Смекни!
smekni.com

Методи оцінки місткості ринку і прогнозування попиту (стр. 5 из 6)

[4] спеціаліст з вищою освітою

[5] підприємець

[6] домогосподарка

[7] пенсіонер


[8] безробітний

3.2. Аналіз даних

За допомогою анкети було проведене опитано 25 споживачів (як реальних, так і потенційних) продукції підприємства «Славутич», CarlsbergGroup.

Результати опитування були зведені в таблицю (додаток А).

Аналіз даних опитування проводився за такими пунктами:

●зміна поведінки споживачів залежно від зростання ціни на продукцію (табл.3.1. , рис..3.1. );

●частота споживання пива споживачами (табл.3.2, рис.3.2);

●цінова категорія, в якій здійснюють покупку респонденти табл.3.3 , рис.3.4);

●значущість характеристик продукту з їх впливом на здійснення рішення про купівлю (табл.. 3.5, рис. 3.5);

●доходи споживачів (табл. 3.6, рис.3.6).

Табл. 3.1. Поведінка споживачів на підвищення ціни на пиво

Кількість респондентів Частка
Не змінять свою поведінку 14 56%
Зменшать споживання, проте купуватимуть ту ж торгову марку 7 28%
Перейдуть на дешевшу торгову марку 2 8%
Відмовляться від споживання 2 8%
Всього 25 100%

Як показали результати опитування, 56% споживачів залишаться прихильними до своєї торгової марки, не зважаючи на підвищення ціну на продукцію. Проте 28% респондентів передбачають, що у разі зміни зростання цін на продукцію, вони зменшать споживання пива. Інші споживачі(8%) у разі зміни ціни готові перейти на іншу торгову марку, яка пропонуватиме пиво за більш вигідною ціною, чи взагалі припинити споживання пива(8%).

Табл. 3.2. Розподіл споживачів за часткою споживання пива

Параметр Кількість респондентів Частка
кожного дня 3 12%
2-3 рази на тиждень 9 36%
1 раз на тиждень 5 20%
1 раз на місяць 4 16%
декілька разів на рік 4 16%
Всього 25 100%

За результатами дотриманих даних можна простежити, що 36% опитаних є активними споживачами пива і вживають його 2-3 рази на тиждень. 20% респондентів вживають пиво не рідше 1 разу на тиждень. Завоювання таких споживачів ( загалом 56%) безперечно приноситиме компанії стабільні доходи. Решта споживачів не мають звички вживати пиво, проте за відповідних умов роблять вибір на користь цього напою. Їх загальна частка становить 44%, тому компанії «Славутич», carlsberg Group варто спрямовувати свої маркетингові заходи на привернення уваги таких споживачів до їхньої продукції.

Табл. 3.3. Розподіл споживачів пива за ціновим критерієм

Параметр Кількість респондентів Частка
до 4грн. 50 коп. 11 44%
4грн. 50 коп. – 8 грн. 13 52%
8 грн. 01, коп. і більше 1 4%
Всього 25 100%

Рис 3.3. Структура споживання за ціною

Аналізуючи структур споживання пива залежно від цінового сегменту можна побачити, що більша частина покупців надає перевагу середньому (52%) та низькому (44%) сегментам. Лише 4% споживачів купують пиво у високій ціновій категорії. Ця тенденція безперечно пов’язана з інфляційними процесами, що знизили купівельну спроможність.

Табл. 3.4. Значущість характеристик продукції за її впливом на процес прийняття рішення про купівлю

Параметр Кількість респондентів Частка
Ціна 4 16%
Смак 17 68%
Зручність паковки 1 4%
Престижність торгової марки 3 12%
Всього 25 100%

Проте, як видно з наступної діаграми (рис. ) визначальним критерієм вибору продукції є смак, на який 68% опитаних зважають в першу чергу. За головний фактор у виборі ціну обрали 16% респондентів.

Рис. 3.4 Значущість характеристик продукції за її впливом на процес прийняття рішення про купівлю

Табл. 3.5. Розподіл споживачів за доходом

Параметр Кількість респондентів Частка
менше 1000 грн. 7 28%
1001 грн. – 2500 грн. 10 40%
251 грн. – 5000 грн. 5 20%
більше 5000 грн. 3 12%
Всього 25 100%

Рис. 3.5. Структура споживачів за доходами

За даними аналізу видно, що лише 12% респондентів отримують середньомісячні доходи на одного члена сім’ї вище 5000 грн., основна частина споживачів (48%) отримує доходи в межах 1000 – 5000 грн. Найменшим сегментом є споживачі з найнижчими доходами (до 1000 грн.).

