Смекни!
smekni.com

Наукове обрунтування розробки бізнес-плану створення нових видів продукції на прикладі АТЗТ (стр. 2 из 7)

Метою даної роботи є розробка бізнес плану по виготовленню та реалізації фарфорових наборів для страв «східної кухні».

Набір для суші – це чудовий подарунок для ваших друзів або родичів. Останні декілька років в нашій країні спостерігається підвищення попиту на посуд для суші і японський посуд взагалі. Батьківщиною перших наборів для приготування суші є країни Південної Азії. У набір посуду для суші входять: два соусники, дві тарілки для ролів і дві рогожі. Поки що ми плануємо ввести в виробництво лише декілька різновидів посуду для «східної кухні», але в майбутній перспективі можливе більш масштабніше виробництво наборів для суші та саке.

Набори посуду для суші подарують нові відчуття під час будь-якої їжі, а також додадуть вашому інтер'єру східний акцент. За допомогою наших наборів посуду для суші можна самостійно приготувати роли і накрити стіл у японському стилі.

1.2 Аналіз виробництва та реалізації фарфорової продукції

Сьогодні ніхто з працівників фарфорових фабрик не присягається, що збереже в таємниці секрет виготовлення фарфору. Такого секрету більше не існує. В багатьох країнах світу працюють фарфорові фабрики, в Україні вони є в багатьох областях. Фарфор — на столі у кожному домі.

Асортимент підприємства великий(159 найменувань). Це:

- чашки чайні з блюдцями;

- чашки кавові з блюдцями;

- кавові сервізи;

- чайні сервізи;

- тарілки мілкі й глибокі;

- миски;

- блюда для тортів й фруктів: овальні, трикутні й квадратні;

- чайники заварні й доливні;

- кружки, келихи;

- вази для квітів;

- горщики для квітів;

- столові сервізи;

- сувенірна продукція;

- продукція, що виготовляє по індивідуальних замовленнях, і багато чого іншого.

Як вихідна сировина й матеріали у виробництві продукції використаються: пегматит, глина, пісок кварц, каолін, доломіт, магнезит.

Глина вогнетривка - Донецька область.

Гіпс - Донецька область.

Пегматит - Полтавська область, Запорізька область.

Каолін - Дніпропетровська область.

Пісок кварцовий - Харківська область.

Уздовж території підприємства проходить водопровід, від якого по двом каналах завод забезпечено водою.

Теплопостачання підприємства автономне: має власну котельню, газопостачання й електропостачання від центральних джерел (підстанція ТП-5 розташована на території, є два уведення по 1,0 кВА).

Продукція енергомістка, газу використовується багато, тому в кінці 2008-початку 2009 року виникла необхідність закрити завод, пов’язана з неможливістю забезпечення газом. Але зараз завод працює, і немає боргів по газу, окрім поточних. Борги по заробітній платі теж майже виплачено.

Середня заробітна плата становить 1100 грн.

На території заводу знаходиться 5 цехів, де виготовляється продукція.

Першим етапом досить довгого і кропотливого процесу створення фарфору є приготування фарфорової маси для пластичного формування. Метою процесу являються отримання фарфорової маси із раніше заданими технологічними властивостями.

Розробка рецепту фарфорової маси займається центральна заводська лабораторія. Після множини специфічних операцій готова маса перевозиться у формувальний цех. Також важливим етапом виробництва, на рівні з виготовленням маси, є приготування шлікера для литва виробів і фарфорової глазурі. Формування різних способами: методом пластичного формування і литва. Для цього, у будь-якому випадку необхідні гіпсові форми. Створення нового фарфорового виробу починається, як правило, з малюнка художника. Потім на основі цього малюнка виточується або вирізується гіпсова модель. Після всіх цих приготувань починається безпосередньо виробництво виробу. Їх формування проводиться двома способами: методом пластичного формування і лиття. Перший метод отримав найбільше розповсюдження. З його допомогою можна отримувати вироби різної форми і конфігурації, мають форму тіл обертання оскільки заснований на явищі пластичній деформації маси під впливом зовнішніх сил(ролика або шаблону). Саме таким чином заводі виготовляють різні тарілки, миски, піали, салатники, кухлі.

Сушка виробу є наступним етапом виготовлення формованих і литих виробів. Як правило, сушка литих виробів здійснюється природним чином в стелажах або накопичувачах. Плоскі формовані вироби сушаться в конвеєрних сушилах, а порожнисті вироби – в сушилах з направленим потоком теплоносія. У процесі сушки виявляються частина дефектів формування і сушки. Браковані сухі вироби з маси і шлікера залишаються, збираються і направляються на переробку в цех. Потім вироби, якщо це необхідно, відправляються на приклеювання деталей(ручок, носиків).

Наступним етапом цього копіткого процесу є випалення (перше), яке проводиться при температурі 740-7600 З(залежно від форми виробу). Час першого випалення може бути різним, біля 2-х годин та близько 7-8 годин.

Після першого випалення вироби глазуруються. Глазурне покриття підвищує механічну міцність, захищає від проникнення кислот і газів, додає поверхні гігієнічні властивості, зберігає підглазурне декорування.

