Про ефективність "Івермектину" при параскарозі коней повідомляє Т.А. Вашинський [10].
"Івермектин" у дозі 200 мкг/кг маси тіла, незалежно від форми застосування препарату, має 100% ефективність проти параскарид, кишкових стронгілят, трихонематид [44].
За даними Пономаренка В.Я., Жувака К.І. (2005), екстенсефективність препарату "Універм", у дозі 50 мг/кг маси тіла – 100%, препарату "Анвермін", у дозі 50 мг/кг маси тіла – 80-100%., препарату "Еквест – 2% оральний гель" – 100% при стронгілятозах та параскарозу.
"Універм" – препарат групи авермектинів, до його складу входять такі компоненти: аверсектин С – 0,2% та наповнювач до 100%. Вартість обробки однієї конячки, за цінами 2005-2007р. складає 5-7 грн.
"Еквест 2% оральний гель" містить в якості АДР, який є представником нового покоління авермектинів, – міксідектин (в 1 мл – 20 мг міксидектину). Вартість обробки однієї конячки складає 70-80 грн.
"Анвермін", як препарат групи бензомідазолів, рекомендовано проти багатьох гельмінтів тварин. Бензоімідазоли, які мають малу токсичність та широкий спектр дії на гельмінтів, випробувані та застосовуються у багатьохкраїнах світу. Ці препарати на основі альбендазолу, фенбендазолу, мебендазолу та ін. У даному випадку препарат на основі альбендазолу [9].
Лікувально-профілактичні заходи при гельмінтозах коней базуються на епізоотологічних даних та на зниженні чисельності збудників у навколишньому середовищі.
Боротьба з гельмінтозами коней має проводитись згідно із типом утримання тварин та по можливості базуватися на методі копроскопії.
Раціональне застосування і чергування антигельмінтозних препаратів дозволяє, крім того, попередити (у паразитів) розвиток резистентності.
У теперішній час, інвазії з важким перебігом клінічного прояву спостерігаються дуже рідко. Наявність паразитів виявляється, головним чином, у відхиленні поведінки тварини, затримки у розвитку лошат, загальному поганому стані, тьмяної, скуйовдженої шерсті. Це може бути і наслідком іноді надмірного споживання антигельмінтозних препаратів.
За даними Р.П. Грейда (1997), для успішної боротьби з гельмінтозами коней, необхідно притримуватись гігієни пасовищ, годівлі й утримання тварин.
З метою профілактики параскарозу в умовах господарств, несприятливих щодо параскарозу, необхідно проводити обов'язкові профілактичні дегельмінтизації коней у наступні строки:
- лошат цього року перший раз у серпні, другий після відйому.
- молодняк 1-2 років й дорослих коней у березні – квітні та жовтні -листопаді.
У табунних господарствах лошатам – сосунам, починаючі з 3-х місячного віку кожен місяць згодовують 2 дні підряд, гуртовим засобом по 10г піперазину на 1 прийом.
Із серпня і до кінця року дозу збільшують до 15г на один прийом, препарат задають вранці та ввечері – 2 дні підряд кожні 2-3 місяці [12].
На іподромах проводять дегельмінтизацію – піперазином через кожні 2-3 місяці й препаратом "Еквест гель 1-2%".
Після обробок тварин проводять дезінвазію стайні, забезпечують нормальний санітарно – гігієнічний режим утримання і годівлі тварин, влітку організують загонну систему пасовищ.
При комплектуванні поголів'я коней на іподромах з інших заводів та господарств, їх обстежують на параскароз. При виявленні заражених тварин, проводять дегельмінтизацію.
Профілактика і заходи боротьби при кишкових нематодозах коней складаються з цілого комплексу заходів, основним з яких є – профілактична дегельмінтизація, яка має проводитись 2 рази на рік. Навесні, перед початком пасовищного сезону, й восени (у серпні). Лікувальну дегельмінтизацію проводять у будь який час року [23].
З метою хіміопрофілактики стронгілятозів, коней рекомендовано щоденно годувати фенотіазіносолевою сумішшю протягом теплого пасовищного сезону. Профілактика така ж сама, як і при параскарозі [32].
1.9 Висновок з огляду літератури
Аналіз літературних джерел вказує, що стронгілятози та параскароз у даний час є значною проблемою для господарств та іподромів, яку необхідно вирішувати як спеціалістам ветеринарної медицини, так і власникам тварин. Здоров'я тварин та їхня раціональна підготовка є основним показником, необхідним для тренінгу і гарної працездатності тварини.
Наприклад, кишкові нематодози у племінних лошат впливають на їхню класність при бонитировці. А у спортивних коней це відображається на їх спритності та витримці, що буде приводити до поганих показників при спортивних змаганнях.
З літературних джерел ми виявили, що значною проблемою на даний час є широке розповсюдження у коней кишкових нематодозів. Всі коні поражаються ними вже у ранньому віці на пасовищах, левадах та стайнях. Інтенсивність інвазії залежить від умов утримання і годівлі тварин. Важливу роль при цьому відіграють коні старшого віку, які виділяють у зовнішнє середовище інвазійних личинок, які дуже стійкі у зовнішньому середовищі. Частина з них може перезимовувати на пасовищах і бути причиною весняного зараження тварин.
