Смекни!
smekni.com

Вікові аспекти імунологічної дизрегуляції при неповній глобальній ішемії мозку в самців-щурів (стр. 4 из 6)

У глибокій кірковій зоні тимуса одномісячних щурів найвагоміших змін після неповної глобальної ішемії мозку зазнали морфометричні параметри незмінених та деструктивних середніх і малих тимоцитів, які емоксипін значною мірою нівелював або запобігав їх виникненню. У даній зоні залози тримісячних щурів на неповну глобальну ішемію мозку найбільшою кількістю змінених характеристик відреагували малі незмінені тимоцити, а емоксипін мав хороші корегувальні ефекти.

У внутрішньочасточкових периваскулярних просторах тварин обох вікових груп суттєвих змін зазнали морфометричні параметри незмінених великих, середніх та малих лімфоцитів. Постішемічні порушення параметрів великих незмінених лімфоцитів в одномісячних щурів емоксипін нормалізував, а в тримісячних – збільшив їх кількість. Препарат також поглибив вплив ішемії на стан середніх і малих тимоцитів в одномісячних щурів, а в тримісячних щурів постішемічні зміни середніх та малих тимоцитів усував або частково нормалізував. Отже, у внутрішньочасточкових периваскулярних просторах тимуса щурів досліджених вікових груп препарат мав протилежно спрямований вплив, що свідчить про яскраво виражені вікові особливості його дії.

Найбільш принципові вікові відмінності реагування морфометричних параметрів тимоцитів на ішемію мозку виявлено в мозковій зоні тимуса. Вони стосувалися всіх досліджених класів лімфоцитів, але найвагомішими були для малих - жодних морфометричних порушень у тримісячних щурів не виявлено, зате в одномісячних щурів змін зазнали всі досліджені параметри цих клітин. Суттєві відмінності виявлено в цій зоні і щодо ефектів емоксипіну.

Сукупний аналіз денситометричних характеристик тимоцитів дозволив встановити, що неповна глобальна ішемія мозку в більшості структурно-функціональних зон тимуса тварин обох вікових груп знижує оптичну щільність майже всіх форм лімфоцитів. Виняток становили субкапсулярна зона тимуса тримісячних і глибока кіркова зона одномісячних щурів, де виявлено зростання цього показника. Уведення емоксипіну запобігало впливам ішемії на денситометричні параметри тимоцитів або значно зменшувало їх у всіх досліджених зонах тимуса незалежно від вікової групи тварин. Лише в субкапсулярній зоні тримісячних щурів емоксипін мав проішемічний вплив.

Швидкість диференціювання та викиду лімфоцитів у периферичну кров за різних патологічних станів регулюється за участю біогенних амінів залози через модифікацію їх синтезу, секреції та інактивації (Стручко Г.Ю. и др., 2001). Тому цілком імовірно, що зміни структури лімфоїдної популяції тимуса та морфометричних показників тимоцитів після ішемічно-реперфузійного ушкодження головного мозку можна пов’язати з порушенням стану катехоламінвмісних утворень залози.

Як видно з таблиці 3, конститутивна інтенсивність флуоресценції катехоламінів переважала в тимусі тримісячних щурів. На шостий день постішемічного періоду інтенсивність флуоресценції катехоламінів знизилася в субкапсулярній, глибокій кірковій, премедулярній зонах тимуса одномісячних та в субкапсулярній, глибокій кірковій, премедулярній та медулярній зонах залози тримісячних щурів. Після ішемії мозку інтенсивність флуоресценції катехоламінів залишилася вищою в усіх досліджених зонах тимуса тримісячних щурів. Емоксипін позитивно вплинув на постішемічні порушення функції катехоламінвмісних структур тимуса тварин обох вікових груп (табл. 3).

