21.Ковальчук Олеся. Письменницька поезія в повісті Кобилянської “Земля”. Українська мова і література в школі. – 1993. - №2. – с. 16 – 19.
22.Колесников О.А. Міжрівнева синонімія і теорія граматичного значення. Мовознавство. – 1985. - №1. – с. 33 – 36.
23.Коломієць М.П. Фразеологічні синоніми української мови. Мовознавство. – 1989. - №6. – с. 35 – 40.
24.Копиленко М. Юрченко О.С. Фразеологічні перифрази української літературної мови. Мовознавство. – 1987. - №2. – с. 32 – 38.
25.Коре панова А.П. Ономастична синонімія. Мовознавство. – 1974. - №6. – с. 27 – 30.
26.Кочан І.М. Синонімія у термінології. Мовознавство. – 1992. - №3. – с. 34 –39.
27.І.М.Кочан, А.С.Токарська. Культура рідної мови, - Львів: Світ. – 1996. – с. 30 –36.
28.Кочерган М.П. Лексична сполучуваність і синонімія. Мовознавство. – 1978. - №6. – с. 53 –64.
29.Кочерган М.П. Рецензія: Словник синонімів у двох томах. Мовознавство.-2000.-№6ю-с.63-67.
30.Кочерган М.П. Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної симантики. Мовознавство.-1990.-№2.-с.82-84.
31.Кравченко – Дзондза О.Є. Художні і структурні особливості мови західноукраїнської прози 20-х років ХХ ст.. Мовознавство.-2000.-№4-5.-с.33-38.
32.Крупа М.П. Словесно-мовленнева структура образу автора у повісті “Царівна” О.Кобилянської. Мовознавство.- 1988.-№6.-с.47-53.
33.Крупа М.П. “Золотої нитки не згубіть”: Лексичний аналіз новели “Думи старика”. Диво слово.-1996.-№4.-с.22-26.
34.Лагутіна А.В. синонімія слова і словосполучення. Мовознавство.-1973.-№3.-с.34-42.
35.Левицький В.В. Експериментальне вивчення лексичної синонімії. Мовознавство.-1975.-№3.-с.42-46.
36.Леонтьєва О. Дієслова на позначення комунікативного акту: спільне і різне в їхніх смислах. Українська мова та література.-2000.-№5.-с.-12
37.Лисиченко Л.А. Типи синонімів за значенням. Українська мова і література в школі.-1973.-№11.-с.17-21.
38.Мартинова Г.І. Дублетно – синонімічні відношення у побутовій лексиці Правоберенскої Черкащини. Мовознавство.-2000.-№4-5.-40-45.
39.Мельничайко В.Я. Використання громатичних синонімів – важливий показник культури мови. Мовознавство.-1968.-№5.-с.-68-72.
40.Миронова Г.М. Спостереження за еволюцією синонімічних лексем усереднені ЛСГ. Мовознавство.-1983.-с.52-62.
41.Миронова Г.М. з одного синонімічного ряду. Українська мова і література в школі.-1987.-№7.-с.73-74.
42.Миронюк Н.П. Дієслівна синоніміка в романі М.Стельмаха “Хліб і сіль”. Мовознавство.-1968.-№1.- с.50-55.
43.Муравицька М.П. Полісемія і синонімія. Мовознавство.-1983.-№1.-с.29-39.
44.Неплийвода Н. Синонімія виражальних засобів наукового стилю. Дивослово.-1997.-№2.-с.18-21.
45.Нечитайло О.І. синоніми як засіб розкриття значення слова. Мовознавство.-1980.- №6.-с.82-86.
46.Нечитайло О.І. Синоніми у перекладних словниках. Мовознавство.-1982.-№1.-с.60-66.
47.Новикова О.О. Функціонування та переклад деяких синонімічних форм дієслів часу. Мовознавство.-1974.-№4.-с.75-80.
48.Онуфрієнго Г.С. Синонімічні домінанти зі спільним коренем іншомовного походження у сфері національної термінології. Мовознавство.-2000.-№2-3.-с.73-77.
49.Павлов В.В, Контекстуальна синонімія як вид семантичної еквівалентності. Мовознавство.-1982.-№4.-с.62-65.
50.Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика.-К.: Вежа.-1994.-с.206-220.
51.О.М.Пазяк. Г.Г.Кисіль. Українська мова і культура мовлення.-К.: В.шк.,-1995.-с.82-84.
52.Пітінов В.М. Абсолютне вживання дієслів процесу. Мовознавство.-1982.-№1.-с.50-55.
