Смекни!
smekni.com

Клініко-патогенетичні аспекти профілактики та лікування постоваріоектомічного синдрому (стр. 6 из 7)

5. Берегуляк О.О. Ефективність нового етапного способу застосування естрожелю, клімодієну, клімадинону для профілактики і лікування посткастраційного синдрому // Вісник наукових досліджень. – 2006. – № 2 (43). – С. 68–71.

6. Берегуляк О.О. Особливості гормонального статусу та ліпідного обміну у жінок після оваріоектомії // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2006. – С. 47–50.

7. Берегуляк О.О. Вивчення впливу різних методів лікування на стан кісткової тканини у жінок після гістероваріоектомії // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2007. – С. 40–44.

8. Деклараційний патент на корисну модель України 7174 (UA) МКВ 7А61К35/78, А61К38/00. Спосіб лікування хворих на посткастраційний синдром і його профілактики / Бойчук А.В., Берегуляк О.О.– №20041008216; Заявл. 11.10.2004; Опубл. 15.06.2005, Бюл. № 6. – 6 c. (виконання дослідження, статистичне опрацювання отриманих результатів, оформлення до друку).

9. Дослідження ефективності нового етапного способу профілактики і лікування посткастраційного синдрому в експерименті на щурах / А.В. Бойчук, О.О. Берегуляк, В.І. Коптюх, В.С. Шадріна, В.В. Сопель // Вісник наукових досліджень. ― 2006. – №2 (43). – С.71–73. (основна ідея, виконання дослідження, статистичне опрацювання отриманих результатів, оформлення до друку).

10. Корекція змін гемостазу у жінок після гістероваріоектомії / А.В. Бойчук, О.О. Берегуляк, А.Ю. Франчук, О.І. Хлібовська // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2007. – С. 62–65. (основна ідея, виконання дослідження, статистичне опрацювання отриманих результатів, оформлення до друку).

11. Лікування посткастраційного синдрому фітогормонами /А.В. Бойчук, А.Ю. Франчук, Р.І. Гонта, Т.Є. Шубала, О.О. Берегуляк // Українські медичні вісті / Тези доповідей VII з’їзду ВУЛТ. – 2003. – Т. 5, № 1 (63). – С. 36. (виконання дослідження, статистичне опрацювання отриманих результатів, оформлення до друку).

12. Вплив гістероваріоектомії на стан кісткової тканини у жінок / А.В. Бойчук, О.О. Берегуляк, В.І. Коптюх, В.С. Шадріна, О.І. Хлібовська // ”Здобутки клінічної і експериментальної медицини” / Матеріали XLIX підсумкової науково-практичної конференції. – Тернопіль: ТДМУ ”Укрмедкнига”, 2006. – С. 113–115. (основна ідея, виконання дослідження, статистичне опрацювання отриманих результатів, оформлення до друку).

13. Берегуляк О.О. Вплив замісної гормональної терапії на стан мінеральної щільності кісткової тканини у жінок після гістероваріектомії // Тези доповідей наукової конференції молодих вчених з міжнародною участю “Актуальні проблеми геронтології та геріатрії”, присвяченої пам’яті академіка В.В. Фролькіса. – К., 2006. – С. 16–17.

14.Ефективність корекції урогенітальних порушень етапним способом лікування у жінок після гістероваріоектомії / О.О. Берегуляк, А.В. Бойчук, А.Ю. Франчук, В.С. Шадріна // Збірник матеріалів підсумкової науково-практичної конференції "Здобутки клінічної і експериментальної медицини". – Тернопіль: ТДМУ ”Укрмедкнига”, 2007. – С. 103. (основна ідея, виконання дослідження, статистичне опрацювання отриманих результатів, оформлення до друку).

АНОТАЦІЯ

Берегуляк О.О. Клініко-патогенетичні аспекти профілактики та лікування постоваріоектомічного синдрому. – Рукопис.

Дисертація на здобуттянаукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 –акушерство та гінекологія, Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет іменіІ.Я.Горбачевського", Тернопіль, 2008 р.

Дисертаційна робота присвяченарозробці та вивченню порівняльної ефективності етапного методу гормональної і фітотерапії посткастраційного синдрому для ефективної адаптації гіпоталамо-гіпофізарної системи до хірургічної менопаузи та профілактики порушень гемостазу, ліпідного, кальцієво-фосфорного обміну, атрофічних змін урогенітального тракту, остеопенічних змін в кістках.

Хірургічна кастрація в післяопераційному періоді призводить до наростання клінічних проявів постоваріоектомічного синдрому, змін гормонального статусу, гіперкоагуляції, атерогенних зсувів в ліпідограмі, розвитку порушень кальцієво-фосфорного обміну з достовірними змінами мінеральної щільності кісткової тканини та урогенітальних порушень.

Застосування традиційної гормонотерапії в 3 рази (за індексом Куппермана) зменшує ранні клінічні прояви посткастраційного синдрому, попереджує урогенітальні розлади (динаміка кольпоцитограми, індексу ”вагінального здоров’я”) та остеопенічні зміни в кістках, але викликає ознаки гіперкоагуляції та атерогенні зміни в ліпідограмі.

