Смекни!
smekni.com

Конкурентоспроможність підприємства (стр. 1 из 3)

Конкурентоспроможність підприємства


План

1. Сутність та види конкуренції

2. Конкурентне середовище

3. Конкурентоспроможність продукції

4. Конкурентоспроможність підприємства

5.Стратегії конкурентоспроможності підприємства

6. Стратегічні групи конкурентів


1. Сутність та види конкуренції

Згідно із Законом України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" конкуренція — змагальність підприємців, коли їх самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво товарів, яких потребує споживач.

Розрізняють такі основні функції конкуренції: регулювальну, адаптаційну, інноваційну, розподільну та контролюючу.

Аналіз досліджень проблем конкуренції свідчить, що багато визначень і підходів ґрунтуються на класифікації конкуренції:

• за методами здійснення конкурентної боротьби;

• за характером задоволення потреб споживачів;

• за поведінкою учасників ринкових відносин;

• за кількістю продавців та особливостями їх поведінки.

За методами здійснення конкурентної боротьби конкуренцію поділяють на цінову і нецінову.

За характером задоволення потреб споживачів розрізняють такі види конкуренції: функціональну, видову і предметну. Функціональна конкуренція ґрунтується на тому, що одну й ту саму потребу можна задовольнити різними способами. Відповідно товари, які задовольняють однакові потреби, є функціональними конкурентами. Наприклад, потреба в одержанні оперативної інформації задовольняється переглядом телевізійних новин чи прослуховуванням радіопередач. У цьому разі радіо і телебачення є функціональними конкурентами. Видова конкуренція — наслідок того, що є товари, які мають однакове призначення, але різняться якимось важливим параметром. Наприклад, легкові автомобілі певних марок, що різняться потужністю двигуна. Предметна конкуренція — результат того, що фірми випускають ідентичні товари, які різняться лише якістю виготовлення або навіть однакові за якістю.

Відповідно до поведінки учасників (суб'єктів) ринкових відносин конкуренція проявляється за такими основними напрямками: "товаровиробник — товаровиробник", "споживач — споживач", "споживач — товаровиробник".

За кількістю продавців та особливостями їх поведінки розрізняють такі конкурентні структури:

• досконала конкуренція;

• монополістична конкуренція;

• олігополія;

• монополія.

2. Конкурентне середовище

Кожне підприємство повинно правильно оцінити конкурентне середовище, галузь, у якій воно функціонує, для того, щоб запропонувати ефективні конкурентні стратегії, які б забезпечували його конкурентоспроможність.

Оскільки галузі різняться структурою і базовими характеристиками, для того, щоб вивчити загальну ситуацію в галузі та конкуренцію, спочатку необхідно проаналізувати основні економічні характеристики. Такі характеристики галузі в основному стандартні:

• розмір ринку;

• масштаб конкуренції;

• темпи зростання ринку і стадія, на якій перебуває ринок (початок піднесення, швидке зростання і зліт, початок зрілості, кінець зрілості, насичення, застій і старіння, спад);

• кількість конкурентів і їх відносні розміри;

• кількість покупців і їх фінансові можливості;

• напрямки і темпи технологічних змін як у процесі виробництва, так і у створенні нових продуктів;

• легкість входження в галузь і виходу з неї;

• ступінь диференціації продукції конкурента;

• можливість економити на масштабах виробництва;

• ступінь завантаження виробничих потужностей;

• наявність капіталовкладень у галузь;

• рівень прибутковості галузі порівняно із середнім рівнем прибутку в цілому.

Згідно з М. Портером існує п'ять сил конкуренції:

- нові (потенційні) конкуренти, які входять у галузь;

- загрози з боку товарів-субститутів;

- компанії-конкуренти, які вже надійно закріпили свої позиції в галузі;

- дії продавців (постачальників);

- дії споживачів (клієнтів).


Рисунок 1 - Фактори галузевої конкуренції

На думку М. Портера, підприємство може самостійно визначити свої сильні та слабкі сторони, аналізуючи сили, які впливають на конкуренцію в галузі, де воно функціонує, і причини, що лежать в їх основі.

Розрізняють два основних типи стратегій забезпечення конкурентоспроможності: низькі витрати та спеціалізація. М.Портер також вважає, що підприємство може концентрувати увагу на певній групі споживачів, певній продукції або на певному географічному ринку. При цьому в будь-який момент часу можна формувати свою стратегію, спираючись лише на один з видів конкурентної переваги.