Результати, отримані за допомогою анкетного опитування, ми вносимо в зведену таблицю (Додаток А). Дана таблиця призначена для того, щоб забезпечити оператору, який оброблятиме анкету, можливість вільно орієнтуватись у даних з опитувального бланка переносити їх в комп'ютер з мінімальною трудомісткістю. За результатами опитування проведено сегментацію ринку з метою виявлення серед потенційних споживачів цільового сегменту. Сегментація проведена з використанням кластерного аналізу (Додаток Б).

За критерії сегментації були обрані:

1. частота споживання пива (код поля 04, можливі варіанти: [1] кожного дня, [2] 2-3 рази на тиждень, [3] 1 раз на тиждень, [4] раз на місяць, [5] декілька разів на рік);

2. цінова категорія, в якій споживач найчастіше здійснює купівлю (код поля 10, можлив варіанти: [1] до 4,5 грн., [2]4,5 – 8 грн., [3] 8 грн. і більше);

3. реакція споживача на подорожчання (код поля 11, можливі варіанти: [1] купуватиму в тій самій кількості; [2] купуватиму в меншій кількості; [3] перейду на ту торгову марку, яка коштуватиме дешевше; [4] взагалі не купуватиму.

4. Середньомісячний дохід на одного члена сім’ї (код поля 19, можливі відповіді: [1] менше 1000 грн., [2] 1001– 2500 грн.,

[3] 2500 – 5000 грн., [4] 5000 грн. і більше.

Обробка даних проводилась в спеціалізованій програмі. Результати кластерного аналізу:

Сегмент 1 становить 20%. До його складу ввійшли респонденти,

на споживчі вподобання звички яких подорожчання одиниці пива не вплине, адже вони погоджуються і далі продовжувати купувати його в тій самій кількості. Усі споживачі купують пиво в низькому ціновому сегменті (до 4,5 грн. за пляшку пива). Більшість споживачів вживає пиво рідко ( декілька разів на рік), менша частка респондентів споживає пиво щотижня. Рівень доходу опитуваних в межах низького (до 1000 грн) та середнього сегментів (1001 грн. – 2500 грн.).


Сегмент 2 становить 28% споживачів. До його складу увійшли споживачі, які в своїй більшості не змінять споживання пива у разі підвищення його вартості. В меншій кількості до цього сегменту потрапили споживачі, що зменшать споживання пива, проте залишаться вірними торговій марці. Більшість споживачів купують пиво в середньому ціновому сегменті (4,5 грн. – 8 грн. за пляшку пива). Більшість споживачів вживає пиво рідко (декілька разів на рік), менша частка респондентів споживає пиво щотижня. Рівень доходу опитуваних в межах середнього сегмента (1001 грн. – 2500 грн. та 2501 – 5000 грн.).


Сегмент 3 становить 24%, містить споживачів, що в своїй більшості зменшать споживання пива у разі зростання цін, менша частка споживачів рівень споживання пива не зміниться. Більша частка споживачів купує пиво в низькому ціновому сегменті (до 4,5 грн. за пляшку пива). До цього сегменту ввійшли споживачі, що досить інтенсивно купують пиво (2-3 рази на тиждень, або ж кожного дня). Приблизно рівними у сегменті є частки споживачів з низькими та середніми доходами.

Сегмент 4 складає 28%, містить споживачів, що в своїй більшості зменшать споживання пива у разі зростання цін, менша частка перейде на іншу торгову марку. Більша частка споживачів купує пиво в середньому ціновому сегменті (4,5 грн. – 8 грн. за пляшку пива). До цього сегменту ввійшли споживачі, які часто купують пиво (2-3 рази на тиждень, або ж кожного дня). Приблизно рівними у сегменті є частки споживачів з низькими та середніми доходами.

За цільовий обрано сегмент 4 – споживачів, що з підвищенням ціни готові зменшити споживання даного продукту, або ж перейти на іншу торгову марку. Зусилля підприємства спрямовуватимуться на створення для таких споживачів переваг, не тільки цінових.

3.3. Розрахунок вибірки та бюджету дослідження.

Сутність визначення вибірки полягає у тому, щоб розрахувати параметри невеликої групи споживачів (середній вік, рівень освіти, доходи). Зробити це можна шляхом суцільного дослідження (перепис). Однак в більшості випадків популяція (ГС) дуже велика і на її суцільне дослідження потрібні значні ресурси. Тому характеристики популяції оцінюють зазвичай по її невеликій частині – вибірці типових представників. Платою за зниження витрат є те, що вибіркова оцінка параметра буде відрізнятись від істинного значення в популяції на величину помилки вибірки.

Існують вибірки фіксованого об’єму і послідовні. Фіксована – її об’єм визначається до початку дослідження, а аналіз результату проводять за всіма відібраними елементами. Послідовна – її розмір наперед невідомий і суть полягає в тому, що коли дослідження малої вибірки є непереконливим, то коло досліджуваних елементів збільшують.