регистрация / вход

Вплив девіантної реклами на сучасних споживачів: соціально-психологічний аспект

Виявлення причин виникнення і використання девіантної реклами. Етапи розвитку реклами, поняття девіантної реклами, теорія ризику гедонізму. Використання девіацій у соціальній рекламі: за і проти. Класифікація каналів поширення девіантної реклами.

Міністерство освіти і науки Україні

Одеський національний політехнічний університет

Гуманітарний факультет

Кафедра документознавства та інформаційної діяльності

Курсова робота

з дисципліни «Теорія та практика реклами»

Вплив девіантної реклами на сучасних споживачів: соціально-психологічний аспект

Виконала:

студентка групи ІК-053

денної форми навчання

Сорокіна М.В.

Науковий керівник:

доц. каф. ДІД

Грушевська Ю.А.

Одеса 2009


ЗМІСТ

Вступ

1. Визначення поняття, виявлення причин виникнення і використання девіантної реклами

1.1 Етапи розвитку реклами. Поняття девіантної реклами

1.2 Визначення девіантної поведінки. Цілі її використання в рекламі

1.3 Теорія ризику гедонізму

1.4 Наслідки впливу девіантної реклами

2. Використання девіацій у соціальній рекламі: за і проти

3. Класифікація каналів поширення девіантної реклами (приклади)

Висновки

Список використаних джерел


Вступ

Актуальність вибраної теми очевидна: реклама не стоїть на місці, а чітко і ясно, як дзеркало, відображає всі зміни в культурній, політичній, економічній і соціальній сферах життєдіяльності.

На даному етапі розвитку суспільства ми може спостерігати розвиток нової форми реклами – девіантної, де навмисно використовуються різного роду спотворення, порушення, які спричиняють ряд негативних наслідків, а саме: отуплення нації, якою можна легко управляти у власних інтересах.

Провідним науковим діячем у даній галузі є Проніна Олена Євгеніївна: доцент, доктор філологічних наук, кандидат психологічних наук.

Мета даної роботи полягає у вивченні і аналізі, такого явища в сучасних ЗМІ як девіантна реклама і її наслідків.

Об'єктом дослідження є девіантна реклама, а предметом – визначення девіантної поведінки, вивчення різних теорій, що обгрунтовують появу такого феномену в рекламі, аналіз можливих негативних і позитивних наслідків від використання такої реклами.

У ході вивчення даної теми були поставлені наступні завдання:

- визначення поняття, виявлення причин виникнення і використання девіантної реклами;

- визначити позитивні і негативні сторони використання девіацій в соціальній рекламі;

- класифікація каналів поширення девіантної реклами.

Для реалізації поставлених цілей і завдань були вибрані такі методи як аналіз і синтез різної літератури, спостереження загальних тенденцій в ситуації, що склалася, на даний момент.


1. ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ, ВИЯВЛЕННЯ ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ДЕВІАНТНОЙЙ РЕКЛАМИ

1.1 Етапи розвитку реклами. Поняття девіантної реклами

На сьогоднішній день немає єдиного чіткого визначення реклами. Це пов'язано з швидкими темпами розвитку суспільства і реклами, у тому числі, яка як дзеркало відображає потреби даного суспільства. Але ми добре знаємо з чого складається реклама: з маркетингу, який забезпечує головну мету реклами, – здобуття прибутку за рахунок продажу якого-небудь товару або послуги, і психології, за допомогою якої робиться вплив різної міри на підсвідомість потенційних споживачів. Поєднання цих двох чинників і забезпечує ефективність реклами.

До нас реклама прийшла на початку 90-х років. І якщо проаналізувати її розвиток, то можна виділити 3 етапи:

1) реклама апелювала до традиційних цінностей повсякденного життя: вірність, кохання, надійність, довіра, турбота, братська дружба, патріотизм, потреба в самореалізації (реклама МММ), в той час, як ЗМІ пропагували «чорнуху» і «порнуху»;

2) на перший план у рекламі виходить потреба у владі, стали стверджуватися цінності домінування, необмеженої влади, з одного боку, і хитрої послужливості, з іншого боку (банк «Імперіал», м'ятні пластинки «Рондо», батончик «Мілки-Вей»); за законом спрощення, звернення до первинних переживань, прагнення до влади трансформувалося в мотив заздрості-помсти, особливо за ситуації, коли соціальна нерівність достатня великий і матеріальні блага доступні далеко не кожному (печиво «Твікс»);

3) лейтмотивом реклами стає «неправильна» (негожа, спонтанно-егоїстична, безвідповідальна, орієнтована на задоволення безпосередніх бажань задля збитку оточуючих) поведінка персонажів [3; 43-44].

