Менеджмент в інженерно-технічній службі села повинен здійснюватись через інженерного менеджера. Інженерний менеджер – це керівник даної служби (головний інженер або начальник цеху механізації).
Він повинен досконало знати:
- ринок сільськогосподарської техніки та техніко-економічні характеристики машин;
- кредитні лінії державних і комерційних структур по фінансуванню придбання технічних засобів;
- основні поняття економічного інжинірингу;
- порядок і умови залучення техніки, в т.ч. оренди і прокату для виконання механізованих робіт в господарстві;
- нові науково-технічні досягнення в галузі механізації, електрифікації та автоматизації сільськогосподарського виробництва;
- систему районного та обласного сервісного технічного обслуговування машинно-тракторного парку;
- систему підготовки та перепідготовки механізаторських кадрів різного профілю;
- проекти відновлення матеріально-технічної бази інженерно-технічної служби господарства;
- юридично-правові норми системи інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу;
- державні акти інженерно-технічного забезпечення в агропромисловому комплексі.
Інженерний менеджер повинен вміти:
- обґрунтувати та визначити оптимальну систему машин для галузей господарства;
- розробляти бізнес-плани ефективного функціонування підрозділів інженерно-технічної служби;
- організувати роботу підрозділів інженерно-технічної служби на госпрозрахунок і колективний підряд;
- аналізувати облік та оцінку роботи сільськогосподарської техніки;
- володіти сучасними засобами оргтехніки та комп’ютеризації в інженерно-технічному управлінні виробничими процесами;
- запровадити прогресивні методи виконання механізованих робіт;
- забезпечити суворо налагоджений порядок технічного забезпечення експлуатації і управління роботою машинно-тракторного парку;
- визначити потребу механізаторських кадрів, їх річну раціональну зайнятість та оптимальні режими робочого дня;
- чітко розмежувати функції, права та обов’язки всього персоналу інженерно-технічної служби господарства;
- володіти основними категоріями економічного інжинірингу.
В дрібних селянсько-фермерських господарствах спеціальна інженерно-технічна служба не створюється. Фермер або селянин сам змушений виконувати ряд функцій: використання та зберігання машин, нескладний ремонт і поточне технічне обслуговування, техніка безпеки, заправка нафтопродуктами, тощо. Проте основна частина інженерно-технічних функцій, які пов’язані з виробничою і технічною експлуатацією машинно-тракторного парку їм надається районними механізованими формуваннями: інженерно-технічними центрами, машинно-технологічними станціями, машинними кооперативами, механізованими загонами.
3. Оптимальна чисельність інженерно-технічних спеціалістів та організація їх роботи
В дослідженнях по вдосконаленню методів організації інженерно-технічної служби для різних типів сільськогосподарських товаровиробників основне значення приділяється розробці принципів її побудови, визначенню оптимального складу спеціалістів та чіткому розподіленню між ними функцій і обсягів робіт, вдосконаленню технології процесу інженерно-технічного управління.
Основним показником для визначення чисельності інженерно-технічних спеціалістів служить:
- інженерів-механіків — кількість енергетичних засобів (фізичних тракторів, комбайнів з двигунами, самохідних шасі і землерийних машин);
- інженерів (техніків)-електриків — число наявних умовних енергетичних одиниць;
- інженерів-автомеханіків та інших спеціалістів автопарку — кількість автомобілів всіх марок;
- інженерів (техніків) по механізації трудомістких процесів у тваринництві — число умовних голів великої рогатої худоби;
- інженерно-технічних спеціалістів по ремонту — наявність в господарстві ремонтно-механічної майстерні та обсяги ремонтних робіт (тис. грн.) що в ній виконуються.
Посади:
- завідуючого нафтогосподарством;
- інженера (техніка) по охороні праці, пожежній безпеці та безпеці дорожнього руху;
- механіка по матеріально-технічному постачанню;
вводяться з розрахунку один чоловік на господарство.
Відповідні інженерно-технічні посади спеціалістів по теплотехнічному та холодильному обладнанні, гідротехніці, газовим установкам передбачаються в господарствах де діють ці потужності.
Найменування основних інженерно-технічних посад та умови для їх введення в господарствах приведені в табл. 1.
Інженерний менеджмент інженерно-технічних спеціалістів господарства полягає у виконанні ними управлінських функцій, направлених на ефективне використання, технічне обслуговування та зберігання засобів механізації, якими здійснюється виробництво і переробка сільськогосподарської продукції.
