Якщо треба описати шум листя, або такий, який нагадує неясний шепіт або гул, письменниця використовує синоніми шелестіти, шемрати, гудіти: “І гудить, і шелестить ненастанно. Се ж ліс велетень, се листя так шелестить… дубина та золота!” [19, 572], “Шуміла ріка, гудів млин, шуміли сосни, а все враз; хоч вніч, хоч вдень – вони держалися враз” [19, 278], “ - Куди, куди, куди? – шемрали хвилі невтомимо кождої ночі й лизали жалібно берег, і плескались підхлібно в чутних звуках о велике каміння, котре десь-не-десь визирало неповорушно з води” [19, 486].
Семантично близьким до попередніх є синонім булькотіти: “А як прийдеш туди – тихо, або тільки булькоче потік там в долині, або налякана вивірка спинається по сосновім пні скоро, як блискавка, або самі гори немов зворушені, якби це не їх діло було шуміти, снити і колихатися” [19, 599].
Для підсилення ознаки поняття письменниця використовує синонім ревти: “Грім якоїсь потужної сили заревів понад їх голосами й понісся вдаль, полишаючи жах і зойк між жінками й дітьми...” [19, 613].
З наведених прикладів ми бачимо, що є синоніми даного синонімічного ряду широко використовуються для передачі пейзажу, стану природи, погодних умов тощо.
Таким же різнобарвним у семантичному плані є синонімічний ряд на позначення поняття “текти”, який передається синонімами: текти, протікати, пливти, спливати, литися, журчати, вибризкувати, (сильно) пінитися, (швидко) метатися, нестися.
“З глухими окликами, що мали додавати відваги, сповняли наємники сю працю, під час коли з їх чола ллявся струями піт, а з поранених рук текла кров” [19, 480], - як ми бачимо, у цьому реченні використовуються одразу два синоніми з одного ряду для уникнення повторення синонім з цього ряду зустрічаємо і в такому реченні: “Грубі сльози спливали по її лиці” [19, 521].
Немає нічого дивного в тому, що подані синоніми викликають у нашій уяві образ ріки або якогось потока. Письменниця щедро використовує згаданий вище синонімічний ряд для опису цього явища природи: “Зараз, наперед нього, попід саму гору, плила ріка; підбувши сьогодні через бурю, і неслася великими пінистими хвилями, що сумно влискувалися в місячному світлі” [19, 449], “Несміливо протікав між камінням у долині колишній розпусний потік” [19, 488], “За той, зелений клаптик, через котрий журчить потік, де росте та розлога верба, що з неї ми кожного року перед велико днем рвали шутку та й несли святити до церкви” [19, 598], “... До цього джерела, що майже з шумом вибризкує зі скал, де мили ми морди в піні води і пили... ах, що це за розкіш була!” [19, 599], “... розіграв шийся потік в долині метався брудно нескладними хвилями по камінню вперед, голосно пінячись і пориваючи все з собою: цвіти, сухе гилля, тут і там зірвані кускі землі, - мчався в зовсім негамованій, безумній, досі ніколи не виданій розпуці” [19, 475].
Цікавими семантичними відтінками відрізняється слово будувати, синонімами до якого є такі слова: складати, ставлятися, закроювати, устроювати, скомпоновувати, моделювати. Ці слова зустрічаються у таких реченнях: “ – Вже будують і в другу сторону звідси залізну дорогу; чую – ліси продано далі на нових десять років!” [19, 485], те ж саме дієслово у безособовій формі: “Недалеко підніжжя ограблених гір будувались наборзі з грубих бальків мости” [19, 480], у множені та однині: “Робимо ми коло сіна далеко в горах, косимо громадимо, складаємо, дехто копиці, дехто стоги; тут складала я сама стоги, що Гаврісан рот роззявлював” [19, 498], у значенні “будуватися запевним порядком”, пере.: “Рота ставляється, як перше, в ряди,затримує чоловіка з собою та й де дальше”[19, 602], у значенні “будувати з якоюсь метою на майбутнє”, перен.: “Закроював виховання ваше набудучину, лагодив уми ваші на будучність; ви ж “кандидати на людей”… говорив я іноді, усміхаючись, “на моделі для колишніх правнуків своїх. Типи народу свого!” [19, 588], також щодо абстрактного поняття у переносному значенні: “І який був він, а все – таки навіть і він устроїв собі свій власний світ, де був у себе сам – один паном, рядив і мав усе під своєю опікою, і де все виходило, як хотів, де був самовладцем, і був ним із цілою своєю ідіотичною повагою” [19, 567], у значенні “складати з якихось компонентів: “Я хотіла, ще спитатися, на якім мотиві скомпонувала його, але ніяк не могла відважитися”[19, 545], у значенні “проектувати, перен.: “Нові скарби, нові вартості, нові форми... жінок і мужчин, із яких можна моделювати себе, як із взірців”[19, 519].