Така реклама називається девіантною, тобто такою, де демонструються відхилення, анормальні форми поведінки. Вона спричиняє за собою, формує девіантну поведінку. Поняття девіантної реклами склалося недавно. Це обумовлено сучасними особливостями нашого світу: він став динамічнішим, жорстокішим і агресивнішим.

Цей термін ввела в наукову практику Проніна Олена Євгеніївна, доцент, доктор філологічних наук, кандидат психологічних наук, в статті «Девіантна реклама», опублікованій у Віснику Московського університету. У такому виді реклами відбувається підміна цінностей і понять: жорстокість як упевненість, самопопустительство як вірність собі, грубість характеру як свобода, ворожість як конкурентоспроможність, безцеремонність як сміливість, егоїстичність як природність і так далі[3; 52].

1.2 Визначення девіантної поведінки. Цілі її використання в рекламі

Девіантна поведінка — здійснення вчинків, які суперечать нормам соціальної поведінки в тому або іншому співтоваристві. До основних видів девіантної поведінки відносяться перш за все злочинність, алкоголізм і наркоманія, а також самогубства, проституція. Вірогідність девіацій поведінки істотно зростає при ослабінні нормативного контролю, що відбувається на рівні соціуму. Перш за все виникає тоді, коли цінності, що суспільно приймаються і задаються, не можуть бути досягнуті деякою частиною цього суспільства. До такої поведінки схильні люди, соціалізація яких проходила в умовах заохочення або ігнорування окремих елементів девіантної поведінки (насильство, аморальність) [8].

Логічно передбачити, що нормальне, тверезомисляче суспільство уникатиме зайвої демонстрації, нагадування про таку форму поведінки. Але виходячи з глобалістського проекту західної цивілізації ми можемо спостерігати абсолютно протилежну картину. Глобалізм вважає, що ресурси планети обмежені, а людей надто багато. Тому їх необхідно «скоротити», по можливості, не удаючись до відвертого насильства [2]. Адже здійснюючи геноцид всього людства необхідно зберігати обличчя дійсних добродійників, що піклувалися про демократію і гуманізм. Саме тут стає в нагоді реклама девіацій.

Особа, що відбулася, з вищою освітою, професійними досягненнями, орієнтована на моральні високі цінності і ідеали, не піддасться такій пропаганді, не зрадить своїм принципам. Але як же тоді пояснити той факт, що більшість наркоманів – це діти з багатих і благополучних сімей, а алкоголіками частенько стають люди з вищою освітою?

У цьому і полягає сила реклами і інших засобів масової інформації: не важливо ким ти був учора, сьогодні ми з тебе зробимо «потрібного» нам, «зручну» для нас «істоту», якою легко управляти і маніпулювати.

Під таку категорію людей підпадаю діти і підлітки з їх слабкою, нестійкою психікою. І в результаті ми отримуємо обдурену молодь, частина якої піде по кривій доріжці, і їх можна буде посадити у в'язницю [2], відправити до армії, зробити на них революцію. Реклама спиртних і енергетичних напоїв, тютюнових виробів, сексуально-еротичні стосунків з її завидною частотою появи перед очима потенційних споживачів практично зомбує на їх придбання, а якщо з'єднати рекламний чинник з бажанням дитини скоріше стати дорослим, то реклама стає двигуном не лише торгівлі, але і розкладаючим засобом несталої дитячої психіки [6].