Конкурентна перевага — це перевага, яка забезпечує доходи, що перевищують середньогалузевий рівень, і сприяє завоюванню міцних позицій на ринку; запорука успішного існування і розвитку фірми.

3. Конкурентоспроможність продукції

Конкурентоспроможність продукції — це порівняльна характеристика, яка визначає відмінність розглядуваної продукції від продукції конкурента і містить комплексне оцінювання сукупності її властивостей (окремі з яких можуть не мати кількісного вираження) щодо виявлених вимог ринку чи властивостей іншого товару.

Забезпечення конкурентоспроможності продукції потребує її кількісного оцінювання. Без такого оцінювання підтримувати конкурентоспроможність продукції на певному рівні неможливо, оскільки відсутня об'єктивна основа, яка дає змогу говорити про реальний рівень конкурентоспроможності продукції. Конкурентоспроможність продукції у загальному вигляді прямо пропорційна якості й обернено пропорційна ціні.

В основу оцінювання конкурентоспроможності продукції покладено дослідження потреб споживачів і вимог ринку. Для того щоб об'єктивно оцінити конкурентоспроможність товару на ринку, виробник повинен використовувати такі самі технічні, нормативні та економічні показники, що й споживач.


Рисунок 1 - Процес оцінювання конкурентоспроможності продукції

4. Конкурентоспроможність підприємства

Конкурентоспроможність підприємства - комплексна порівняльна характеристика підприємства, яка відбиває ступінь переваги сукупності оціночних показників діяльності підприємства, що визначають його успіх на певному ринку за певний проміжок часу щодо сукупності показників підприємств-конкурентів.



Рисунок 2 - Алгоритм оцінювання конкурентоспроможності підприємства

Показники оцінювання конкурентоспроможності підприємства

I Показники виробництва

1 Витрати на одиницю продукції.

1 Рентабельність продукції.

3 Коефіцієнт спеціалізації підприємства.

4 Коефіцієнт тривалості виробничого циклу виробів.

5 Коефіцієнт стабільності номенклатури.

6 Коефіцієнт використання прогресивних методів контролю якості.

7 Коефіцієнт використання передових форм організації виробництва.

8 Коефіцієнт використання прогресивних методів організації праці.

9 Коефіцієнт якості управління (оцінюють оснащеність ЕОМ, факсами, ксероксами, сучасними засобами зв'язку офісів тощо, а також якість управлінських рішень (виходячи з динаміки показників ефективності роботи підприємства). У зв'язку з конфіденційністю інформації про різні підприємства можна використовувати будь-які дані, що характеризують якість управління підприємством).

II Показники, що характеризують фінансовий стан підприємства

1 Коефіцієнт автономії (рекомендоване значення — 0,5).

1 Коефіцієнт мобільності коштів (рекомендоване значення – 0,5).

3 Відношення власного капіталу до довгострокової заборгованості (рекомендоване значення показника — 0,4).

4 Коефіцієнт покриття (рекомендований норматив — 1,0).

5 Коефіцієнт абсолютної ліквідності (рекомендований норматив — 0,3).

6 Коефіцієнт оборотності власних обігових коштів.

7 Коефіцієнт заборгованості.

8 Рівень стійкості.

9 Коефіцієнт ризику.

10 Ефективність активів.

III Показники, що характеризують конкурентний потенціал підприємства

(Складаються з ресурсів і джерел їх поповнення, які має фірма, її зв'язків, конкурентної позиції, іміджу тощо. Конкурентний потенціал є стратегічним ресурсом, який забезпечує стійкість підприємства в умовах змінного середовища, дає змогу нейтралізувати негативний вплив зовнішніх факторів).

1 Фондовіддача.

1 Продуктивність праці.

3 Енергомісткість.

4 Ефективність технології виробництва.

5 Ефективність інформаційних ресурсів.

6 Ефективність заходів підвищення творчої активності персоналу.

IV Показники, що характеризують ефективність збуту та просування товару

1 Рентабельність продажу.

1 Коефіцієнт затовареності готовою продукцією.

3 Коефіцієнт завантаження виробничої потужності.

4 Коефіцієнт ефективності реклами і способів стимулювання збуту.

5 Економічна ефективність експорту.

V Показники, що характеризують соціальну ефективність

1 Професійно-кваліфікаційна структура кадрів (якісна характеристика: порівнюються досліджувані підприємства).

1 Рух і стабільність кадрів (визначається за статистикою даних про персонал на підприємстві).