Смекни!
smekni.com

Недостатність лютеїнової фази: клініка, діагностування, лікування (стр. 6 из 7)

3. Аналіз показників гормонального гомеостазу виявив, що пацієнткам з НЛФ притаманна вірогідна гіпогестагенія в лютеїнову фазу менструального циклу, при цьому у 35,38%±2,59% відмічається збільшення вмісту пролактину, у 18,71%±2,11% – гіперандрогенія, у 9,06%±1,55% – гіпотиреоз, у 10,5%±1,66% – гіперкортизолемія, та у 33,9%±2,56% – зниження індексу фертильності (ФСГ/ЛГ>1,3). Незважаючи на притаманну даній патології полікомпонентність гормональних порушень, для кожного етіопатогенетичного варіанта характерна провідна ланка гормонального дисбалансу, адекватна корекція якої відновлює гіпофізарно-яєчникову регуляцію і забезпечує адекватний лютеогенез.

4. Дослідження стану карбогідратного метаболізму показало, що у 22,22%±2,25% жінок з НЛФ виявлена інсулінорезистентність, переважній більшості з яких (84,2%±4,18%) були притаманні надмірний вміст жирової тканини та розподіл жиру за вісцеральним типом, гіперандрогенія (84,2%±4,18%), наявність мультифолікулярної структури яєчників (39,47%±5,61%), що дозволяє розглядати овуляторну форму полікістозу як один з етіопатогенетичних варіантів НЛФ.

5. Дослідження стану центральної та вегетативної нервової системи виявило, що для пацієнток з НЛФ характерним є зниження ступеня психологічної адаптації, підвищення рівня тривожності, а також десинхронізація ВНС по типу симпатікотонії, що з врахуванням притаманної даному контингенту жінок активації стресреалізуючої системи (підвищення вмісту кортизолу, пролактину, АКТГ) вказує на суттєве значення стресорного чинника в генезі даної патології.

6. Ультразвуковий аналіз перифолікулярного кровотоку виявив, що у жінок з НЛФ, на відміну від здорових, при переході від фолікулінової до лютеїнової фази не відбувається зниження величин судинного опору та зростання максимальної швидкості кровотоку в інтраоваріальних судинах домінуючого яєчника. Дослідження реґіонарної гемодинаміки матки у жінок з НЛФ виявило достовірне підвищення індексів пульсації та резистентності в усіх гілках маткової артерії в порівнянні з відповідними показниками у здорових жінок, а також відсутність кровотоку в спіральних артеріях.

7. Гістологічне дослідження біоптатів ендометрію у жінок при недостатності лютеїнової фази циклу виявило гетерогенність морфологічних змін, котрі стосуються як поверхневого маткового епітелію (дисхроноз епітелію), залозистого апарату (відсутність секреції та звуження просвіту залоз), так і стромально-судинного компоненту (недорозвинутість «клубочків», відсутність спіральних судин), а також дисбаланс рецепторної активності ендометрію (нерівномірність експресії естрогенових і прогестеронових рецепторів на тлі вираженої недостатності рецепторів до прогестерону як в залозах, так і в стромі), підвищення рівня експресії та розповсюдженості антиангіогенних факторів (TNF-б, TGF-Я, тромбоспондін) та зміною цитокінового профілю ендрометрію, що є проявом місцевої реакції на ішемію.

8. Значна питома вага дисгормональних захворювань молочних залоз у пацієнток з НЛФ (54,4%±2,69%) та виявлені на тлі неповноцінних секреторних змін ендометрію вогнища стромальної гіперплазії, а також висока розповсюдженість та експресія антигенів до тромбоспондину та TGF-в в ендометрії дає підстави припустити, що тривала гіпогестагенія при НЛФ служить підґрунтям для розвитку гіперпроліферативних естроген-залежних захворювань матки і молочних залоз і обґрунтовує доцільність її адекватної корекції не лише з метою лікування безплідності та невиношування, а й для запобігання розвитку пухлинних та передпухлинних захворювань репродуктивної системи.

9. На основі логістичної регресії встановлено, що ризик НЛФ достовірно (p<0,05) зростає із гормональними порушеннями, а саме зменшенням рівню прогестерону в першій (c2=9,1) і другій (c2=7,7) фазах МЦ, наявності ЗЗОТ в анамнезі (c2=8,5), зі збільшенням рівню пролактину (c2=7,9), зі збільшенням тривалості першої фази МЦ (c2=7,5), із зменшенням тривалості лютеїнової фази МЦ (c2=7,4), із відхиленнями в початку менархе (c2=6,9), наявності мастопатії (c2=5,9). Доведено, що погіршення кровотоку в судинах матки і додатків теж достовірно підвищує ризик виникнення НЛФ, а саме ризик збільшується зі збільшенням IП маточної артерії (c2=6,6), зі збільшенням ІР (c2=3,8) та зменшенням МСШ (c2=3,1) в фолікулярній фазі, наявності паління (c2=5,5). Вік старше 34 років суттєво (c2=6,4) збільшує ризик розвитку НЛФ (СШ=74,5 рази). Отримані відповідні співвідношення шансів та критичні градації факторів ризику.

