Організація роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (стр. 4 из 8)

Коефіцієнт установочної площі показує, яка частина торгового залу зайнята під обладнання. Значення цього показника має знаходитися в межах 0,27–0,32. Отримане значення 0,28 свідчить про достатню кількість обладнання у магазині.

8) Коефіцієнт демонстраційної площі магазину визначається за формулою:

, (2.8)

де

– коефіцієнт демонстраційної площі;

– демонстраційна площа (площа викладки товарів), м²;

– площа торгового залу магазину, м².

0,72

Коефіцієнт демонстраційної площі характеризує співвідношення площі всіх елементів обладнання, що розміщено в торговому залі магазину та використовується для викладки товарів, i торгової площі магазину. Цей показник для магазинів з продажу непродовольчих товарів має бути в межах – 0,60–0,85. Даний показник становить 0,72, тобто знаходиться в нормі, що свідчить про те, що демонстраційна площа магазину є достатньою.

9) Коефіцієнт ємності обладнання визначається за формулою:

, (2.9)

де

– коефіцієнт ємності обладнання;

– демонстраційна площа (площа викладки товарів), м²;

S обл. – площа, на якій розміщено торгово – технологічне обладнання, м².

– коефіцієнт демонстраційної площі;

– коефіцієнт установочної площі.

2,57

Отже, проаналізувавши отримані дані техніко – економічних показників ефективності використання площі торговельного залу магазину, можна зробити висновок, що всі показники знаходяться в нормі, кількість обладнання в магазині, демонстраційна площа торговельного залу є достатніми.

Загалом, після детального ознайомлення з фінансовими даними діяльності магазину «Шедевр», приходимо до висновку, що магазин «Шедевр» працює ефективно і злагоджено, із зростанням прибутку і обсягів товарообігу з року в рік. Обчисливши техніко – економічні показники ефективності використання площі торговельного залу розуміємо, що плануванням торгового залу займались справжні професіонали.

3. Обґрунтування та вибір місцерозміщення магазину з продажу непродовольчих товарів

При розміщенні роздрібної торговельної мережі необхідно враховувати наступні фактори:

- щільність та характер житлової забудови;

- інтенсивність потенційних потоків покупців;

- розвиток громадського та індивідуального транспорту;

- рівень доходів населення тощо.

Існує декілька принципів розміщення роздрібної торговельної мережі:

1. Принцип рівномірного розміщення роздрібної торговельної мережі – передбачає, що на кожну ділянку міста з визначеною кількістю населення припадає певна кількість магазинів, що дозволяє задовольнити попит покупців.

2. Принцип групового розміщення – означає необхідність територіального наближення магазинів різного товарного профілю з метою забезпечення комплексного попиту на товари.

3. Принцип орієнтації магазинів на певну зону торговельного обслуговування – передбачає поділ магазинів на:

– магазини місцевого значення – розміщуються в житловій зоні у межах пішохідної доступності;

– магазини загальноміського значення – призначені для обслуговування населення всього міста;

– магазині в складі торгових центрів;

– магазини, розміщені біля автомагістралей.

При розміщенні торговельного підприємства на території сільських районів враховують функціональну значимість кожного населеного пункту: районний центр, кущові (міжгосподарських і внутрішньогосподарських) центри та звичайні (рядові) села. Так, у районних центрах роздрібна торговельна мережа може налічувати різні ї види та типи. В рядових селах, зазвичай застосовується розвізна та розносна торгівля.

4. Принцип економічності − ефективність витрат, забезпечення необхідного рівня рентабельності та обсягу продажу.

При здійсненні вибору розміщення торговельного підприємства виділять такі рівні:

− макроекономічний рівень − на якому здійснюється просторова сегментація ринку на основі інформації про економіко-правові, територіально-географічні, соціально-демографічні характеристики кожного сегмента;

− регіональний рівень − на якому визначаються економічні розбіжності між регіонами (областями, районами);

− локальний рівень − визначається кілька альтернативних зон на території обраного району;

− внутрішньолокальний рівень – здійснюється вибір остаточного варіанта розміщення торговельного підприємства із кількох альтернативних ділянок (об’єктів торгівлі);

− просторове розміщення торговельного підприємства − визначення елементів архітектурного виконання об’єкта торгівлі, розміщення торговельного обладнання тощо.

