На фоні дослідних раціонів, що містять біологічно активні речовини в межах 0,75% рекомендованих величин, частота реєстрації біохімічного дефіциту вітамінів і мінеральних речовин склала, відповідно 14,3 - 71,4% і 14,3 - 28,6%. Під впливом додаткового прийому нутрієнтів (+0,25N) вдалося нормалізувати їх статус, подальша оптимізація якого при збільшенні коригуючої дози +0,5N не відзначалася.
Підтримка гомеостазу організму, можливість його адекватної реакції на ризик-чинники великою мірою залежить від стану перекисного окислення ліпідів (ПОЛ). Вивчення спектра ФЛ МЕ на фоні харчування, що варіює за жировим і вітамінним складом, в напрямку 0,75N®N показало достовірне (p<0,05) зростання рівня легкоокислюваних (ФС і ФІ) і зниження більш стійких до окислення (Х і СМ) фракцій ФЛ, що спостерігається при гальмуванні ПОЛ. Подальша модифікація ліпідного компоненту дієтотерапії (N®1,25N) не дала додаткового позитивного впливу на процеси ПОЛ, що знайшло підтвердження при вивченні показників ліпопероксидації (МДА, ПК і ПГЕ).
6. Фізіолого-гігієнічні вимоги до середньодобового санаторного набору харчових продуктів для хворих, що перенесли інфаркт міокарда. Вихідними даними при обгрунтуванні і складанні середньодобового набору продуктів стали енергетичні і нутрієнтні потреби контрольного контингенту, втрати харчових речовин при тепловій кулінарній обробці, закономірності, що склалися в споживанні окремих продуктів з урахуванням перспектив виробництва і постачання, можливість виготовлення різноманітного асортименту страв. Згідно з зазначеними базовими матеріалами, хімічний склад харчових раціонів має такі значення: білки, в тому числі тваринні, - 106 г і 53 г; жири, в тому числі ПНЖК w-6, w-3, НЖК - 89,6 г, 26,9 г, 4,5 г і 22,4 г; вуглеводи, в тому числі моно- і дисахариди - 403,3 і 70,9 г, харчові волокна - 30 г, загальна енергоцінність - 2860 ккал, вітаміни: А - 1,3 мг, Є - 22,4 мг, С - 160,0 мг, тіамін - 2,6 мг, рибофлавін - 2,6 мг, В6 - 3,5 мг, ніацин - 30,0 мг, В12 - 3,6 мг, фолат - 0,26 мг; мінеральні речовини: кальцій - 1120 мг, фосфор - 1356 мг, магній - 678 мг, залізо - 17 мг, цинк - 23 мг, йод - 0,3 мг. Адекватний наведеним показникам середньодобовий продуктовий набір, максимально збалансований (в межах допустимих можливостей) відповідно до специфіки аліментарних програм післяінфарктних хворих, на нашу думку може бути таким: хліб житній - 150, хліб пшеничний - 150, борошно пшеничне - 15, крохмаль картопляний - 5, макаронні вироби - 10, крупи, бобові - 75, картопля - 350, овочі - 450, фрукти свіжі, ягоди - 200, соки фруктові - 200, кефір - 200, сметана - 20, сир твердий - 20, сир - 70, яйце - 1/3 шт, риба і рибопродукти - 100, м’ясо і субпродукти - 95, ковбасні вироби - 5, птиця - 25, масло вершкове - 30, олія - 30, томат-паста - 3, дріжджі - 1, чай - 2, какао - 1.
Особливу увагу слід приділяти вмісту в раціонах натрію хлориду: обмеження до 7 г/доб (2 г в продуктах харчування і до 5 г на руки). Враховуючи жорстке лімітування цукру, для забезпечення належних смакових якостей напоїв, рекомендується використовувати цукрозамінювачі. Щоб не допустити при цьому збільшення енергетичної цінності їжі, бажано не включати до рецептури страв цукрозамінювачі, солодкість яких нижча за її значення у сахарози.