Після даної операції знову відбувається випалення виробів, воно є складним. Після випалення вироби по асортименту укладаються в транспортні контейнери для проміжного зберігання або безпосередньої подачі в сортувальну ділянку, де проводяться три основні технологічні операції:ё

Шліфовка;

Сортування;

Комплектування;

При шліфовці і, особливо, при сортуванні виробів нормативним документом, який визначає вимоги до якості виробів є Гост29390-89 «Виріб фарфоровий. Технічні умови». Вся продукція, починаючи з сортувальної ділянки повинна відповідати вимогам стандарту. Для додання фарфоровим виробам більш привабливого декоративного вигляду, вони піддають художній обробці(декоруванню).

І нарешті проводиться декоративне або третє випалення фарфора в муфельних печах для закріплення декору на поверхні виробів. Після випалення в муфельних печах вироби вже практично остаточно готові. Всі вони ще раз по виходу з печі візуально контролюються, щоб відповідати вимогам тепер вже двох Гостів. Окрім вже згадуваного, використовується ще ГОСТ 29389 «Посуд фарфорний. Маркировка, упаковка, транспортування і зберігання.»Для окремих виробів застосовується і ще один нормативний документ ДСТУ 3889-99 «Вироби декоративні, фарфорові і фаянсові. Загальні технічні умови ». Відповідно до вимог цих стандартів проводяться всі подальші технологічні операції: відсортування готових виробів, комплектування сервізів і наборів, упаковка виробів і їх транспортування і зберігання.

Продукцію експортують в Росію, Узбекистан, Казахстан, Молдову. Ринок збуту цієї продукції розробляється в регіонах України, здатних її споживати: Київ, Харків, Одеса, Донецьк, Луганськ і т.д.

У виробництві підприємством використовується тільки високоякісна сировина, застосовуються золотовмісні деколи. За минулий час підприємство міцно увійшло до числа провідних виробників фарфорових виробів України як за якістю форм і вазі виробів, так і по білизні фарфору, що виготовляється. Окрім широкого асортименту власних фарфорових виробів побутового призначення (більше 150 видів), «Сумський фарфоровий завод» виготовляє і замовлені вироби з логотипами підприємств і фірмовою символікою, індивідуальною комплектацією, ексклюзивних форм і дизайну.


Розділ 2. Аналіз діяльності підприємства та обґрунтування проекту розвитку

2.1 Загальна характеристика підприємства

Акціонерне товариство закритого типу «Сумський фарфоровий завод» – провідне підприємство у своїй галузі.

АТЗТ «Сумський фарфоровий завод»

Форма власності: колективна

Галузь: Виробництво господарсько-побутового фафору і фаянсу

Вид економічної діяльності: Виробництво керамічних виробів для домашнього господарства та керамічних декоративних виробів

Адреса: м. Суми, вул. Харківська, 111

Голова правління – директор - Демура Володимир Олексійович.

Будівництво фарфорового заводу в місті Суми було почате в 1963 році, і вже з травня 1965 року завод почав випускати першу продукцію(сервізи, кухлі, сувенірно-подарункові вироби) .Перші роки життя, як і перші кроки людини, були важкими. Набиралися досвіду робочі, художники, освоювалася технологія, устаткування. Але вже на перший рік роботи було випущено 770 тис штук виробів. У 1969-1970 роках вироблена реконструкція цеху випалення і сортування виробів, в квітні 1970 року була введена експлуатацію друга тунельна піч для другого политого випалення, виробнича потужність заводу склала 11-12 млн. штук готових виробів в рік. За роки з 1970 по 1990 трудовим колективом заводу проведена велика робота по технічному переозброєнню заводу, вдосконаленню технологічних процесів, освоєнню нових видів продукції. На кінець 1994 року була досягнута потужність 16,1 млн. готових фарфорових виробів в рік. У 1992 році колектив заводу оформив договір оренди державного майна організувавши на базі існуючого підприємства «Сумський орендний фарфоровий завод». У 1994 році після викупу колективом державного майна Сумський орендний фарфоровий завод був реорганізований в Акціонерне товариство закритого типу «Сумський фарфоровий завод». Як і люди, заводи теж можуть хворіти. Так трапилося і з фарфоровими заводами України. В період жорстокої економічної кризи СНД, що осягнув країни, після розпаду СРСР. Сумський фарфоровий завод, хоч і понизив об'єми випуску продукції удвічі, проте зумів зберегти і виробничий капітал, і основу всієї роботи – кадри. З 1996 по 2002 роки завод боровся за своє існування. Не дивлячись на це, з другої половини 2002 року за короткий період Сумський фарфоровий завод відродив в повному об'ємі пережитий випуск продукції, знайшов ринки збуту і підігнав виробництво під потреби споживачів. На сьогодні Сумський фарфоровий завод є брендом вітчизняної фарфорової промисловості. Сумський фарфор широко відомий не тільки на Україні, але і далеко за її межами, зокрема Росії, Грузії, Молдові, Білорусії, Азербайджані. Вироби заводу успішно змагаються за якістю, зовнішньому вигляду з виробами підприємств, історія яких тягнеться на давніший часи.