регистрация / вход

Наступність у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5 7 класів

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ РИБАЛКО ЛІНА МИКОЛАЇВНА УДК 37.026.033 – 057.874 (043.3) НАСТУПНІСТЬ У ФОРМУВАННІ ЦІЛІСНИХ ЗНАНЬ ПРО ЖИВУ ПРИРОДУ В УЧНІВ 5–7 КЛАСІВ

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

РИБАЛКО ЛІНА МИКОЛАЇВНА

УДК 37.026.033 – 057.874 (043.3)

НАСТУПНІСТЬ У ФОРМУВАННІ ЦІЛІСНИХ ЗНАНЬ

ПРО ЖИВУ ПРИРОДУ В УЧНІВ 5 7 КЛАСІВ

13.00.09 – теорія навчання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Ільченко Віра Романівна,

Інститут педагогіки АПН України,

завідувач лабораторії інтеграції змісту освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних, професор

Степанюк Алла Василівна,

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка,

завідувач кафедри методики викладання біології;

кандидат педагогічних наук, доцент

Буяло Тетяна Євгенівна,

Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова, доцент кафедри

теорії та методики навчання природничо-географічних дисциплін.

Захист відбудеться “11” вересня 2008 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-д.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема,52-д).

Автореферат розісланий 8 серпня 2008 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Д. Березівська


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах оновлення суспільно-економічного життя і загострення проблеми взаємодії суспільства і природи метою сучасної біологічної освіти має бути формування цілісних знань в учнів про живу природу та стратегії поведінки сучасної людини в біосфері. Наявність цілісних знань про живу природу формує людину з екологічним типом мислення, почуттям відповідальності за стабільність біосфери, наслідки взаємодії людини з природою.

Однією з умов формування цілісних знань про живу природу є забезпечення наступності в навчанні. У Національній доктрині розвитку освіти України, Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» зазначено, що пріоритетним напрямом розвитку освіти є вдосконалення її безперервності, яка реалізується шляхом забезпечення наступності змісту і координації навчально-виховної діяльності на різних ступенях освіти, її особистісної спрямованості.

Особливо важливим є розв'язання проблеми наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів, бо саме цей вік відповідальний за формування фундаментальних структур мислення, у цьому віці діти мають потребу в цілісних знаннях (Ж. Піаже, Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн).

У педагогічній науці досліджувалися різні аспекти проблеми наступності у формуванні цілісних знань про живу природу, а саме: теоретичні загально дидактичні положення (С.І. Архангельський, Ш.І. Ганелін, С.М. Годник, А.А. Киверялг, А.М. Кухта, В.М. Мадзігон, О.Г. Мороз, П.І. Підласистий); змістові складові наступності (А.В. Батаршов, В. Ф. Башарін, Г.А. Клековкін, Ю.А. Кустов), технології формування цілісності знань (С.У. Гончаренко, К.Ж. Гуз, В.Р. Ільченко, Н.Б. Кравець, О.М. Мащенко, А.В. Степанюк,); теоретичні й методичні засади навчання в умовах модернізованої шкільної освіти (Н.М. Бібік, В.І. Бондар, М.І. Бурда, Л.П. Величко, О.Я. Савченко); психологічні аспекти наступності (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, М.В. Кузьмін, В.С. Ледньов, В. Ф. Моргун, С.Л. Рубінштейн).

Проте в педагогічній літературі відсутні спеціальні дослідження, присвячені проблемі наступності у формуванні цілісних знань про живу природу, а шкільна практика показує недостатність методичного розроблення дидактичної проблеми наступності в навчанні, зокрема в аспекті формування цілісних знань про живу природу.

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначено:

· стратегією розвитку освіти України в напрямі створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів;

· соціальним замовленням на формування цілісних знань в учнів про живу природу, ціннісного ставлення до природи;

· відповідністю освітніх пріоритетів запитам особистості, соціальним потребам і світовим досягненням;

· суперечностями між завданням сучасної шкільної біологічної освіти щодо вивчення цілісності живої природи та методичним забезпеченням реалізації цього завдання.

Актуальність проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – «Наступність у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів» .

Зв’язок теми дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану наукових досліджень лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки АПН України з тем: «Технологія інтеграції змісту природничо-наукової освіти в початковій і основній школах» (номер державної реєстрації 0198U007999) та «Психолого-педагогічні основи формування природничо-наукової картини світу та продуктивних природничо-наукових знань учнів середньої загальноосвітньої школи» (номер державної реєстрації 0102U000328).

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол № 11 від 15.11.2000 р.) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 29.01.2002 р.)

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні ефективності педагогічних умов реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів, розробленні дидактичної моделі і методики втілення їх у практику шкільного навчання.

Відповідно до поставленої мети дослідження, визначено завдання:

· на основі аналізу і узагальнення філософської, психологічної та педагогічної літератури розкрити сутність поняття «наступність у формуванні цілісних знань про живу природу»;

· виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів;

· обґрунтувати і розробити дидактичну модель забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів;

· розробити і експериментально перевірити методику втілення в навчальному процесі учнів 5–7 класів дидактичної моделі та педагогічних умов реалізації наступності знань про живу природу;

· визначити критерії, показники та рівні сформованості цілісних знань про живу природу.

Об'єктом дослідження є зміст знань про живу природу в 5–7 класах та процес їх формування в учнів.

Предмет дослідження – педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що реалізація наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів буде здійснюватися ефективно за наступних педагогічних умов:

· відображення взаємозв’язку наступності і цілісності знань про живу природу на рівні Державного стандарту базової і повної середньої освіти;

· передбачення у змісті програм природознавчих курсів основної школи (5–6 кл.) та біології (7 кл.) зв’язку наступності й цілісності знань через введення у зміст знань «випереджальних організаторів» знань, форм і методів навчання, що дозволяють здійснювати безперервне формування в учнів цілісних знань про живу природу;

· втілення у підручниках з природознавства 5–6 класів та біології 7 класу наступності через формування цілісності змісту знань на основі уявлень про загальні закономірності природи (збереження, періодичність процесів у природі та направленості процесів до рівноважного стану), поняття, пов’язані з ними, та методи пізнання природи;

· розкриття у методичних матеріалах для учителів зв’язку наступності й цілісності знань про живу природу;

· контроль і корекція знань, загальнонавчальних умінь учнів моделювати цілісні знання про живу природу, які є основою встановлення наступності.

