У розглядуваному стандарті даються визначення таких основних понять в галузі сертифікації: відповідність, третя сторона, оцінювання відповідності, контроль, оцінювання на відповідність, оцінювання за зразком, нагляд за відповідністю, перевірка відповідності, забезпечення відповідності, сертифікація, реєстрація, акредитація систем якості, обов`язкова сертифікація, добровільна сертифікація, атестація виробництва, ліцензіат, заявник, інспекційний контроль, технічний нагляд, експерт-аудитор, випробування, метод випробування , випробувальна лабораторія, акредитація, система акредитації, орган акредитації, критерії акредитації, атестація лабораторій, ліцензія, сертифікат відповідності, знак відповідності, ліцензійна угода, атестат акредитації та ін.
Сертифікат відповідності на швейні вироби видається після:
· проведення лабораторного визначення тих показників, які передбачені у відповідних стандартах для оцінювання якості цих виробів;
· атестації стану виробництва швейних виробів;
· узагальнення результатів подальшого інспекційного контролю рівня якості продукції та стану виробництва.
У процесі атестації виробництва органом сертифікації дається офіційний висновок про наявність необхідних умов для вироблення високоякісної продукції на швейному підприємстві. Особлива увага під час атестації виробництва приділяється сертифікації систем якості продукції, яка найбільш повно дозволяє прогнозувати стабільність виробництва. Сертифікацію систем якості проводять на їх відповідність вимогам міжнародних стандартів серії 9000, європейських стандартів серії 2900 або національних стандартів, розроблених на основі цих систем. Однак в умовах постійного оновлення асортименту швейних виробів у процесі сертифікації все частіше віддають перевагу сертифікату на систему якості, а не сертифікатами відповідності окремих видів виробів.
Обов`язкова сертифікація швейних виробів проводиться на їх відповідність вимогам чинних законодавчих актів України й обов`язкових вимог нормативних документів, які діють на території України. Держстандартом періодично затверджується перелік продукції, яка підлягає обов`язковій сертифікації на території України.
Під час обов`язкової сертифікації швейних виробів насамперед перевіряють відповідність їх тим вимогам, які гарантують безпеку для життя, здоров`я та майна людини, а також охорону навколишнього природного середовища у процесі виробництва, експлуатації, зберігання й утилізації цих виробів. Йдеться про наявність у виробах токсичних, алергічних, радіоактивних, пожежонебезпечних та інших небажаних сировинних компонентів.
Добровільна сертифікація продукції в системі УкрСЕПРО проводиться на відповідність вимогам, які в нормативній документації не віднесені до обов`язкових. Однак при цьому перевіряється відповідність і тим вимогам, які регламентуються, і для обов`язкової сертифікації. Добровільна сертифікація швейних виробів, як правило, проводиться з метою рекламування їх споживчих властивостей, освоєння нових ринків збуту, формування та підтримування іміджу окремих підприємств та фірм, а також коли цього вимагають умови контракту.
У стандартах на окремі види швейних виробів окремо наведена номенклатура показників якості для обов`язкової та добровільної сертифікації. Прикладом стандартів даного типу може бути ДСТУ 3045-95, згідно з яким обов`язкова сертифікація проводиться для виробів різного цільового призначення ( для верхніх, білизняних, спортивних, хустко-шарфових, підкладкових та меблевих виробів). Під час обов`язкової сертифікації цей принцип зберігається і для деяких інших груп швейних виробів.
Слід підкреслити, що в процесі сертифікації різних за призначенням груп швейних виробів, крім перевірки передбачених ДСТУ 3045-95 показників якості для обов`язкової та добровільної сертифікації, обов`язковій перевірці підлягають показники, які належать до оцінки їх сортності, відповідності встановленим лінійним розмірам і зразкам-еталонам, а також правильності маркування, складання та пакування.
Практичне використання нормативно-технічних документів, регламентуючих якість швейних виробів у торговельному підприємстві наведено у вигляді ситуацій.
Ситуація 1
У процесі контролю якості партії швейних виробів побутового призначення було встановлено, що покривало з шовкового матеріалу має:
· потовщення нитки шестикратної товщини – 2;
· забоїна від різної лінійної щільності – 1;
· затягнутість ниток – 1;
· перекіс на 3% від довжини виробу.
Вирішення:
Згідно ГОСТ «Изделия швейные бытового назначения» 12566-81 (див. додаток 7) пункту 16 допускається потовщення нитки до восьмикратної товщини у шовкових виробах у кількості 2 шт. для 2-го сорту; забоїни від різної лінійної щільності у кількості 1 шт. для 1-го сорту; натягнутість ниток – для 1-го сорту; перекіс на 3 % від ширини деталі – 1-го сорту.