Інша частина населення могла б спокійно жити, виховувати дітей. Але оскільки дітородіння на глобалістському світі слід обмежувати, статеві збочення зводяться в ранг норми і всіляко вихваляються, аби «основний інстинкт» задовольнявся без «небажаної» вагітності. Ну а третя група людей звикла сидіти з відкритим ротом перед екраном і сліпо довірятиме телеавторитетам. Такими людьми, природно, дуже легко управляти.

Для глобалістського проекту поважно сформувати у молоді і комплекс невдах. Інакше кому збувати наркотики, алкоголь, сигарети. Невдаха невдоволений життям, схильний впадати в депресію. А йому послужливо підсовують «ліки»: наркотики, випивку, секс і так далі. І дійсно, вони дозволяють на якийсь час здригнутися. Правда, потім депресія накотить з новою силою, але можна буде прийняти нову дозу – і знову стрепенутися [2].

З вище сказаного видно, що мета використання девіацій в рекламі, як одного з сучасних потужних засобів впливу на свідомість молоді, - це формування у дітей і підлітків різного роду комплексів, які сприяють нав'язуванню зручних для глобалістів форм поведінки і мислення.

1.3 Теорія ризику гедонізму

Виходячи зі сказаного, виникає питання: чому молодь приваблює смерть, насильство, груба поведінка?

Доктор психологічних наук, професор Л.Н. Матвєєва з МГУ проводила такий дослід: молодим людям при перегляді різних фільмів давали в руки датчики з проханням в особливо цікаві моменти натискувати на кнопку. Результат уразив. Глядачам було однаково цікаво дивитися і на щось прекрасне, і на щось жахливе. Скажімо, на героя, що переміг, який забрався на високу скелю і милується прекрасною панорамою. І на видовище кривавої страти. І те, і інше лоскотало нерви.

Коли така стимуляція стає звичною, людина не може без неї обходитися. Життя без гострих відчуттів здається їй прісним. А з іншого боку, вона тепер сприймає лише таку жорстку стимуляцію, будучи нездібною розібратися в тонших відчуттях. Тому стимулювання жорсткими стимул-реакціями сексу, насильства, відрази або садизму стає для неї нормою. Все інше вже за порогом її сприйняття [2].

Це пояснює теорія ризику гедонізму, де аналізується прагнення отримувати задоволення від гострих відчуттів. Сам по собі феномен відомий давно. Як вишукано висловився О.С.Пушкін: «Все, все, що загибеллю загрожує, для серця смертного таїть непояснені насолоди».

Вивчаючи феномени поведінки гедонізму в сучасній масовій і молодіжній культурі, куди можна віднести і рекламу, психологи і терапевти прийшли до виводу, що існують дві основні форми ризику: це, по-перше, загроза життю, фізичній цілісності організму і, по-друге, загроза самооцінці, особистій цілісності. Чергування максимальної напруги і радості позбавлення породжує надсильні емоції, які, строго кажучи, безумовно рефлекторні і володіють здатністю пригнічувати всі інші відчуття і види діяльності. Психологічні дослідження показують, що отримати «гострі відчуття» можна не лише в реальному житті, ризикуючи особисто, беручи участьу такій ситуації, але і навіть спостерігаючи за тим, як піддаються небезпеці або гинуть інші, сидячи перед своїм екраном.

Є підстави вважати, що прагнення ЗМІ і реклами зокрема до показу усе більш відвертих і страхітливих сцен насильства, жорстокості, мук і горя – ескалація жорстокості, що констатується дослідниками, в масовій комунікації – є спробою експлуатації безумовно рефлекторних механізмів ризику гедонізму. Небезпечне, страхітливе, екстраординарне завжди привертає увагу людини, як би вона сама не ставилася до предмету зображення, достовірності джерела повідомлення, естетичним і етичним достоїнствам зображення і так далі. Є лише одне обмеження у використанні механізму ризику гедонізму: швидке притуплювання чутливості, підвищення толерантності до надсильних дій аж до бездушності. Тому спостерігається постійний дрейф до усе більш сильних і безпосередньо діючих подразників таких як секс, насильство, смерть, приниження особистості [3; 48-49].