10. Застосування диференційованих комплексів двохетапного лікування різних етіопатогенетичних варіантів недостатності лютеїнової фази переконливо доводить їх високу ефективність, що проявляється відновленням повноцінної секреторної фази менструального циклу у 86,0%±2,74% пацієнток з настанням бажаної вагітності у третини пацієнток раннього та активного репродуктивного віку.

Практичні рекомендації

1. З метою адекватної діагностики НЛФ на етапі прегравідарного консультування необхідно обстежувати жінок на предмет виявлення проявів відносної естрогенної домінантності (мастодинія, масталгія, набряки, безсоння, втомлюваність, головний біль, алергічні прояви, переміни настрою, холодність рук та ніг, наявність ПМС тощо), а також з метою визначення етіопатогенетичного варіанту НЛФ проводити оцінку функціонального стану центральної та вегетативної нервової системи, щитоподібної залози, тест на виявлення інсулінрезистентності та визначати вміст пролактину та прогестерону в лютеїнову фазу циклу (див. схему діагностики).

2. Виходячи з результатів прогнозування, факторами ризику розвитку НЛФ слід вважати: стресові ситуації, запальні захворювання геніталій та аборти, паління, патологічне становлення менархе, неадекватні фізичні та розумові навантаження, несприятливі екологічні фактори тощо, та відносити жінок з наявністю згаданих факторів до групи, яка підлягає детальному обстеженню на предмет виявлення патології на доклінічному етапі.

3. При ультразвуковому обстеженні органів репродуктивної системи з метою адекватної діагностики НЛФ, окрім визначення розмірів жовтого тіла та товщини і структури ендометрію в лютеїнові фазу циклу, слід проводити оцінку стану регіонарної гемодинаміки та визначення біофізичного профілю матки.

4. Виходячи з виявлення при прогнозуванні факторів ризику виникнення НЛФ та доведеної ролі стресу та ангіоспазму в ґенезі цієї патології, лікування НЛФ слід проводити на тлі нормалізації режиму праці та відпочинку, дозованих фізичних навантажень і раціонального, збагаченого вітамінами та мікроелементами харчування та застосування природних факторів, спрямованих на усунення наслідків хронічного стресу.

5. Визначення етіопатогенетичного варіанту НЛФ, а також особливостей ангіогенезу яєчників та матки, обумовлюють доцільність двохетапної комплексної медикаментозної терапії з застосуванням преформованих фізичних факторів згідно алгоритму диференційованого лікування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Булавенко О.В. Сахарный диабет и беременность / О.В. Булавенко, А.Н. Гайструк, Н.А. Гайструк // Неотложные состояния в акушерстве. - Вінниця, 2006.- С. 132-162. (Здобувачем особисто отриманий, оброблений та підготовлений до друку матеріал).

2. Булавенко О.В. Недостаточность лютеиновой фазы и репродуктивные нарушения у женщин / О.В. Булавенко, Т.Ф. Татарчук // Biomedical and Biosocial Anthropology.- 2004.- №3.- С. 14-17. (Здобувачем особисто отриманий матеріал, оброблений матеріал та описані вступ, матеріали і методи, результати і обговорення)

3. Булавенко О.В. Клинико-патогенетические варианты, диагностики и лечения дисфункциональных маточных кровотечений у женщин репродуктивного возраста / Т.Ф. Татарчук, О.І. Бодрягова, О.В. Булавенко // Здоровье женщины. - 2004. - Т.2, №18. - С. 65-73. (Здобувачем особисто проведено набір матеріалу, обробка матеріалу, аналіз отриманих даних, узагальнення результатів дослідження, підготовка до друку).

4. Булавенко О.В. Морфологічні критерії недостатності лютеїнової фази / О.В. Булавенко // Biomedical and Biosocial Anthropology.- 2006.- №7.- С. 184-186.

5. Булавенко О.В. Гістологічні та імуногістохімічні особливості ендометрію у жінок в лютеїновій фазі менструального циклу / О.В. Булавенко, Т.Ф.Татарчук, Т.Д. Задорожная // Здоров’я жінки. - 2007. - №3 (31).- С. 114-117. (Здобувачем особисто проведено набір матеріалу, обробка матеріалу, аналіз отриманих даних, узагальнення результатів дослідження, підготовка до друку).

6. Булавенко О.В. Рецепторна особливість та цитокіновий профіль ендометрію при недостатності лютеїнової фази / О.В.Булавенко, Т.Ф. Татарчук, Т.Д. Задорожная // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007.- №5 (34).- С. 142-146. (Здобувачем особисто отриманий матеріал, оброблений матеріал, та описані вступ, матеріали і методи, результати і обговорення).

7. Булавенко О.В. Клінічні прояви недостатності лютеїнової фази у жінок в різні вікові періоди / О.В. Булавенко // Медицина сьогодні та завтра. - 2007.- №4.- С. 34-38.

8. Булавенко О.В. Прогностичне моделювання недостатності лютеїнової фази на базі логістичної регресії / О.В. Булавенко // Університетська клініка.- 2007.- Т. 3, №2.- С. 95-98.

9. Булавенко О.В. Недостатність лютеїнової фази: епідеміологічні особливості розвитку / О.В. Булавенко // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2008. - №10. - С. 66-70.

10. Булавенко О.В. Доплерометричні характеристики функціонального стану яєчників при недостатності лютеїнової фази / О.В. Булавенко // Здоров’я жінки. - 2008.- №1.- С.- 131-133.