Смекни!
smekni.com

Аліментарна реабілітація хворих, що перенесли інфаркт міокарда, в санаторно-курортних закладах (стр. 2 из 10)

Прикладне значення і практичне використання результатів дослідження. Результати досліджень, які є складовою частиною державних програм щодо оптимізації харчування населення, мають практичне значення, яке полягає в розробці принципово нової парадигми функціонування дієтологічних підрозділів санаторно-курортних кардіологічних закладів (відділень), профільних відділень санітарно-епідеміологічних станцій, Центрів Здоров¢я по: а) регламентуванню робочої програми санаторних їдалень; б) здійсненню контролю за дотриманням гігієнічних вимог до дієтотерапії (харчових раціонів, режиму харчування, застосування БАД) післяінфарктних хворих на етапі санаторно-курортної реабілітації; в) проведенню санітарно-просвітницької роботи, пропаганди основ адекватної вторинної аліментарної профілактики інфаркта міокарда.

Основні положення дисертаційної роботи відображені в методичних рекомендаціях “Санітарно-гігієнічні вимоги та контроль за організацією харчування післяінфарктних хворих в сучасних санаторно-курортних закладах” (затверджені ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, наказ № 25 від 30.01.97 р.), інформаційному листі “Фізіолого-гігієнічні вимоги до хімічного складу дієтотерапії післяінфарктних хворих в умовах комплексної санаторно-курортної реабілітації” (затверджені ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, наказ № 25 від 30.01.97 р), методичних рекомендаціях “Медико-біологічні вимоги до застосування біологічно активних добавок до санаторних харчових раціонів післяінфарктних хворих” (затверджені ЗАТ “Укрпрофоздоровниця”, наказ № 07-12/201 від 09.06.98р.). Їх впровадження у відділеннях реабілітації оздоровниць України забезпечило »20-відсоткове підвищення найближчої медичної ефективності санаторного етапу реабілітації контрольного контингенту (акт впровадження ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” від 04.08.98 р.).

Наукові дані, що одержані в ході реалізації програми досліджень, впроваджені в навчальний процес по нутріціології у ВНЗ медичного профілю (акти впровадження: по Дніпропетровській державній медичній академії від 12.05.98 р, Донецькому медичному університету ім. М.Горького від 20.05.98 р., Національному медичному університету ім. О.О.Богомольця від 25.09.98 р.).

Декларація особистої участі дисертанта в опрацюванні наукових положень, що винесені на захист. Автор особисто провів експериментальну та натурну частину дослідження, здійснив аналіз отриманих даних, сформулював висновки та основні наукові положення, що винесені на захист, а також підготував практичні рекомендації (гігієнічні вимоги до дієтологічних програм,включаючи застосування БАД) по вторинній аліментарній профілактиці інфаркта міокарда на етапі санаторно-курортної реабілітації.

Апробація результатів дисертації. Результати натурних досліджень, що виконані в рамках дисертаційної роботи, пройшли всебічну апробацію на науково-практичній конференції “Актуальні питання курортології” (Євпаторія, 1996р.), 3-ій та 5-ій Міжнародних конференціях “Франція і Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур” (Дніпропетровськ, 1996р., 1998р.), науково-практичній конференції “Актуальні питання профілактичної медицини” (Харків, 1996 р.), 2-й Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю по народній та нетрадиційній медицині (Дніпропетровськ, 1996 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Природні лікувальні ресурси, сучасна теорія і практика бальнеолікування, правові аспекти охорони і експлуатації родовищ мінеральних вод і лікувальних грязей (Саки, 1996 р.), науково-практичній конференції “Гігієнічні проблеми охорони здоров¢я населення” (Дніпропетровськ, 1997 р.), Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю “Нетрадиційні методи діагностики і лікування в курортній практиці” (Київ, 1997 р.), Міжрегіональній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми санаторно-курортної реабілітації” (Одеса, 1997 р.), науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю з дня заснування санітарних органів України (Донецьк, 1998 р.), регіональній конференції “Безпека життєдіяльності населення: проблеми та шляхи їх рішення ” (Дніпропетровськ, 1998 р.), міжнародному екосимпозіумі “Програма виживання в умовах техногенного пресингу” (Дніпропетровськ, 1998 р.).

