Виставка – це публічний показ досягнень певної галузі. В сучасному ринковому середовищі виставки одночасно з демонстрацією досягнень мають комерційне спрямування щодо збуту продукції. З розвитком ринкових відносин відмінності між цими двома явищами поступово зникають. Про високу ефективність ярмарків-виставок свідчить той факт, що їх кількість з року в рік зростає.
Оптова ярмаркова торгівля характеризується певними рисами:
– реалізація-закупівля товарів за представленими зразками;
– періодичність проведення;
– попереднє визначення термінів і місця проведення;
– масова участь оптових продавців і покупців товарів.
Оптові ярмарки-виставки розрізняють за певними ознаками:
а) територіальна – проводяться оптові ярмарки загальнодержавного рівня, а також регіонального або місцевого значення. У міжнародних оптових ярмарках беруть участь світові компанії (фірми);
б) товарна – на ярмарку реалізується певний вид товарів. За товарною ознакою виділяють спеціалізовані (наприклад, виробів легкої промисловості, будівельних матеріалів, автомобілів та ін.) й універсальні ярмарки, на яких реалізуються різні види товарів як промислового, так і сільськогосподарського виробництва;
в) галузева – ярмарок проводить одна галузь виробництва товарів (галузевий ярмарок) або продаються вироби різних галузей – легкої, харчової та ін. (міжгалузеві ярмарки) [29, с. 56].
Метою проведення ярмарку-виставки є сприяння розширенню господарських зв'язків і розвитку підприємництва. На ярмарках організовують оптовий продаж і закупівлю товарів, укладають договори, налагоджують ділові контакти і т. п. Основним методом організації торгівлі товарами на ярмарках є виставка-продаж товарів за представленими зразками. Зразки товарів доставляються на ярмарок учасниками за власний рахунок. Учасниками ярмарку вважаються юридичні та фізичні особи, яких згідно із заявками включено до реєстру учасників ярмарку, що уклали відповідний договір і сплатили організаційний внесок.
Учасник ярмарку має право одержувати від комітету додаткову інформацію про склад учасників і відвідувачів, план-карту ярмарку із зазначенням місцезнаходження та площі павільйонів тощо.
Учасник ярмарку зобов'язаний:
– визначити форму участі в ярмарку (виставка, виставка-продаж та ін.);
– своєчасно внести плату за участь у ярмарку в сумі, передбаченій договором;
– забезпечити своєчасну доставку, розміщення стендів, експозицій, продукції, товарів і реєстрацію своїх представників;
– дотримуватись вимог законодавства, а також умов, визначених відповідними договорами.
Головним джерелом доходів від ярмаркової діяльності є плата за участь в ярмарку, за оренду площі під експозицією, складських приміщень, оплата послуг за вантажно-розвантажувальні, транспортні, експедиційні та інші роботи, оплата юридичних консультацій і надання додаткових послуг.
Організаційно ярмаркову діяльність можна поділити на три основних етапи: попередній, організаційний і заключний.
На попередньому етапі приймаються рішення про проведення оптового ярмарку. Створюється ярмарковий комітет, розробляються необхідні документи про проведення ярмарку, розсилаються листи потенційним учасникам з інформацією про умови участі в заході через засоби масової інформації проводиться рекламна кампанія про організацію ярмарку. Розробляється план проведення, складається кошторис та готується необхідна документація з інформацією про умови та вартість участі в ярмарку, оренди павільйонів, розміщення рекламних матеріалів.
Для участі в ярмарку учасники сплачують реєстраційний внесок і оформляють відповідну заявку, де вказують інформацію про себе і необхідні реквізити, вимоги щодо розміщення експозицій та ін.
Організаційний етап передбачає безпосередньо організацію проведення ярмарку, підготовку рекламних матеріалів, проведення оперативної роботи щодо розміщення учасників, організації їхнього дозвілля, презентацій та інших заходів.
На заключному етапі підводять підсумки роботи, аналізують позитивні й негативні моменти у проведенні ярмарку. Узагальнені результати аналізу торгівлі на ярмарку, пропозиції, побажання враховують з метою підвищення ефективності діяльності ярмарку й повнішого задоволення споживчого попиту [3, с. 120].
Дрібнооптові магазини-склади.
Магазин-склад – це приміщення з великою площею, обладнане рядами стелажів складського типу, працює за методом самообслуговування. Покупець має доступ до всіх товарів і може розраховуватись як готівкою, так і у безготівковій формі. На стелажах товар викладено так, щоб покупцеві було зручно вибрати необхідне. Як і в магазині самообслуговування він сплачує за вибраний товар у касі, де отримує від оператора рахунок-фактуру. Доставку придбаного товару покупець забезпечує самостійно.
