Таким чином, в результаті проведених досліджень нами встановлено, що в усіх групах хворих на БАЛП, БАСТП та БАТП, незалежно від віку дітей, після диференційного призначення імуномодулятора імунофан спостерігалось вірогідне підвищення вмісту Т-лімфоцитів, їх імунорегуляторних субпопуляцій — Т-хелперів/індукторів та Т-супресорів/цитотоксичних, Т-“активних” лімфоцитів, зростала функціональна активність Т-клітин за даними РБТЛ з ФГА, спостерігалася нормалізація кількості натуральних кілерних клітин. Для гуморальної ланки імунітету характерним було вірогідне підвищення рівня сироваткових імуноглобулінів класів ІgG, ІgА та ІgМ. Рівень ЦІК знижався до значень норми. Протихламідійні антитіла в крові хворих на БА не виявлялися. Нормалізація показників клітинної і гуморальної ланки імунітету свідчить про ефективність застосованого нами препарату імунофан як засобу імунореабілітації у хворих на БА.
ВИСНОВКИ
1. У 97,5% хворих на бронхіальну астму спостерігаються ознаки вторинної імунної недостатності, яка проявляється вірогідним зниженням вмісту СD3+-лімфоцитів та їх функціональної активності, СD4+хелперів/індукторів та СD8+супресорів/цитотоксичних, фагоцитарної активності нейтрофілів, рівня сироваткових імуноглобулінів ІgG, ІgА, ІgМ та секреторного ІgА і підвищення рівня СD16+ і СD22+ –лімфоцитів та концентрації середньомолекулярних ЦІК, що мають патогенні властивості; виявлені зміни в імунній системі свідчать про наявність імунних розладів різного ступеня вираженості і доцільність призначення імунокоригуючої терапії.
2. У дітей, хворих на бронхіальну астму, виявлена висока інфікованість атиповими збудниками Chlamуdiapneumonia та Mycoplasmapneumoniae. У 33,33% хворих з бронхіальною астмою легкого перебігу; 27,08% дітей з бронхіальною астмою середньотяжкого перебігу та 32,5% обстежених з бронхіальною астмою тяжкого перебігу діагностована хламідійна інфекція. У 44,4% дітей з бронхіальною астмою легкого перебігу, 52,0% хворих з бронхіальною астмою середньотяжкого перебігу та 62,5% обстежених з бронхіальною астмою тяжкого перебігу – мікоплазменна інфекція. Антигени обох збудників виявлено у 23,45% хворих з бронхіальною астмою легкого перебігу, 27,0% пацієнтів з бронхіальною астмою середньотяжкого перебігу та 37,5% обстежених з бронхіальною астмою тяжкого перебігу, що явилось підгрунтям до застосування у хворих на бронхіальну астму антибактеріальних препаратів групи макролідів.
3. Диференційоване призначення імуномодулятора імунофан на основі визначення до нього індивідуальної чутливості лімфоцитів хворих на БА сприяє вірогідному підвищенню в крові вмісту СD3+ -лімфоцитів, їх імунорегуляторних субпопуляцій- СD4+ та СD8+- лімфоцитів, функціональної активності Т-лімфоцитів, рівня сироваткових імуноглобулінів та секреторного ІgА, зниженню рівня ІgЕ та середньомолекулярних ЦІК, які мають патогенні властивості, що, в цілому, дозволяє в 95,7% випадків подовжити ремісію та покращити якість життя пацієнтів.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Балаболкин И.И. Современные проблемы детской аллергологии // Педиатрия.-1997.-№2.-С.5-8.
2. Ласиця О.І., Охотнікова О.М., Бронхіальна астма у дітей: проблеми і перспективи діагностики та лікування//Нова медицина.-2003.-№1.-С.44-49.
3. АкопянА.З. Распространённость аллергических заболеваний у детей // Укр. пульмонол. журнал. –2000.-№1.-С.65-69.
4. Ковальчук М.П. Епідеміологічні дослідження бронхіальної астми у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1998.-№2.-С.48-50.
5. Караулов А.В. Клиничская иммунология и аллергология. М.: Мед.информац. агенство.- 2002.-651с.
6. Борисова А.М. Иммунитет у больных хроническими неспецифическими заболеваниями лёгких// Рос. мед. журнал.- 1997.-№1.-С.15-21.
7. Гаращенко Т.И., Богомильский М.Р., Маркова Т.П. Бактериальные иммунокорректоры в профилактике заболеваний верхних дыхательных путей и уха у часто болеющих детей // Педиатрия.-2002.-Т.4.-№3.-С.1-12.
