Смекни!
smekni.com

Планування роботи МТП з розробкою технології оранки поля після вирощування озимої пшениці (стр. 5 из 6)

До особового складу агрегату відноситься тракторист-машиніст. За кваліфікацією він може бути першого, другого чи третього класу. Крім тракториста – машиніста на деяких агрегатах передбачені допоміжні робітники або обслуговуючий персонал: це посівні агрегати з сівалками СЗ – 3,6 на яких працюють сівальники, на зернових комбайнах – помічники комбайнерів, на деяких причіпних комбайнах – комбайнери.

Отже склад агрегату вибираємо в кожному окремому випадку.

Особовий склад зобов'язаний:

1. добре працювати, виконувати і перевиконувати завдання (встановлені норми);

2. додержуватись правил з техніки безпеки, протипожежної охорони і виробничої санітарії;

3. додержуватись трудової дисципліни і правил внутрішнього розпорядку;

4. виконувати розпорядження бригадира тракторної бригади, агронома, керівника ланки;

5. бережливо ставитись до закріпленої техніки;

6. економічно витрачати пальне, мастило та інші матеріали;

7. усувати причини простою і стежити за технічним станом агрегату;

8. забезпечити своєчасне і якісне проведення щозмінного технічного обслуговування;

9. періодично перевіряти якість виконання роботи та технічну наладку агрегату.

4.2 Організація технічного і технологічного обслуговування агрегату

Від правильного технічного обслуговування машино-тракторного парку у великій мірі залежить продуктивність агрегатів і собівартість механізованих робіт. У структурі собівартості гектара умовної оранки питома вага затрат на технічне обслуговування машин становить більше 30%. У свою чергу на ефективність технічного обслуговування значно впливає прийнята система його організації.

Технічне обслуговування являє собою сукупність обов'язкових до виконання операцій щодо систематичної перевірки в певні строки стану машин і їх механізмів: очищення, мащення, кріплення та регулювання вузлів машин. Все це дає можливість запобігти несправностям, передчасному спрацюванню, поломці машин і забезпечити утримання їх в стані технічної готовності до роботи.

Щоденне технічне обслуговування (ЩТО), як правило проводять на поворотній смузі загінки. Його виконує сам тракторист.

Агрегат працює в дві зміни тому ЩТО проводиться трактористом на польовому стані бригади в присутності бригадира або його помічника. При ЩТО проводяться і перевіряються:

1. Робота на ходу коробки передач, муфти зчеплення, бортових фрикціонів, гальм, електрообладнання та приладів, на дотик нагрівання, візуально підтікання води, палива, масла.

2. Підтягування зовнішніх кріплень, особливу увагу звертають при цьому на кріплення повітроочисника, вентилятора, радіатора, паливного бака, кронштейнів фар, перевіряються різьбові з'єднання.

3. Змащування відповідно з таблицею, перевірку рівня масла в картері двигуна, кількість палива в баку, води в радіаторі, натяг приводних пасів вентилятора і генератора, тиск у всіх колесах.

Після закінчення щозмінного обслуговування запускають двигун трактора, перевіряють не слух його роботу і покази контрольно-вимірювальних приладів.

Одночасно з проведенням ЩТО за трактором виконують роботу по обслуговуванню сільськогосподарськими машинами агрегату. При ЩТО очищають і змащують машину, перевіряють і підтягують кріплення, заміняють затуплені робочі органи, перевіряють роботу механізмів, усувають всі виявлені несправності.

Через кожні 2 – 3 або 4 – 5 годин роботи залежно від будови машини проводять проміжний під час зміни технічний догляд який включає мащення, очищення і контроль установок і регулювань.

Періодичні технічні догляди за сільськогосподарськими машинами, що працюють на тракторній тязі, проводять одночасно з доглядом за тракторами або виконують після закінчення сезону роботи цих машин.

Технологічне обслуговування включає організацію транспортування гички буряків, коренеплодів, картоплі, зерна, соломи тощо, а також забезпечує безперебійну роботу посівних агрегатів, за рахунок доставки посівного насіння, добрив, розчинів гербіцидів, отрутохімікатів і інше.

4.3 Організація заправки ПММ.

Сільське господарство нашої країни витрачає велику кількість нафтопродуктів. В собівартості тракторних робіт витрати на нафтопродукти становлять 20...25%.

Для забезпечення безперебійної роботи машино-тракторного парку необхідно мати відповідний запас паливо-мастильних матеріалів, причому 30% загальної потреби палива і мастил зберігається в господарстві.