Методологічну основу дослідження становлять: філософські положення теорії наукового пізнання і теорії систем; взаємозв’язок і взаємообумовленість понять «наступність» і «цілісність»; системний підхід до пізнання процесів і явищ у природі; принципи інтеграції та цілісності змісту природничонаукової освіти; концептуальні положення філософії, психології, педагогіки про сутність і технологію реалізації наступності в навчанні.

Теоретичну основу дослідження становлять:

· ідеї особистісно орієнтованого навчання і виховання (І.Д. Бех, І. С. Подмазін, О.В. Сухомлинська, А.В. Хуторський, І.С. Якиманська); системний підхід до пізнання дійсності (А.І. Авер'янов, В.П. Кузьмін, А.Ю. Цофнас, Е.І. Юдін);

· концепції сучасної парадигми освіти щодо її гуманітаризації та гуманізації (С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, Ю.І. Мальований), інтеграції змісту природничонаукової освіти (В.Р. Ільченко, І.М. Козловська), формування цілісних знань про живу природу (А.В. Степанюк), цілісної природичонаукової освіти (К.Ж. Гуз);

· теорії формування змісту освіти (В.В. Краєвський, І.Я. Лернер, О.Я. Савченко, М.М. Скаткін, А.В. Хуторський), поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперін), змістового узагальнення (Д. Б. Ельконін, В. В. Давидов), педагогічної майстерності (І.А. Зязюн);

· теоретико-методологічні та методичні засади процесу навчання в сучасній школі (Н.М. Бібік, В.І. Бондар, М.І. Бурда, Н.М. Буринська, Л.П. Величко, С.У. Гончаренко, В.Р. Ільченко, О.І. Ляшенко, В.М. Мадзігон, Ю.І. Мальований, О.Я. Савченко).

Методи дослідження . Досягненню мети і розв’язанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження, а саме: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, систематизація теоретичних і дослідних даних, узагальнення філософської, психологічної, педагогічної літератури) для розроблення теоретичних основ наступності у формуванні цілісних знань про живу природу; емпіричні (спостереження, бесіди, анкетування учителів, аналіз змісту програм і підручників, методи системно-структурний та моделювання, вивчення і узагальнення педагогічного досвіду) для визначення педагогічних умов реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів, втілення їх у дидактичній моделі забезпечення наступності та методиці формування цілісних знань про живу природу; експериментальні (педагогічний експеримент: констатувальний, пошу ко вий, формувальний), що дали змогу дослідити рівні сформованості цілісних знань в учнів про живу природу, вплив наступності на ефективність процесу формування цілісних знань про живу природу, апробувати і підтвердити ефек тив ність методики формування цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів; статистичні (методи математичної статистики) для оброблення експериментальних даних перевірки ефективності педагогічних умов реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів; встановлення достовірності висновків дослідження.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося протягом
2000–2008 рр. і охоплювало три етапи.

Перший етап (2000–2002 рр.) – аналітико-констатувальний – вивчення стану розробленості проблеми, обґрунтування теми дослідження, формулювання гіпотези і завдань дослідження, створення експериментальної бази шкіл, проведення констатувального експерименту.

Другий етап (2003–2004 рр.) – теоретико-моделювальний – розробляння теоретичних основ досліджуваної проблеми, визначення педагогічних умов реалі за ції наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 кла сів; розробляння дидактичної моделі забезпечення наступності й методики формування цілісних знань про живу природу на основі еколого-еволюційного підходу та принципів наскрізної інтеграції знань; розробляння і написання підручників «Природознавство-6», «Біологія-7», навчальних посібників для учнів і вчителів.

Третій етап (2005–2008 рр.) – експериментально-узагальнювальний – проведення формувального експерименту, який передбачав перевірку положень висунутої гіпотези; систематизація і узагальнення експериментальних даних; формулювання висновків за результатами дослідження.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу проводили у загальноосвітніх навчальних закладах різних регіонів України, зокрема ЗОШ І–ІІІ ступенів № 37, № 18, № 26 м. Полтави; Бутенківській ЗОШ І–ІІІ ступенів імені Ю. П. Дольд-Михайлика, Білицькій ЗОШ І–ІІІ ступенів, Краснянській ЗОШ І–ІІ ступенів Кобеляцького району Полтавської області; ЗОШ № 67, № 57, № 18, № 152 м. Харкова; ЗОШ І–ІІІ ступенів Новосанжарського району та смт. Нові Санжари Полтавської області; НВК № 4 та ЗОШ № 12 м. Хмельницького; Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені В.М. Остроградського. Для участі в експерименті було залучено 696 учнів, 364 учителі.

Наукова новизна і теоретичне значення здобутих результатів дослідження полягаютьу тому, що: вперше розкрито сутність і структуру поняття «наступність у формуванні цілісних знань про живу природу»; теоретично обґрунтовано педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів на 4 рівнях: стандарту освіти, навчального матеріалу, навчальної діяльності, результатів навчання; розроблено дидактичну модель забезпечення наступності шляхом формування цілісності знань про живу природу на основі застосування загальних закономірностей природи й еколого-еволюційного підходу до пояснення процесів і об’єктів живої природи з метою наскрізної інтеграції знань; визначено критерії, показники і рівні сформованості цілісних знань про живу природу.

Конкретизовано: основні дидактичні поняття («цілісність знань», «наступ ність навчання»), зв’язок між поняттями «наступність» і «цілісність»; критерії цілісності знань.

Подальшого розвитку набули: мета, завдання, результати вивчення живої природи в основній школі в умовах модернізованої освіти; способи реалізації наступності в навчанні; методи і форми навчання біології.

Удосконалено систему шкільної біологічної освіти в напрямі формування цілісних знань про живу природу.

Практичне значення одержаних результатівдослідження полягає у розробленні та впровадженні в навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл:дидактичної моделі забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів;методики формування цілісних знань про живу природу на основі еколого-еволюційного підходу до пояснення процесів і об’єктів живої природи;навчально-методичного забезпечення формування цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів, до складу якого входять: програма з довкілля для 5–6 класів; підручники «Природознавство-6», «Біологія-7», «Біологія-7 (8)»; навчальні посібники з природознавства для учнів 6 класу та біології для учнів 7 класу; методичний посібник для учителів з природознавства 5–6 класів.

Підручники «Природознавство-6» та «Біологія-7» мають грифи Мініс терства освіти і науки України «Рекомендовано» і використовуються у практиці загальноосвітніх навчальних закладів України.

Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані укладачами програм, авторами підручників, навчальних посібників для учнів, методичних посібників для учителів біології та природознавства; у практичній діяльності вчителями біології та природознавства, методистами післядипломної педагогічної освіти і викладачами педвузів; на курсах підвищення кваліфікації вчителів біології та природознавства.

