Смекни!
smekni.com

Товарознавча характеристика їстівних каштанів (стр. 3 из 3)

Плоди каштану можуть уражуватись такими хворобами як:

- фітофтороз плодів – поширене небезпечне захворювання, збудниками якого є гриби-ооміцети роду Phytophthora infestans. На плодах з'являються розпливчаті коричнево-бурі плями, що поступово збільшуються, плід м'якшає. Розвиток хвороби продовжується і при дозріванні плодів;

- горіхова плодожерка – у рідких випадках вражає горіхи їстівного каштану. Жуки-свердлильники прогризають ядра і відкладають у них яєчка, а личинки, що з них утворюються, живляться ядром. Якщо дерево пошкоджене у ранньому віці – плоди осипаються;

- пліснявіння плодів – викликається різними грибами-мікроміцетами, виникає при зберіганні каштанів у сховищах з підвищеною вологістю;

- переохолодження каштанів – при зберіганні у приміщеннях із
занадто низькою температурою в плодах порушується обмін речовин. М'якоть стає твердою, каштани втрачають смак, легко деформуються (кришаться), легко піддаються ураженню мікробіальними захворюваннями [4].

4. Якість, безпечність, умови транспортування та зберігання каштанів

Горіхи каштану повинні бути цілими, повністю розвиненими, мати відповідний смак, запах та забарвлення, характерні для даного виду.

Плоди каштанів збираються в період їх опадання в жовтні-листопаді. У плюсці каштани мають темно-коричневий колір. Після збору каштани звільняють від плюски і підсушують на повітрі або в сушильнях при температурі 56–57 °C. Вологість висушених каштанів не повинна перевищувати 14% [5].

Каштани транспортують з додержанням відповідних вимог: в чистих, сухих, не заражених шкідниками вагонах, автомашинах. При перевезенні автогрузовим транспортом мішки з каштанами повинні бути захищені від атмосферних опадів. Їстівні каштани допускається упаковувати в тканеві та паперові мішки, ящики.

Мішки з тканини надійно зашивають, залишаючи по краям вушка для зручності перенесення.

Ящики всередині вистилають підпергаментом або парафінованим папером, на дно ящика і під кришку кладуть гофрований картон для запобігання ушкодженню плоду.

Тара повинна бути міцною, цілою, сухою, не пошкодженою шкідниками, чиста, без сторонніх запахів.

Якщо мішки з каштанами укладають на стелажі або штабелями на дошки, то необхідно слідкувати, щоб відстань між стелажами (дошками) та стіною, а також між окремими штабелями була не менше 0,7 м, відстань до водопровідних труб, калориферів, печей і димоходів – має бути не менше 1 м.

Щодо зберігання, то каштани характеризуються відносно невеликими термінами зберігання, оскільки плід на 50% складається з води. У домашніх умовах каштани рекомендують зберігати у холодильнику, оскільки вони, відповідно, схильні до швидкого засихання.На тривале зберігання їх потрібно класти в ящик з піском і ставити в прохолодне місце.

Висновок

Плоди дерев Каштанів роду Castanea відносяться до горіхоподібних плодів, що характеризуються значною відмінністю своєї будови, хімічного складу та харчової цінності відносно інших плодів.

Каштан їстівний є надзвичайно корисною культурою – основну цінність складають плоди горіхоплідної рослини в силу своєї харчової корисності: високої поживності та багатого вітамінного складу. Горіхи каштану є дуже смачними, їх вживають в їжу в сирому, вареному або ж смаженому вигляді, використовують для виготовлення тортів, тістечок, морозива, цукерок, печива та інших кондитерських виробів, розмелені плоди додаються в пшеничну муку та використовуються як замінник кави.

Каштани характеризуються високою поживною цінністю завдяки великому вмісту крохмалю (до 62%), білків (до 6%), вітамінів, мікроелементів, ферментів та органічних кислот.

Географічне розповсюдження каштану значно широке, проте набагато більшу цінність мають плоди дерев, що ростуть у південних регіонах, оскільки вони мають вищу харчову цінність та кращі органолептичні властивості.

Квітки каштану активно відвідують бджоли. Каштановий мед злегка темного кольору, не дуже густий, майже не кристалізується, має специфічний запах та трошки гірчить на смак. Мед з їстівного каштану придатний для годування бджіл зимою та має великий попит у кондитерській промисловості.

Плоди каштану можуть уражуватись різного роду мікробіологічними та фізіологічними захворюваннями, основними з яких є: фітофтороз каштанів, горіхова плодожерка, пліснявіння та переохолодження плодів.

Також слід пам'ятати, що каштани характеризуються відносно невеликими термінами зберігання, оскільки на 50% складаються з води, тому у домашніх умовах каштани рекомендують зберігати у холодильнику, оскільки вони, відповідно, схильні до швидкого засихання та подальшого псування.

Список використаної літератури

1. Орлова Н.Я., Пономарьов П. X. Товарознавство продовольчих товарів: Підручник. – К.: Київ. нац. торг-екон. ун‑т, 2002. – 360 с.

2. Вульф Е.В., Малєєва О.Ф., Мировне ресурсн полезньїх растений, Изд. «Наука», Л., 1969

3. Церевитінов Ф.В., Химия и товароведение свежих гоюдов и овощей, ч. ІиІІ, М., 1949.

4. Фитопатологический словарь-справочник. Дьякова Г.А. 1969. М.- «Наука»

5. Савельєв А.Т., Шиманюк А.П. Дикорастущие плодовые, ягодные и орехоплодные растения наших лесов. М.: Изд.: «Лесная промышленность», 1970.

6. www.wikipedia.org.ua