Смекни!
smekni.com

Стратегія розвитку підприємства на ринку феросплавів (стр. 2 из 5)

Таблиця 3.3. Розрахунок запасів незавершеного виробництва та валової продукції ВАТ "Нікопольський завод феросплавів"

Найменування продукції Виробнича програма, од Тривалість виробничого циклу, днів Коефіцієнт готовності Величина незавершеного виробництва, од Валовапродукція
на початок періоду на кінець періоду Од. Грн..
Феромарганець 1018 10 0,5 20 14 1012 50600
Феросилікомарганець 1502 5 0,5 30 10 1482 29640
Всього - - - - - - 80240

Величина незавершеного виробництва на початок планового періоду визначається на основі даних про її наявність на кінець звітного періоду.

Запас незавершеного виробництва на кінець планового періоду:

НЗВ1

=1018*10*0,5/360=14 од.

НЗВ2

=1502*5*0,5/360=10 од.

Обсяг валової продукції у натуральному виразі:

ВП1=1018-20+14=1012 од.

ВП2=1502-30+10=1482 од.


Згідно з проведених розрахунків ефективність ЗЕД ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" в аналізованому періоді склала 23,9193%, що на 14,75686% більше ніж у базовому періоді.

Ефективність ЗЕД зросла за рахунок того, що прибуток від експортно-імпортних операцій зріс в порівнянні з базовим періодом на 8006,183, а витрати експортно-імпортні знизились на 58606,562 тис. грн., що в порівнянні з базовим роком склало 89%.

Сьогодні Дніпропетровське виробниче об'єднання випускові важких пресів випускає в рік до 300 важких унікальних машин, що поставляються в усі галузі одного господарства й у 30 країн за рубіж.(табл..4 та 5)

Таблиця 4Експорт продукції з ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" (тис.грн)

країна Роки Відхилення
2006 2007 абсолютне Відносне
Китай 13000 13500 500 1,04
Індія 8000 9500 1500 1,19
ЄС 20000 24500 4500 1,23
Росія 11000 2500 -8500 0,23
Всього 52000 50000 -2000 0,96

Таблиця 5Імпорт продукції в ВАТ "Нікопольський завод феросплавів"тис.грн)

країна Роки відхилення
2006 2007 абсолютне відносне
Китай 6000 5500 -500 0,92
Індія 500 1000 500 2,00
ЄС 8000 10500 2500 1,31
Росія 6500 5000 -1500 0,77
Всього 21000 22000 1000 1,05

Як свідчать таблиці в наслідок різкого погіршення світового ринку металу в 2006 році, а саме зменшення експортних цін в наслідок того що на ринку з’явилися африканські країни що торгують металом по демпінговим цінам, ціни на метал на світовому ринку різко впали.

Тому я вважаю, що для підприємства доцільно більш ефективно розвивати торгові зв’язки з країнами ЄС та Індії.

3. Дослідження стану феросплавного ринку

Стан і перспективи розвитку будь-якої галузі або підгалузі промисловості України визначаються насамперед її потенціалом. Промисловий потенціал феросплавного комплексу України в останні роки й дотепер є фундаментним елементом економіки держави. Металургія, феросплавний комплекс (ФК) є донором бюджету, забезпечуючи більше 40% надходжень валюти в країну. Майже 30% становить його частину у валовому внутрішньому продукті. На металургійну промисловість опираються й для неї працюють енергетика, машинобудування, будівництво, фінансова сфера. У галузі зайнято більше півмільйона чоловік. Підприємства ФК забезпечують робочі місця в найбільш густонаселених регіонах країни. Ресурсний потенціал феросплавного комплексу України обумовлюється наявними покладами залізної (четверте місце в світі) та марганцевої руд, вугілля, вапняків, тобто основних сировинних матеріалів для виробництва металу.

Однак за час, що пройшов після знаходження Україною незалежності, її металургія понесла значні втрати. Одним з головних факторів промислового спаду феросплавного виробництва в порівнянні з роботою в часи колишнього Радянського Союзу був неефективний, а в більшості випадків збитковий для держави процес роздержавлення великих і середніх підприємств. Незважаючи на те, що починаючи з 2005 року приріст обсягів виробництва в металургії сповільнився, перерахування коштів від підприємств феросплавного комплексу України в державний бюджет країни в 2005-2006 роках зросло.