У магазинах-складах обсяг товарообігу дуже великий, а витрати зведено до мінімуму: немає потреби в комплектувальних та експедиційних приміщеннях, підіймально-транспортному і вантажно-розвантажувальному обладнанні, яке дорого коштує, у великому штаті комірників, складських працівників, вантажників тощо. Невисокий рівень витрат магазину-складу та прямі закупівлі у виробників дають змогу встановлювати для покупців нижчі ціни. У цьому полягає одна з істотних переваг магазину-складу – широкий асортимент товарів, орієнтований на невеликі роздрібні підприємства.
В умовах ринкових відносин у нашій країні, де значна частка роздрібного товарообігу припадає на дрібних приватних торговців, розвиток мережі дрібнооптових магазинів-складів є досить перспективним напрямом.
Організація проведення тендерів.
Тендер (конкурс) – особлива форма торгів, метою яких є конкурентний відбір учасників, згідно з визначеними процедурами, для забезпечення найвигідніших комерційних та інших умов закупівель [3, с. 80].
Стисло суть конкурсних торгів можна охарактеризувати так: покупець оголошує конкурс для продавців на товар, проведення роботи або надання послуги із заздалегідь визначеними характеристиками і після порівняння отриманих пропозицій (оферти) – акцептує її, а потім підписує договір з тим продавцем, який запропонував найвигідніші для покупця умови.
У сучасних умовах тендерні торги є обов'язковим способом закупівель товарів, одержання робіт і послуг за державні кошти, що здійснюються за процедурами тендерних закупівель відповідно до положень Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Цей Закон поширюється на всі закупівлі товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 30 тис. гривень, а робіт – 300 тис. гривень. Закон визначає нижченаведені терміни у такому значенні:
товари – продукція будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому, газоподібному стані, включаючи електроенергію, а також послуги, пов'язані з поставкою товарів, якщо їхня вартість не перевищує вартості самих товарів;
роботи – будь-яка діяльність, пов'язана з проектуванням, будівництвом нових, розширенням, реконструкцією, капітальним ремонтом та реставрацією об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, технічним переозброєнням діючих підприємств, а також супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- й супутникова фотозйомки та інші, якщо вартість виконання цих послуг не перевищує вартості самих робіт;
послуги – будь-яка закупівля, крім товарів і робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, а також консультаційні послуги, до яких належать послуги, пов'язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків і рекомендацій [17, с. 530].
Організатором торгів є замовник – розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом. Організатори торгів (замовники) створюють тендерні комітети, які проводять процедури закупівлі й одночасно укладають з переможцем договір про закупівлю. До складу тендерних комітетів можуть входити технічні та комерційні експерти, представники адміністрації.
На тендерні комітети покладається організаційна робота з проведення торгів. Вони публікують оголошення про торги, розповсюджують їхні умови між учасниками, аналізують представлені пропозиції і визначають переможця конкурсного торгу. Умови торгів, як правило, оформляють у формі тендерної документації, що містить порядок подання пропозицій, розгляду їх тендерним комітетом і прийняття рішень про переможця (акцептування), умови договорів, які будуть підписані між замовником і переможцем, а також перелік спеціальних гарантій, що їх мають представити учасники торгів.
Інформація про майбутні торги надається залежно від їхнього виду. При проведенні відкритих торгів в офіційних друкованих органах (спеціальних бюлетенях) та мережі Інтернет розміщують оголошення. Вони містять лише основні відомості про торги, зокрема найменування організації, що проводить торги, перелік і кількість товару або обсяг робіт, на постачання і виконання яких оголошено торги, порядок і термін подання пропозицій та ін., де можна отримати тендерну документацію.
У день торгів тендерний комітет організовує публічне оголошення пропозицій. У присутності всіх учасників торгів керівник тендерного комітету розкриває пакети з пропозиціями, називає фірми, які подали пропозиції, а також оголошує запропоновані учасниками ціни.
Завершальним етапом проведення конкурсних торгів є підписання договору з фірмою, що виграла їх.
2. Планування та класифікація товарних запасів
2.1 Нормування та планування товарних запасів
Метою планування і нормування товарних запасів є визначення їх оптимальних розмірів, встановлення середнього запасу в днях, який при найменших витратах забезпечував би безперебійний продаж товарів різноманітного асортименту. Нормування товарних запасів повинне відповідати таким принципам: оптимальності, надійності, науковості, реальності, ефективності.