53.Паламарчук Л.С. Про принципи добору лексичного інвентаря для загально мовного словника. Мовознавство.-1973.-№3.-с.3-12.
54.Панько Т.І. Концептосфера термінологічної розбудови української мови. Мовознавство.-1994.-№1.-с.14-22.
55.Панько Т.І. Системний статус синонімії у суспільствознавчій термінології східно слов`янських мов. Мовознавство.-1986.-№4.-с.-9-14.
56.Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. - К.: Либідь,-1992.-с.56-64.
57.Родіна Л.О. Семантичні відтінки словотворчих синонімів. Мовознавство.-1969.-№6.-с.66-71.
58.Семчинський С. Синонімія в літературній мові та індивідуальному мовленні. Українська мова та література.-1998.-№42.-с.4.
59.Семчинський С. Про сучасну лексику української мови. Українська мова та література.-1998.-№25-28.-с.1-2.
60.Соколова С.О. Аспектуально – фазова система українського дієслова у функціональному плані. Мовознавство.- 1994.-№6.-с.29-34.
61.Сута Г. Відносини – взаємини – стосунки – зносини. Політика і час.-1997.-№11.-с.65-66.
62.Сучасна українська літературна мова. За ред. І.К.Білодіда.-К.: Наукова думка,-1973.-с.115-124.
63.Сучасна українська літературна мова. За ред. О.Т.Волоха.-К.: В.шк.,-1976.-с.70-73.
64.Сучасна українська літературна мова. За ред. В.Г.Петіка. – К.: В.шк..,-1975.-с.128-133.
65.Сучасно українська літературна мова. За ред. М.Я.Плюща.-К.: В.шк.,-1994.-с.122-124.
66.Сучасно українська мова. За ред. Пономаріва.-К.: Либідь,-1991.-С.51-56.
67.Тараненко О.О. Деякі аспекти теорії синонімії в плані створення синонімічного словника. Мовознавство.- 1980.-№3.-с.46-51.
68.Ткаченко О.О. З досвіду дослідження синонімії французьких дієслів у соціальному контексті. Мовознавство.- 1989.-№4.-с.54-59.
69.Турчин В.М., Турчин М.М. Семантична кореляція антонімів і синонімів у системі мови. Мовознавство.-2001.-№1.-с.67-71.
70.Фридрак В.Б. Синонімія складник слів. Мовознавство.-1987.-№2.-с.32-38.
71.Худолєєва С.П. До питання про термінологічну синонімію. Мовознавство.-1988.-№3.-с.60-63.
72.Циткіна Ф.А. Термінознавство на Україні й аспекти зі ставних досліджень. Мовознавство.-1993.-№2.-с.67-72.
73.Чучка Пв.Пв. Синонімічні зв`язки в давньоруській географічній номенклатурі. Мовознавство.-1980.-№3.-с.27-30.
74.Ярова Алла. Дієслівна синоніміка у прозових творах Івана Багряного. Диво слово.-2000.-№10.-с.16-21.
Д О Д А Т К И
Баритися [470] – гаятися [599], затримуватися [507]; обл. бавитися [543].
Бачити [449, 451, 459] – побачити [450, 453], добачити [454, 492], видіти [449, 502]; розм.рідк. видати [469, 460]; розм. увидіти [472. 508, 510], рідк., заздрiти [510].
Безумствувати [174] – дуріти [30]; (сильніше), шаленіти [402], бушувати [327]; (діяти безрозсудно) божеволіти [284, 320, 455].
Бігати [273, 289, 555] – пробігати [475]; (метушливо) ганяти [365, 554]; (якщо швидше - образно) літати [554], носитися [449].
Бігти [137, 283] – побігти [475], пробігти [364]; гнати(ся) [521, 611], пігнати [455];, мчатися [138]; (якнайшвидше – образно) летіти [196]; розм. нестися [356].
Більшати [483] – збільшуватися [457], множитися [468]; прибувати [474], сходитися (людей і под.) [454].
Боротися [459, 570] – поборювати [551]; (лише докон.) доборотися [589].
Боятися [444, 451, 499] – лякатися [588, 404, 330]; (відчувати жах) жахатися [418]; (образно) полохатися [223, 346].
Брати [459, 469] – (від кого) приймати [457, 490]; (силою) забирати [490, 491], відбирати [298, 465]; (на деякий час) зичити [469], позичaти [451]; (багато чого-небудь) набратися [520]; взяти [327].
Будувати [480, 485] – класти [448], складати [493, 458]; моделювати [519]; скомпановувати [545]; (образно) закроювати [588]; розм. ставити [561, 602], устроювати [567].