8. Стрыгин В.М., Колесникова А.П. Клеточный иммунитет и уровень циклонуклеотидов в иммунорегуляторных клетках больных бронхиальной астмой и хроническим бронхитом // Терапевт. архив. -1994.-Т.66-№1.-С.73-75.
9. Студеникин М.Я., Соколова Т.С. Аллергические болезни у детей.-М.:Медицина, 1986.-335с.
10. Сукачёва А.И., Алексеева Н.П. Клинические симптомы и некоторые патогенетические механизмы прогрессирования бронхиальной астмы удетей// Врачебная практика.- 2000.-№1.-С.53-59.
11. Абатуров О.Е, Височина І.Л. Вміст прозапальних інтерлейкінів ІЛ-1β та ІЛ-6 у сироватці крові дітей з повторними та тривалими гострими респіраторними захворюваннями // Укр. медичний часопис. – 2002.-№9-10.-С.122-124.
12. Балаболкин И.И., Намазова Л.С., Ковальчук Л.В., Иванов В.Г. Интерлейкины-2 в патогенезе бронхиальной астмы удетей//Иммунология.-1994.-№2.-С.33-35.
13. Cameron L.A., Durham S.R., Jakobson M.R.et al. Expresson of IL-4, Cepsilon RNA and lepsilon RNA in the nasal mucosa of patients with seasonal rhinitis: effect of topical corticosteroids// J. Allergy Clin. Immunol.-1998.-Vol.101.-P.330-6.
14. Barnes N.C., Smith L.J. Biochemistry and physiology of the leukotrienes // Clin/ Rev. Allergy Immunol. -1999.-Vol.17.-P.27-42.
15. Лапшин В.Ф., Антипкін Ю.Г., Уманець Т.Р.Обгрунтування диференційованих реабілітаційних комплексів у дітей з бронхіальною астмою// Астма та алергія.-2002.-№2.-С.39-42.
16. Ласиця О.І., Охотнікова О.М., Курашова О.М. Сучасні аспекти бронхіальної астми дитячого віку// Астма та алергія .-2002.-№1.-С.44-49.
17. Лемко І.С. Сучасні підходи до реабілітації хворих на бронхіальну астму // Астма та алергія .-2002.-№2.-С.42-46.
18. Бронхиальная астма /Под ред. А.Г. Чучалина.-М.: “Агар”, 1997.-432с.
19. Стефани Д.В.,Вельтищев Ю.Е. Иммунология и иммунопатология детского возраста.-М.: Медицина,1996.-383с.
20. Мостовой Ю.М. Антибиотикотерапия при бронхиальной астме // Укр. пульмонол. журнал. –2000.-№2.-С.37-40.
21. Bauer R. Echinacea-Drogen-Wirkungen und Wirkssubstanzen// Z.Arztl. Forbild. Jena,1996;2:111-115.
22. Базыка Д.А., Клименко В.И., Цуприков В.А., Прилуцкий А.С. Манакс—новый естественный иммуномодулятор: опыт применения в клинической иммунологии, гематологии, при вирусных инфекциях, в кардиологии и гинекологии. //Укр. медичний часопис. .- 1999-№1-2.-С.129-138.
23. Клинико-иммунологические исследования лечебной эффективности «иммунала» при остром бронхите у часто и длительно болеющих детей/ И.С. Никольский, В.В. Никольская, Л.Я.Кушко и др.// Лікарська справа, 1998.-№6.-С.128-131.
24. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология.— Одесса: „Астро-Принт”, 1999.- 604с.
25. Фролов В.М., Лоскутова І.В., Терьошин В.О. Ефективність медичної реабілітації хворих на тяжкі форми епідемічного паротиту з використанням препарату „Манакс” //Імунологія та алергологія.-2002.- №3.-С.33-34.
26. Чхетиани Р.Б. Этиопатогенетическая роль герпетической инфекции при ангинах и эфективность манакса в терапии и реабилитации больных герпангиной //Імунологія та алергологія.-2002.- №3.-С.32-33.
27. Шаповалова И.А. Оценка эффективности препарата „Манакс” в лечении и реабилитации подростков, страдающими повторными ангинами //Імунологія та алергологія.-2002.- №3.-С.33.
28. Тюрин Н.А., Кузьменко Л.Г. К вопросу об инфекционно-зависимой бронхиальной астме у детей // Пульмонология (приложение):Сб.резюме. 10 Национального конгресса по болезням органов дыхания.-2000.-С.89.