Розроблений метод нормалізує ранні (психоемоційні та нейровегетативні) й пізні (урогенітальні розлади та остеопенічні зміни кісткової тканини) прояви постоваріоектомічний синдром, позитивно впливає на гормональний баланс, кальцієво-фосфорний обмін, не має атерогенного впливу на ліпідограму та не сприяє розвитку гіперкоагуляційного синдрому.

Ключові слова: гістероваріектомія, постоваріоектомічний синдром, гормонотерапія, фітоестрогени, гомеостаз, кольпоцитограма, мінеральна щільність кісткової тканини.

АННОТАЦИЯ

Берегуляк О.О. Клинико-патогенетические аспекты профилактики и лечения постовариоэктомического синдрома. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01–акушерство и гинекология, Государственное высшее учебное заведение “Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского”, 2008 г.

Диссертационная работа посвященаразработке и изучению сравнительной эффективности этапного метода гормональнойифитотерапии посткастрационного синдрома для эффективной адаптации гипоталамо-гипофизарной системык хирургической менопаузеи профилактике нарушений гемостаза, липидного, кальциево-фосфорного обмена, атрофических изменений урогенитального тракта, остеопенических изменений в костях.

Проведено клинико-лабораторное обследование 109 женщин с фибромиомой матки и 30 женщин контрольной группы менопаузального возраста. Гистеровариоэктомия проведена 90 женщинам основной группы,которые разделены на 3 группы в зависимости от назначенного лечения. Первую группу составили 30 женщин, которые не принимали гормонотерапию по разным причинам. Вторую группу составили 30 женщин, которыес третьей сутки после операциипринимали традиционную гормонотерапию двохфазным эстроген-гестагенным препаратом в непрерывном режиме шестьмесяцев.Третью группу составили 30 женщин, которые принимали разработанный метод лечения:эстрожель по 2,5 г трансдермально один раз в сутки 14 дней. После этого первыетри месяцапринимали климодиен по 1 таблетке на сутку. С третьего по шестой месяцы призначали климадинон по 30 капель два раза в сутки.

При сборе анамнеза исследованных основной группы в сравнении с контрольной диагностировано более частые хирургические вмешательства в анамнезе, возрастание заболеваемости на детские инфекции, гинекологических заболеваний, нарушений менструального цикла, что создавало неблагополучный фон и стимулировало нарушения нейроэндокринной регуляции и возникновение опухолей.

Хирургическая кастрация спустя 1, 3, 6 месяцев после операции приводит к росту клинических проявленийпостовариоэктомического синдрома и индекса Куппермана2,8–4,5 раза, достовернымизменениям гормонального статуса: возрастания концентрации фолликулостимулирующего гормона в 2,3–4,1 раза, лютеинизирующего гормона – 1,5–2,5 раза, снижения индекса ЛГ/ФСГ и концентрации эстрадиола у 1,3–2,1 раза. У женщин с природным течением послеоперационного периода спустя 6 месяцев при исследовании гомеостаза диагностировано гиперкоагуляцию, атерогенныесдвиги в липидограмме, развитиенарушений кальциево-фосфорного обменас достоверными изменениями минеральной плотности костной ткани (снижение показателей BMD, Young-Adult та Age Matched) иразвитием атрофических процессов в слизистой урогенитального тракта (динамика индекса “вагинального здоровья”, кольпоскопического, кольпоцитологического исследования).

Применение традиционной гормональной терапии напротяжении 6 месяцев в 3 раза в сравнении с природным течением (за индексом Куппермана) снижает ранние клинические проявления посткастрационного синдрома, стабилизирует изменения гормонального статуса (концентрация фолликулостимулирующего гормонавозрастает у 2,9 раза, концентрациялютеинизирующего гормонавозрастает у 2,0 раза, концентрацияэстрадиоласнижается у 1,3 раза), предупреждает нарушения кальциево-фосфорного обмена,урогенитальные нарушения (динамика кольпоцитограммы, индекса ”вагинального здоровья”) и остеопеническиеизменения в костях, ноприводит к гиперкоагуляциии атерогеннымизменениям в липидограмме.

Разработаный метод нормализирует ранние (психоэмоциональныеи нейровегетативные) и отдаленные (урогенитальныенарушенияиостеопеническиеизменения костной ткани) проявленияпостовариоэктомического синдрома, положительновлияет на гормональный баланс: концентрация фолликулостимулирующего гормонавозрастает в 1,7–2,5 раза, лютеинизирующего гормонавозрастает в 1,3–1,9 раза, эстрадиоласнижается в 1,1-1,4 раза, в конце наблюдения показатели не отличаются от природной менопаузы.Применение разработанного метода гормонотерапии, как и традиционной гормональной терапии, напротяжении 6 месяцев достоверно предупреждает развитие нарушений кальциево-фосфорного обмена,изменения минеральной плотности костной ткани и атрофические процессы в слизистой вагины.

Преимуществом применения разработанного метода в сравнении с традиционной гормонотерапией является отсуствие развитиягиперкоагуляционного синдромаи атерогенного воздействия на липидограмму.

Ключевые слова: гистеровариоэктомия, постовариоэктомический синдром, гормональная терапия, фитоэстрогены, гомеостаз, кольпоцитограмма, минеральная плотность костной ткани.