Смекни!
smekni.com

Вплив загальної керованої гіпертермії на стан імунної системи у хворих на інфекційний ендокардит (стр. 5 из 7)

Загальна керована гіпертермія з температурою 39,0 – 39,5°С впливає на інтенсивність змін стану гуморальної ланки імунної системи у хворих на ІЕ, що проявляється нормалізацією кількості В-лімфоцитів, рівня імуноглобулінів класу M, G, А та ЦІК. У хворих на ІЕ оперованих з ЗКГ (38,0-38,5°С) зберігається підвищеним рівень Ig M в 1,8 рази, Ig G в 1,3 рази, ЦІК в 1,9 рази, що достовірно відрізняється від такого у здорових осіб.

Хірургічна ліквідація осередку інфекції, а також застосування ЗКГ з температурою 39,0 – 39,5°С призводить до зниження активності запального процесу у хворих на ІЕ ІІІ-ї групи, нормалізується рівень С3 компоненту комплемента, ФНП-альфа та ІЛ-6, тоді як у хворих на ІЕ І-ї та ІІ-ї групи залишається підвищений рівень цих показників.

Після операції з використанням ЗКГ при температурі 39,0 – 39,5 °С більш виражене відновлення клітинної ланки імунної системи спостерігається у хворих на ІЕ (2-ї групи), які мали до операції лихоманку протягом 1-го місяця. Із збільшенням періоду лихоманки відновлення факторів клітинної ланки імунітету відбувається повільніше. Гуморальна ланка у всіх хворих на ІЕ нормалізується незалежно від тривалості та інтенсивності лихоманки до операції.


ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Матеріали дисертації розширюють уявлення про роль імунологічних порушень при інфекційному ендокардиті. Доведена імунологічна ефективність застосування загальної керованої гіпертермії при температурі 39,0 – 39,5 °С протягом 30 хвилин. Імуномодулююча дія гіпертермії проявляється нормалізацією клітинної, гуморальної ланки імунної системи та функціонально- метаболічної активності фагоцитуючих клітин і не спричиняє побічних ефектів.

Рекомендовано для попередження розвитку гнійно-септичних ускладнень і рецидивів інфекційного процесу у імунокомпрометованих хворих ІЕ після завершення основного етапу кардіохірургічної корекції використовувати загальну керовану гіпертермію з температурою 39,0 – 39,5°С протягом 30 хвилин.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Воробьева А.М., Баланник З.Т., Моргунов О.И., Беспалова Е.Я. Предоперационная иммунокорригирующая профилактика гнойно-септических осложнений у больных инфекционным эндокардитом // Імунологія та алергологія. – 2002. – №2. – С. 45. (Автором проведено дослідження стану клітинного імунітету, підготовка до друку здійснена разом із співавторами).

Іnfluence of the extracorporeal whole body hyperthermia on proteolysis and cytokine level in patients with infective endocarditis / Gennady Knyshov, Anna Vorobyova, Vitaliy Maksymenko, Michael Atamanyuk, Svitlana Vovianko, Olena Bespalova, Oleksiy Gurtovenko. // Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, Sectio DDD. – 2002. – Vol. XV, № 35. – P. 419-423. (Автором самостійно проведено визначення рівня катепсину D та інтерлейкіну – 6, виконано аналіз результатів, їх математичну обробку разом із співаторами підготовлено статтю до друку).

Воробьева А.М., Беспалова Е.Я., Климова Л.Н. Состояние иммунитета и формирование аутоиммунных процессов у больных инфекционным эндокардитом, осложненным абсцессами сердца // Імунологія та алергологія. – 2003. – №1. – С. 39. (Дисертантом проведено дослідження стану клітинного імунітету, рівень циркулюючих імунних комплексів, інтерлейкіну – 6, аналіз результатів, їх математичну обробку, підготовка до друку).

Воробьева А.М., Руденко А.В., Беспалова Е.Я. Актуальная проблема иммуномодулирующего действия общей управляемой гипертермии у хирургических больных инфекционным эндокардитом // Таврический медико-биологический вестник. – 2003. –Т.6. – №3.– С. 38-41. (Автором самостійно проведено аналіз розподілу хворих, дослідження стану клітинної та гуморальної ланки імунітету, підготовлено статтю до друку).

Баланник З.Т., Беспалова Е.Я., Воробьева А.М. Выявление провоспалительной интоксикации у больных ИЭ // Імунологія та алергологія. – 2006. – №2. – С. 85. (Здобувачем проведено визначення концентрації інтерлейкіну – 6, фактора некроза пухлин альфа, аналіз одержаних результатів, їх математичну обробку, разом із співавторами підготовлено матеріал до друку).

Спосіб діагностики системного запалення при інфекційному ендокардиті після проведення хірургічного лікування сумісно з гіпертермічною перфузією / Книшов Г.В., Воробйова Г.М., Вовянко С.І., Максименко В.Б., Беспалова О.Я., Гуртовенко О.М. // Деклараційний патент на винахід 55145 А, 17.03.2003. Бюл. №3. (Дисертант визначала рівень інтерлейкіну – 6, катепсину D, разом із співавторами виконано аналіз результатів та підготовку патенту до друку).

