Смекни!
smekni.com

Наукові та прикладні основи охорони й управління родючістю солонцевих ґрунтів (стр. 4 из 7)

Області Гіпсування, роки Плантажна оранка, роки
2005 2006 2007 2008 2009 2010 Всього 2005-2010 2010-2015 2005 2006 2007 2008 2009 2010 Всього 2005-2010 2010-2015
АР Крим 10 10 10 10 15 15 70 60 10 10 10 15 15 15 75 80
Вінницька
Дніпропетровська 8 8 8 8 8 10 50 60
Донецька 7 7 7 7 7 8 43 45 0,2 0,2 1 1 1 1 4,4 10
Закарпатська
Запорізька 10 10 12 12 14 14 72 80 1 1 2 2 2 3 11 15
Київська 3 3 3 3 3 4 19 20
Кіровоградська
Луганська 4 5 5 5 5 5 29 30 0,2 0,2 1 1 1 1 4,4 10
Миколаївська 10 10 10 10 12 12 64 50 2 2 5 5 5 6 25 20
Одеська 10 10 10 10 10 10 60 70
Полтавська 8 8 8 8 10 10 52 60
Харківська 4 4 4 4 5 5 26 25
Херсонська 20 20 20 20 30 30 140 150 5 5 10 10 10 10 50 40
Хмельницька
Черкаська 2 2 2 2 2 2 12 10
Чернігівська 15 20 20 20 25 25 125 130
ВСЬОГО 116 122 124 124 152 156 794 820 18,4 18,4 29 34 34 36 169,8 175

Таблиця 3 - Нормативи прибавок урожаю сільськогосподарських культур за рахунок меліорації солонцевих грунтів

Засоби

меліорації

Підтипи

солонцевих земель

Сільськогосподарські культури
зернові цукровий буряк однорічні трави багаторічні трави
сере-днє посу-шливі роки вологі роки сере-днє посу-шливі роки вологі роки сере-днє посу-шливі роки вологі роки сере-днє посу-шливі роки вологі роки
Лісостеп
Гіпсування (10 т/га) Солонці чорноземно-лужні солончакові й солончакуваті 6,7 2,9 10,1 70 63 116 22,8 18,8 35,1 19,5 - 21,8
Гіпсування (8 т/га) Лужно-чорноземні солонцюваті грути 3,5 2,6 5,6 67 - - 30,7 - - 49,4 10,0 81,5
Степ
Гіпсування (5 т/га) Солонці каштанові (богар) 3,3 2,8 5,1 - - - - - - - - -
Гіпсування (4 т/га) Солонці каштанові лучні (богар) 4,4 3,5 5,1 - - - - - - - - -
Гіпсування (4 т/га) Темно-каштанові солонцюваті грунти (богар) 3,0 - - - - - - - - - - -
Гіпсування (5 т/га) Темно-каштанові солонцюваті грунти (зрошення) 6,5 8,3 6,0 - - - - - - - - -
Плантаж-на оранка Солонці каштанові (богар) 6,9 5,1 7,7 - - - - - - - - -
на глибину 60 см Солонці каштанові лучні (богар) 4,2 - 5,2 - - - - - - - - -
Темно-каштанові солонцюваті грунти (зрошення) 10,2 - - - - - - - - - - -

Вивчення сольового складу солонцю каштанового малонатрієвого неплантажованого показало, що за 50 років їх сільськогосподарського використання кількість загальних і токсичних солей у профілі зменшилася у двічі. Це зменшення відбулося передусім за рахунок хлоридів та сульфатів натрію. Так, порівняно з 1967 роком, кількість хлоридів зменшилася у 2 рази (з 0,21-0,28 м-екв/100 г у 1967р. до 0,12-0,14 м-екв/100 г у 2003р.), а сульфати у верхній частині профілю майже зовсім зникли. Вміст катіону натрію знизився з 0,7 – 3,9 м-екв/100 г у 1967 до 0,07 – 1,5 м-екв/100 г у 2003-2005 р. Натомість у ґрунтах спостерігається тенденція до деякого збільшення кальцію та магнію. Такі зміни у катіонному складі зумовили зростання відношення Сa:Na з 0,2-0,5у 1967 році до 4,0-5,4 у 2003-2005 роках (табл.__).