29. Кахновский И.М., Маринин В.Ф., Кузнецов ВП., Маринин Ю.В. Иммуномодуляторы в комплексном лечении больных стероидозависимой бронхиальной астмой // Рос. мед. журнал.- 1998.-№2.-С.36-38.
30. Ширшев С.В., Лопатина В.А., Корюкина И.П., Иванова А.С. Характеристика иммуномодулирующих эффектов полиоксидония у детей, страдающих рецидивирующими обструктивными бронхитами // Иммунология.-2000.-№5.-С.53-55.
31. Ширшев С.В., Лопатина В.А., Корюкина И.П., Иванова А.С. Оценка иммуномодулирующих эффектов сублингвального введения полиоксидония у детей, страдающих бронхообструктивным синдромом // Иммунология.-2000.-№4.-С.54-57.
32. Гаращенко Т.И., Богомильский М.Р., Маркова Т.П. Бактериальные иммунокорректоры в профилактике заболеваний верхних дыхательных путей и уха у часто болеющих детей // Педиатрия.-2002.-Т.4-№3.-С.1-12.
33. Хаитов Р.М., Борисова А.М., Хорошилова Н.В., Кулаков А.В. и др. Применение рибосомального препарата рибомунила для коррекции иммунной системы у больных хроническим бронхитом//Иммунология.-1994.-№4.-С.36-43.
34. Laboratory investigations in clinical Immunology: methods, pitfails and clinical indications: A second IUIS/WHO report // Clin. Immunol. Immunopathol.-1988.-v.49.-P.478-497.
35.Копелян И.И., Григорьева М.П. Разработка микромодификации культивирования клеток крови // Бюл. эксп. биол. и мед.,1972.-№9.-С.119-122.
36. Mancini G., Carbonare A., Heremans J. Immunochemical quantitation of antigens by single radial diffusion // Immunochemistri, 1965.—V.2.-Р.235.
37.Horowitz S., Grоshong T., Allbrecht R. et al. The active rosette test in immunodeficiency diseases // Clin. Immunol. Immunopathol.-1975.-4,3.-P.405-414.
38.Haŝkova V.,Kastik J.,Riha L. et al. Simple method of circulating imune complex detectiton in human sera by polyethylenglycol precipitation //Z. Immunol. Forsch.-1977.-Bd.-154.-№4.-S.399-486.
39. Передерий В.Г., Земсков А.М., Бычкова Н.Г.,Земсков В.М. Иммунный статус, принципы его оценки и коррекции иммунных нарушений.-К.:Здоров”я.-1995.-211с.
40. Сепиашвили Р.И. Классификация и основные принципы применения иммуномодулирущих препаратов в клинической практике //Аллергология и иммунология/-2002.-Т.3.-№С.325-331.
41. Нікітін Є.В., Чабан Т.В., Сервецький С.К. Роль цитокінів у патогенезі інфекційних захворювань // Інфекційні хвороби.-2007.-№1.-С.51-57.
42. Жибурт Е.Б., Серебряная Н.Б., Каткова И.В., Дьякова В.В. Цитокины в кроветворении, иммуногенезе и воспалении // Терра Медика Нова.-1996.-№3.-С.11-14.
43. Nicola N.A.(Ed) Guidebook to Cytokines and their Receptors.-Oxford: University Press, 1994.-284p.
44. Демьянов А.В., Котов А.Ю,, Симбирцев А.С. Диагностическая ценность исследований уровней цитокинов в клинической практике //Цитокины и воспаление.-2003.-Т.2, №3.-С.20-33.
45. Роль воспаления в клинике внутренних болезней. Проблемы и перспективы (по материалам читательской конференции РМЖ) // РМЖ.-2001.-Т.9,№12.-С.3-25.
46. Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология: Пер. С англ.-М.:Мир, 2000.-592 с.
47. Сепиашвили Р.И. Основы физиологии иммунной системы.-М.:Медицина.-Здоровье.-2003.-240с.
48. Сепиашвили Р.И. Функциональная система иммунного гомеостаза // Аллергология и иммунология.-2003.-Т.4, №2.-С.5-14.
49. Якобисяк М. Імунологія: Пер. з польської.-Вінниця: Нова книга, 2004.-672с.
50. М.І. Жиравецький. Chlamydiapneumoniae—клінічні форми хвороби // Інфекційні хвороби .-2001.-№1.- С.38-41.