У деяких тварин, особливо молодшого віку, можуть бути виражені клінічні ознаки. Наприклад, при стронгілятозі, у хворих тварин може спостерігатись швидка втомленість, анорексія, схуднення, пронос, слизові оболонки – бліді. Виражені клінічні ознаки при паразитуванні в організмі коней преімагінальних стадій розвитку стронгіліт: температура +40°С, тромбоемболічні коліки, болісність черевних стінок та ін. При параскарозі, за час міграції личинок через легені, можуть спостерігатись явища бронхіту та бронхопневмонії. Подалі можуть розвиватись ознаки загального (кишкового) параскарозу, викликані статевозрілими гельмінтами.Лошата худнуть, відстають у рості та розвитку. У окремих тварин можуть спостерігатись порушення нервової системи.
Згідно даних, при інтенсивній інвазії, у зв'язку з інтоксикацією, захворювання може перебігати з явищами тетанічних судом, парезу задніх кінцівок та епілепсією [8].
Для того, щоб попередити або зупинити розвиток захворювань, викликаних кишковими нематодозами, необхідно розробити, комплекс лікувально-профілактичних заходів по боротьбі з гельмінтозами.
Для успішної боротьбі з гельмінтозами коней, необхідно дотримуватись гігієни пасовищ, годівлі та утримання тварин.
Раціональне застосовування та чергування антигельмінтозних препаратів дозволяє, крім того, попередити (у паразитів) розвиток резистентності.
Профілактика і заходи боротьби при кишкових нематодозах коней складаються з цілого комплексу заходів, основною з яких є профілактична дегельмінтизація, яка має проводитися 2 рази на рік навесні, перед початком пасовищного сезону і восени.
Лікувальну дегельмінтизацію необхідно проводити у будь-яку пору року.
У зв’язку з поширеністю захворювань, викликаних кишковими нематодозами, ми вирішили з’ясувати епізоотичний стан щодо цих гельмінтозів серед конепоголів’я, що утримується в умовах іподрому м. Харкова.
За час проходження переддипломної практики на ДП "Харківський іподром" ми провели аналіз ветеринарної звітності за 2005-2007 рр. і встановили, що проблема з кишкових нематодозів на теперішній час є досить гострою для підприємств та власників тварин. Було досліджено 52 коней на змішану стронгілятозну-параскарозну інвазію, та встановлено, що екстенсефективність цієї інвазії коливалась в межах від 8,3 до 91,6%. Це вказує на стаціонарність цієї інвазії, незважаючи на систематичні планові дегельмінтизації.
Тому метою роботи було проведення діагностики та з’ясування ефективності лікування гельмінтозів коней в умовах іподрому м. Харків.
Для вирішення мети були поставлені наступні завдання:
1 Вивчити епізоотологію кишкових нематодозів серед конепоголів'я ДП "Харківський іподром" (параскароз й кишкові стронгілятози), виявити джерела інвазії та фактори її передачі.
2 Провести лабораторну та диференційну діагностику цих гельмінтозів.
3 Вивчити у порівняльному аспекті екстенсефективність деяких антгельмінтних препаратів ("Еквест 2% оральний гель", "Універм", та ін.), рекомендованих для боротьби з параскарозом і кишковим стронгілятозом.
4 Розробити комплекс лікувально-профілактичних заходів по боротьбі згельмінтозами шлунково-кишкового тракту для конепоголів’я державного підприємства "Харківський іподром".
2. Власні дослідження
2.1 Матеріали і методи досліджень
стронгілятозний параскарозний кінь лікувальний гельмінтоз
Робота виконувалась в умовах ДП "Харківський іподром" на тваринах, які поступили для тренінгу, рисистих випробувань, з різних кінних заводів, а також робота проводилась на кафедрі паразитології Харківської державної зооветеринарної академії. Дослідження проводили на конях, які належать до Харківського іподрому в період з вересня 2006 р. по січень 2007 р.
Методика діагностики кишкових нематодозів
Діагностика кишкових нематодозів коней здійснювалась на базі обліку епізоотичних даних, клінічних ознак хвороби й спеціального паразитологічного дослідження. З початку ми засвоїли лабораторні методи діагностики гельмінтозів (гельмінтоовоскопія), та їх диференційну діагностику. Для прижиттєвої діагностики кишкових стронгілятозів й параскарозу використовували методи гельмінтоовоскопії, які основані на принципі флотації яєць гельмінтів в поверхневий шар зваги при обробки проби сольовими розчинами або іншими речовинами, щільність яких вища, ніж щільність яєць. Внаслідок флотації поверхневий шар зваги збагачується яйцями гельмінтів. Підняті на поверхню яйця гельмінтів знімають проволоченою петлею, а для мікроскопії їх переносимо на предметне скло (методи Фюллеборна та Щербовича).