Бурчати [163, 246] – буркати [449]; підсил. буркотіти [331, 278]; розм. ворчати [57, 151]; (докон) воркнути [33], відворкнути [465].
Важитися (перен.) [474] – наважуватися [358], зважуватися [358], сміяти [473].
Вертатися (назад, додому) [470, 498] – вернутися [192, 481], звертатися [491], повертатися [569], вертати [207].
Вертітися [379] – крутитися [433], (коло кого) витися [512], увиватися [521]; (квапливо) звиватися [489].
Вигадувати [272, 314] – видумувати [448, 516].
Виднітися [458, 470] – (в далекі), майоріти [357].
Виконувати [472, 336] – (чию волю) заст. чинити [114, 115]; (докон.) сповнити задачу [569].
Вилазити [17, 415] – вибиратися [419, 576]; (насилу), видряпуватися [268, 366].
Вилискуватися [486, 519] – влискувати(ся) [450], ближати [454, 491]; (рідше) блистіти [39, 57], (докон.), блискотіти [138, 261], докон. зблискотіти [461]; (різними кольорами) мінитися [491, 496].
Винищувати [371, 429] – знищувати [451], нищити [543], понищити [542].
Вирости [78, 478] – (про високий ріст) вигнатися [92], вибуяти [476], розбуятися [479]; виростати [491].
Вискубувати [521] – поскубувати [340], вискубувати(ся) [454].
Витися [470, 475, 481, 557] – (звивистими рухом) звиватися [476], кружитися [476], вививатися [483, 485], скрутитися [491]; кружати [565]; клубочитися [566].
Витягати (звідки) [442, 485] – виймати [371]; розм., витаскувати [356, 291], висувати [484].
Відбиватися [435] – віддаватися [539].
Відвідувати [443] – гостити у кого [449], заходити (до кого) [83].
Відкривати [520, 459] – відчиняти [504]; (щось затулене) відтуляти [448]; (заслонене) відслоняти [462].
Відповідати [467, 479] – (в розмові на чиї слова розм.) обзиватися [470, 471], обізватися [467], відзиватися [527], заворушаться [494], заворушитися [526].
Вітати [553] – (у зв’язку якоюсь радісною подією) поздоровляти [484]; привітати [553].
Віяти (про вітер) [493, 511] – повіяти [459, 508], завіяти [460]; (злегка) подихати [27, 98], подувати [126]; (сильніше) дути [316]; (навально) бушувати [531].
Ворожити [285, 506] – (на картах) гадати [506]; (красою) зачарувати [193, 359], причарувати [271, 362], заворожити [454].
Впливати [456] – діяти(на кого) [282].
Вразити [98, 441] – здивувати [46, 579]; зчудуватися [603].
Гадати [439, 445] – вгадувати [481, 522]; (про вільний хід думок не за логічними категоріями) думати [274, 381], (беручи до уваги різні думки, мотиви – ще) міркувати [454]; розміркувати [357, 505].
Ганити [457, 154, 321] – підсил. (образно) п`ятнувати (ганьбити, плямувати когось) [497].
Гинути [487] – стратити життя [460], загинути [508]; розм. полягти [456, 476].
Глянути [467] – поглянути [440],заглянути (куди) [510],розм. зирнути [434], позирнути [448], подивитися [439]; (швидко) зиркнути [438], споглянути [454, 465, 466]; розм. блиснути [439]; розм. кинути [489, 511], стрілити [504] (очима); витріщити пульки [511].
Гнобити [164] – пригноблювати [551]; (репресіями і под.) душити [344].
Гнутися [487] – згинатися [493], розгинатися [604], (злегка) нагинатися [587]; (додолу) хилитися [298], клонитися [444].
Говорити [445, 449, 469] – виговорити [440, 609], розговоритися [467]; (більш конкретно) казати [469]; (з ким) розмовляти [519]; (про всячину) розм. балакати [479, 492, 499], гомоніти [280, 291], (про дітей і зневаж), белькотіти [520], лепетати [386].
Гойдати [458] – хитати [31, 191], колихати [64, 92], колисати(ся) [449, 557].
Гонити [288] – гнати [114], пігнати [78], підганяти [209], позаганяти [43, 391], гнатися [543], ганятися [117].
Гордитися [350] – (почувати заслужену гордість) пишатися [449, 452].
Горіти [471] – палитися [276]; (сильним вогнем) палати [459], (спалахуючи полум’ям) палахкотіти [480].