Таблиця 3

Інтенсивність флуоресценції катехоламінів у структурно-функціональних зонах тимуса щурів різного віку після неповної глобальної ішемії мозку на тлі уведення емоксипіну (М±m, n=10)

Група спостереження Субкапсулярна зона Глибока кіркова зона Премедулярна зона Медулярназона
Одномісячні
Контроль 116±5,54 86,5±4,29 118±5,29 32,1±3,41
Ішемія 102±4,12* 25,6±1,49* 82,6±4,02* 29,4±2,14
Ішемія та емоксипін 121±7,42^ 91,1±6,98^ 109±4,45^ 30,8±3,18
Тримісячні
Контроль 154±6,03 115±3,10 216±5,81 43,6±2,11
Ішемія 132±4,80* 82,0±2,98* 93,6±3,48* 35,2±2,45*
Ішемія та емоксипін 162±4,89^ 102±4,48*^ 188±6,20*^ 28,3±2,20*^

Примітки: вірогідність змін стосовно показників у структурно-функціональних зонах тимуса: * - контрольних тварин відповідної вікової групи; - тварин відповідної вікової групи після ішемії

Повна нормалізація змінених показників відбулася в субкапсулярній, глибокій кірковій, премедулярній зонах тимуса одномісячних щурів та в субкапсулярній зоні тримісячних. У тимусі щурів останньої вікової групи зменшилося також збіднення катехоламінами премедулярної та глибокої кіркової зон. У мозковій зоні тримісячних щурів препарат дещо поглибив постішемічне зниження інтенсивності флуоресценції катехоламінів.

Аналіз індукованих ішемією мозку змін інтенсивності флуоресценції катехоламінів дозволяє дійти висновку, що у тварин обох вікових груп більшою мірою страждають структурні зони залози, відповідальні за продукцію катехоламінів, ніж за їх поглинання. Вагоміше реагування в тримісячних щурів премедулярної зони, а в одномісячних – глибокої кортикальної - означає, що впродовж постнатального онтогенезу відбувається зміна пріоритетності даних зон у реагуванні на несприятливі чинники.

Активація вільнорадикальних процесів за багатьох патологічних станів є універсальним патогенетичним механізмом пошкодження клітин, у тому числі й імунокомпетентних (Семенов Ю.В. и др., 2003; Тутельян А.В., 2004), тому ми вважали доцільним вивчити вплив неповної глобальної ішемії мозку на показники прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в структурно-функціональних зонах тимуса щурів різних вікових груп (табл.4).

Неповна глобальна ішемія головного мозку в субкапсулярній зоні одномісячних щурів підвищує вміст дієнових кон’югатів, знижує активність супероксиддисмутази, каталази та глутатіонпероксидази, а також знижує вміст дієнових кон’югатів, малонового альдегіду, активність супероксиддисмутази і каталази у внутрішній зоні кіркової речовини, вміст дієнових кон’югатів, активність супероксиддисмутази та глутатіонпероксидази в премедулярній зоні, активність каталази в мозковій зоні. Емоксипін у субкапсулярній зоні тимуса не впливав на постішемічні зміни ліпопероксидації, проте суттєво покращував показники антиоксидантного захисту за рахунок часткового відновлення активності супероксиддисмутази та нормалізації активності каталази і глутатіон­пероксидази. У внутрішній зоні кіркової речовини препарат запобігав постішемічному зниженню вмісту дієнових кон’югатів, активності супероксиддисмутази, каталази та зменшував порушення активності глутатіонпероксидази. Часткової корекції зазнали постішемічні зміни вмісту дієнових кон’югатів, активності супероксиддисмутази і повної – активності глутатіонпероксидази в премедулярній зоні залози. Препарат виявився неефективним щодо змін, спричинених мозковою ішемією, у медулярній зоні тимуса одномісячних щурів.

У тримісячних тварин неповна глобальна ішемія мозку в субкапсулярній зоні спричинила зниження вмісту дієнових кон’югатів, малонового альдегіду, активності супероксиддисмутази і каталази, у глибокій кірковій, премедулярній зонах - тотальне зниження досліджених параметрів, у мозковій зоні - накопичення дієнових кон’югатів та малонового альдегіду й підвищення актив­ності глутатіонпероксидази (табл.4). У субкапсулярній зоні тимуса тримісячних щурів емоксипін усував постішемічні зміни вмісту малонового альдегіду, активності супероксид­дис­му­тази і каталази, у глибокій кірковій зоні препарат запобігав лише змінам вмісту дієнових кон’югатів та зменшував порушення активності супероксиддисмутази. У премедулярній зоні препарат усував постішемічні порушення вмісту дієнових кон’югатів, малонового альдегіду, активності каталази і глутатіонпероксидази та суттєво наближав до норми активність супероксиддисмутази, у мозковій - нормалізував вміст дієнових кон’югатів, активність глутатіонпероксидази, а активність каталази значно зростала, незважаючи на відсутність на неї ішемічного впливу.

