Механізація збирання зернових культур з модернізацією зернозбирального комбайна КЗС-9 "Славутич" (стр. 3 из 6)

N_пт – питомі витрати потужності на технологічний процес;

N_ввп^хх – затрати потужності на холостий хід механізмів машини;

N_ввп^доп– затрати потужності на привід допоміжних агрегатів;

з_ввп– ККД передач.

Опір руху комбайна визначаємо за формулою:

(2.7)

де G_м – сила тяжіння комбайна;

f_м– коефіцієнт опору коченню;

і – похил місцевості.

Робоча швидкість валкової жатки при скошуванні хлібів залежить від ширини захвату жатки і густини хлібостою. Швидкість V_p, км/год, визначають за формулою:

(2.8)

де В_р – робоча ширина захвату жатки, м;

Г – густина хлібостою, шт/м².

Підставляючи значення визначаємо робочу швидкість валкової жатки:

Рівняння балансу часу зміни при збиранні зернових культур має вигляд:

(2.9)

де Т_р – чистий робочий час зміни, витрачений на корисну роботу агрегату;

Т_х – час на холості повороти агрегату;

Т_то – час для технологічного обслуговування агрегату (очищення робочих органів, перевірка якості роботи, вивантаження зерна з бункера комбайна, заміна візка). Час на технологічне обслуговування агрегату розподіляється на циклове (Т_{то ц}) та позациклове (Т_{то п}), що планується в цілому на зміну. При прямому комбайнуванні Т_{то п}= 0,12 Т_зм;

Т_пз – час на підготовчо-завершальні роботи (Т_пз= 0,08 Т_зм);

Т_пер – час на переїзди з ділянки на ділянку протягом зміни (Т_пер = 0,02 Т_зм);

Т_воп – час для особистих потреб (Т_воп=0,048 Т_зм). Час для особистих потреб розподіляється на відпочинок (0,024 Т_зм) та на фізіологічні потреби (0,024 Т_зм).

Складові балансу часу зміни складають:

- час на технологічне циклове обслуговування, який визначається за формулою:

(2.10)

де t_{то ц}– технологічний час одного циклу збиральних робіт, год;

n_ц – кількість циклів за зміну.

(2.11)

де t_рб – час на розвантаження бункеру комбайна, який становить 0,06 год;

t_зп – час на зміну візка становить 0,03...0,04 год.

Кількість циклів за зміну розраховують за формулою:

(2.12)

де t_ц– час одного циклу збиральних робіт, год:

(2.13)

де t_х– час на холості повороти агрегату, який припадає на один цикл збиральних робіт, год:

(2.14)

де ц – коефіцієнт робочих ходів.

Час чистої роботи збирального агрегату, який визначається за формулою:

(2.15)

Час на холості повороти агрегату за зміну, год:

(2.16)

Рівняння балансу часу зміни у числовому виразі буде мати вигляд:

Визначаємо коефіцієнт використання часу зміни з виразу:

(2.17)

Так як робоча швидкість руху агрегату і швидкість на поворотах значно відрізняються, тоді знаходять час корисної роботи агрегату з урахуванням коефіцієнту руху (ф_рух), який визначається за формулою:

(2.18)

де k – відношення швидкостей, що знаходиться з виразу:

(2.19)

де V_п – швидкість руху на повороті.

Тоді коефіцієнт руху буде дорівнювати:

У цьому разі час чистої роботи, год, становить:

(2.20)

Продуктивність збирального агрегату за годину змінного часу:

(2.21)

Витрата палива для заданих умов буде складати, кг/га:

(2.22)

де g_га – питома витрата палива двигуном комбайна, кг/кВт год;

N_е – ефективна потужність двигуна комбайна, кВт.

Витрати енергії, кВт/га:

(2.23)

Приведені витрати на роботу комбайнового агрегату:

(2.24)

де П– питомі приведенні витрати на роботу комбайнового агрегату, грн/т;

П₁ – питомі витрати на роботу зернозбирального комбайна, грн/т;

П₂ – питомі витрати на роботу транспортних засобів для зерна, грн/т;

П₃ – питомі приведенні витрати на роботу транспорту для відвезення незернової частини врожаю, грн/т.

Складові питомих приведених витрат на роботу комбайнового агрегату визначається виразами:

(2.25)

де r_c₁– тарифна ставка оплати праці комбайнера, грн./год;

d₁ – питома витрата палива на роботу комбайна, кг/год;

Ц_п– комплексна вартість палива, грн./кг;

W_зм, W_ек – змінна і експлуатаційна продуктивність комбайна, т/год;

Б_к – балансова вартість комбайна, грн.;

R_к,R_т – коефіцієнти відрахувань на капітальний та поточний ремонт;

а – коефіцієнт відрахувань на реновацію;

Е – коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

Т_н, Т_ф – нормативне і фактичне річне завантаження комбайна, год;

Y_з – втрати зерна, %;

Ц– вартість зерна, грн./т.

(2.26)

де r_c₂– тарифна ставка оплати праці водія, грн./год;

L_з – відстань перевезень, км;

Р_км – витрати на пробіг автомобіля, грн./км;

Р_ткм – витрати на перевезення автомобіля, грн./ткм;

Р_р – витрати на один рейс автомобіля, грн./рейс;

Т_ц – тривалість циклу автомобіля, год;

Q_ф – фактична вантажепід’ємність транспорту, т.

(2.27)

де n-1, n – кількість відповідно тракторів та візків;

r_c₃ – тарифна ставка оплати праці тракториста, грн./год;

Б_тр, Б_в – балансова вартість трактора та візка, грн.;

а_тр, а_в –коефіцієнти відрахувань на ремонт і реновацію тракторів та візків;

Т_тр, Т_в – річне завантаження трактора та візка, год.

Розрахунок кількості збиральних агрегатів.При розрахунку кількості збиральних агрегатів та узгодження роботи зернозбиральних комбайнів та автомобілів у складі збирально-транспортної ланки необхідно враховувати пропускну здатність молотарки, швидкості руху і час заповнення зерном бункера комбайна при роботі в заданих умовах, тривалість рейсу автомобілів та їх кількість. На підставі виконаних розрахунків складається графік узгодження збирально-транспортної ланки.

Кількість основної техніки визначається за формулою:

(2.28)

де Т_зп- темп збирального процесу, га/дн;

W_зм – продуктивність за зміну, га/год;

Т_зм – час зміни, год.

Темп збиральних процесів розраховуємо за формулою:

(2.29)

де S_i– площа збирання зернових і-х процесів, га(350 га – прямим, 250 га – роздільним комбайнуванням);

n_і – тривалість і-х процесів, днів.