Мемета автор порівнює з роз’юшеним цапом. Він щодня ріже овець, тому ніколи не розлучається зі своїм ножем, яким підступно і вбиває Алі. Фатьма добре знає вдачу «ненавидного, нестерпучого різника», тому й обирає смерть у ненависному морі. Навіть татари жахнулися цій простій і несподіваній смерті.
Молоді герої новели Фатьма та Алі сповнені людської гідності, мужності, моральної сили й чистоти. Вони не хочуть миритися з рабським існуванням і здобувають свободу ціною власного життя.
Отже, в новелі «На камені» Михайло Коцюбинський порушує проблему боротьби людини за щастя, свободу, любов. Його герої всіма силами прагнуть вирватися з темряви і зла. Для них – краще смерть, ніж життя в неволі.
Імпресіоністична манера письменника виявляється в акцентуванні на деталях, пейзажі, що органічно пов’язаний з подіями; створенні психологічного настрою. Водночас автор уникає етнографічних замальовок, майже не приділяє увагу розвиткові взаємин Фатьми та Алі. Проте імпресіоністична техніка не є для письменника самоціллю, як правило, враження, що він передає, слугують розкриттю переживань і світовідчуття героїв.
Висновок
В українській прозі кінця ХІХ – початку ХХ ст. яскраво виділяється могутня постать видатного письменника Михайла Михайловича Коцюбинського, в його творах глибоко правдиво і всебічно відображено цілу епоху боротьби трудящих.
Гармонійне втілення глибоко актуального соціально-політичного змісту в мистецьку яскраву викінчену форму, надзвичайно тонкий психологічний аналіз – одна з найхарактерніших ознак художньої майстерності Коцюбинського. Він був новатором у літературі початку ХХ століття.
Імпресіоністична структурність творів Коцюбинського – це насамперед нові засади його поетики: відмова од традиційного подвійного сюжету, зосередження оповіді переважно на внутрішньому етичному конфлікті, «настроєва» композиція; широке використання символіки кольорів предметних деталей, підтексту тощо.
Психологічне в творах Михайла Михайловича стало не тільки важливим засобом зображення соціального, а й визначило характерні художні прийоми. Письменник зробив значний крок у розвитку психологізму реалістичної новели. Коцюбинський наче переломлює все зображене через призму внутрішніх переливань персонажів.
Письменник змальовує не стільки враження героя про цей світ і самого себе. Елементи такого підходу помітні в новелі «На камені».
Письменник досягає імпресіоністичної концепції саме через поєднання контрастних почуттів і кольорів. Широко використовуються римотворчі засоби ліричної композиції.
Новела М. Коцюбинського «На камені» – класичний зразок імпресіонізму в українській літературі початку ХХ ст. У ній зміна кольору моря виступає як супровідна мелодія трагічної історії двох закоханих. У новелі переважають живописні образи. Зорові образи часто переплітаються зі звуковими. У новелі пейзаж органічно пов’язаний з подіями. Картини природи створюють настрій, співзвучний психологічному станові персонажів.
Письменник-імпресіоніст у новелі «На камені» намагався відтворити життя в його невимушеному, природному русі. Так, навіть, природа невпинно рухається: море змінює свій настрій протягом новели, сонце світить по-різному.
Основна функція імпресіоністичного портрета – навіяти певне враження від персонажа шляхом передачі кольорових, чуттєвих вражень, емоцій, почуттів, а не дати вичерпну інформацію.
У новелі «Intermezzo» особливо привертає увагу вміння Коцюбинського створювати зорові образи і вміло поєднувати їх зі звуковими, пов’язувати слухові враження із кольоровими. У творі природа– повноправний герой твору.
У новелі спостерігається така функція імпресіонізму, як «роздвоєння» психології. Така функція притаманна й новелі «Цвіт яблуні».Але майстерність М. Коцюбинського полягає у вмінні зібрати це «роздвоєння» знову в щось єдине.
Письменник-імпресіоніст більше уваги приділяє не вчинкам і поведінці або навколишньому світові, а враженню героя про цей світ і самого себе. Елементи такого прийому спостерігаються в новелах «Цвіт яблуні», «Intermezzo».
Важливою стильовою ознакою будь-якого імпресіоністичного твору є суб’єктивний кут зору. «Цвіт яблуні» – це суб’єктивна глибинна психологічна сповідь. Суб’єктивне тут є засобом передачі миттєвих вражень, переживань.
Михайло Коцюбинський, намагаючись відтворювати життя в його невимушеному, природному русі, уникав чітко обумовлених і організованих структур, підпорядкованих певному задуму.