Відомий соціолог і публіцист Сергій Кара-Мурза вважає, що в основі даної проблеми лежить фрейдистська теорія. Згідно знею в підсвідомості людини існують руйнівні комплекси Танатоса і Ероса, пов'язані з прагненням до насильства і сексу. Вони пригнічені культурою. Фахівці з реклами, прибічники фрейдизму, вважають, що видовище смерті збуджує інтерес і увагу глядачів. Якщо давити на ці комплекси, знімається психологічний захист, людина легко сприймає всяку інформацію. Маніпуляція образом смерті руйнує культуру. Тому на видовища, пов'язані з насильством і сексом, в будь-якому суспільстві, навіть у дикунів, завжди накладалося табу. Мистецтво їх передає умовно. У того ж Шекспіра гори трупів в трагедіях. Але вони не спричиняють руйнівної дії, оскільки піднесені в умовній, високохудожній формі. Режисер, який хоче слідувати Шекспірові, не буде натуралізувати вбивство.

Людина відрізняється від тварини тим, що у неї з'явилася моральність. З її допомогою вона пригнічує багато проявів своїх інстинктів. Є речі, які можна показувати на людях, лише обмеживши рамками певного ритуалу. Наприклад, похорони. Коли реклама показує небіжчика поза цими ритуалами, це руйнівне видовище. А людина з підірваною мораллю легко керована.

Здійснюють це люди з високою, академічною культурою, які виконують певні соціальні, політичні, культурні програми формування підлітків, дітей, взагалі людини — формування в певному культурному типові. Реклама як і будь-яке виробництво, виконує замовлення [7].

1.4 Наслідки впливу дев і ант н о ї реклами

Аби описати механізм дії девіантної реклами можна навести наступний приклад: 10 років потому американці бомбили Сербію збідненим ураном, який раслагаєтся мільйонами років. Ця радіація згубно відіб'ється не лише на тих жителях, які були свідками даної агресії, але і на тих, хто ще не народився.

Девіантна реклама має такий же принцип. Вона «калічить», спотворює не лише тих, хто безпосередньо підпадає під її вплив, але і всі подальші покоління. Відбувається ланцюгова реакція: «отруюються, заражаються» батьки, потім їх діти, внуки і так далі.

Можна виділити два основні аспекти девіантної поведінки:

- індивідуальні девіації (особистий рівень): модель поведінки індивіда не відповідає нормам і очікуваннямусього суспільства і не є прийнятною і конформною по відношенню до якого-небудь колективу. У всі часи так звані «білі ворони» викликали побоювання і здивування, а самі у свою чергу випробовували нерозуміння і відторгнення;

- групові девіації (масовий рівень або рівень середовища): норми життя окремої групи протиставили легітимним нормам всього останнього суспільства. Це може бути группа, що володіє своєю субкультурою, проте, її відмінність від інших громаду тому, що члени такої групи є не лише носіями даної субкультури, але і правопорушниками, або вони явно не визнають які-небудь загальноприйняті цінності. Наприклад, злочинці або хіппі мають свої власні закони, норми поведінки, моралі, що діють в їх середовищі. Тобто тут йдеться про масові девіації, про окрему субкультуру, що знаходиться в протистоянні нормам, прийнятиму суспільстві [4].

Підводячи підсумки, можна зазначити, що реклама як яскравий представник масової культури робить негативний вплив за допомогою механізму наслідування, тобто прийняття найбільш часто спостережуваних моделей поведінки.


2. ВИКОРИСТАННЯ ДЕВІАЦІЙ В СОЦІАЛЬНІЙ РЕКЛАМІ: ЗА І ПРОТИ

Використання девіацій в рекламі може бути і корисним. Наприклад, великий твір «Преступление и наказание» геніального і всесвітньо відомого письменника Ф.М. Достоєвського, де описується саме девіантна поведінка – вбивство старої ростовщиці. Але в творі головне не злочин, а покарання – кожен несе відповідальність за свої вчинки.

Таким чином реклама, в основному соціальна, може і повинна використовувати, демонструвати «покарання», тобто після здобуття уявного "задоволення", будь-то наркотики, сигарети або алкоголь, кожен понесе "покарання" і ні до чого доброго це не приведе. Ось тут соціальна реклама і повинна виявити свою виховну функцію.

