернипри використанні комплексу кормозбиральної техніки фірми ,,Krone”

Показники Сіно Сінаж
подрібнене пресоване
Вихід з 1 га, ц: корму 69,2 72,2 130,0
сухої речовини 57,4 59,9 58,5
сирого протеїну 9,2 11,1 11,5
кормових одиниць 33,9 37,3 44,1
перетравного протеїну 7,0 8,4 9,0
кормо-протеїнових одиниць 51,9 60,2 67,0
Затрати енергії на вирощування та заготівлю сіна, МДж/га 9820 9842 9207
Затрати енергії, МДж: на 1 ц к.од. 289,1 263,9 208,8
на 1 ц КПО 188,9 162,4 137,4
Прямі затрати, грн./га: 121,1 129,2 117,0
Затрати на 1 т продукції, грн.: корму 17,5 17,9 9,0
кормових одиниць 35,7 34,6 26,5
кормо-протеїнових одиниць 23,3 21,3 17,5

При заготівлі пресованого сіна, порівняно з розсипним, вихід КПО з 1 га збільшувався на 16,8%, а у сінажі – на 29,1%.

Заготівля сінажу у виробничих умовах, порівняно з розсипним і пресованим сіном, дала змогу не тільки збільшити вихід КПО з одиниці земельної площі, відповідно, на 29,1% і 10,6%, але і знизити енергозатрати на одиницю цих речовин, відповідно, на 19,4% і 12,5%. При цьому прямі затрати кошт на виробництво 1 т КПО знижувались на 24,9% і 17,8%.

Враховуючи вищезазначене та результати оцінки ефективності різних режимів скошування люцерни, можна зробити висновок, що для створення конвейєру виробництва зеленої маси для високопродуктивної молочної худоби на протязі літа, підвищення врожайності та зниження енергозатрат з розрахунку на одиницю корму цю культуру необхідно постійно скошувати у перший рік використання у фазу повної бутонізації – на початку фази цвітіння, на другий рік – через кожні 30 – 35 днів у фазу бутонізації на варіантах першого скошування на початку цвітіння, на третій рік – за методом першого року, а заготовляти корм – у вигляді сінажу та пресованого сіна.

Розробка, удосконалення і оцінка технології однотипної годівлі високопродуктивних корів.

Система сталої однотипної годівлі високопродуктивних корів. З метою мінімізації витрат при виробництві молока, що сприятиме економічній ефективності його виробництва, доцільно поєднувати такі корми, які, по-перше, здатні забезпечувати тварин комплексом необхідних поживних речовин у достатній мірі і, по-друге, є найменш енергозатратними при виробництві.

При вирішенні завдання щодо оптимізації складу сумішок для корів і ремонтних телиць використовували результати досліджень, в яких були визначені найбільш ефективні корми з точки зору раціонального використання земельних ресурсів і економії енергії за умови нарощування обсягів виробництва молока.

У цьому аспекті пріоритетними кормами у молочному скотарстві зони Лісостепу України є такі: серед консервованих – сінаж, сіно пресоване з багаторічних трав, зерносінаж з суміші озимих тритикале і вики, силос з підвищеним вмістом сухої речовини з суміші ячменю, вівса, гороху і вики, кукурудзяно-соєвий силос; серед зелених – зелена маса люцерни, сорго-суданкового гібриду, 4-компонентної злако-бобової сумішки ярих зернофуражних культур. Серед зернофуражних культур за показником енергозатратності виробництва 1 МДж ОЕ беззаперечну перевагу має зерно ячменю, озимої пшениці, кукурудзи. Також вигідно покупати пивну дробину. Використання цих кормів було покладено в основу створення кормових сумішок для корів у відповідності з їх потребою за деталізованими нормами годівлі.