Смекни!
smekni.com

Наукові та прикладні основи охорони й управління родючістю солонцевих ґрунтів (стр. 5 из 7)

В подальшому процес розсолення верхньої частини ґрунтового профілю стабілізується, про що свідчить незначне зниження вмісту загальних і токсичних солей у 0-100см частині профілю, порівняно з попередніми роками досліджень. Вміст солей тут коливається в межах 0,04-0,09%, у якісному складі солей переважають гідрокарбонати кальцію.


Таблиця __. Динаміка вмісту водорозчинних солей в темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтах, зрошуваних прісною водою

Рік Глибина,см Плантаж Контроль
загальна сума солей,% сума токсичних солей,% Ca Na Ca:Na загальна сума солей,% сума токсичних солей,% Ca Na Ca:Na
1966 0-30 0,105 0,04 0,89 0,26 3,4 0,061 0,06 0,85 0,34 2,5
30-40 0,123 0,05 0,86 0,21 4,1 0,058 0,06 0,41 0,55 0,7
40-60 0,090 0,05 0,62 0,19 3,3 0,066 0,07 0,32 0,72 0,4
60-75 0,112 0,07 0,49 0,25 2,0 0,110 0,11 0,11 1,55 0,1
75-100 0,103 0,08 0,22 0,94 0,2 0,178 0,18 0,18 2,45 0,1
100-125 0,327 0,27 0,89 2,69 0,3 0,586 0,59 2,48 5,46 0,5
125-150 0,279 0,24 0,40 2,73 1,1 0,563 0,56 1,07 6,21 0,2
150-175 1,443 0,61 13,0 4,12 3,2 0,829 0,83 11,5 6,79 1,7
175-200 0,929 0,36 9,14 4,97 1,8 0,806 0,81 11,0 7,33 1,5
1970 0-30 0,077 0,03 0,53 0,18 2,9 0,039 0,04 0,28 0,30 0,9
30-40 0,109 0,07 0,52 0,68 0,8 0,054 0,05 0,46 0,40 1,1
40-60 0,088 0,04 0,87 0,19 4,5 0,046 0,05 0,43 0,43 1,0
60-75 0,112 0,04 0,82 0,27 3,0 0,024 0,02 0,20 1,01 0,2
75-100 0,119 0,08 0,27 0,89 0,3 0,134 0,13 0,19 1,80 0,1
100-125 0,181 0,09 0,29 0,90 0,3 0,156 0,16 0,15 2,05 0,1
125-150 0,792 0,40 5,96 2,07 2,9 0,470 0,47 10,3 2,60 3,9
150-175 0,887 0,43 0,95 2,73 0,3 0,399 0,40 6,0 1,56 3,8
175-200 0,864 0,44 0,10 2,64 0,03 0,421 0,42 6,24 1,24 5,03
2003 0-30 0,089 0,03 0,74 0,11 6,7 0,021 0,06 0,58 0,08 7,3
30-40 0,076 0,03 0,60 0,12 5,0 0,022 0,02 0,65 0,10 6,5
40-60 0,088 0,04 0,65 0,23 2,1 0,033 0,03 0,79 0,14 5,6
60-75 0,084 0,03 0,65 0,22 6,9 0,048 0,05 0,67 0,26 2,6
75-100 0,556 0,25 4,70 0,68 7,0 0,064 0,06 0,48 0,58 0,8
100-125 0,427 0,23 2098 0,80 3,7 0,081 0,08 0,31 0,95 0,3
125-150 0,125 0,09 0,50 0,63 0,8 0,143 0,14 0,62 1,40 0,4
150-175 0,165 0,12 0,65 0,95 0,7 0,189 0,19 1,30 1,40 0,9
175-200 0,849 0,25 8,93 1,00 8,9 0,196 0,20 1,68 1,40 1,2
2005 0-30 0,085 0,03 0,89 0,13 6,8 0,041 0,03 0,57 0,10 5,7
30-40 0,082 0,03 0,61 0,15 4,1 0,036 0,02 0,71 0,14 5,1
40-60 0,088 0,04 0,63 0,32 1,9 0,044 0,03 0,55 0,14 3,9
60-75 0,085 0,04 0,60 0,22 2,7 0,060 0,04 0,64 0,21 3,0
75-100 0,543 0,23 5,28 0,55 9,6 0,100 0,06 0,44 0,46 0,9
100-125 0,445 0,42 1,72 0,91 1,9 0,101 0,07 0,55 1,10 0,5
125-150 0,132 0,08 0,34 0,80 0,4 0,187 0,16 0,60 1,60 0,4
150-175 0,172 0,12 0,63 1,00 0,6 0,294 0,20 1,40 1,60 0,8
175-200 0,860 0,24 5,32 1,40 3,8 0,327 0,22 2,80 2,10 1,3

Примітка. У таблиці використані фондові матеріали лабораторії родючості зрошуваних і солонцевих ґрунтів (науковий звіт за 1970 рік).

За роки зрошення вміст водорозчинного натрію у всьому профілі знизився у

2 – 2,5 рази, натомість спостерігається тенденція до збільшення кількості водорозчинного кальцію, джерелом постійного надходження якого в ґрунти є гідрокарбонатно – кальцієві зрошувальні води. Збільшення кількості водорозчинного кальцію обумовлює і зростання показника Сa:Na (табл._).

Порівняно з 1970 роком, горизонт сольових акумуляцій з вмістом солей 0,20-0,32 % гідрокарбонатно – сульфатного магнієво - кальцієвого складу виявився на глибині 175-200см, що свідчить про досить інтенсивне протікання процесу розсолення ґрунтоутворюючої породи.

Зміни іонно-сольового складу ґрунтового розчину у немеліорованих солонцях каштанових малонатрієвих призвели до трансформацій у складі ГПК. За роки інтенсивного сільськогосподарського використання цих ґрунтів істотно зменшився вміст увібраного натрію в орному шарі (з 3,7% у 1955 році до 2,4 – 2,2 % у 2003 -2005 роках). В шарі 30-40 його кількість також зменшується але не досить суттєво

Таким змінам у ГПК солонців каштанових малонатрієвих плантажованих і неплантажованих сприяє висока активність кальцію у ґрунтовому розчині , при досить невисокій активності натрію (табл_). Співвідношення

в плантажованих солонцях коливаєтьсяв межах 0,5-0,7, що підтверджує відсутність солонцюватості. В немеліорованих ґрунтах це співвідношення дещо вище (1,7-1,8), що говорить про слабкий ступінь солонцюватості

Зрошення також сприяло розсолонцюванню немеліорованих темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтів. Так, за досліджуваний період вміст натрію в орному шарі цих ґрунтів знизився з 3,4% у 1965 році до 0,8-0,9% у 2003-2005 роках, а в шарі 30-40 (ілювіальний горизонт) з 2,06% до 0,9-1,05%. При цьому доля увібраного кальцію підвищилася в орному шарі до 75,8%. Імовірно визначальну роль у збільшенні долі увібраного кальцію відіграє кальцій зрошувальних вод

Мал.__– Вміст увібраних катіонів в орному шарі темно-каштанових слабосолонцюватих ґрунтів, зрошуваних прісною водою

Зміни у складі ГПК ґрунту при зрошенні викликані також змінами активності іонів кальцію та натрію. Зрошення підсилює біохімічні процеси, в результаті чого збільшується кількість вуглецю. У зв’язку з цим карбонат кальцію з інертної форми переходить до розчинної , що проявляється у збільшенні активності іонів кальцію. Підвищена активність його зберігається протягом тривалого періоду післядії. Така висока активність кальцію в плантажованих ґрунтах свідчить про високу їх буферність до процесів осолонцювання.

Натомість активність натрію зменшується з кожним роком як в меліорованих так і в немеліорованих ґрунтах . За рахунок цього відношення

в шарі 0-60см на плантажованих ґрунтах знизилося у 3-5 разів порівняно з вихідним рівнем. Величина його коливається в межах 0,2-0,4, що свідчить про те, що солонцевий процес в цих ґрунтах не розвивається. В неплантажованих ґрунтах співвідношення
знизилось у 1,5 рази, що свідчить про розсолонцювання ґрунту