Вимоги до організації харчування післяінфарктних хворих на етапі санаторно-курортної реабілітації. В натурних дослідженнях показано, що в санаторних відділеннях реабілітації найбільш раціональним є п’ятиразове харчування: перший сніданок о 8-9 год. (25% енергетичної цінності раціону), другий - о 11-12 год. (15%), обід - о 14-15 год. (35%), вечеря - о 18-19 год. (20%) і о 21 год. - склянка кисломолочного напою (до 5%). Необхідно, щоб відхилення від фіксованого графіка харчування не виходили за межі 30 хвилин при перервах між їжею (не вважаючи нічну перерву) не більше чотирьох-п’яти годин. На перший сніданок і обід слід відводити не менше 30 хвилин, на другий сніданок і вечерю - 10-15 і 20 хвилин.
На основі закономірностей, що сформувалися в санаторній дієтотерапії, рекомендованого продуктового набору, і вимог до режиму харчування, розроблений алгоритм складання добового раціону післяінфарктних хворих: закуска - сніданок, обід; перша страва - обід; друга страва - сніданок, обід, вечеря; напій або десерт - сніданок, другий сніданок, обід, вечеря; на ніч - кисломолочний напій; буфетні продукти і/або печені кулінарні вироби - сніданок, другий сніданок, обід, вечеря. Зважаючи на регламентовані вимоги до організації харчування контрольного контингенту з урахуванням досвіду країн Західної Європи і Америки, розроблено універсальне базисне орієнтовне семиденне меню для відділень реабілітації кардіологічного профілю. В його основу покладені рецептури блюд згідно з “Єдиною республіканською картотекою блюд для їдалень санаторно-курортних закладів” (Одеса, 1991).
Медико-біологічні основи застосування біологічно активних добавок (БАД) до санаторних харчових раціонів післяінфарктних хворих. Головним критерієм обгрунтованості застосування БАД є знання специфіки метаболічних порушень при ІХС і ІМ. Додаткова умова - досягнення оптимального поєднання їх біологічної дії з особливостями механізму лікувального (дієтичного) впливу базової дієти. З урахуванням вищезазначених положень, потенціювання БАД позитивного медико-біологічного ефекту регламентованої у відділеннях реабілітації аліментарної програми доцільно проводитиза двома напрямками: 1) приведення за допомогою нутріцевтиків екзогенного надходження нутрієнтів у відповідність до фізіологічних потреб осіб тематичної групи, включаючи, у випадку необхідності, і додаткові профілактичні рівні споживання; 2) підсилення гомеостатичного потенціалу дієтотерапії. Вибір парафармацевтиків при цьому переслідує мету: а) оптимізації стану і функціональних можливостей “критичних” органів і систем; б) нормалізації метаболічних процесів і, відповідно, біохімічних показників біологічних середовищ організму; в) мінімізації або усунення ефектів патогенної дії екзогенних і ендогенних етіопатогенетичних ризик-чинників. Парадігма наукових основ застосування БАД санаторних харчових раціонів післяінфарктних хворих представлена на схемі.
Натурне обґрунтування концептуальної схеми підвищення ефективності санаторно-курортної дієтотерапії хворих на інфаркт міокарда за допомогою БАД. Нутріцевтики. Оптимізація ліпідного складу харчових раціонів. Аліментарним шляхом фізіологічна потреба хворих на ІМ в ПНЖК w-3 може бути задоволена максимум на 50%. Для нівелювання вказаного дефіциту апробовано препарат жиру морських риб - ейконол, кожна капсула якого містить 25% ПНЖК w-3 і вітамін Є в кількості 2,5 мг на 1 г
