Смекни!
smekni.com

Виробництво зерна, його економічна ефективність (стр. 10 из 15)

2.3 Динаміка розвитку виробництва зерна

Виробництво зерна має вирішальне значення для розвитку сільського господарства, всіх його галузей. Рівень розвитку виробництва зерна - це один з найважливіших показників розвитку економіки країни, який має безпосередній вплив на підвищення матеріального добробуту населення. Зерно необхідне і використовується в багатьох напрямках: це цінний і незамінний продукт харчування, основа продовольчого фонду країни; зерно необхідне для задоволення потреб тваринництва в концентрованих кормах, воно є важливим джерелом виробництва молока, м'яса, яєць та іншої продукції тваринництва; зернове господарство постачає сировину багатьом галузям переробної промисловості ( борошномельна, спиртова та ін. ); зерно необхідне для створення і поповнення державних запасів та резервів і є важливим експортним продуктом.

Розвиток виробництва зерна характеризується такими показниками: динаміка посівних площ та їх структура;динаміка урожайності зернових;зміна валового збору зерна.

Розглянемо динаміку розвитку зерновиробництва в СТОВ «Щербашенське» за досліджуваний період.

Аналіз даних таблиці 5 свідчить, що за період з 2003 р. по 2005 р. в галузі виробництва зерна відбулися такі зміни: площа посіву збільшилася з 980 га до 1018 га, або на 3,9 %. Щодо урожайності, то вона зросла на 11,6 ц/га, або на 39,3 % . При цьому слід відзначити, що урожайність зернових культур в господарстві у досліджувані роки була значно вищою, ніж в середньому по Україні. Відповідно зріс валовий збір зерна із 27256 ц до 42880 ц, або на 20,6 %. Обсяги реалізації зерна за період, що досліджується також зросли: відповідно з 15263 ц до 25728 ц, або на 68,6 %. Отже, ми можемо зробити висновок, що досліджувана галузь розвивалася на основі підвищення продуктивності і валового виробництва зерна.

Таблиця 5.

Динаміка розвитку виробництва зерна в СТОВ «Щербашенське»

Показник 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2005 р. в % до 2003 р.
Площа посіву, га 980 965 1018 103,9
Урожайність, ц/га 29,5 35,0 41,1 139,3
Валовий збір, ц 27256 33875 42880 157,3
Реалізовано зерна, ц 15263 20664 25728 168,6

На динаміку виробництва зерна впливає багато факторів. Усі вони діють комплексно, в діалектичній єдності, взаємозв'язку і взаємозалежності. Використання високопродуктивних районованих сортів і гібридів, внесення добрив в оптимальних, науково обґрунтованих дозах, застосування комплексної механізації виробничих процесів, використання високоякісних засобів захисту рослин - всі ці фактори зумовлюють підвищення урожайності культур, особливо в комплексі, отже зумовлюють збільшення валового збору зернових культур. Проаналізуємо вплив основних факторів на зміну обсягів виробництва зерна, звівши необхідні дані в таблиці 6.

Проаналізувавши дані таблиці 6 слід зазначити, що валовий збір зернових культур в 2005 році збільшився на 15624 ц, або на 57,3 %. Дана зміна валового збору відбулася за рахунок зміни основних факторів, які впливають на обсяг виробництва – площі посіву та урожайності. При цьому за рахунок зміни площі посіву валовий збір підвищився на 2775 ц, або на 10,1 %, а за рахунок підвищення урожайності зріс на 12849 ц, або на 47,2 %. Отже, основним фактором збільшення виробництва зерна було і залишається підвищення урожайності зернових культур в господарстві.

Таблиця 6.

Динаміка впливу основних факторів на зміну обсягів виробництва зерна в СТОВ «Щербашенське»

Показники 2003 р. 2005 р. Відхилення (+,-)
Площа посіву, га 980 1018 38
Урожайність, ц/га 29,5 41,1 11,6
Валовий збір, ц 27256 42880 15624
Валовий збір зерна при площі 2005 р. і урожайності 2003 р., ц 30031 277512849
Зміна обсягу валового збору за рахунок, ц- площі посіву- урожайності

2.4 Економічна ефективність виробництва зерна

Економічна ефективність показує кінцевий корисний результат від застосування всіх виробничих ресурсів і визначається порівнянням одержаних результатів і витрат виробничих ресурсів. Економічна ефективність виробництва зерна - це одержання максимальної його кількості з одного гектару площі посіву при найменших затратах праці і коштів на 1 ц зерна. В умовах розвитку суспільства корінним завданням є піднесення сільськогосподарського виробництва, підвищення продуктивності праці та ефективного використання трудових ресурсів. Високі темпи підвищення продуктивності праці - важлива умова вирішення багатьох економічних і соціальних проблем і насамперед ефективності сільськогосподарського виробництва, зростання оплати праці і доходів працівників господарства. При цьому весь приріст продукції сільського господарства повинен бути одержаний за рахунок підвищення продуктивності праці без додаткового залучення робочої сили.

Підвищення продуктивності праці - основне джерело розширеного відтворення і нагромадження. Багатство країни і можливість постійного розширення процесу його відтворення залежить не від тривалості додаткової праці, а від її продуктивності.