Металургійна промисловість об'єднує підприємства, які послідовно здійснюють видобування, збагачення, металургійну переробку руд чорних і кольорових металів та нерудної сировини (т. зв. флюсових і вогнетривких матеріалів), виробництво феросилікомарганцю, феромарганцю, флюсів, сплавів. Основними споживачами продукції металургійної промисловості є машинобудування, будівництво, транспорт. Металургійна промисловість складається з чорної і кольорової металургії.

Чорна металургія - одна з найбільш розвинених в Україні галузей промисловості, на яку припадає понад 1/4 всього промислового виробництва. Вона виробляє чавун, сталь, прокат, феросплави, феросплави та ін. Це - матеріаломістка галузь: для виплавки 1 т феросилікомарганецю потрібно приблизно 3 т залізної руди, 1,1 т коксу, 20 т води, а також марганцева руда, вапняк, флюси та ін.

Кольорова металургія, на відміну від чорної, в Україні розвинута порівняно слабо. Вона має ряд особливостей:

а) у рудах міститься незначна кількість металу, що вимагає розміщення багатьох підприємств кольорової металургії поблизу джерел сировини;

б) у рудах кольорових металів міститься багато різних металів, а це вимагає комплексного використання сировини;

в) галузь потребує багато енергії і води, а також згубно впливає на довкілля.

Таким чином, на її розміщення і розвиток впливають енергетичні та екологічні чинники. У структурі кольорової металургії України провідне місце займає алюмінієва промисловість. Вона працює на привізній сировині (бокситах з Угорщини, країн Африки, Росії), її підприємства розміщені біля портів і в місцях виробництва електроенергії [33].

По виробництву продукції чорної металургії Україна займає п'яте місце у світі після Японії, США, Китаю і Росії, при цьому випереджаючи такі високорозвинені країни, як Німеччина, Італія, Франція. Металургійний комплекс України займає видне місце серед країн СНД. Питома вага в загальному обсязі виробництва складає: залізної руди - 50%, марганцевої руди - 75%, коксу - 44%, чавуна - 43%, феромарганцю - 36%, прокату - 35% [27].

На ринку металопродукції України діють двадцять основних підприємств, лідерами з кількості яких по отриманню прибутку з реалізації своєї продукції є „Криворіжсталь", ММК імені (ім.) Ілліча, "Азовсталь" та ін. (див. табл. 2.1)

Таблиця 2.1 –– Рейтинг українських гірничо-металургійних компаній за обсягами валового доходу [34]

№ п/п Компанія Дохід, тис. грн. Прибуток, тис. грн.
2005 р. 2006 р. 2005 р. 2006 р.
1 "Криворіжсталь" 5421435 4828036 762959 1099619
2 ММК ім. Ілліча 4895222 5094082 12813 719274
3 "Азовсталь" 3921295 3754516 346374 649294
4 "Запоріжсталь" 3038949 3553992 35293 603358
5 Алчевський МК 1887313 1921603 123872 89821
6 Дніпровський МК ім. Дзержинського 1842403 1792242 72506 -35589
7 Нікопольский ЗФ 1623738 1605326 76836 98742
8 ДМЗ ім. Петровського 1009658 828996 36821 38041
9 Донецький МЗ 953468 984361 57975 70156
10 "Дніпроспецсталь" 913651 965675 19921 111911
11 ЗАлК 883740 961047 23297 110925
12 Макіївський МК 786811 909511 97278 -112430
13 Запоріжський ЗФ 777082 740469 682 65755
14 Єнакіївський МЗ 597629 519858 197879 84510
15 СП "Метален" 476796 219061 121963 32684

16
Миколаївський глиноземний завод 458128 710983 1693 -5884

17
ММЗ "Істіл-Україна" 369238 457704 -40780 -17415
18 "Силур" 280294 256359 -17160 15476
19 Стахановський ЗФ 234545 278842 -15781 26648
20 Запоріжський титаномагневий комбінат 141671 126338 -11528 -151417

Протягом останніх років провідні металургійні підприємства України мали чітку тенденцію до щорічного нарощування обсягів виробництва.


Рисунок 1 –– Обсяги виробництва феросилікомарганецю, феромарганцю та прокату в Україні, тис.т.