Впровадження результатів дослідження у загальноосвітніх навчальних закладах підтверджено міськими і районними відділами освіти Кобеляцького району Полтавської області (довідка № 741 від 12.09.2007 р.), м. Полтави (акт № 149 від 11.02.08 р.), Новосанжарського району Полтавської області (довідка № 01-18/549 від 6.06.2007 р.), м. Хмельницького (довідка № 584 від 4.07.2007 р.), м. Харкова (довідка № 01-24/689 від 11.11.2007 р.). Основні результати дослідження використовували у навчальному процесі слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів природознавства 5–6 класів і біології при Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського (довідка № 26 від 11.02.08 р.).

Особистий внесок здобувача у працях, опублікованих у співавторстві з В.Р. Ільченко, К.Ж. Гузом, Т.О. Півень, Л.Г. Яценко, В.С. Коваленко, Ю.Г. Рибалко, полягає у описі та обґрунтуванні ролі наступності у формуванні цілісних знань про живу природу між початковою, основною та старшою школами; втіленні ідеї цілісності знань про живу природу в змісті підручників і навчальних посібників з природознавства 6 класу та біології 7 класу; в розроблянні змісту і методичного апарату біологічної складової підручника «Природознавство-6», «Біологія-7» для 12–річної школи та «Біологія-7 (8)»; складанні схем узагальнення знань у навчальному посібнику з природознавства для учнів 6 класу та змісту робочого зошита з біології для 7 класу; участі у підготовці навчальної програми з довкілля для учнів 5–6 класів (біологічної складової). Розроблення та ідеї, які належать співавторам, у дисертації не використовувалися.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних положень; використанням теоретичних і емпіричних методів, адекватних об’єкту, предмету, меті й завданням наукового дослідження; аналізом значної кількості першоджерел; застосуванням всебічного кількісного і якісного аналізу досліджуваних даних; впровадженням результатів дослідження у практику роботи експериментальних закладів освіти.

Апробація результатів дослідження здійснювалась у виступах на педагогічних зібраннях різного рівня, серед яких:

· міжнародні науково-практичні конференції: «Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості» (м. Полтава, 2003), «Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища» (м. Полтава, 2004), «Проблеми якості природничої педагогічної освіти» (м. Полтава, 2006), «Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищій школах» (м. Полтава, 2008);

· всеукраїнські науково-практичні конференції (семінари) : «Вивчення довкілля в загальноосвітній школі та ідеї В.О. Сухомлинського в освіті» (м. Полтава, 2000), «Проблеми вибору та експертної оцінки педагогічних технологій» (м. Полтава, 2001), «Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття» (м. Полтава, 2001), «Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя» (м. Полтава, 2002), «Проблеми інтеграції змісту освіти в загально освітній школі та педагогічному ВНЗ» (м. Полтава, 2002), «Природничо-наукова освіта школярів: реалії і перспективи» (м. Тернопіль, 2003), «Формування цілісності природничо-наукових знань школярів» (м. Полтава, 2003), «Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості» (м. Полтава, 2003), «Інтеграція змісту освіти в школі та ВНЗ: досягнення і перспективи» (м. Полтава, 2004), «Цілісна природничо-наукова освіта у 12-річній школі» (м. Полтава, 2005), «Теоретичні та методичні основи формування змісту освітніх галузей» (м. Полтава, 2007), «Роль освітньої програми “Довкілля” в формуванні особистості школяра» (м. Рівне, 2003), «Система навчально-методичного забезпечення освітньої галузі» (м. Полтава, 2008).

· всеукраїнські педагогічні читання : «Педагогіка математики і природознавства» (м. Полтава, 2000, 2001);

· звітні наукові конференції Інституту педагогіки АПН України «Зміст і технології шкільної освіти» (м. Київ, 2004, 2005, 2007, 2008);

· засідання лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки АПН України (м. Полтава, 2000–2008); курси післядипломної освіти вчителів біології та природознавства (м. Полтава, 2005–2008).

Крім цього, результати дослідження перевірялися у власній педагогічній практиці під час викладання довкілля (природознавства) та біології в ЗОШ № 18, АНШ № 37 м. Полтави.

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 28 публікаціях. Серед них – одноосібні статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України (7), підручники (3), навчальні та методичні посібники (3), 1 програма, колективні монографії (2), матеріали наукових конференцій (12). Одноосібних публікацій – 20.

Структура дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (299 назв) на 24 сторінках, 8 додатків на 28 сторінках. Повний обсяг дисертації – 249 сторінок, з них 196 сторінок основного тексту. Робота містить 14 таблиць і 10 рисунків на 16 сторінках.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її доцільність; визначено предмет і об’єкт дослідження; сформульовано мету, гіпотезу, завдання; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подано відомості про експериментальну базу, апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні основи наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів» проаналізовано стан досліджуваної проблеми в філософській, психологічній і педагогічній літературі (вітчизняній і зарубіжній) та в навчально-методичному забезпеченні предметів природничого циклу; конкретизовано поняття «наступність знань» і «цілісність знань»; визначено сутність і структуру поняття «наступність у формуванні цілісних знань про живу природу»; теоретично обґрунтовано педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів.

На основі аналізу філософських (В.Г. Афанасьєв, І.В. Блауберг, І.С. Добронравова, Г.М. Ісаєнко, С.Ф. Клепко, В.П. Кузьмін, І.З. Цехмістро, А.Ю. Цофнас), психологічних (Б.Г. Ананьєв, Л.В. Виготський, П.Я. Гальперін, Г.С. Костюк, Г.О. Люблінська, С.Л. Рубінштейн) та педагогічних (Т.Є. Буяло, К.Ж. Гуз, В.А. Ігнатьєв, В.Р. Ільченко, Г.А. Клековкін, А.А. Киверялг, В.М. Мадзігон, А.В. Степанюк) досліджень уточнено поняття «наступність» і «цілісність». Зокрема, під наступністю у навчанні розуміємо послідовність і системність у розміщенні навчального матеріалу, зв’язок і узгодженість ступенів і етапів навчально-виховного процесу, що забезпечується методично і психологічно обґрунтованою побудовою програм, підручників, дотриманням послідовності руху від простого до складнішого в навчанні. Цілісність деякі дидакти (С.У. Гончаренко, К.Ж. Гуз, В.Р. Ільченко, А.В. Степанюк) розкривають через поняття «інтеграція», яка передбачає об`єднання частин у ціле і підпорядкування їх цілому на основі внутрішніх міжсистемних зв’язків і взаємодій, або через поняття «система» як цілісний комплекс елементів, які перебувають у певних зв’язках і відношеннях.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень дає змогу розглядати наступність як умову досягнення цілісності знань, їх розуміння і позитивної мотивації навчання учнів.