Метою соціальної реклами є зміна моделі поведінки суспільства. Але в яку сторону? Чи завжди коректно використовуються різні образи в соціальній рекламі?

Одній з перших у ряді тих, що шокують і таких, що запам'ятовуються соціальних реклам стала кампанія Управління безпеки дорожнього руху в Ризі(CSDD, 2005-2007), що попереджала про необхідність бути обережним на дорогах. Було передбачено три варіанти цих плакатів: для городян, сільських жителів і автомобілістів. На міських плакатах були збережені трупи, що лежали в ряд на асфальті і накриті зверху простирадлами. Слоган "Дивися, куди йдеш" проголошував нові правила міської поведінки, протилежні до принципу фланірування, що забороняють бездумно і безцільно гуляти, дивлячись по сторонах. Більш того, реклама оскаржувала презумпцію невинуватості пішохода, перевертаючи звичну ситуацію, внаслідок чого винною ставала жертва.

Плакат для сільської місцевості проголошував: "Краще бути помітним, чим покійним", і для порівняння пропонував дві фотографії - всміхнена людина зі світловідбивачами і її труп (без світловідбивачів) на землі. Автомобілістам адресувався плакат із спиною людини, що йде в темноті із слоганом "Бережися темних людиськ".

У рамках кампанії був зроблений також телевізійний ролик, в якому пішохід перебігає дорогу на червоне світло. Кліп детально показував зіткнення людини з машиною, після чого камера знімала з точки зору збитого пішохода перехожих, що обступили його, кров на руці, приїзд "швидкої" і в кінці - як тіло накривають ганчіркою. Радіоверсію супроводжував наступний текст: "Ти квапишся. З пішохода ти перетворився на спешехода. Тобі здається - ти квапишся жити, але, що б не змусило тебе вискочити перед машиною, тепер ти лежиш і з тебе тече кров. Приїжджає поліція і намагається встановити, хто ти. Одного дня ти читав, що цього року поховано 12 невідомих пішоходів, і дивувався: у всіх же в кишені мобільний! У твоєму випадку перше слово, яке в телефоні знаходять поліцейські, це - "мама". Спешеход, думай, куди йдеш!" [9].

Із репрезентацією покаліченого (мертвого) тіла пов'язана реклама, направлена проти насильства в сім'ї (весна 2005 року): на плакатах були змальовані фрагменти тіла, зафарбовані червоною фарбою, що нагадує кров. Так, на плакаті, що представляє дитину як жертву домашнього насильства, в червоний колір була зафарбована дитяча ніжка, жінку - спина і рука, а на плакаті, на якому змальований чоловік, фарбою було покрито особу (плакат говорив про кількість самогубств в світі). Ці три плакати представляють сім'ю, чий образ в цій кампанії показаний як схильний до насильства і смерті [9].

Показова соціальна реклама, що закликає до сплати податків (вересень 2007 року) .На плакаті змальований пацієнт на операційному столі із скальпелем в руках, готовий в наступну секунду розпороти собі живіт. "Не заплатите податки - оперуватимете себе самі", - повідомляє реклама [9].

На вітчизняному ринку також досить прикладів соціальної реклами сумнівного змісту. Наприклад, Асоціація зовнішньої реклами почала розміщувати в крупних містах України соціальну рекламу, направлену на боротьбу з наркоманією, - "Без наркотиків краще!". Ця соціальна реклама має жорсткий характер. На одному з плакатів на чорному фоні розміщений білий напис "Мама, чому я помер" і символічне зображення могили, а також попередження "У наркоманів не буває здорових дітей". Плакати другого типа: білий напис "Мама, чому я виродок?" також на чорному фоні, зображення долоньки, і згадане попередження. Рекламісти упевнені, що така лякаюча реклама буде ефективна. Але чи впевнені ми в тому, що така реклама буде ефективною, а не лише такою, що лякає?[10].

У квітні 2009 року на вулицях Львова з'явилася «соціальна» реклама дивізії СС "Галичина", щити були з написом "Українська дивізія Галичина. Вони захищали Україну". Ні адміністрація, ні обласна порада не узяли на себе відповідальності за появу настільки некоректної, компрометуючої реклами. Проте експерти з реклами стверджують, що реклама проплачена міською владою Львова.