Отже, у творах М. Коцюбинського, зокрема в новелах «Цвіт яблуні», «Intermezzo», «Fatamorgana», «На камені» та інших, можна дослідити такі ознаки імпресіонізму як:
– заглиблення у внутрішній світ людини;
– витонченість сприйняття;
– підвищена враженнєвість;
– своєрідна точність при удаваній недбалій приблизності;
– відтворення руху і фарб зовнішнього світу та найтонших порухів душі;
– філософська наповненість;
– відтворення яскравими художніми деталями найтонших змін у
настроях і в природі;
– психологізм у змалюванні персонажів;
– суб’єктивний кут зору;
– увага до сфери ірраціонального, підсвідомого;
– зосередженість на враженнях, відчуттях, емоціях, почуттях;
– використання пейзажу як рівня певного світовідчуття;
– навіювання певних вражень від персонажа шляхом передачі кольорових, чуттєвих вражень, почуттів, а не дати вичерпну інформацію;
– особливий лаконізм прози;
– ритмічність;
– одночасна відмова від великих соціальних проблем.
У науковій роботі були розглянуті різноманітні проблеми, основні риси імпресіонізму. По-перше: формування імпресіоністичного світобачення, світосприйняття письменника, становлення його естетичних поглядів, еволюція від побутового реалізму до імпресіонізму і т.д. По-друге: ґрунтовний аналіз концепції людини у творчості Коцюбинського, її соціальної активності, її складного внутрішнього світу, взаємозв’язок свідомості, підсвідомості й самосвідомості, всебічне вивчення специфіки мотивації поведінки героїв, етичний і морально-психологічний конфлікт як рушійна сила у розвитку характерів і т.д. По-третє: синтетичний характер його творів. Використання прийомів живопису, музики. Лаконізм, як принцип економії художніх засобів і майстерність підтексту, символіка образів. Імпресіоністична композиція і внутрішній сюжет тощо.
Любов Коцюбинського до малювання знаходить свій відбиток у новелах, а саме у засобах живопису. У творах яскраво розкривається виняткова пластичність і мальовничість описів природи. Коцюбинський ніби розсипає кольорові епітети.
Психологію персонажа допомагає розкрити багатство кольорів, пластика образів, широке застосування деталей.
Як бачимо, на початку ХХ ст. відбувається якісний злам у творчості Коцюбинського, він створює жанр психологічної новели, виробляє імпресіоністичну манеру письма.
Митець, слово якого належить до найвищих надбань української прози, став взірцем, живою традицією для письменників наступних поколінь. Тому його творчість – невичерпне джерело для дослідження.
Література
1. Агєєва В. Імпресіоністична естетика Коцюбинського // Слово і час. – 1994. - №9. – С. 9-10.
2. Головченко Н. Структурно-стильові домінанти імпресіонізму: Твори Кнута Гамсуа, Михайла Коцюбинського, Івана Буніна // Всесвіт. л-ра та культура в навч. закладах України. – 2006. - №1. – С. 5-11.
3. Гурдуз А. Специфіка творчого стилю М. Коцюбинського в контексті західноєвропейського літературного процесу // Українська література в загальноосвітній школі. – 2003. - №3. – С. 26-34
4. Дубина Н. На камені надій: Урок позакласного читання за новелою Михайла Коцюбинського «На камені» // Диво слово. – 2005. - №6. – С. 20-24.
5. Завіс ляк А. Імпресіонізм у творчості М. Коцюбинського // Укр. мова та л-ра. – 2000. - №42. – С. 3.
6. Іванов Л. Світове значення творчості М. Коцюбинського // Радянське літературознавство. – 1964. - №4. – С.88-94.
7. Калениченко Н., Проза М. Коцюбинського і суміжні види мистецтва // Слово і час. – 2004. - №6. – С. 3-9.
8. Коцюбинський М. Вибрані твори. – К., 1977.
9. Кузнєцов Ю. До проблеми вивчення стилю М. Коцюбинського // Радянське літературознавство. – 1988. - №3. – С. 40-52.
10. Кузнєцов Ю. Напоєний соками багатющої землі своєї: Творчість Михайла Коцюбинського в контексті європейського імпресіонізму // Укр. мова й л-ра в серед. шк., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2001. - №5. – С. 25-41.
11. Кузнєцов Ю. Поетика прози М. Коцюбинського. - №5. – 1989.
12. Кузнєцов Ю. Художньо-психічна концепція М. Коцюбинського // Радянське літературознавство. – 1984. - №9. – С. 32-38.
13. Логвин Г. Коцюбинський і імпресіонізм // Диво слово. – 1996. - №10. – С. 17-19.
14. Новикова Л. Імпресіонізм новели М. Коцюбинського «Intemezzo» // Диво слово. – 2005. - №6. – С.19-20.
15. Поліщук Я. «Пейзаж людини» від Михайла Коцюбинського // диво слово. – 2004. - №10. – С. 44-47.
16. Турута Т. Шлях Коцюбинського від реалізму до імпресіонізму // Укр. літ-ра в загально освіт. шк.. – 2005. - №5. – С. 35-36.
17. Чапля І.М. Коцюбинський у боротьбі за творчий розвиток української літератури // Радянська літературознавство. – 1966. - №3. – С. 22-29.
18. Шуляр В. Відкриття тайн краси імпресіонізму в творчості М. Коцюбинського та М. Хвильового // Укр. мова та л-ра. – 2000. - №44