Для забезпечення наступності необхідні наскрізні закономірності, на основі яких пояснюються, систематизуються знання при переході від одного розділу, теми чи предмета до наступного, однієї ланки навчання до наступної. Водночас цілісність знань про той чи інший об’єкт, у тому числі і про живу природу, досягається шляхом виявлення однотипних сутностей в елементах знань і об’єднанням їх на основі сутнісних зв’язків. Сутнісні зв’язки наступності й цілісності знань виявляються на основі законів і закономірностей.

Під цілісністю знань про живу природу розуміємо результат сутнісної інтеграції біологічних знань на основі наскрізних закономірних зв’язків, якими постають загальні закономірності природи (збереження, періодичності, направленості процесів до рівноважного стану), тоді як під цілісністю живої природи – комплекс біологічних систем різних рівнів організації (від молекул до екосистем, біосфери), пов’язаних зв’язками і відношеннями, зумовленими їхньою структурою та функціональними властивостями на основі обміну речовиною, енергією, інформацією.

Ознакою цілісності знань про живу природу є розуміння учнями загальних закономірностей природи як основи пояснення явищ, властивостей об’єктів живої природи, їхньої взаємодії; як фундаменту, на якому базуються уявлення про взаємозв’язок компонентів живої природи. Обґрунтування елементів знань на основі спільних, єдиних для усіх частин, що становлять цілісність, закономірностей природи – необхідна умова розуміння учнем цілісності живої природи. Ніяке розуміння не відбувається інакше, як через введення незрозумілого предмета (нових знань) у цілісність, систему зрозумілих речей.

Наступність у формуванні цілісних знань про живу природу передбачає готовність учнів після початкової школи та 5–6 класів вивчати окремі предмети природничого циклу (зокрема, біології), що визначається їхнім інтелектуальним розвитком, формами мислення, умінням пояснювати і розуміти явища, процеси, закони та закономірності природи. Природничо-наукові знання 5–6 класів закладають фундамент, «перед розуміння» цілісності знань про живу природу. Наявність «перед розуміння» цілісності живої природи, виражене у попередньому уявленні про єдність систем живої і неживої природи, закономірності існування їх, зв’язки між їхніми об’єктами, забезпечує розуміння окремих фактів, понять, фрагментів знань шляхом введення їх у цілісність, відповідну систему знань.

Теоретико-методологічними основами формування цілісності знань про живу природу в учнів 5–7 класів в умовах дотримування наступності цього процесу та переходу на 12–річний термін навчання є такі положення:

· цілісність знань є умовою розуміння їх, досягнення високого рівня інтелекту учнів та позитивної мотивації навчання;

· експлікатом цілісності знань про живу природу є підлягання усіх елементів знань, що становлять цілісність, загальним закономірностям природи (закономірності збереження, періодичності й направленості процесів до рівноважного стану), які виконують функцію «випереджальних організаторів» знань, за допомогою яких формують узагальнені попередні уявлення про навчальний предмет, його цілісність;

· цілісність знань в учнів про живу природу обумовлюється змістом шкільної біологічної освіти, методами і формами організації навчання, контролем і корекцією знань.

У даному розділі розкрито сутність поняття «наступність у формуванні цілісних знань про живу природу» як зв'язок і узгодженість ступенів і етапів засвоювання цілісних знань про живу природу, які є результатом безперервної сутнісної інтеграції знань учнів на основі найзагальніших взаємозв’язків у природі, змісту загальних закономірностей природи і методів її пізнання. Визначено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів, які забезпечують ефективність цього процесу:

· відображення взаємозв’язку наступності й цілісності знань про живу природу на рівні Державного стандарту базової і повної середньої освіти;

· передбачення у змісті програм природознавчих курсів основної школи (5–6 кл.) та біології (7 кл.) зв’язку наступності й цілісності знань через введення у зміст знань «випереджальних організаторів» знань, форм і методів навчання, що дозволяють здійснювати безперервне формування в учнів цілісних знань про живу природу;

· втілення у підручниках з природознавства 5–6 класів та біології 7 класу наступності через формування цілісності змісту знань на основі уявлень про загальні закономірності природи (збереження, періодичність процесів у природі та направленості процесів до рівноважного стану), поняття, пов’язані з ними, і методи пізнання природи;

· розкриття у методичних матеріалах для учителів зв’язку наступності й цілісності знань про живу природу;

· контроль і корекція знань, загальнонавчальних умінь учнів створювати цілісні знання про живу природу, які є основою встановлення наступності.

Визначені у дослідженні педагогічні умови можуть бути забезпечені відповідним змістом шкільної біологічної освіти, дидактичною моделлю навчального процесу, комплектом навчально-методичної літератури, методами і формами навчання.

У другому розділі «Методична система забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів та її експериментальна перевірка» розкрито технологію впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи теоретично обґрунтованих у першому розділі педагогічних умов реалізації наступності: подано дидактичну модель забезпечення наступності і методику формування цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів на основі еколого-еволюційного підходу до пояснення процесів і об’єктів живої природи; обґрунтовано форми і методи навчання, які сприяють формуванню цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів; визначено критерії, рівні і показники сформованості цілісних знань про живу природу; розкрито методику організації, проведення педагогічного експерименту та його результати.

Дидактичну модель забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів ми розглядаємо як систему, до складу якої входять логічно пов’язані та взаємообумовлені складові: концептуальна, змістова, методична, технологічна та результативно-оцінювальна (див. рис. 1).

Подана дидактична модель обумовлює шкільній біологічній освіті:

· цілісність за змістом знань, яка реалізується шляхом наскрізної інтеграції знань на основі загальних закономірностей природи, загальноприродничих понять та методів пізнання природи; за навчально-виховним процесом, який у кожний момент є процесом становлення цілісної свідомості учня через формування цілісних знань про живу природу; за методами навчання, що послідовно орієнтують пізнавальну діяльність учнів на встановлення цілісності знань, переформулювання, систематизації, моделювання ціліс ності відрізків навчального матеріалу; за формами навчання, які ставлять учня в умови необхідності спостереження, дослідження у довкіллі за сис темами живої природи, порівняння систематизованих знань про живу природу з реальною дійсністю під час уроків серед природи;

· герменевтичність , оскільки біологічна освіта веде учня від початкової школи через 5–7 класи і далі до все глибшого і загальнішого розуміння живої природи, цілісного уявлення, до розуміння знань;

· особистісну орієнтованість, за якої учень активно розв’язує завдання, які він сам собі ставить чи йому ставить життя, формує чуттєво-ціннісне ставлення до живої природи, власний образ природи, завдяки якому екологічно виважено взаємодію з довкіллям.