Важливо навіть не те, хто проплатив таку рекламу, а її суть, яка повністю спотворює дійсність, а значить і вабить спотворені дії, тобто девіації. 28 квітня 1943 року "державним актом" генерал-губернатора Галичини Вехтера була створена стрілецька дивізія СС "Галичина", що складалася з числа добровольців-галичан. Згідно з розпорядженням рейхсфюрера СС Гіммлера, "галіційську дивізію" заборонялося іменувати українською. Її повна назва -114-а добровольча піхотна дивізія СС "Галичина". Текст присяги свідчив: "Я служу тобі, Адольф Гітлер, як фюрерові і канцлерові Німецького рейху, вірністю і відвагою. Присягаюся тобі і підкорятимуся до смерті." Дивізія СС "Галичина" відрізнилася не лише "у визвольних боях " на Україні, б'ючись проти радянських військ, але і брала участь в придушенні народного повстання в Словаччині, в боротьбі з антифашистським рухом опору в Словенії і інших країнах [11].

Напрошується один лише висновок зі всього сказанноговище: соціальна реклама спрацьовує лише у тому випадку, коли вона направлена на благородні цілі, і засоби досягнення цих цілей людські. А ось коли політики або бізнесмени, прикриваючись «благими намірами», зацікавлені лише своїми інтересами, тоді реклама набуває девіантного характеру.


3. КЛАСИФІКАЦІЯ КАНАЛІВ ПОШИРЕННЯ ДЕВІАНТНОЇ РЕКЛАМИ (ПРИКЛАДИ)

Девіантна реклама має велику міру впливу, оскільки поширюється всіма каналами передачі інформації. Але найважливіший і ефективніший канал – це, безумовно, телебачення, яке впливає і через зір, і через слух. Розглянемо найбільш яскраві приклади реклами на телебаченні за останні роки.

1.комерційна реклама на телебаченні

Печиво «Твікс»

Багата капризна пані приходить в салон краси. Співробітники у поті чола виконують всі її побажання, але, сівши передихнути і випити чаю з печивом «Твікс», про все забувають. Коли пані, розлючена, з'являється перед ними з солярію, вона виглядає комічно: абсолютно чорна, а довкола очей білі круги за формою сонцезахисних окулярів. «Здрас-сьте.» - винувато-глузливо говорить співробітник, що проштрафився. При всій очевидній «неправильності» поведінки персонажів ролика, саме вони за задумом творців повинні викликати симпатії і співчуття глядачів, що власне і відбувається.

Батончик «Мілки-Вей»

Діти «суворо розправляються» зі своїми батьками: зв'язують маму, роблять їй уколи, заганяють до знемоги папу-коня і, звичайно, позбавляють їх батончика. Реклама була не стільки результатом свідомої комерційної акції, скільки спонтанним психологічним регресом, тобто процесом, який, будучи запущений, продовжує неостановимо розвертатися за інерцією до вихідної точки.

«Пепсі»

Директор загрожує виключити з школи всіх учнів класу, якщо ніхто не признається, хто узяв «Пепсі» з вчительської. Один з учнів здійснює мужній вчинок і берет загальну провину на себе : «Це я», потім піднімається інший учень, але замість очікуваного «Це я» на знак солідарності несподівано говорить «Це він!», і далі все учні по черзі встають і вказую на першого як єдиного винуватця.
Батончик Кедбері Мама машинально з'їдає шоколадку своєї дитини.

Пиво «Товстун»

«Де ти був?» - «Пиво пив!»

Жувальна гумка «Stimorol»

Дівчина, що збирається стрибати з парашутом, по дорозі до літака потихеньку витягує з кишені супроводжуючого її молодогочоловіка пачку гумки. Він виявляє пропажу в мить, коли вона виплигує з літака, і кидається за нею, забувши про парашут. В повітрі виникає коротка бійка, молодий чоловік відбирає пачку і стрімголов падає вниз, адже у нього немає парашута. Досягнувши землі, дівчина забирає пачку, мабуть, вже в «трупа», а коли вона хоче із зневажливою гримасою штовхнути його ногою, з ями витягується рука і хапає її за черевик [3; 44-45]

Батончик «Снікерс» З'ївши батончик молоді люди перетворюють на монстрів, які з явною агресією бігають за м'ячем.