Зона торговельного обслуговування – географічна територія, на якій розміщуються фактичні та потенційні споживачі товарів та послуг конкретного роздрібного торговельного підприємства.

Ближня торговельна зона (основна) − це територія, на яку припадає 60−65% покупців магазину. Як правило, межі цієї зони знаходяться не далі, ніж за 2−4 км, або 10 хв. транспортної доступності магазину.

Середня торговельна зона − це територія, на яку припадає приблизно 20% обсягів продажу (радіус − 2−6 км, або не більше, ніж 15−20 хв. транспортної доступності магазину).

Дальня торговельна зона охоплює покупців, які нечасто (або випадково) здійснюють купівлю у визначеному магазині.

Магазин «Шедевр» розміщений на центральній вулиці міста, поблизу нього знаходиться багато державних установ і закладів – міська рада, міський будинок культури, інші заклади – кафе, салони краси, центр діагностики, магазини і т.д. Це свідчить про те, що кожного дня сотні людей проходять повз магазин «Шедевр» і таким чином можуть зайти і зробити покупку, що свідчить про врахування інтенсивності потенційних потоків покупців Такий фактор, як щільність та характер житлової забудови був врахований при виборі місцерозміщення, адже саме в центрі міста (де і знаходиться магазин), найбільше споруд і різних будівель, що сприяє розвитку торгівлі. Поруч з магазином розміщена стоянка для автотранспорту, по вулиці проходить громадський транспорт, доволі широкий тротуар, що дає змогу зупинитися біля вітрини магазину, щоб роздивитися річ, яка сподобалась, й при цьому не заважати руху людей, які можливо кудись поспішають. Це говорить про хороше розташування магазину. За принципом орієнтації магазинів на певну зону торговельного обслуговування, «Шедевр» є магазином загальноміського значення, оскільки він призначений для обслуговування населення всього міста, а не лише прилеглої пішохідної зони.

Проаналізувавши місцерозміщення магазину «Шедевр» можна прийти до висновку, що місцерозміщення магазину вибране вдало, головним плюсами стали такі фактори, як розміщення в центрі міста, інтенсивність потенційних потоків покупців, розвиток та наближеність громадського та індивідуального транспорту, рівень доходів населення тощо. Багато людей просто гуляючи на повітрі і навіть не плануючи щось купити – заходять до магазину «Шедевр» і обов'язково щось купують. Це говорить про хорошу роботу рекламних агентів і загалом всіх працівників магазину, про врахування принципів місцерозміщення магазинів і факторів, що впливають на вдалість вибору місцерозміщення магазину.

4. Організація постачання товарами магазину, основні постачальники товарів, їх характеристика та організація договірних зв'язків з ними

4.1 Постачання товарами магазину «Шедевр»

Однією з основних умов раціональної організації доставки товарів в роздрібну торгову мережу є правильний вибір форм товаропостачання. В залежності від порядку розрізняють складську і транзитну форми завозу товарів в крамниці.

Складська форма постачання припускає надходження товарів зі складів оптових і роздрібних торгових організацій, що, приймаючи партії від постачальників, виконують операції, необхідні для підготовки товарів до подальшого їхнього просування в роздрібну торгову мережу.

Складська форма застосовується в наступних випадках:

- при отриманні товарів складного асортименту, що вимагають відповідної складської обробки (розпаковка, підсортування, розфасовка, упаковка, перевірка якості і ін.);

- при отриманні великих партій товарів від постачальників в вузькому виробничому асортименті, що вимагають додаткової комплектації, підсортування і перетворення їх в більш широкий торговий асортимент.

Товаропостачання забезпечується по схемі: постачальник – склад оптової організації – торгове підприємство. В окремих випадках товар минає не одну, а дві ланки, тобто не тільки склад оптової бази, але і склад роздрібної торгової організації.

Транзитна форма постачання передбачає надходження товарів від виробничих підприємств безпосередньо в крамниці, повз проміжні склади оптових і роздрібних торгових організації. Застосування транзитної форми доцільно при доставці в роздрібну мережу товарів, що швидко псуються (м'ясо, молоко, хлібобулочні вироби); товарів простого асортименту; плодоовочевої продукції (в період сезонного надходження). Транзитна форма постачання має певні переваги перед складською: прискорюється доставка, скорочуються складські і навантажувально-розвантажувальні операції і товарні втрати.