Розроблено методику формування цілісних знань про живу природу, яка втілює педагогічні умови реалізації наступності цього процесу, основами якої є:

· обґрунтування і систематизація елементів знань про живу природу в навчальному процесі 5–7 класів на основі уявлень про загальні закономірності природи (збереження, спрямованості самочинних процесів до рівноважного стану, періодичності), взаємозв’язки організмів у екосистемах;

· застосування еколого-еволюційного підходу до вивчення живої природи з метою наскрізної інтеграції біологічних знань;

· моделювання різних рівнів цілісності знань про живу природу за допомогою методу дидактичних тезаурусів, денотантних графів, ідеографічних описів понять, структурно-логічних схем;

· система методів (спостереження, дослідження у довкіллі, порівняння, моделювання) та форм організації навчання (уроки серед природи, уроки на екологічній стежці, уроки інтегративних днів, узагальнюючі уроки), які сприяють формуванню цілісності знань учнів про живу природу;

· організація контролю і корекції цілісності знань учнів на основі розроблених у дослідженні критеріїв, рівнів та показників сформованості цілісних знань про живу природу.

Констатувальний експеримент проводили з метою вивчення стану ознайомлення учителів з поняттями «цілісні знання», «наступність знань»; дослідження впливу наступності в навчанні на рівень засвоювання учнями 5–7 класів знань про живу природу. В експерименті взяли участь 282 учителя та 496 учнів.

Аналіз результатів проведених анкетувань учителів свідчить про недостатній рівень їхньої обізнаності з питань наступності, її зна ченням у практиці шкільного навчання, зокрема у формуванні цілісних знань про живу природу. Порівняльний аналіз результатів анкетувань учнів, які навчалися за системою освіти «Довкілля» і традиційною для вітчизняної школи системою шкільної біологічної освіти, показав різницю рівнів засвоєння біологічних знань учнями 6–7 класів, що є результатом впливу наступності навчання. За результатами констатувального експерименту особливої уваги потребували: розроблення процесуального аспекту наступності (методики наступності формування цілісних знань учнів) та дидактичної моделі її забезпечення.

Метою формувального експерименту було виявлення ефективності розроблених дидактичної моделі забезпечення наступності та методики формування цілісних знань про живу природу, що втілюють визначені в дослідженні педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів.

Дослідження ефективності дидактичної моделі забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів проводилося за визначеними критеріями (сформованості понятійно-термінологічного апарату, мотиваційної готовності та операційної готовності), відповідно до яких були розроблені рівні сформованості цілісних знань про живу природу (початковий, середній, достатній і високий) та показники якості знань. Порівняльний аналіз результатів контрольних робіт учнів у 6 і 7 класах (експериментальні групи) уможливив виявити динаміку рівнів сформованості цілісних знань учнів про живу природу та показати ефективність розробленої методики формування цілісних знань про живу природу в учнів 5–6 класів і дидактичної моделі забезпечення наступності у навчанні. Результати порівняльного аналізу відображено в таблиці 1 та на графіку (див. табл. 1, рис. 2).

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості цілісних знаньучнів експериментальних 6–7 класів

Рівні сфор мо ванос ті цілі с них знань про живу природу

Експеримен-тальні 6 кл.

6 )

Кількість учнів

6 )

Експеримен-тальні 7 кл.

7 )

Кількість учнів (Е7 )
І. Початковий 1,2 % 2 0,0 % 0
ІІ. Середній 18,8 % 32 8,9 % 15
ІІІ. Достатній 58,6 % 98 68,5 % 115
ІV. Високий 21,4 % 36 22,6 % 38
Всього 100 % 168 100 % 168

Примітка: експериментальна група 6 класів;

Порівняння рівнів сформованості цілісних знань про живу природу в учнів експериментальної групи у 6 класі, а потім у 7 класі виявило кількісні зміни. Зменшилась кількість учнів з початковим (з 1,2 % до 0 %) та середнім рівнями (з 18,8 % до 8,9 %), тоді як виявлена тенденція зростання кількості учнів з достатнім (з 58,6 % до 68,5 %) та високим (з 21,4 % до 22,6 %) рівнями сформованості цілісних знань про живу природу.

Дослідження показало, що реалізація дидактичної моделі забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів суттєво вплинула на якість знань учнів, показниками яких є системність, повнота, глибина і узагальненість знань (табл. 2).

Таблиця 2

Результати діагностики цілісності знань про живу природу вучнів 7 класу за критеріями якості знань

Показники якості знань уч нів, що ілюс т рують цілі с ність знань про живу природу Е, %

Кіл-сть учнів Е

(загальна кількість учнів– 128)

КД, %

Кіл-сть

учнів КД

(загальна

кількість учнів– 135)

К, %

Кіл-сть учнів К

(загальна

кількість учнів– 123)

Повнота 77,3 % 99 43,1 % 58 29,3 % 36
Глибина 80,5 % 103 55,7 % 75 28,7 % 35
Системність 74,6 % 95 49,6 % 67 21,9 % 27
Узагальненість 70,8 % 91 52,4 % 71 17,9 % 22

Примітка : Е – експериментальна група учнів; КД – контрольна група з вивченням курсу «Довкілля» у 1–4 класах; К – контрольна група учнів, які не вивчали курсу «Довкілля»; % – відсоток учнів у групі.

Результати експериментальних досліджень свідчать про ефективність педагогіч них умов реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів, втілених у дидактичній моделі та методиці.

Визначення достовірності співпадань і розбіжностей даних експеримент тальних досліджень проводили за критерієм Крамера-Уелча, методика статистичноїобробки якого основана на використанні t-критерію (критерію Стьюдента).

Висновки

У дисертації подано теоретичне узагальнення і вирішення проблеми наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів, що полягає у розкритті зв’язку наступності й цілісності знань, обґрунтуванні педагогічних умов реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу, розробленні дидактичної моделі забезпечення наступності та основ методики формування цілісних знань учнів про живу природу, конкретизується в наступному:

1. Розкрито сутність поняття «наступність у формуванні цілісних знань про живу природу» як зв'язок і узгодженість ступенів і етапів засвоювання цілісних знань про живу природу, які є результатом безперервної сутнісної інтеграції знань учнів на основі найзагальніших взаємозв’язків у природі, змісту загальних закономірностей природи та методів її пізнання.