Цільову апробацію роботи проведено на конференції профільних спеціалістів кафедри гігієни і екології з курсом гігієни харчування і кафедри здоров¢я Дніпропетровської державної медичної академії.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 2 монографії: “Санаторно-курортная диетотерапия больных, перенесших инфаркт миокарда”. - Запорожье: Видавець, 1997. - 144 с. (6 глав, в т.ч. 3 самостійні) і “Биологически активные добавки в санаторно-курортной диетотерапии больных ишемической болезнью сердца”. – Киев: Тамед, 1998. - 160 с. (7 глав, в т.ч. 5 самостійних); 16 наукових статей, в т.ч. 7 самостійних, 13 тез в збірках наукових праць (матеріалів) конференцій і симпозіумів різного рівня.

Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 306 сторінках комп’ютерного тексту, в т.ч. 61 сторінці, що містять 40 таблиць, 5 малюнків і схем, і складається зі вступу, основної частини, що включає 10 розділів (огляд літератури, загальні дані, програма, об’єкти, матеріал і методи досліджень, 8 розділів власних експериментальних і натурних досліджень, аналіз і узагальнення результатів), висновків і списку використаної літератури - 710 джерел вітчизняних і зарубіжних авторів.

Основні наукові положення, що виносяться на захист.

1. Розроблена модифікація діючих дієтологічних підходів, що базується на функціонально-гомеостатичній концепції з урахуванням клініко-патогенетичного регламентування фармакодинамічної біологічної дії їжі на організм, дозволяє підвищити медичну ефективність санаторного етапу реабілітації хворих на ІМ, сформувати у них адекватний адаптаційний синдром.

2. Врахування онтогенетичних і статевих особливостей метаболізму, антропометричного статусу, фонової забезпеченості нутрієнтами хворих на ІМ, а також закономірностей, що склалися у фактичному санаторному харчуванні – важлива передумова найбільш повного використання профілактичних та лікувальних властивостей тематичних аліментарних програм.

3. Нормування та оцінювання енергетичної оптимальності дієтотерапії контрольного контингенту повинні базуватися на притаманному середньодобовій важкості їх фізичної активності КФА, що дорівнює 1,4. При аналізі фактичного харчування, плануванні споживання харчових продуктів необхідно орієнтуватися на адекватно-профілактичні коефіцієнти розрахунку рівнів екзогенного надходження нутрієнтів, які рекомендовані, та складають за середньозваженим вмістом на 1000 ккал білків, у т. ч. тваринних, жирів, у т. ч. ПНЖК w-6, ПНЖК w-3, НЖК, вуглеводів, у т.ч. моно-, дисахаридів, харчових волокон, відповідно (г): 38,5; 19,2; 30,8; 9,2; 1,5; 7,7; 142,3; 25,0 та 11,5; вітамінів А, Є, С, тіаміну, рибофлавіну, В6 , ніацину, В12, фолату (мг): 0,38; 7,69; 38,46; 0,77; 0,85; 1,23; 9,61; 0,001 та 0,077; мінеральних речовин (мг): кальцію, фосфору, магнію, заліза, цинку, йоду (мг): 384,61; 461,54; 230,27; 5,77; 7,69 та 0,077.

4.Для приведення хімічного складу раціонів у відповідність до потреби у харчових речовинах післяінфарктних хворих, оптимізації реабілітаційного ефекту цих речовин показане використання біологічно активних добавок: нутрицевтиків – нормалізування статусу ПНЖК w-6, вітаміну С, тіаміну, рибофлавіну, ніацину, калію, кальцію та магнію; парафармацевтиків – детоксикації організму та підсилення гомеостатичного потенціалу їжі стосовно “критичних” для ІХС та ІМ органів та систем.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, засоби і обсяг досліджень. Виходячи з мети і завдань роботи, алгоритм її практичної реалізації, що базується на наукових положеннях про функції їжі і її біологічну дію на організм, включав в себе такі послідовні рівні: 1) регламентування науково-теоретичних передумов організації харчування, в т.ч. застосування біологічно активних добавок до їжі (БАД), контрольного контингенту; 2) вивчення кількісної і якісної структури фактичного санаторного харчування, а також стану харчового статусу хворих на ІМ; 3) обґрунтування рекомендованого рівня споживання енергії і харчових речовин особами, що проходять реабілітацію в тематичних санаторних відділеннях; 4) опрацювання оптимальних параметрів дієтотерапії (вимог до харчового раціону і режиму харчування) контингенту спостереження; 5) обґрунтування парадігми нутріцевтичної і парафармацевтичної корекції гомеостатичного потенціалу санаторних аліментарних програм післяінфарктних хворих; 6) натурну перевірку фізіолого-гігієнічної адекватності і медико-біологічної ефективності розробленої моделі харчування у відділеннях реабілітації санаторно-курортних закладів.