Мінеральна вода «Трускаве-цька»

Маленький хлопчик катає по підлозі дерев'яну іграшку. Піднімаючи голову, він запитує стару жінку, яка сидить поруч: “Бабуся, а коли ти помреш?» Бабуся відкриває півлітрову пластикову пляшку мінеральної води «Трускавецька», наповнює стакан. Потім повільно робить ковток і відповідає внукові: «Не знаю, милий, не знаю!».

М'ятні цукерки «Рондо»

Йдуть похорони, все в чорному, скорботно личать по черзі прощатися з покійним. Останньою личить дівчина з яскравою зовнішністю, в роті в якої «Рондо», і в губи цілує небіжчика. Небіжчик від такого поцілунку «воскрес».

Фінансові послуги Jan Kneiding

Змальований великий фешенебельний зал: білі під мармур стіни, дорогі гардини, шикарна люстра і «царські» меблі. На столику стоять срібний сервіз і ваза з фруктами. Біля стіни стоїть чорний диван, який виділяється поряд з іншими білосніжними меблями. На канапці лежить чоловік у смокінгу. Його поза настільки специфічна, що неважко здогадатися: він – мертвий. Напис білого кольору, що відображує головну ідею компанії: «We want you to die happy» («Ми хочемо, аби ви померли щасливими»).

Магазина електроніки

«Ельдорадо»

«Смокчу пил за копійки!»


Енергетичний напій Red Bull

«Спайдермен» чує з вікна жіночі крики про допомогу, він хоче полетіти до неї на допомогу, але для цього необхідне «підзарядится» від Red Bull, відкриває холодильник, а там порожньо, всі запаси закінчилися. Тим часом жінка все продовжує благати про допомогу. Але в спайдермена закінчився Red Bull і він нікуди летіти не збирається!

2. «real-show»

«Моя сім'я», «Як стати мільйонером», «Велике прання», «За склом», «Останній герой», «Слабка ланка»

Приниження особи, заохочення відкритої сексуальної поведінки, прилюдное роздягання і здійснення гігієнічних процедур, штучно створені ситуації жорсткої конкуренції, неприйнятні умови моральної і фізичної риски

3. преса

“COOL GIRL”

“Плейбоя” іін.

Агресивне нав'язування молоді сексуально-еротичних стосунків.

У жіночих журналах реклама крему для сосків Garmastan

Сосок жінки і рот дитяти заклеєні лейкопластирем. Рекламу можна трактувати неоднозначно: хай дитя помре з голоду, але соски матері не злущуватимуться і не дратуватимуться.

Цей перелік можна продовжувати нескінченно. Одне видно однозначно: реклама спотворює як і цінності, ідеали, так і абсолютно побутові, буденні речі. Така реклама може приймати нешкідливий, жартівливий характер, а може бути і відвертою грубою і жорстокою. Але міра маніпулювання і впливу на підсвідомість особливо не змінюється. Вся девіантна реклама, будь-якої форми, несе в собі лише негативні наслідки.


ВИСНОВКИ

Зі сказаного вище можна зробити наступні висновки:

- тенденції розвитку суспільства в цілому і реклами зокрема такі, що пропаганда насильства, наркотиків, сексу, алкоголю і тютюну на сьогоднішній день дуже «популярні» і «вигідні» тим, хто заробляє великі гроші на «споживачах»;

- реклама як дзеркало відображує сучасні тенденції суспільства, і це послужило появі нового вигляду реклами – девіантної, де пропагуються вчинки аморальні, неправильні, жорстокі. У такій рекламі відбувається підміна цінностей і понять: жорстокість як упевненість, самопопустительство як вірність собі, грубість характеру як свобода, ворожість як конкурентоспроможність, безцеремонність як сміливість, егоїстичність як природність і т.д.;