Обґрунтовано теоретико-методологічні основи формування цілісності знань про живу природу в учнів 5–7 класів в умовах збереження наступності й переходу на 12-річний термін навчання, що конкретизуються вихідними положеннями: цілісність знань є умовою розуміння їх, досягнення високого рівня інтелекту учнів та позитивної мотивації навчання; експлікатом цілісності знань про живу природу є підлягання усіх елементів знань, що становлять цілісність, загальним закономірностям природи (закономірності збереження, періодичності й направленості процесів до рівноважного стану); формування цілісності знань в учнів про живу природу забезпечується наступністю, змістом шкільної біологічної освіти, методами і формами організації навчання, контролем і корекцією знань.

2. Визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів: відображення взаємозв’язку наступності і цілісності знань про живу природу на рівні Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти; передбачення у змісті програм природознавчих курсів основної школи (5–6 кл.) та біології (7 кл.) зв’язку наступності й цілісності знань через введення у зміст знань «випереджальних організаторів» знань, форм і методів навчання, що дозволяють здійснювати безперервне формування в учнів цілісних знань про живу природу; втілення у підручниках з природознавства 5–6 класів та біології 7 класу наступності через формування цілісності змісту знань на основі уявлень про загальні закономірності природи (збереження, періодичність процесів у природі та направленості процесів до рівноважного стану), поняття, пов’язані з ними, та методи пізнання природи; розкриття у методичних матеріалах для учителів зв’язку наступності й цілісності знань про живу природу; контроль і корекція знань, загальнонавчальних умінь учнів створювати цілісні знання про живу природу, які є основою встановлення наступності.

3. Розроблено дидактичну модель забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів, яка містить логічно пов’язані та взаємообумовлені складові: концептуальну (втілює мету і завдання шкільної біологічної освіти в аспекті безперервного формування цілісних знань про живу природу), змістову (розкриває наступність як педагогічну систему), методичну (втілює розроблену методику формування цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів), технологічну (визначає методи і форми організації навчання, які сприяють формуванню цілісних знань про живу природу і спільні для 5–7 класів) та результативно-оцінювальну (встановлює критерії, рівні та показники сформованості цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів).

Дієвість авторської моделі забезпечується втіленням педагогічних умов реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів та методики формування цілісних знань про живу природу.

4. Розроблено та експериментально перевірено методику формування цілісних знань про живу природу, що втілює в навчально-виховному процесі учнів 5–7 класів педагогічні умови реалізації наступності знань про живу природу. В основу методики покладено еколого-еволюційний підхід до пояснення процесів і об’єктів живої природи, втіленням якого є обґрунтування елементів знань про живу природу на основі загальних закономірностей природи, понять, пов’язаних з ними, та методів пізнання природи. Зміст загальних закономірностей природи і поняття, пов’язані з ними, є основою цілісності знань про живу природу, наступності розвитку їх при переході з початкової школи в основну і старшу.

Методику формування цілісних знань про живу природу втілено в методичному апараті підручників «Природознавство-6», «Біологія-7» для 12-річ ної школи та «Біологія-7 (8)», у навчальних посібниках до них для учнів, методичному посібнику для учителів. Навчально-методичне забезпечення широко апробоване, удосконалене протягом 2001–2008 років за безпосередньою участю автора дослідження.

5. Визначено критерії (сформованість понятійно-термінологічного апарату, мотиваційна готовність, операційна готовність), рівні (початковий, середній, достатній, високий) та показники сформованості цілісних знань про живу природу. Показниками сформованості понятійно-термінологічного апарату є оволодіння учнями поняттями, пов’язаними зі змістом загальних закономірностей природи й еколого-еволюційного підходу. Показниками мотиваційної готовності є пізнавальна активність учнів, переконання в об’єктивній оцінці власної діяльності, рівень самостійної пошукової діяльності. Показниками операційної готовності є уміння встановлювати зв’язки між поняттями, моделювати різні рівні цілісності знань, застосовувати здобуті знання, використовувати загальні закономірності природи для пояснення процесів і явищ живої природи.

Проведене дослідження виявило, що в експериментальній групі 7 класів відбулися значні зміни у рівнях сформованості цілісних знань про живу природу: спостерігалося зменшення кількості учнів з початковим (з 1,2 % до 0 %) та середнім рівнями (з 18,8 % до 8,9 %), тоді як виявлена тенденція зростання кількості учнів з достатнім (з 58,6 % до 68,5 %) та високим (з 21,4 % до 22,6 %) рівнями. Результати педагогічного експерименту свідчать про результа тивність розробленої дидактичної моделі збереження наступності та методики формування цілісних знань про живу природу, доцільність їх використання у навчальному процесі учнів 5–7 класів.

Упровадження результатів дисертаційного дослідження в практику сучасної школи дають підстави стверджувати, що було розв’язано всі поставлені завдання, реалізовано мету і підтверджено гіпотезу дослідження. У ході експериментального дослідження повністю визначено достовірність припущення про те, що цілісність знань про живу природу може безперервно формуватися в учнів 5–7 класів за умови збереження наступності цього процесу.

Проведене дослідження не вичерпує усіх аспектів розв’язування даної проблеми. Дальшого вивчення потребують такі питання: наступність у формуванні цілісних знань про живу природу у старшокласників і студентів вищих навчальних закладів, наступність формування цілісності змісту біологічної освіти.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНОВ ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

Підручники

1. Яценко Л.Г. Біологія – 7(8): експерим. підруч. [для учнів 7 (8) кл. заг.–осв. навч. закл.] / Л.Г. Яценко, Л.М. Рибалко, Т.О. Півень ; під ред. Т.М. Байбари, В.Р. Ільченко. – Полтава: НМЦІЗО, 2000. – 172 с. (Розробленоі написано: розділ І. Загальні відомості про тваринний організм; розділ ІІ. Систематика тварин: §43–56; розділ ІІІ. Екобіологія: §57–60).

2. Ільченко В.Р. Природознавство : підруч. [для 6 кл. заг.–осв. навч. закл.] / В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз, Л.М. Рибалко. – Полтава : Довкілля-К, 2006. – 160 с. (Розроблено зміст та написано: вступ, розділ ІІІ. Гриби та лишайники; розділ ІV. Бактерії ; розділ V. Організми і середовище існування; методичний апарат розділу І) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України).

3. Ільченко В.Р. Біологія : підруч. [для 7 кл. заг.–осв. навч. закл.] / В.Р. Ільченко, Л.М. Рибалко, Т.О. Півень. – Полтава: Довкілля-К, 2007. – 240 с. (Розроблено методичний апарат теми 1. Організм як жива система, теми 2. Природні та штучні екосистеми; розроблено зміст і написано §§ 27, 29, 30 теми 4. Біосфера – найбільша жива система) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України).

