Для досягнення гарантованого водопостачання міського населення основні завдання галузі полягають у наступному:
-реконструкція, ремонт і модернізація устаткування водопровідних, каналізаційних мереж і споруд;
-розроблення і впровадження раціональних норм водоспоживання, технологій водопідготовки та очищення стічних вод;
-впровадження засобів обліку та вдосконалення контролю за споживанням води;
-підвищення рівня благоустрою населених пунктів;
-впровадження нового стандарту на питну воду;
-збільшення використання підземних вод для питного водопостачання (у тому числі бюветного), пляшкування води;
-впровадження систем відомчого екологічного моніторингу джерел водопостачання і якості питної води.
Передбачається, що в наступні роки завдяки виконанню програмних заходів питомі витрати води будуть 270-330 л/доб на одну людину, згідно прогнозу, загальні обсяги водопотреб комунального господарства порівняно з 2000 р. не зазнають суттєвих змін: у 2005 р. вони можуть бути 3,13-3,16 км3, у 2010 – 3,2-3,29 км3, у 2015 – 3,16-3,32км3 [11, ст. 54].
Прогноз потреб комунального господарства у прісній воді
| Показник | Звіт | Оцінка | Прогноз | ||
| 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | 2005 р. | 2010 р. | |
| Чисельність міського населення, тис. чол. | 33981 | 33727 | 33506 | 31775 | 31088 |
| Обсяг потреб у прісній воді, що використовується, млн. м3 | 3441 | 3315 | 3204 | 3131 | 3290 |
| Питомі витрати води на одного міського мешканця, л/доб. | 277 | 269 | 262 | 270 | 290 |
Промисловість. Обсягиводопотреб промислового виробництва на перспективу визначені на основі гіпотез розвитку галузей промисловості та аналізу динаміки питних витрат води на одиницю виробленої продукції з урахуванням існуючих галузевих нормативів водопотреб.
За оцінкою Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України обсяги промислової продукції у 2010 р. в порівнянні з 2000 р. зростуть на 57,2%, при середньорічних темпах приросту: 3,07. В 2001-2005 роках в середньому за рік темпи приросту промислової продукції складуть 2,55-2,95%, в 2006-2010 – 3,1-4,5%. При цьому найбільш прискореними темпами розвиватимуться галузі легкої, харчової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості, а також машинобудування і металообробки та промисловості будівельних матеріалів, які є найменш водоємними. Питома вага найбільш водоємних і брудних галузей паливно-енергетичного, металургійного та хімічного комплексів зменшиться – з 58,2% у 2000 р. до 51,2-47,6% у 2010 р. (у незмінних цінах 1998 р.)
З ростом промислового виробництва відбуватиметься збільшення водопотреб. Загальні обсяги валових промислових водопотреб у 2010 р. в порівнянні з 2000 р. збільшаться на 35%, тобто зростатимуть значно меншими темпами ніж обсяги промислової продукції. До 2005 р. дещо збільшиться обсяг використання поверхневих вод порівняно з 1999 р., а в наступні роки передбачається більш інтенсивне використання морської води, оборотних, повторних і послідовних систем водопостачання. Очікується зростання обсягів використання підземних вод, зокрема для забезпечення господарськопитних потреб у промисловості, а також виробництв, в яких вода входить у склад харчової і іншої продукції. Надалі передбачається, що потреби у свіжій воді стабілізуються і зменшуватимуться у зв’язку з запровадженням маловодоємних і безводних технологій і повним освоєнням вивільнених потужностей систем багатогалузевого використання води.
Сільське господарство. Одним з найважливіших показників, що характеризують стан галузі зрошення земель, є площа, обсяги подивів та врожайність сільськогосподарських культур. Останні відображають технічний стан зрошувальних систем, забезпеченість їх дощувальною технікою та енергозабезпеченість, і в кінцевому випадку визначають обсяги сільськогосподарської продукції на зрошувальних землях.
Подальший розвиток зрошуваного землеробства визначається впливом двох груп факторів. До першої відноситься цінова, кредитна і податкова система та політика державної підтримки галузі. Друга – та, що залежить від товаровиробника, а саме: засобу ведення землеробства на зрошуваних землях та технологія зрошення, впровадження високоврожайних, найбільш чутливих до зрошення сортів та гібридів сільськогосподарських культур, модернізація, реконструкція та поліпшення технічного стану і рівня експлуатації зрошуваних систем, удосконалення управління водорозподілом та поливами, впровадження водообліку із запроваджуванням платного водокористування, яке має стати важливою складовою економічного механізму підвищення рівня раціонального використання водних ресурсів у зрошуваному землеробстві.