Висновок: даний зразок 2-го сорту є якісним та допускається до реалізації.
Ситуація 2
У процесі контролю якості партії швейних білизняних виробів було встановлено, що бюстгальтер з ярко вираженими симетричними полосами має:
· відхилення 1,5см від номінального розміру ширини під чашечками у розстібнутому виді;
· несиметричність малюнка чашечок;
· стійкість окраски основного матеріалу групи «прочна».
Вирішення:
Згідно ГОСТ 25296-91 «Изделия швейные бельевые» (див. додаток 8) таблиці 5 відхилення 1,5см від номінального розміру ширини під чашечками у розстібнутому вигляді допускається; несиметричність малюнка чашечок, розкроєних під кутом – не допускається; стійкість окраски основного матеріалу «прочна» - допускається.
Висновок: даний виріб є неякісним та не допускається до реалізації.
Ситуація 3
У процесі контролю якості партії верхнього одягу платтяно-блузочного асортименту було встановлено, що трикотажна формостійка дитяча спідниця прямого силуету має:
· відхилення від номінального розміру довжини переднього полотнища спідниці 0,3 см;
· спідниця виготовлена на підкладці;
· спідниця виготовлена з вішалкою;
· внутрішні зрізи не обметані.
Рішення: згідно ГОСТ 25294-91 «Одежда верхняя платьево-блузочного ассортимента» (див. додаток 9) пункту 2.1.6 було встановлено, що відхилення від номінального розміру довжини переднього полотнища спідниці на 0,3см допускається; згідно пункту 2.1.10 виготовлення спідниці на підкладці та з вішалками допускається; пункту 2.1.11 внутрішні зрізи можна не обметувати.
Висновок: дана спідниця є якісною та допускається до реалізації.
Ситуація 4
У процесі контролю якості партії верхнього одягу пальтово-костюмного асортименту було встановлено, що півпальто в клітинку зі зміщеною бортовою застібкою має:
· нижній воріт має незначне відхилення відтінку кольору від основного матеріалу;
· неспівпадання клітинок по середньому шву;
· на виробі відсутній полотримач та замінюючі його деталі;
· ширина пілгибу низу виробу – 5см.
Рішення: згідно ГОСТ 25295-91 «Одежда верхняя пальтово-костюмного ассортимента» (див. додаток 10) пункту 2.1.19 ширина підгибу низу у розмірі 5см допускається; пункту 2.1.33 незначне відхилення відтінку кольору нижнього вороту від основного виробу допускається; пункту2.1.30 відсутність полотримача та замінюючи його деталей у виробах зі зміщеною бортовою застібкою не допускається; пункту 2.1.31 неспівпадання клітинок по середньому шву не допускається.
Висновок: півпальто не відповідає вимогам стандарту та не допускається до реалізації.
Ситуація 5
У процесі контролю якості партії верхнього одягу пальтово-костюмного асортименту було встановлено, що брюки чоловічі з трикотажного формостійкого полотна мають:
· прокладену стрічку по всьому периметру низу брюк;
· закріплені кінці кишень;
· підкладка закінчується на відстані 22см від нижче лінії коліна.
Рішення: згідно ГОСТ 25295-91 «Одежда верхняя пальтово-костюмного ассортимента» (див. додаток 10) пункту 2.1.20 прокладання стрічки по периметру низу брюк вимагається; пункту 2.1.26 кінці кишень мають бути закріплені; пункту 2.1.19 підкладка повинна закінчуватися на відстані не менше 2осм від лінії коліна.
Висновок: брюки відповідають вимогам стандарту та допускаються до реалізації.
ВИСНОВОК
Досліджуючи тему інформаційного забезпечення та маркування непродовольчих товарів як одного з факторів впливу на конкурентоспроможність підприємства торгівлі, було встановлено, що в різних професійних сферах поняття «інформація» наповнюється власним змістом. Вона має свої властивості та унікальні характеристики, що підвищують її значущість та необхідність. Форми існування інформації в економіці різноманітні – вона матеріалізується в різних предметах, в тому числі й у засобах праці, існує в не у предметній формі, в тому числі й у вигляді інформаційних продуктів та послуг, знання людей. Інформація представляє собою різновидність економічних благ, вони задовольняють потреби індивідів, а також використовуються у якості економічних ресурсів, так як при всьому достатку інформації існують фактори, які обмежують як можливості її отримання і створення нових знань, так і можливості її використання.
Інформацію як економічний ресурс використовують в різноманітних напрямках, одними з яких є комерціалізація інформації в товарах, послугах, технологіях та Вплив на суб`єктивне сприйняття й очікування економічних суб`єктів. В якості прикладу можна привести створення інформаційного образу продукту, компанії, формування потреб та вплив на них.