- основною цільовою аудиторією, на яку направлена така реклама, є молодь з її психікою, що ще не сформувалася. Реклама насильства, смерті, жорстокості, сексу ради задоволення без якої-небудь відповідальності за наслідки, алкоголю і сигарет зомбує молоде покоління, кажучи їм, що це «модно», це «круто». І молода людина вже не в змозі відрізнити правду від брехні, хороше від поганого. Її поведінка і дії набувають характеру девіацій, відхилень, що спричиняє за собою ряд негативних наслідків: вона стає ізгоєм в нормальному суспільстві, своїх дітей виховуватиме в негативному середовищі;

- девіантна поведінка також дуже широко використовується в соціальній рекламі. Наслідки такого використання можуть бути як негативними, так і позитивними. Недостатньо сказати, що сигарети, алкоголь і наркотики – це погано. Необхідно продемонструвати «покарання» за таке уявне задоволення. І форма цього «покарання» має бути сильною, ефективною, навіть жорстокою, але не з девіантним характером, інакше буде зворотна реакції. Таку рекламу сприймуть як заклик до дії, що часто і відбувається. Також необхідно чітко продумати місце розташування соціальної реклами: ми вважаємо, що розташування соціальної реклами в місцях скупчення молоді або інших вужчих цільових груп було б ефективнішим, ніж просто в суспільних місцях, т.ч. відбувалася б цілеспрямована дія на необхідну аудиторію;

- для того, щоб зник девіантний «наліт» з реклами необхідно поміняти замовників такої реклами, але це не в наших силах. Цьому повинні протидіяти кожен з нас, підвищуючи власну особову культури, яка служитиме деяким бар'єром між споживачами і девіантною рекламою. І безумовна ж держава, яка повинна не лише друкувати закони, де говориться про добросовісну, правдиву рекламу, але і безпосередньо відстежувати всі рекламні повідомлення, що потрапляють в широкі маси, через спеціальні служби і комісії.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Боченков , В. [Электронный ресурс].- Загл. с экрана.- www.russia-today.ru

2. Вікуліна , К[Электронный ресурс].- Загл. с экрана.- www.advertology.ru

3. Гаврилов , К.В. Заповеди заказчика телевизионной рекламы / К.В. Гаврилов. - М. : Вильямс, 2008. - 218 с.

4. Клейберг , Ю.А. Психология девиантного поведения. - М., 2001.

5. Медведева , І. Почему детей притягивает гадость.

6. Никонов , А.П. Управление выбором : искусство стрижки народ. масс / А.П. Никонов. - М. : Энас ; СПб. : Питер : Питер Пресс, 2008. - 301 с.

7. Пронина , Е.Е. Девиантна реклама / Вестник Моск. ун-та. Сер.10. Журналистика. 2002. № 3. – с.13-53.

8. Резепов , И.Ш. Психология рекламы и PR : учеб. пособие / И.Ш. Резепов. - М. : Дашков и К°, 2008. - 222 с. Ломоносова.

9. Рудченко , П.В. Девиантное поведение: факторы его формирования в современном обществе и влияние на процессы коммуникации / Московский государственный университет им. М.В.

10. Сендидж , Ч. Реклама: теория и практика : пер. с англ. / Ч. Сендидж. - М. : Сирин, 2001. - 618 с.

11. Уэллс , У. Реклама. Принципы и практика : пер. с англ. / У. Уэллс, С. Мориарти, Дж. Бернетт. - 7-е изд. - СПб. : Питер : Питер Пресс, 2008. - 733 с.

12. Хан , Ф.Э. Библия рекламы : бесценный кладезь информ. для тех, кто хочет извлечь максимум из вложений в рекламу : пер. с англ. / Ф.Э. Хан. - М. : НТ Пресс, 2008. - 663 с.

13. Шарков , Ф.И. Разработка и технологии производства рекламного продукта : учеб. пособие / Ф.И. Шарков, В.И. Гостенина ; под общ. ред. Ф.И. Шаркова ; Междунар. акад. бизнеса и упр. - М. : Дашков и К, 2007. - 338 с.

14. Шматова , Г.Г. Влияние СМИ на формирование у подростков девиантного поведения Межвузовская кафедра общей и вузовской педагогики Кемеровский государственный университет.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ  [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий