Нами виявлено високий ступінь сенсибілізації у дітей обох груп. Найбільш алергенними продуктами (більше ніж 50%) у дітей зі САС були алергени вівсяної та гречаної круп, картоплі, моркви, яблука. На другому місці за частотою виявлення у спостережених дітей, особливо першого року життя, було коров’яче молоко (45,7%), телятина (37,1%), кукурудзяна крупа (48,5%).
З метою корекції виявлених нами імунологічних, дисбіотичних, біохімічних порушень та ферментативної недостатності травної системи у дітей з САС нами був розроблений та апробований комплекс профілактично-реабілітаційних заходів для попередження трансформації АС в алергічне захворювання у дітей з атопічним генотипом. Даний комплекс ПРЗ пизначався упродовж 3-4 тижнів, у 25 дітей він включав призначення препарата „Береш магне плюс В6” в дозі, яка відповідала добовій потребі дитини в цьому макроелементі – 6-8 мг/кг на добу. Спостереження за дітьми проводилося на протязі 1-3 років, оцінювалася стійкість ремісії, поява клінічних ознак алергічного запалення, а також призначалось алерготестування, для обґрунтування поступового розширення раціону харчування.
У всіх спостережуваних дітей з перших днів після призначення гіпоалергенної дієти та побуту спостерігався зворотній розвиток симптомів ураження шкіри, зникнення симптомів верхньої та нижньої диспепсії, що свідчить про суттєве і першочергове значення гіпоалергенної дієти, як одного із основних напрямків профілактичних заходів для попередження маніфестації АС. При проведенні контрольного копрологічного та бактеріологічного дослідження нами виявлена позитивна динаміка: майже у 90% дітей зникли явища ферментативної недостатності травної системи, що корелювало (r=0,85) з зникненням симптомів нижньої диспепсії та нормалізацією показників бактеріологічного дослідження фекалій (зникнення явищ дисбактеріозу).
При оцінці захворюваності дітей нами були виявлені слідуючі закономірності: діти, які отримували ПРЗ, як з САС – 56% так і з АД – 33,3% менше хворіли на ГРВІ (3-4 рази на рік), при виникненні гострого бронхіту він протікав без явищ бронхообструкції, під час проведення планових профілактичнтх щеплень ускладнень у дітей, які отримували ПРЗ не спостерігалося, в той час, як у дітей які не отримували ПРЗ ми відмічали значні поствакцинальні реакції та ускладнення (висока температура 3-4 дні, місцевий інфільтрат, алергічні висипи на шкірі, диспепсичні прояви). У 25 дітей зі САС, які не отримували ПРЗ, у подальшому (на протязі 3-х років) ми спостерігали трансформацію схильності в захворювання: в 10 (40%) дітей був діагностований АД, 6 (24%) – БА, 5 (20%) – АР та у 4 (16%) дітей спостерігалася кропивниця на медикаментозні засоби та укуси комах.
При оцінці біохімічних показників у дітей з САС, які отримували комплекс ПРЗ спостерігалося достовірне підвищення рівнів Mg (р<0,005) та зниження Р (р<0,001) в сироватці крові, а також вірогідне підвищення рівнів загального білку (р<0,05) та альбумінів (р<0,005). У дітей, які отримували препарати Mg відмічалось достовірне (р<0,001) його підвищення у порівнянні з дітьми, які не отримували препарати Mg. Отримані дані свідчать про покращення процесів всмоктування та засвоєння в кишечнику, в результаті усунення ферментативної недостатності, харчової алергії та явищ дисбіозу, а також про доцільність включення препаратів Mg до комплексу ПРЗ для попередження трансформації АС в алергічне захворювання.
В процесі проведення ПРЗ велика частота позитивних алергопроб стала негативною, проте у деяких випадках спостерігалась реверсія алергопроб, в основному у дітей з АД. Зазначені вище результати проведеного алерготестування та особливості динаміки алергопроб вказують на доцільність ведення „харчового щоденника”, необхідність проведення повторних алергообстежень у дітей з алергічним генотипом для адекватної корекції раціону харчування, що призведе до покращення якості життя хворих дітей та запобігання трансформації САС в захворювання.
Підводячи підсумок слід зазначити те, що для запобігання трансформації АС в захворювання у дітей з атопічним генотипом є доцільним проведення профілактичних заходів починаючи ще з антенатального розвитку. Це насамперед дотримання вагітною жінкою гіпоалергенного харчування, призначення медикаментів під час вагітності тільки за життєвими показаннями, вигодовування дітей на першому році життя грудним молоком з дотриманням матір”ю-годувальницею гіпоалергенного харчування, а при відсутності грудного молока у матері необхідне застосування для вигодовування дітей гіпоалергенних сумішей, поступове введення корегуючи гіпоалергенних добавок та прикормів після 6 місяців. Обов’язковим є ведення „харчового щоденника” і поступове розширення раціону харчування під контролем алерготестування. Даний комплекс ПРЗ доцільно використовувати у дітей з атопічним генотипом, особливо в ранньому віці, для запобігання трансформації його в алергічне захворювання шляхом корекції структури біоценозу кишечнику, усунення вікової ферментативної недостатності травної системи, харчової алергії, що покращує процеси засвоєння макро- та мікроелементів в кишечнику і таким чином впливає на патогенетичні механізми перебігу алергічного запалення. Це в подальшому покращить якість життя і цим самим можна буде запобігати формуванню алергічних захворювань у дітей і дорослих людей, зважаючи на те, що найчастіше алергічні захворювання при атопічному генотипі розвиваються в ранньому і дошкільному віці.
ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання педіатрії стосовно оптимізації комплексу профілактичних заходів для дітей раннього віку з алергічною схильністю, спрямованих на корекцію клініко-лабораторних порушень у цієї категорії дітей з метою запобігання розвитку алергічних захворювань.
1. У дітей з алергічно обтяженою спадковістю, особливо по лінії матері, за умови дії тригерних факторів на різних етапах розвитку, починаючи з антенатального періоду (патологічний перебіг вагітності, зловживання матір”ю продуктами з високою сенсибілізаційною активністю та призначення їй медикаментозних препаратів на різних термінах вагітності) та раннє штучне або змішане вигодовування дітей і часте призначення їм антибактеріальних медикаментів в перші роки життя, спостерігається клінічна реалізація алергічної схильності в захворювання.
2. У дітей раннього віку найпоширенішою є харчова сенсибілізація (88,8%). З огляду на це реальним шляхом запобігання реалізації алергії в ранньому віці є гіпоалергенне харчування матерів під час вагітності та при годуванні дітей першого року грудним молоком, тривале грудне вигодовування (не менше 1,5 року), застосування гіпоалергенних сумішей при змішаному і штучному вигодовуванні, гіпоалергенне якісно повноцінне харчування дітей перших 3-х років життя.
Водночас має суттєве значення своєчасна профілактика анемії, ГРВІ, раціональне їх лікування та відповідна підготовка до проведення планових профілактичних щеплень.
3. У дітей з алергічним генотипом спостерігається порушення макро- та мікро елементарного гомеостазу: достовірно знижений (р<0,05) рівень Mg в сироватці крові до 0,840±0,01 у дітей з алергічною схильністю і до 0,761±0,01 у дітей з атопічним дерматитом та достовірне підвищення (р<0,05) рівня фосфору в сироватці крові у дітей з алергічною спадковістю на донозологічному етапі 1,61±0,21. Рівень Са у дітей з алергічною схильністю та з реалізованим алергічним захворюванням суттєво не відрізнявся від даних здорових дітей.
4. У дітей з алергічною спадковою схильністю спостерігаються зміни в імунному статусі: підвищення рівнів IgE, IgG та зниження рівня IgА; підвищення рівня загального IgE в крові сягає в середньому в крові 38,6±15,16 МО/мл вже на першому році життя, підвищення рівня ІЛ-4 вище 15,0 пг/мл в сироватці крові; зниження в назальному секреті sIgA (0,96±0,27, р<0,005). Підвищення рівня IgE в сироватці крові зростає прямо пропорційно рівню ІЛ-4. Зростання рівня ІЛ-4 передує підвищенню рівня загального IgE в сироватці крові у випадках трансформації алергічної схильності в атопічний дерматит, у зв”язку з чим даний показник може використовуватись, як маркер еволюції алергічної схильності в алергічне захворювання.
5. Проведені дослідження виявили прямі кореляційні співвідношення між рівнем P, Ca та рівнем загального IgE та ІЛ-4 та зворотній кореляційний зв’язок між рівнем Mg та імунологічними показниками і їх динаміку у дітей з алергічною спадковою схильністю, як на донозологічному етапі так і при атопічному дерматиті, що вказує на участь перелічених чинників в усіх фазах алергічного запалення. Зважаючи на це доцільним є проведення корекції макро- та мікро елементарного гомеостазу, перш за все зниженого рівня Mg для запобігання трансформації схильності в захворювання.
6. У дітей з спадковою алергічною схильністю та атопічним дерматитом спостерігається копрологічний синдром у 69 (92,1%) та у 22 (88%) відповідно, пов’язаний з ферментативною недостатністю травної системи та дисбактеріозом кишечника різного ступеня у 53 (70,6%) дітей з алергічною схильністю та у 18 (72%) дітей затопічним дерматитом. Ці дані свідчать про необхідність корегуючих заходів із застосуванням ферментативної та пробіотичної терапії за індивідуальною схемою.
7. Доведена ефективність залучення препаратів Mg до профілактично-реабілітаційного комплексу, що призводить до суттєвого запобігання розвитку алергічних захворювань у дітей з спадковою алергічною схильністю. У дітей, яким призначалися препарати Mgне відмічено еволюції схильності в алергічне захворювання впродовж спостереження до 3-х років, в той час як у тих дітей, до профілактично-реабілітаційний комплексу, яких не входив Mg, алерічні захворювання розвинулись у 25 % (атопічний дерматит, бронхіальна астма, алергічний риніт).
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