Для нормальної роботи дизельних тракторів необхідно їх заправляти чистим, відстояним (влітку – 4доби, взимку -8 -10 діб) паливом, бо паливна система двигунів має точно виготовлені (прецизійні) деталі, спрацювання яких погіршує роботу двигуна, зменшує його потужність, збільшує питому витрату палива.

Заправлення тракторів, самохідних машин можна здійснювати за допомогою стаціонарних заправних пунктів або пересувних механізованих агрегатів.

Перший спосіб застосовують, коли машино-тракторні агрегати працюють на відстані до 5км від пунктів або пересувних механізованих агрегатів.

При необхідності заправлення машино-тракторних агрегатів, що працюють на відстанях більше 5км від нафтосховищ застосовують механізовані агрегати на шасі автомобілів або тракторних причепів. Їх вигідно застосувати, коли машино-тракторні агрегати працюють груповим методом.

Щоб забезпечити своєчасне встановлення тракторів на технічні догляди та вести облік палива бажано запровадити талонну систему заправлення з використанням лімітних книжок на кожний трактор.

Нескладний розрахунок допоможе вибрати спосіб заправлення: в полі, чи на стаціонарі, Із кінематичного розрахунку, знаючи продуктивність та питому витрату палива, знаходимо денну витрату палива (з урахуванням змінності), якщо денна витрата менша об'єму паливногобаку, заправлення буде на стаціонарі, якщо більше – треба організувати заправлення в полі.

Визначаємо денну витрату палива

(4.1)

Визначаємо кількість днів, при яких агрегат зможе працювати на одній заправці

(4.2)

Висновок: Місткість паливного бака в тракторі Т-150К – 315л, отже трактор потрібно заправляти кожен день і брати з собою 5-літрову каністру з дизельним паливом.

4.4 Організація зберігання техніки

Зберігання машин є складовою частиною планово - запобіжної системи технічного обслуговування. Для підвищення надійності машин в роботі та збільшення строку їх служби велике значення має правильна організація зберігання у перервах між польовими роботами та в зимовий період.

Більшість сільськогосподарських машин-знарядь протягом року працює відносно короткий строк. Тривалість неробочого періоду плугів становить 70 – 80% від календарного періоду, сівалок – 90 – 95%, комбайнів – 85 – 90%. Трактори використовують повніше.

Основні фактори, які погіршують технічний стан машин при зберіганні - це попадання на деталі вологи, різке коливання температури повітря, вітер, сонячні промені, вагові навантаження, а також погана підготовка машин до зберігання і недбале спостереження за ними в період зберігання.

Зберігання машин включає такі елементи:

- загальні організаційні заходи;

- вибір і підготовка місць зберігання;

- підготовка і зберігання машин;

- контроль і технічне обслуговування машин в період зберігання;

- підготовка машини до роботи після тривалого зберігання;

- протипожежні заходи.

Трактори, автомобілі і сільськогосподарські машини ставлять на короткочасне і тривале зберігання. Короткочасне зберігання організовують в період робіт для машин, які тимчасово не використовують по різних причинах.

Тривале зберігання машин організовують після закінчення сезону їх використання, а також в період, коли перерва в їх використанні складає більше двох місяців.

Існують три способи зберігання техніки:

- закритий,

- відкритий

- комбінований.

Вибір способу обумовлюється природнокліматичними умовами, конструктивними особливостями машин, а також матеріальними можливостями господарства.

Найбільш поширеним є третій спосіб, який передбачає зберігання складних машин, а також вузлів та деталей, виготовлених з матеріалів, що легко пошкоджуються в закритих приміщеннях, а простих машин – на відкритих майданчиках.

Підготовку і установку машин на зберігання проводять особи, за якими вони закріплені. Здавання машин на тривале зберігання оформляється актом, в якому відмічається технічний стан та комплектність.

Майданчик для зберігання машин обов'язково обладнують вогнегасниками, ящиками з піском і лопатами, щитами з набором реманенту (ломи, відра, кирки тощо). В місцях зберігання вішають таблички з відповідними правилами по техніці безпеки та протипожежних заходів, а також обов’язково передбачають порядок евакуації машин у випадку, якщо виникне така потреба.

4.5 Охорона праці та протипожежні заходи при оранці

У зв’язку з великою кількістю технологічних процесів і сільськогосподарських машин, специфікою виробництва та місцевими умовами, неможливо сформулювати вимоги для всіх випадків, тому нижче наводяться, як рекомендації, найбільш загальні вимоги техніки безпеки.

До роботи на тракторі допускаються особи, які мають посвідчення тракториста – машиніста і пройшли інструктаж з техніки безпеки.

На підприємствах, в установах і організаціях системи Держагропрому необхідно проводити такі інструктажі : вступний , первинний на робочому місці; повторний, позаплановий, поточний та курсове навчання.