Спосіб визначення інфекційного процесу після хірургічного лікування ендокардиту із застосуванням гіпертермії / Книшов Г.В., Воробйова Г.М., Баланник З.Т., Беспалова О.Я., Климова Л.Н., Руденко А.В. // Патент на винахід 73693, 15.08.2005. Бюл. №8. (Здобувачем особисто проведено визначення концентрації інтерлейкіну – 6, фактора некроза пухлин альфа, кількості лімфоцитів з рецепторами до СD95, аналіз результатів, разом із співавторами підготовлено патент до друку).

Кнышов Г.В., Моргунов О.И., Руденко А.В., Шляхтиченко Т.Ю., Беспалова Е.Я. Природно-ландшафтные особенности эпидемиологии инфекционного эндокардита // Український кардіологічний журнал. – 1997. – №3. – С.40-43. (Здобувачем досліджено клітинну ланку імунітету, разом із співавторами виконано аналіз результатів та підготовлено статтю до друку).

Кнышов Г.В., Воробьева А.М., Максименко В.Б., Моргунов О.И., Баланник З.Т., Вовянко С.И., Беспалова Е.Я. Влияние гипертермической перфузии на иммунологическую реактивность больных инфекционным эндокардитом // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України. Т.1. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2002. – С. 575-577. (Автор визначала рівень інтерлейкіну–6, антитіл вірусу простого герперпеса і цитомегаловіруса, статистичний аналіз та обробку отриманих результатів, разом із співавторами підготовлено статтю до друку).

Кнышов Г.В., Воробьева А.М., Беспалова Е.Я., Максименко В.Б. Концентрация il-6 в сыворотке крови больных инфекционным эндокардитом при гипертермической перфузии // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2002. – Випуск 10. – С. 48-50. (Здобувачем проведено визначення рівня інтерлейкіну – 6, статистичну обробку, аналіз результатів та підготовку статті до друку).

Кнышов Г.В., Воробьева А.М., Беспалова Е.Я., Максименко В.Б., Климова Л.Н. Изучение иммунореактивности у больных инфекционным эндокардитом на фоне хронической латентной вирусной инфекции, оперированных с применением гипертермической перфузии // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2002. – Випуск 10. – С. 125-130. (Самостійно дисертант досліджувала стан клітинного імунітету, титр антитіл вірусу простого герпеса і цитомегаловіруса, аналіз результатів брала участь у підготовці статті до друку).

Воробьева А.М., Вовянко С.И., Беспалова Е.Я. Особенности биохимических и иммуноморфологических изменений в тканях клапанов сердца при инфекционном эндокардите, осложненном абсцедированием // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2003. – Випуск 11. – С. 89-92. (Автором самостійно проведено визначення рівня катепсину D, разом із співаторами виконано аналіз результатів та підготовку статті до друку).

Воробьева А.М., Максименко В.Б., Беспалова Е.Я., Гуртовенко А.Н., Крикунов А.А. Оценка иммунного статуса больных инфекционным эндокардитом, оперированных в режиме гипертермической перфузии в зависимости от времени согревания больного // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірур­гів України. – Київ, 2004. – Вип. 12. – С. 68-70.(Дисертантом проведено дослідження клітинної ланки імунітету, аналіз одержаних результатів, разом із співавторами підготовлено статтю до друку).

Беспалова Е.Я., Климова Л.Н., Баланник З.Т., Бабочкина А.Р., Воробьева А.М. Особенности иммунного статуса больных инфекционным эндокардитом в зависимости от длительности лихорадки в дооперационном периоде // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2004. – Вип. 12. – С. 210-213. (Автором проведено аналіз розподілу хворих, дослідження стану клітинного та гуморального імунітету, аналіз одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).

Воробьева А.М., Баланник З.Т., Беспалова Е.Я., Климова Л.Н. Изменение фенотипа субпопуляций лимфоцитов и уровня апоптоза у больных ИЭ, оперированных с применением общей управляемой гипертермической перфузии (ОУГП) // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів Укра­їни. – Київ, 2004. – Вип. 12. – С.226-229. (Дисертантом проведено дослідження стану клітинного імунітету, аналіз результатів, математичну обробку, разом із співавторами підготовлено статтю до друку).

Воробьева А.М., Беспалова Е.Я., Баланник З.Т., Климова Л.Н., Жовтобрух А.Л. Уровень провоспалительных цитокинов в сыворотке крови больных ИЭ, оперированных с применением общей управляемой гипертермической перфузии // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2004. – Вип. 12. – С.229-231. (Автором проведено визначення рівня прозапальних цитокінів, С3 компоненту комплемента, аналіз результатів та підготовку статті до друку).

Климова Л.Н., Беспалова Е.Я., Саламанина А.А., Осипенко Н.С. Влияние общеуправляемой гипертермии на метаболические процессы в организме больных инфекционным ендокардитом // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2005. – Вип. 13. – С. 241-244. (Самостійно автор визначала перикисне окислення ліпідів та загальну антиоксидантну активність, разом із співавторами підготовлено статтю до друку).

Беспалова Е.Я., Баланник З.Т., Гуртовенко А.Н. Влияние гипертермии на ликвидацию дисбаланса неспецифического иммунитета и цитокинов как факторов патогенеза инфекционного эндокардита // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2005. – Вип. 13. – С. 189- 191. (Дисертантом самостійно проведено визначенн рівня прозапальних цитокінів, С3 компоненту комплемента, статистичну обробку, аналіз результатів та підготовку статті до друку).