10. Найвища концентрація ФНП-α та ІЛ-1β (р=0,02; р=0,01) у хворих на ХУПН як за наявності мікст-інфекції, так і за умов зниження функціонального стану нирок, а також достовірно підвищена продукція ІЛ-6, ІЛ-8, ТФР-β (р<0,001), диктують необхідність доповнення схеми лікування лікарським засобом Галавіт. Галавіт достовірно знижує вміст перелічених цитокінів та відновлює дисбаланс систем ПОЛ-АОЗ, що клінічно проявляється зменшенням кількості рецидивів захворювання.
11. Максимальна декомпенсація стану систем ПОЛ-АОЗ констатована у хворих на ХХН ІІІ ст.: ускладнений пієлонефрит, що є показанням для застосування лікарського засобу Ліпін, який позитивно впливає на зсуви показників систем ПОЛ-АОЗ та підвищує ШКФ.
12. Хворим на хронічні ІСС, незалежно від топічного діагнозу та кількості рецидивів, показано призначення профілактичної терапії впродовж року, що достовірно зменшує кількість рецидивів та/або попереджує їх розвиток (р<0,001).
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Мікробіологічне навантаження сечі >102 КУО/мл слід вважати діагностично-значимим у хворих з клінічними проявами ІСС або за умов наявності ускладнюючих факторів, що потребує проведення антибактеріальної терапії.
2. Всім хворим на ХНЦ з рецидивуючим перебігом, з метою виключення ураження нирок, доцільно виконувати реносцинтиграфію з 99mTc-ДМСО або 99mTc-пірофосфатом.
3. Сцинтиграфічними критеріями ураження паренхіми нирок у хворих на ІСС при дослідженні з 99mTc-пірофосфатом є: порушення секреторно-екскреторної здатності нирок, які пов’язані із затримкою РФП в мисках – Тмах (хв) >4,0±0,8; % виведення РФП до 20 хвилини <64,5±5,4; % включення РФП в нирки через 180 хвилин >3,0±0,5; зменшення значень ЕНП <843,2±95,0 мл/хв/м2; паренхіматозний тип кривих ренограм. Діагностичними критеріями ПН при дослідженні з 99mTc-MAG3 є: Тмах (хв) >3,0±0,6 та процент виведення РФП до
20 хвилини <82,5±4,6. При сцинтиграфії з 99mTc-ДМСО у хворих на ПН відзначається наявність запальних змін в нирках, зниження КДП нирок на 30-й хвилині <39,5±3,3, зменшення кількості функціонуючої паренхіми та наявність ділянок склерозу ниркової тканини.
4. Для топічної діагностики ІСС можна використовувати активність ферменту лізосомного походження – загальної НАГ сечі. ХПН характеризується високою активністю НАГ, а у хворих на ХНЦ активність цього ферменту є значно зниженою.
5. За умов зниження секреторного IgA <4 г/л, функціональної активності фагоцитуючих клітин <75 ум.од. та рівня лізоциму <20 г/л у змивах з цервікального каналу, шийки матки та уретри жінок можна прогнозувати незадовільну ефективність лікування хворих на ІСС та розвиток рецидивуючого перебігу захворювання, що потребує доповнення схем лікування імунотропними препаратами.
6. Для емпіричної терапії неускладнених ІСС слід використовувати фторхінолони та цефалоспорини III генерації або макроліди, за ускладнених ІСС препаратами вибору є фторхінолони II та ІІІ генерацій. Об’єм та тривалість лікування визначається активністю запального процесу, топічним діагнозом та наявністю ускладнюючих факторів.
7. Хворим на ІСС з рецидивуючим перебігом та супутнім сечостатевим уреаплазмозом необхідно призначати антибактеріальну терапію, спрямовану як на ерадикацію патогенного збудника, так і на видалення U. urealyticum.
8. Показаннями до призначення «Протефлазіду» є наявність у хворих на ІСС супутнього сечостатевого уреаплазмозу, діагностично-значущих рівнів специфічних антитіл Ig G до Herpes simplex virus, Cytomegalovirus та/або Toxoplasma gondii та рецидивуючий перебіг захворювання. Протефлазід призначають на фоні антибактеріальної терапії разом з невеликою кількістю цукру або хліба за наступною схемою: 1-й тиждень лікування по 5 крапель (0,2 мл), на 2-3-й – по 10 крапель (0,4 мл), на 4-й – по 8 крапель (0,3 мл).
9. Показаннями до призначення лікарського засобу Галавіт є визначення в сечі, зіскобів із слизової оболонки цервікального каналу і уретри хворих на ХУПН E. сoli або S. faecalis в асоціації з U. urealyticum та діагностично значущим рівнем антитіл Ig G до ЦМВ. Галавіт призначають в/м 2 мл через добу №10 на фоні етіотропної терапії.
10. Ліпін призначають в/в, крапельно, в дозі 20 мг/кг ваги тіла (в середньому 1,0 г) протягом 10 днів. Показаннями до застосування є рецидивуючий перебіг ХУПН та ХХН III ст.: ускладнений пієлонефрит.
11. Наявність у хворої на ІСС бактеріальної мікст-інфекції або E. сoli, S. faecalis в асоціації з U. urealyticum та діагностично-значущим рівнем антитіл Ig G до ЦМВ є факторами ризику розвитку рецидивуючого перебігу захворювання, що диктує необхідність проведення профілактичних заходів.