Семантичні відмінності славо піддаватися такі: якщо чинити деякій опір, а потім уступити, то ми використовуємо синоніми “здаватися” чи “піддаватися”, а якщо підчинитися гіркій долі, силі і т.ін. не опираючись тоді вживаємо синонім “коритися”, наприклад: “А він (бог би йому не простив!) – піддався гадюці”[19, 471], із запереченням: “Вони не здаються, вони супротивляться, вони розпорошуються, вони глузують собі з мене... я не можу!!” [19, 452], “Тому й корюся долі до сьогоднішньої днини й належу до тих тисячок, що родяться на те, щоб без нагороди гинути!” [19, 549].
Чималий синонімічний ряд представляє нам письменниця на позначення поняття “розповсюджуватися”, вжитий у переносному значенні. Домінантою цього ряда виступає слово ширитися, яке ми можемо зустріти, наприклад, у нарисі “На полях”: “Крізь понуру масу мряк, в яку уткалася гризуча туга, що укладалася щораз тяжче на все й ширилася тяжкими хвилями так далеко, як око сягало, спонукуючи, що всі барви блідли, - пробивався один голос. Незамічений, він співав в одно: Світла! Світла!..” [565].
Першим синонімом у цьому ряді виступає слово розходитися, як наприклад у таких реченнях: “Самий запах, що розходився з глибини лісу, нагадував упоюючу розкіш, саму прегарну повну зрілість, та поривав і тих з собою, що стояли досі в непорушно скритім дожиданні, зберігаючи бажання жити повною мірою, як соромливу тайну” [479], “Лісами розходилася луна їх сумовитих пісень” [483], “Здавалось, що шум прибував десь з далекої площини, ловився в галуззі, розходився важким зітханням по лісі і боровся з густим гіллям знов о вихід на простір” [474], “Небавом потім зникла з очей і лише спів її розходився по лісі” [468]. Як ми бачимо з наведених прикладів, то слово розходитися може бути як синонімом лише до слова ширитися (у перших двох реченнях), так і до двох слів одночасно, а саме - ширитися, лунати (у третьому і четвертому реченнях), тобто семантично пов`язуватися не лише із просторовими. але й звуковими характеристиками.
Такий самий просторово – звуковий семантичний відтінок притаманний слову розглядатися: “Різнозвучний гамір бушував серед німих мурів монастиря, розлягався далеко – широко в воздусі...” [455].
Із значенням “поширитися і потім повільно зщезнути” зустрічаємо у Кобилянської синонім цього ж ряду розіслатися, наприклад: “Удар той розлягся по цілім лісі, і всі дерева здержали віддих, беззвучна тишина, повна ожидання, розіслалася, і почулося звільна й виразне слово : ”Зрубати!””[474]. Однак, це слово також може бути вживаним і з відтінком постійності: “Несказанний сум розіслався горами, якийсь передсмертний настрій...” [476].
Із більш віддаленою семантикою із значеннями “ширитися, а потім знайти певене місце, простір” вживае письменниця синонім розкинутися: “Густий старий ліс розкинувся тут, а Рунг і Магура, поборені красою своею взаємно, схилилися і потонули в його темну глибінь” [491].
Схоже значення, з відтінком деякої повільності, ми зустрічаємо синонім розпливатися, як наприклад: “Далеко й широко розплилася в тій тишині тужлива думка і зіллялася у прегарну гармонію з красою ясної ночі.” [450].
Одже, ці семантичні синоніми складаються у такий ряд: ширитися – розходитися, розлягатися; докон. розіслатися, розпливтися; розкинутися.
Дуже часто у Кобилянської вживаються синоніми такого ряду: охоплювати – обхоплювати; обнімати, огортати; опановувати; докон. заволодіти, запанувати, – багато з них вживається в образній мові на позначення душевного стану людини і допомагають виражати різноманітні почуття, які охоплюють героїв або зненацька, або лагідно і непомітно, або повністю туманючи розум тощо, наприклад: “Її нагло охопило досі зовсім чуже їй чувство... і сльози показалися в очах” [443], “Тінистий холод обхопив її тіло, вона здригнулася тривожно” [441], “Я була би її таки зараз за шию обняла, що була така добра...” [537], “Огорнула би цілий світ, заявляючи далеко – широко, що музика грає!”[523],“Дрижачий голос старця і слова його пісні, що повторюються, опанували їх немов демонічною силою...”[455], “Чувство скаженої ненависті заволоділо ним” [451], “Дике зворушення запанувало над нею”[445].
Семантичні дієслівні синоніми становлять у словнику Ольги Кобилянської найменшу групу, яка складається з близька п`яти десяти синонімічних рядів. Ось їх домінанти: боротися, будувати, вертатися, вертітися, виднітися, вискубувати, віяти, гнути, давати, доторкатися, коритися, лити, любити, морщитися, оглядатися, одержувати, піддаватися, помічати, спадати, становити, навчати, нищити, опановувати, обертати, обмірковувати, обороняти, оглядатися, одержувати, переконуватися, перешкоджати, підводитися, піддаватися, піднімати, помічати, пробудитися, розбивати, розвиватися, роз`єднуватися, роз`єднуватися, розкрадати, світитися, сіпати, сіяти, спадати, спати, спочити, становити, суперечити, сягати, текти, тріщати, укривати, утихомирювати, утихомирюватися, хилитися, ширити[ся], шуміти.