Навчальні та методичні посібники

4. Ільченко В.Р. Природознавство. Зошит та щоденник досліджень: навч. посіб. [для учнів 6 кл. заг.–осв. навч. закл.] / В.Р. Ільченко,К.Ж. Гуз, Л.М.Рибалко. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 48 с. (Розроблено та написано: тема 1, 4, схеми узагальнення знань з тем 1, 2, 4) (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України).

5. Рибалко Л.М. Робочий зошит з біології : навч. посібн. [для учнів 7 кл. заг.–осв. навч. закл.] / Л.М. Рибалко, Т.О. Півень. – Полтава : Довкілля-К, 2007. – 68 с. (Розроблено та написано: вступ; розділ І, ІІ, V; схеми узагальнення знань з тем).

6. Методика викладання курсу «Природознавство. Довкілля» в 5–6 класах : посіб. для вчителів / В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз, Л.М. Рибалко та ін. – Полтава : Довкілля-К, 2005. – 144 с. (Обґрунтовано роль наступності у формуванні цілісних знань про природу між початковою, середньою і старшою школами).

Статті у наукових фахових виданнях

7. Рибалко Л.М. Цілісність знань про живу природу та екологізація змісту біологічної освіти / Л.М. Рибалко // Постметодика. – 2000. – № 5 (31). –С. 68–70.

8. Рибалко Л.М. Втілення ідеї еволюції при формуванні екологічного змісту біологічної освіти / Л. М. Рибалко // Імідж сучасного педагога. – 2000. – № 1 (12). – С. 10–12.

9. Рибалко Л.М. Діагностика цілісності знань учнів про живу природу / Л.М. Рибалко // Імідж сучасного педагога. – 2001. – № 3–4 (14–15). – С.65–68.

10. Рибалко Л.М. Наступність цілісності змісту освіти природничо-наукових предметів та передуючих їм інтегрованих курсів / Л.М. Рибалко // Імідж сучасного педагога. – 2002. – № 2 (21). – С. 34–38.

11. Рибалко Л.М. Наступність природничо-наукових знань в аспекті їх цілісності / Л.М. Рибалко // Імідж сучасного педагога. – 2003. – № 4 (33). – С. 36–38.

12. Рибалко Л.М. Забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу як умова ефективності цього процесу / Л.М. Рибалко // Імідж сучасного педагога. – 2005. – № 3–4 (33). – С. 23–27.

13. Рибалко Л.М. Педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в освітній галузі «Природознавство» / Л.М. Рибалко // Імідж сучасного педагога. – 2007. – № 3 (33). – С. 23–29.

Статті у наукових виданнях

14. Рибалко Л.М. Роль наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в системі шкільної біологічної освіти XXI століття / Л.М. Рибалко // Теорія і практика інтеграції змісту освіти. Освітня програма «Довкілля» : зб. наук. праць / відп. ред. В. Р. Ільченко. – Київ–Полтава: Довкілля-К, 2004. – С. 110–119.

15. Рибалко Л.М. Формування природничо-наукової картини світу засобами біології / Л.М. Рибалко // Формування природничо-наукової картини світу в учнів середньої школи : зб. наук. праць. – Полтава : Довкілля-К, 2005. – С. 92–105.

Матеріали наукових конференцій

16. Рибалко Л.М. Ідеї М.В. Остроградського в реалізації сучасних принципів дидактики / Л.М. Рибалко // Педагогіка математики і природознавства: зб. наук. праць за матеріалами V всеукр. пед. читань, присвячених пам’яті М. В. Остроградського, 4–5 жовт. 2000 р. – Полтава : ПОІППО, 2000. – С. 29–30.

17. Рибалко Л.М. Методологічні основи наступності у формуванні цілісності знань з біології на базі інтегрованого курсу «Довкілля» / Л.М. Рибалко // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін–т педагогіки АПН України, 30–31 берез. 2001 р. – К.: Пед. думка, 2001. – С. 65–66.

18. Рибалко Л.М. Еколого-еволюційний підхід до формування цілісних знань учнів про живу природу / Л.М. Рибалко // Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття : всеукр. наук.-практ. конф., 17–18 травня 2001 р. – Полтава : АСМІ, 2001. – С. 65–68.

19. Рибалко Л.М. Роль педагогічної майстерності вчителя при формуванні цілісних знань учнів / Л.М. Рибалко // Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя : всеукр. наук.-практ. конф., 23–24 трав. 2002 р. – Полтава : АСМІ, 2002. – С. 234–238.

20. Рибалко Л.М. Принцип наступності в контексті інтегрованого навчання / Л.М. Рибалко // Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості : міжнар. наук.-практ. конф., 18 трав. 2003 р. – Полтава : АСМІ, 2003. – С. 413–415.

21. Рибалко Л.М. Міжпредметні зв’язки – необхідна умова природничо-наукової освіти / Л.М. Рибалко // Природничо-наукова освіта школярів: реалії і перспективи : всеукр. наук.-практ. конф., 17–19 верес. 2003 р. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. – С. 26–27.

22. Рибалко Л.М. Наступність у формуванні цілісних знань учнів про живу природу / Л.М. Рибалко// Роль освітньої програми «Довкілля» в формуванні особистості школяра : наук.-практ. семінар, 25 лист. 2003 р. – Рівне, 2003. – С. 18–20.

23. Рибалко Л.М. Формування природничо-наукової картини світу під час вивчення біології в 7–9 класах / Л.М. Рибалко // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін–т педагогіки АПН України, 30–31 берез. 2004 р. – К. : Пед. думка, 2004. – С. 59–60.

24. Рибалко Л.М. «Екологічна стежка» як необхідний елемент навчального середовища з біології / Л.М. Рибалко, Ю.Г. Рибалко // Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища : міжнар. наук.-практ. конф., 27–28 трав. 2004 р. – Полтава, 2004. – С. 390–391.

25. Рибалко Л.М. Формування системи біологічних знань як складової природничо-наукової картини світу / Л.М. Рибалко // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін–т педагогіки АПН України, 30–31 берез. 2005 р. – Ч. ІІ. – К. : Пед. думка. – 2005. – С. 14–15.

26. Рибалко Л.М. Дидактична модель забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів / Л.М. Рибалко // Проблеми якості природничої педагогічної освіта : міжнар. наук.-практ. конф., 18 трав. 2006 р. – Полтава : 2006. – С. 58–60.