ПНЖК. Для натурних досліджень була обрана схема курсового прийому БАД: 8 капсул на день, у тому числі 3, 4 і 1, відповідно, після сніданку, обіду і вечері. При цьому рівень ПНЖК w-3 в раціонах збільшився з 2 до 4 г, співвідношення w-6:w-3 склало 6:1, замість фонового - 12:1. Під впливом дієтотерапії з включенням ейконола до кінця реабілітаційного курсу відзначалася позитивна динаміка (p<0,05) індикаторних показників жирового обміну: рівень ХС, ХС ЛПНЩ і ТГ відповідно знизився на 10,6%, 8,7% і 20,4% (в контролі - 6,5%, 4,3% і 14,1%). Наявність в БАД вітаміну Є забезпечила відсутність індукції ПОЛ. Навпаки, було зареєстровано стабілізацію концентрації МДА до кінця лікування (зрушення -0,51...-0,75 ммоль/л, p>0,05), зниження ПГЕ до 1,7% (p<0,05) при достовірній нормалізації забезпеченості досліджуваних осіб вітаміном Є (33,2 мкмоль/л). Одержані зміни біохімічного статусу поєднувались з позитивними зрушеннями показників гемореології. Відзначалося зниження гіперфібриногенемії і протромбінової активності, більш виражене по відношенню до контролю (додаткове позитивне зрушення 9,2%, p<0,05). Переведення хворих на оптимізоване харчування відбилась на складі мембранних ліпідів: квота ПНЖК w-3 в МЕ і МТ збільшилася на 1,52% і 2,28% при паралельній регресії рівня ПНЖК w-6 на 1,11% і 2,90% (p<0,05). Наведена тенденція забезпечила позитивні зміни в показнику w-6/w-3, відхилення якого від фізіологічних значень знизилися в МЕ з 68,3% до 3,1%, досягнувши даних обстеження практично здорових осіб в МТ. Прийом ейконола забезпечив збільшення (з 0,68 до 0,72 в МЕ і з 0,84 до 0,90 в МТ, р<0,05) співвідношення ПНЖК/НЖК, що свідчить про підвищення ненасиченості мембран, зниження їх мікров’язкості. У даному плані представляє інтерес різнонаправлена динаміка ПНЖК з 20-вуглецевими атомами в МЕ і МТ, що знайшла свій максимальний прояв на фоні БАД: зниження С20:4, що є попередником тромбоксану А2 з проагрегантною дією, і суттєве зростання С20:5 - субстрату тромбоксану А3, який не має агрегантних властивостей. Потенціювання протиатеросклеротичної дії дієтотерапії контрольної БАД пов’язно зі зниженням рівня інгібування НЖК, кліренса ЛПНЩ, збільшенням швидкості катаболізму ЛПНЩ, прискоренням метаболізму ХС, інтенсифікацією його виведення з калом, зниженням синтезу ЛПНЩ і ТГ в печінці, активацією ліпопротеїдліпази і лецитин-холестеринацилтрансферази в сироватці крові, нормалізацією ліполіза ЛПДНЩ, синтезу жовчних кислот і інш.
Оптимізація вітамінного складу дієтотерапії. Скоригований в максимально допустимих межах санаторний раціон, що складений з натуральних продуктів, не забезпечує в повному обсязі потреби післяінфарктних хворих у вітамінах: рекомендований рівень екзогенного надходження вітаміну С, тіаміну, рибофлавіну і ніацину реалізується не більше, як на 72-86%. Враховуючи досвід використання вітамінів і полівітамінних препаратів для профілактики дефіцитних станів населення, рекомендації міжвідомчої ради по профілактиці захворювань і зміцненню здоров’я населення, об’єднаного Пленуму наукових рад АМН по медичних проблемах харчування, з широкого спектру преміксів необхідного хімічного складу нами для натурної апробації був обраний “Ундевіт”.
Результати біохімічних досліджень волонтерів, які отримують фактичне санаторне харчування, показали, що характерною особливістю їх вітамінного статусу є полігіповітаміноз. Так, відносна кількість хворих на ІМ, що мали дефіцит вітамінів С, В1, В2 і ніацину, складала 70,0%, 63,3%, 43,3% і 30,0%. Оптимізація структури продуктового набору покращила забезпеченість вітамінами осіб контрольної групи, яка проте, не досягнула адекватного рівня. Про це свідчить як значний процент (23,3 - 60,0%) осіб, що досліджувалися, з дефіцитними показниками біологічних середовищ, так і відсутність достовірних змін (за винятком АК) в середньогрупових величинах забезпеченості лімітованими нутрієнтами на фоні фактичного і скоригованого раціонів. Додаткове призначення до рекомендованого харчування 1 драже “Ундевіта” на добу, ліквідувавши недостатність екзогенного надходження вітамінів, забезпечило нормалізацію їх метаболізму. Достовірне (p<0,05) збільшення концентрації в крові АК, рибофлавіну, а також значення ТДФ-ефекту, екскреції з сечею N1-МНА, досягнення зазначеними показниками до кінця періоду реабілітації “зони оптимальності”, свідчить про адекватний гомеостатичний потенціал БАД. Збільшення добової дози споживання вітамінів (наприклад, з прийманням інших преміксів) не доцільне, оскільки результатом, в даному випадку, буде виключно їх збільшене виведення з сечею.