В основу прогнозних розрахунків водопотреб зрошуваного землеробства покладені водозберігаючі режими зрошення, які дозволяють підтримувати оптимальне водопостачання сільськогосподарських культур в критичні, найбільш чутливі до дефіциту вологи фази їх розвитку з мінімальними втратами урожаю від недополивів. За рекомендаціями НДІ зрошуваного землеробства водозберігаючі норми для років 95%-ної забезпеченості коливаються в межах 1700-4600 куб. м/га для південного степу, 1700-4200 куб. м/га для північного степу і 1500-3500 куб. м/га для лісостепу.
Ці та інші тенденції трансформувались в комплекс проблем, вирішення яких потребує державної підтримки. Найбільш важливим серед них є:
-забезпечення сталого надійного функціонування наявних меліоративних систем;
-зниження енергоємності та матеріалоємності систем;
-підвищення ефективності використання меліорованих земель;
-покращання екологічного стану зрошуваних та осушених сільськогосподарських угідь;
-кадрове, науково-технічне та нормативно-правове забезпечення функціо-нування галузі;
-впровадження механізму державної підтримки регулювання економічних та правових взаємовідносин в галузі меліорації земель, як складової частини державної аграрної політики; приватизація водогосподарських організацій шляхом створення державних акціонерних товариств.
Сільгоспводопостачання. Водопостачання об’єктів сільськогосподарського призначення передбачає забезпечення господарськопитних, виробничих та протипожежних потреб.
При прогнозуванні водопотреб за основу приймались будівельні норми ВБН 46/33-2,5-05-96. “Сільськогосподарське водопостачання. Зовнішні мережі і споруди”. Норми проектування, згідно яких водоспоживання на господарсько-питні потреби населення приймаються в залежності від кліматичних умов, якості води та інших місцевих умов, а також ступеня благоустрою житлової забудови: на одного мешканця від 30-50 л/доб для забудов не обладнаних внутрішнім водопроводом до 230-350 л/доб для забудов, обладнаних внутрішнім водопроводом і системою централізованого гарячого водопос-тачання. Додатково в розмірі 5-10% враховуються водопотреби місцевої промисловості; на полив в населених пунктах в розрахунку на одного мешканця – 50-90 л/доб, а також витрати води на утримання тварин в розрахунку на одну голову та ін.
За прогнозом передбачається поступове підвищення питомого водоспоживання в розрахунку на одного мешканця з 107 л/доб до 170 – у 2005 р., 220 – у 2010 р. і 250 л/доб – у 2015 р.
До 1991 р. питомі витрати води на 1 га водної поверхні і 1 т рибної продукції складали відповідно 25,9 і 26 тис. м , а в 1996 р. вони зменшились відповідно до 8,5 і 20,3 тис. м3. Очікується, що ці показники будуть поступово збільшуватись, а загальні водопотреби рибництва у 2010 р. дорівнюватимуть 1200 млн. куб. м [7, ст. 92].
Таблиця 6
Прогноз потреб сільського господарства
| Показник | Факт | Оцінка | Прогноз | ||
| 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | 2005 р. | 2010 р. | |
| Сільське господарство- обсяг потреб у воді, млн. куб. м | 571 | 3711 | 4001 | 6460 | 7587 |
| у тому числі - зрошення земель | |||||
| - площа зрошуваних земель, що поливається | 405 | 1457 | 1500 | 2100 | 2500 |
| - питомі витрати води-брутто у сухі роки, куб. м/га | 1535 | 1586 | 1633 | 4750 | 4500 |
| - обсяг потреб у воді, млн. куб. м | 2157 | 2311 | 2450 | 9908 | 11250 |
| Сільгоспводопостачання- чисельність сільського населення, тис. чол. | 1624 | 16124 | 15950 | 15338 | 14780 |
| - питомі витрати води на одну людину, л/доб. | 106 | 107 | 107 | 170 | 220 |
| - обсяг водопотреб, млн. куб. м | 629 | 632 | 632 | 952 | 1187 |
| Рибне господарство- обсяг водопотреб, млн. куб. м | 180 | 313 | 500 | 700 | 900 |
| - інші водопотреби | 605 | 455 | 428 | 693 | 750 |
Прогнозні водопотреби, а також обсяги скиду забруднених стічних вод, розраховані з урахуванням ресурсної і відновної спроможності водних джерел, які гарантують сприятливий екологічний стан. За лімітуючий прийнятий розрахунковий маловодний рік 95% забезпеченості. Обмежуючою умовою є те, що залишковий річковий стік з урахуванням безповоротного водовідбору повинен забезпечити не менше ніж 10 кратне розбавлення забруднених стічних вод, що надходять у водні об’єкти [11, ст. 102].