Таблиця 4

Вплив ішемії та емоксипіну на вміст продуктів ліпопероксидації та активність анти­ок­сидантних ферментів у структурно-функціональних зонах тимуса щурів (M±m, n=10)

Група спостере-ження Дієнові кон’югати(нмоль/мг білка) Малоновий альдегід(нмоль/мг білка) Супероксид-дисмутаза(од/хв·мг білка) Каталаза(мкмоль/хв∙мг білка) Глутатіон­пероксидаза(нмоль / хв·мг білка)
Субкапсулярна зона 1 місяць
Контроль 9,87±0,53 4,18±0,73 7,21±0,52 29,7±1,21 7,82±0,43
Ішемія 12,±0,61* 3,05±0,54 4,36±0,37* 23,9±1,13* 4,11±0,62*
Ішемія та емоксипін 11,4±0,96 3,78±0,62 5,70±0,43*^ 27,1±0,90^ 6,58±0,56^
Глибока кіркова зона 1 місяць
Контроль 18,4±0,36 5,24±0,47 6,31±0,69 2,25±0,12 5,27±0,46
Ішемія 14,6±0,60* 2,50±0,52* 3,02±0,43* 1,33±0,57 1,61±0,33*
Ішемія та емоксипін 19,2±0,74^ 3,18±0,54* 5,83±0,49^ 2,81±0,31^ 3,42±0,38*^
Премедулярна зона 1 місяць
Контроль 16,5±1,30 8,10±0,92 9,82±0,80 3,55±0,32 7,81±0,32
Ішемія 6,22±0,51* 7,43±0,52 6,11±0,59* 3,14±0,28 3,52±0,21*
Ішемія та емоксипін 11,2±1,04*^ 7,82±0,69 7,73±0,58*^ 2,98±1,32 6,78±0,51^
Мозкова зона 1 місяць
Контроль 7,80±0,37 4,34±0,22 7,42±0,41 3,21±0,32 5,66±0,61
Ішемія 8,22±0,65 4,50±0,27 6,74±0,74 1,62±0,45* 5,40±0,46
Ішемія та емоксипін 10,4±0,86* 3,96±0,34 8,01±0,69 2,27±0,37 4,92±0,50
Субкапсулярна зона 3 місяці
Контроль 12,7±0,98 7,73±0,62 9,35±1,12 5,00±0,72 6,72±1,53
Ішемія 9,52±0,86* 5,64±0,46* 6,33±1,05* 2,44±0,37* 4,56±0,69
Ішемія та емоксипін 10,6±0,63 8,41±0,38^ 8,87±0,83^ 3,62±0,41^ 5,14±0,76
Глибока кіркова зона 3 місяці
Контроль 13,4±1,35 5,54±0,98 15,4±1,11 3,73±0,39 7,60±0,64
Ішемія 9,46±1,18* 2,72±0,59* 4,43±1,42* 1,72±0,34* 2,82±0,54*
Ішемія та емоксипін 12,7±0,98^ 3,24±0,42* 9,21±0,78*^ 2,25±0,29* 3,46±0,37*
Премедулярна зона 3 місяці
Контроль 19,5±1,42 9,40±0,86 14,5±1,26 4,15±0,50 8,12±0,85
Ішемія 11,3±0,42* 5,91±0,69* 2,54±0,67* 2,28±0,23* 3,33±0,37*
Ішемія та емоксипін 17,8±0,93^ 10,1±1,08^ 8,78±0,63*^ 4,42±0,48^ 6,35±0,58^
Мозкова зона 3 місяці
Контроль 10,4±1,03 5,41±0,49 6,20±0,53 1,14±0,16 5,91±0,59
Ішемія 17,5±1,68* 7,16+0,73* 5,72+0,67 0,91+0,30 7,83+0,64*
Ішемія та емоксипін 11,4±0,78^ 8,67±0,79* 4,98±0,46 1,90±0,33*^ 6,28±0,42^

Примітки: вірогідність змін порівняно: * - з контролем; ^ - з постішемічними параметрами