Головний (старший на правах головного) інженер господарства є керівником і організатором роботи по механізації, електрифікації та автоматизації процесів у внутрішньогосподарському виробництві.
Основне завдання головного (старшого на правах головного) інженера полягає у впровадженні у виробництво нової техніки, прогресивних технологічних процесів, комплексної механізації та електрифікації в усіх галузях господарства, в забезпеченні ефективного використання технічних засобів з метою подальшої інтенсифікації аграрного виробництва.
Головний (старший на правах головного) інженер господарства забезпечує розробку та виконання бізнес-планів по механізації, електрифікації та автоматизації виробничих процесів у господарстві; розробляє та здійснює заходи по підвищенню продуктивності праці, економії трудових і матеріальних затрат на виконання у встановлені строки запланованих обсягів механізованих робіт; забезпечує продуктивне використання техніки в господарстві, вживає заходи по скороченню простоїв агрегатів і машин з організаційних і технічних причин; забезпечує впровадження в господарстві планово-запобіжної системи ремонту і технічного обслуговування машинно-тракторного і автомобільного парків та обладнання на тваринницьких фермах і переробних цехах; організовує професійне навчання технічних кадрів, впровадження в аграрне виробництво прогресивних досягнень науки і практики; складає поточні та річні звіти з питань механізації та електрифікації внутрішньогосподарського виробництва і представляє технічні інтереси господарства в вищестоящих організаціях. В підпорядкуванні головного (старшого на правах головного) інженера знаходяться всі технічні спеціалісти господарства.
Таблиця 1
Рекомендована штатна чисельність спеціалістів внутрішньогосподарської інженерно-технічної служби
| Найменування посад | Умови для введення посад |
| Головний інженер | Понад 50 енергетичних засобів |
| Старший інженер на правах головного | До 50 енергетичних засобів |
| Завідуючий машинним двором | Від 25 енергетичних засобів |
| Завідуючий ремонтною майстернею | При наявності ремонтної майстерні |
| Технік-нормувальник | Один на ремонтну майстерню |
| Завідуючий нафтогосподарством | Один на господарство |
| Завідуючий автопарку | Від 10 автомобілів |
| Диспетчер автопарку | Від 16 автомобілів |
| Інженер по механізації трудомістких процесів у тваринництві | При наявності в господарстві понад 1500 умовних голів тварин |
| Технік по механізації трудомістких процесів у тваринництві | Один на господарство, що має від 500 до 1500 умовних голів тварин |
| Інженер-електрик | При наявності 501…1000 умовних енергетичних одиниць |
| Старший технік-електрик | До 500 умовних енергетичних одиниць |
| Старший інженер по охороні праці, техніки безпеки і організації пожежної охорони | При наявності в господарстві понад 500 середньорічних працівників |
| Інженер-теплотехнік | При наявності в господарстві теплиць і парників на технічному обігріві від 15 до 30 га, або котельної потужності від 42 до 100 Гкал-год. |
| Інженер-гідротехнік | При наявності в господарстві до 500 га зрошувальних земель або від 350 га осушених земель |
Інженер (технік) по механізації трудомістких процесів у тваринництві є керівником і організатором робіт по монтажу, налагодженню і експлуатації обладнання тваринницьких ферм господарства.
Головне його завдання полягає в забезпеченні безперебійної роботи, засобів механізації в тваринництві, виконання передбачених бізнес-планом заходів по комплексній механізації виробничих процесів, спрямованих на збільшення виходу тваринницької продукції і скорочення виробничих витрат. Він розробляє плани і заходи по впровадженню нової техніки і прогресивних технологій та комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів у тваринництві; забезпечує постійну технічну готовність та ефективне використання машин і обладнання на тваринницьких фермах; розробляє графіки проведення ремонтів, технічних та профілактичних доглядів за машинами і обладнанням у тваринництві, забезпечує своєчасне і якісне їх виконання; контролює витрачання ремонтних матеріалів і коштів, передбачених бізнес-планом на експлуатацію та ремонт машин і обладнання в тваринництві; контролює вихід на роботу механізаторів ферм та оформляє наряди на виконані роботи; складає плани підготовки та перепідготовки механізаторів тваринницьких ферм і сприяє їх виконанню; проводить інструктажі з правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежної охорони і фіксує це у відповідних документах; проводить аналіз техніко-економічних показників експлуатації машин і обладнання ферм; складає і подає звіти про стан механізації виробничих процесів у тваринництві. В безпосередньому підпорядкуванні інженера (техніка) по механізації трудомістких процесів у тваринництві знаходяться слюсарі-ремонтники ферм.