12. Незалежно від топічного діагнозу та кількості рецидивів всім жінкам з ХІСС необхідно призначати профілактичну терапію. У хворих на ХНПН та ХНЦ з рецидивуючим перебігом застосовують журавлиний сік 300 мл або антибактеріальну профілактику (ципрофлоксацин 0,125 г, цефалексин 0,25 г, нітрофурантоїн 0,05 г 1 раз на добу); лікування проводять 5 днів на тиждень протягом року. У пацієнтів з ускладненими ІСС доцільніше використовувати антибактеріальну профілактику; за відсутності рецидивуючого перебігу захворювання – журавлиний сік.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Степанова Н.М. Застосування фосфоліпідів, модифікованих способом ліпосомальних технології, в лікуванні хворих з хронічною нирковою недостатністю // Лікарська справа. – 2003. – №7. – С. 74-76.
2.Дранник Г.Н., Дриянская В.Е., Руденко А.В., Мороз О.Г., Степанова Н.М., Калинина Н.А., Фесенкова В.И., Дриянская В.В. Экспрессия молекул адгезии (IСАМ-1) у больных хроническими воспалительными заболеваниями мочеполовой системы // Український журнал нефрології та діалізу. – 2004. – №1. – С. 26-28. Здобувачу належить підбір хворих, аналіз історій хвороб, участь у статистичній обробці результатів та підготовці статті до друку.
3.Степанова Н.М., Дріянська В.В., Драннік Г.Г. Етіозалежні особливості імунітету у хворих з хронічними інфекціями сечової системи // Український журнал нефрології та діалізу. – 2004. – №3. – С. 21-23. Здобувачу належить ідея роботи, збір матеріалу, обробка результатів дослідження, формування висновків та підготовка статті до друку.
4.Дріянська В.Є., Драннік Г.М., Ващенко С.М., Степанова Н.М., Фесенкова В.Й., Дріянська В.В. Дисбаланс продукції гама-інтерферону та інтерлейкіну-10 як один з факторів патогенезу хронічного сечостатевого хламідіозу // Імунологія та алергологія. – 2004. – №2. – С. 66-67. Здобувач приймала участь у підборі хворих, формуванні висновків та проведені аналізу отриманих результатів дослідження.
5.Drannik G.N., Driyanskaya V.E., Rudenko A.V., Vaschenko S.N., Drannik A.G., Driyanskaya V.V., Stepanova N.M. Some cytokines production as a function of immunocompetent cells by with urogenital chlamydiosis patients // Український журнал нефрології та діалізу. – 2004. – №2. – С. 32-34. Здобувачу належить збір даних, участь у аналізі та узагальненні результатів дослідження, формулюванні висновків.
6.Степанова Н.М. Роль TNFa та ІЛ-1β у прогресуванні хронічного пієлонефриту // Імунологія та алергологія. – 2005. – №3. – С. 9-12.
7.Степанова Н.М. Клініко-лабораторні особливості мікст-інфекції у хворих на хронічний пієлонефрит // Український хіміотерапевтичний журнал. – 2005. – №3-4 (21). – С. 45-47.
8.Степанова Н.М., Кундін В.Ю. Реносцинтіграфія з 99мДМСО в оцінці ступеня уражень нирок у хворих з інфекціями сечової системи // Ліки України. – 2005. – №11 (100). – С. 98-100. Особисто здобувачем визначено мету роботи, проведено аналіз літературних даних, статистичну обробку та узагальнення результатів дослідження, написано статтю. Участь здобувача у підготовці статті до друку є провідною.
9.Степанова Н.М., Руденко А.В., Кругліков В.Т., Кузьменко А.Є., Ліксунова Л.О. Клініко-мікробіологічна характеристика інфекцій сечової системи у жінок // Клиническая антибиотикотерапия. – 2005. – №6 (38). – С. 33-35. Здобувач самостійно організувала відбір жінок, провела статистичну обробку результатів дослідження та написала статтю. Участь здобувача у підготовці роботи до друку є провідною.
10. Дріянська В.Є., Драннік Г.М., Калініна Н.А., Степанова Н.М., Фесенкова В.Й., Драннік Г.Г. Продукція ІЛ-1β та ІЛ-6 імунокомпетентними клітинами, активність цих цитокінів в сечі у хворих на хронічні інфекції сечової системи // Український журнал нефрології та діалізу. – 2005. – №1. – С. 11-13. Здобувач підібрала хворих, які прийняли участь у дослідженні, приймала участь у аналізі результатів дослідження та оформленні статті до друку.
11. Дранник Г.Н., Дриянская В.Е., Степанова Н.М., Дранник А.Г., Фесенкова В.И., Малашевская Н.М. Клинико-иммунологические эффекты препарата Галавит у больных с хроническими инфекциями мочевой системы // Український журнал нефрології та діалізу. – 2005. – №4 (7). – С. 25-28. Особисто пошукувачем було проведено відбір хворих, розподіл їх на групи та лікування хворих; проаналізовано клінічну частину дослідження.
12. Мигаль Л.А., Король Л.В., Дриянская В.Е., Степанова Н.М., Дранник А.Г., Порошина Т.В., Негрей Л.Н. Особенности активности цитокинов и реноспецифических ферментов у больных с хронической инфекцией мочевой системы до и после применения галавита // Імунологія та алергологія. – 2005. – №4. – С. 55-59. Здобувачу належить відбір жінок до дослідження, проведення лікування та участь у формулюванні висновків.
13. Дріянська В.Є., Драннік Г.М., Степанова Н.М., Кологрімова В.В., Калініна Н.А., Драннік Г.Г., Петрина О.П. Продукція гама-інтерферону та експресія рецепторів до нього у хворих на хронічні запальні захворювання сечостатевої системи // Український журнал нефрології та діалізу: матеріали ІІ Національного з’їзду нефрологів України, 22-24 вересня 2005 р. – Харків, 2005. – №3 (6). – С. 31-34. Пошукувачу належить набір клінічного і лабораторного матеріалу, участь у формулюванні висновків та підготовці статті до друку.