Картину вертикального розподілу водорозчинних солей у неплантажованому солонці каштановому малонатрієвому представлено на рис __. З рисунка видно, що усі солі рівномірно розподілені до глибини 150 см, у цій частині профілю переважають гідрокарбонати кальцію та магнію. Акумуляційним горизонтом для водорозчинних солей став шар 150-175 см, склад солей у ньому хлоридно – сульфатний магнієво кальцієвий.

У цілому можна констатувати, що за 50 років сільськогосподарського використання у солонці каштановому малонатрієвому наявний процес розсолення..Імовірно цей процес відбувається під впливом атмосферних опадів, чому сприяє зменшення щільності складення орного шару та зменшення потужності ілювіального горизонту, що є результатом постійного обробітку цих ґрунтів.

Динаміка вмісту водорозчинних солей у солонцях каштанових малонатрієвих

Рік Глибина,см Плантаж Контроль
загальна сума солей,% сума токсичних солей,% Ca Na Ca:Na загальна сума солей,% сума токсичних солей,% Ca Na Ca:Na
1957 0-30 0,124 0,06 0,34 0,73 0,5 0,106 0,03 0,17 0,40 0,4
30-40 0,129 0,06 0,44 0,73 0,3 0,143 0,08 0,29 0,91 0,3
40-60 0,125 0,07 0,27 0,85 0,3 0,139 0,09 0,24 1,16 0,2
60-75 0,336 0,13 0,62 0,92 0,7 0,428 0,07 0,91 2,05 0,4
75-100 1,280 0,49 8,02 3,35 2,3 0,602 0,41 1,94 4,23 0,5
100-150 0,563 0,51 0,62 6,58 0,1 0,399 0,37 0,30 5,03 0,06
1967 0-30 0,069 0,05 0,29 0,61 0,5 0,109 0,05 0,12 0,76 0,2
30-40 0,083 0,08 0,23 1,11 0,2 0,115 0,07 0,15 1,04 0,1
40-60 0,089 0,09 0,17 1,29 0,1 0,106 0,09 0,15 1,30 0,1
60-75 0,095 0,09 0,27 1,13 0,2 0,215 0,52 1,38 1,82 0,8
75-100 0,195 0,06 0,29 0,55 0,5 0,540 0,40 2,22 3,99 0,6
100-150 0,274 0,27 0,21 3,90 0,1 0,416 0,44 0,39 6,00 0,1
2003 0-30 0,062 0,02 0,47 0,06 7,8 0,061 0,03 0,37 0,08 4,6
30-40 0,061 0,03 0,36 0,12 3,0 0,063 0,03 0,38 0,11 3,6
40-60 0,064 0,04 0,41 0,02 20,5 0,109 0,03 0,41 0,16 2,6
60-75 0,073 0,06 0,24 0,50 0,5 0,077 0,04 0,38 0,35 1,1
75-100 0,252 0,14 1,54 1,0 1,5 0104 0,06 0,46 0,63 0,7
100-150 0,200 0,11 0,48 1,15 0,4 0,324 0,22 7,75 1,15 6,7
2005 0-30 0,067 0,02 0,57 0,07 8,1 0,065 0,04 0,34 0,07 4,8
30-40 0,068 0,01 0,45 0,13 3,5 0,080 0,05 0,28 0,13 2,2
40-60 0,068 0,04 0,47 0,06 7,8 0,079 0,04 0,31 0,20 1,6
60-75 0,077 0,01 0,31 0,32 1,0 0,089 0,05 0,38 0,22 1,7
75-100 0,200 0,12 2,03 1,40 1,5 0,159 0,13 0,41 0,51 0,8
100-150 0,184 0,10 0,78 1,10 0,7 0,216 0,20 3,44 1,52 2,3

Вивчення сольового складу неплантажованих темно–каштанових слабосолонцюватих ґрунтів показало, що в перші роки зрошення у верхній 0-100см частині ґрунтового профілю значно знижується вміст загальних і токсичних солей, в основному за рахунок хлоридів і сульфатів натрію. Горизонт сольових акумуляцій переміщається на глибину 75-100 см.