27. Рибалко Л.М. Реалізація принципу наступності у формуванні знань про живу природу в учнів 5–7 класів / Л.М. Рибалко // Зміст і технології шкільної освіти: зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін–т педагогіки АПН України, 2–3 квітня 2007 р. – Київ : Пед. думка, 2007. – С. 207–208.

Програми

28. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Довкілля. 5–6 кл. / В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз, О.М. Мащенко, Л.М. Рибалко. – Полтава : «Довкілля-К», 2003. – С. 28–45. (Уточнено зміст біологічної складової програми).

АНОТАЦІЯ

Рибалко Л.М. Наступність у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.09 – теорія навчання. – Інститут педагогіки АПН України. – Київ, 2008.

У дисертації розглянуто проблему наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів. Розкрито сутність поняття «наступність у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів»; обґрунтовано теоретично та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів.

Розроблено та експериментально перевірено методику формування цілісних знань про живу природу, що втілює в навчальному процесі учнів 5–7 класів дидактичну модель та педагогічні умови реалізації наступності знань про живу природу. В основу методики покладено еколого-еволюційний підхід до пояснення процесів і об’єктів живої природи, втіленням якого є обґрунтування елементів знань про живу природу на основі загальних закономірностей природи, понять, пов’язаних з ними, та методів пізнання природи.

Експериментальне дослідження довело ефективність дидактичної моделі та запропонованої методики, доцільність використання її у навчальному процесі учнів 5–7 класів.

Ключові слова: наступність у формуванні цілісних знань про живу природу, еколого-еволюційний підхід, наскрізні закономірні зв’язки, загальні закономірності природи, інтеграція.


АННОТАЦИЯ

Рыбалко Л.Н. Преемственность в формировании целостных знаний о живой природе учащихся 5–7 классов. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.09 – теория обучения. – Институт педагогики АПН Украины. – Киев, 2008.

Диссертация посвящена проблеме преемственности в формировании целостных знаний о живой природе учащихся 5–7 классов.

Впервые в теории обучения раскрыта сущность понятия «преемственность в формировании целостных знаний о живой природе учащихся 5–7 классов», выявлена взаимосвязь понятий «целостность знаний» и «преемственность в обучении».

Обоснованы теоретически и подтверждены экспериментально педагогические условия реализации преемственности в формировании целостных знаний о живой природе учащихся 5–7 классов: воплощение взаимосвязи преемственности и целостности знаний о живой природе на уровне Государственного стандарта базового и полного общего среднего образования; наличие содержательных связей между знаниями о живой природе в начальной школе и 5–7 классах, которые осуществляются на основе представлений об общих закономерностях природы (сохранения, периодичности процессов в природе и направленности процессов к равновесному состоянию); предусмотрение в содержании программ природоведческих курсов основной школы (5–6 кл.) и биологии (7 кл.) связи между преемственностью и целостностью знаний черезвведениевсодержание знаний «опережающих организаторов» знаний, форм и методов обучения, которыеспособствуют осуществлять непрерывное формирование в учеников целостных знаний о живой природе; воплощениев учебниках природоведения 5–6 классов и биологии 7 класса преемственности черезформирование целостности содержания; раскрытие в методических материалах для учителей связи преемственности и целостности знаний о живой природе; контроль и коррекция знаний, общеучебных умений учащихся моделировать целостные знания о живой природе как основу преемственности обучения.

В работе представлена и апробированная дидактическая модель обеспечения преемственности в формировании целостных знаний о живой природе учащихся 5–7 классов, котораясодержит логически связанные и взаимообусловленные составляющие: концептуальную (воплощает цель и задачи школьного биологического образования в аспекте беспрерывного формирования целостных знаний о живой природе), содержательную (раскрывает преемственность как педагогическую систему), методическую (воплощает разработанную методику формирования целостных знаний о живой природе учащихся 5-7 классов), технологическую (определяет методы и формы организации обучения, которые способствуют формированию целостных знаний о живой природе и общие для 5-7 классов) и результативно-оцениваемую (устанавливает критерии, уровни и показатели сформированности целостных знаний о живой природе учащихся 5-7 классов).Действенность авторской модели обеспечивается воплощением педагогических условий реализации преемственности в формировании целостных знаний о живой природе учащихся 5-7 классов и методики формирования целостных знаний о живой природе.

Разработана и экспериментально проверена методика формирования целостных знаний о живой природе, воплощающая в учебном процессе 5–7 классов дидактическую модель и педагогические условия реализации преемственности знаний о живой природе. В основу методики положен эколого-эволюционный подход к объяснению процессов и объектов живой природы, воплощением которого является обоснование элементов знаний о живой природе на основе общих закономерностей природы, понятий, связанных с ними, и методов познания природы.

Определены критерии (сформированность понятийно-терминологического аппарата, мотивационная готовность, операционная готовность), уровни (начальный, средний, достаточный, высокий) и показатели сформированности целостных знаний о живой природе учащихся 5–7 классов.

Результаты экспериментальных исследований подтверждают эффективность разработанной методики формирования целостных знаний о живой природе учащихся 5–7 классов, которая воплощает разработанные педагогические условия реализации преемственности в обучении и целесообразность их использования.

Внедрение результатов диссертационного исследования в практику современной общеобразовательной школы дает основания утверждать, что все поставленные задачи были решены, реализована цель и подтверждена гипотеза исследования.

Ключевые слова: преемственность в формировании целостных знаний о живой природе, эколого-эволюционный подход, сквозные закономерные связи, общие закономерности природы, интеграция.


ABSTRACT

Rybalko L.M. Succession in forming integral knowledge about living nature in pupils of 5th – 7th forms. – Manuscript.

Thesis for a candidate degree of Pedagogical Sciences by the speciality 13.00.09 – Theory of Education. – Institute of Pedagogy, Academy of Pedagogical Science of Ukraine. – Kiev, 2008.

Investigation of the succession process in forming integral knowledge of living nature in pupils of 5th – 7th forms.

For the first time in the pedagogical science the essence of concept “succession in forming integral knowledge about living nature in pupils of 5th – 7th forms” is revealed. Pedagogical conditions of realization succession in forming integral knowledge about living nature are theoretically grounded and confirmed experimentally, methods of forming integral knowledge about living nature in pupils of 5th – 7th forms are developed and approved, and didactic model of ensuring succession in this process is shown.

As a result of the research levels of formation of integral knowledge of pupils about living nature and criteria of their estimation were worked out. The effectiveness of the presented model of succession in forming integral knowledge about living nature has been experimentally proved.

Key words: succession in forming integral knowledge about living nature, the ecology-evolutionary approach, through natural connections, the general laws of the nature, integration.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий

Все материалы в разделе "Медицина и здоровье"