Виробництво сільськогосподарської продукції вимагає живої і уречевленої праці. Тому підвищення продуктивності праці відбувається за рахунок скорочення затрат як живої, так і уречевленої праці, необхідної для виробництва одиниці продукції.

Досягнутий рівень і темпи підвищення продуктивності праці є важливим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, джерелом зростання реальних доходів і добробуту населення. Підвищення продуктивності праці в сільському господарстві створює необхідні умови для забезпечення ефективності агропромислового комплексу країни.

Продуктивність праці - це здатність конкретної праці виробляти певну кількість продукції, за одиницю робочого часу (годину, зміну, місяць, квартал, рік).

Продуктивність праці розраховується, як співвідношення виробленої продукції до затрат праці, що вимірюються в людино-годинах або середньорічних працівниках. Обсяг валової продукції, який припадає на одну людино-годину ( погодинна продуктивність праці ) і на одного середньорічного працівника ( річна продуктивність праці ). У сільському господарстві широко застосовують також зворотний показник продуктивності - трудомісткість виробництва одиниці продукції, який характеризує затрати робочого часу на одиницю продукції. Зниження трудомісткості свідчить про підвищення продуктивності праці.

Розглянемо динаміку продуктивності праці на виробництві зерна СТОВ «Щербашенське» протягом періоду з 2003 р. по 2005 р.

Таблиця 7.

Динаміка продуктивності праці при виробництві зерна в СТОВ «Щербашенське»

Показники 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2005 р,у % до2003 р.
Прямі затрати праці на 1 ц зерна, люд.-год. 0,80 0,38 0,45 56,3
Вироблено зерна:
на 1 люд.-год., кг 125,0 265,8 224,0 179,2
на 1-го середньорічного працівника, ц 2250,0 4774,4 4032,0 179,2

Дані таблиці 7 свідчать, що за досліджуваний період прямі затрати праці на 1 ц зерна знизилися з 0,80 люд.-год. до 0,45 люд.-год., або на 43,8 %. Виробництво зерна на 1 люд.-год. відповідно збільшилося з 125,0 до 224,0 кг, або майже вдвічі, а на 1-го середньорічного працівника відповідно з 2250,0 до 4032,0 ц, або на 79,2 %. Отже, ми можемо сказати, що продуктивність праці при виробництві зерна протягом аналізованого періоду підвищилась а, беручи до уваги те, що кількість працівників в господарстві за останні 3 роки зменшилась, зазначимо, що трудові ресурси в зерновиробництві використовуються ефективно.

Важливе місце серед показників економічної ефективності виробництва належить собівартості зерна, від рівня якої залежить рентабельність виробництва та прибуток господарства. Собівартість зерна залежить від загальної суми витрат на його виробництво і реалізацію та обсягів виробництва зерна. Тому затрати на виробництво 1 ц зерна можуть бути знижені, якщо зменшити суму виробництва при незмінному валовому виході зерна, або коли вихід зерна зростатиме більшою мірою, ніж затрати на його виробництво. У всіх випадках вирішальне значення має підвищення врожайності зернових культур.

На собівартість всієї сільськогосподарської продукції в цілому та зерна зокрема впливає комплекс взаємопов'язаних природноекономічних умов виробництва: родючість ґрунтів; рівень спеціалізації, концентрації та агропромислової інтеграції; ступінь забезпеченості господарства виробничими ресурсами та їх використання; ціни на засоби виробництва і тарифи на послуги, продуктивність праці та рівень її оплати; якість виробленої продукції; організаційно - економічний рівень у господарстві.

Розглянемо як змінювалась виробнича собівартість 1 ц зерна в господарстві за досліджуваний період.

Аналізуючи дані таблиці 8 слід зазначити, що протягом досліджуваного періоду виробнича собівартість 1 ц зерна знизилась на 3,5 %, в тому числі собівартість 1 ц зерна пшениці озимої зменшилась з 29,50 грн. до 17,75 грн., або на 39 %. Водночас собівартість 1 ц зерна кукурудзи підвищилась з 21,78 грн. до 22,12 грн., або на 1,6 %. В цілому дані тенденції щодо собівартості зерна є позитивними і добре впливають на економічну ефективність виробництві зерна в СТОВ «Щербашенське».

Таблиця 8.

Динаміка собівартості 1 ц зерна в СТОВ «Щербашенське», грн.

Продукція 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2005 р.у % до2003 р.
Зерно, всього 23,52 19,22 22,70 96,5
Пшениця озима 29,50 17,63 17,75 61,0
Кукурудза на зерно 21,78 22,43 22,12 101,6

На собівартість 1 ц зерна впливають такі фактори, як витрати виробництва на 1 га посіву та урожайність зернових культур. При цьому між собівартістю та першим фактором прямо - пропорційна залежність, тобто, зі збільшенням витрат виробництва на 1 га підвищується собівартість 1 ц. зерна. Вплив другого фактору - обернений: чим вища урожайність зернових тим нижча собівартість 1 ц. зерна і навпаки. Розглянемо, як впливали зазначені фактори на формування собівартості зерна в СТОВ «Щербашенське» протягом досліджуваного періоду.