Визначаємо CI:
| бали | 1 | 0 | 1 | |||||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 1 | 0 | 1 |
CI = (1+0+1+1+0+1) : 6 = 4:6 = 0,67.
Визначаємо OHI = 1+0,67 = 2,67.
2. Індекс подразнення (О'Лири).
Дозволяє виявити місцеві фактори подразнення ясен (зубний наліт чи зубний камінь).
Методика визначення. Обстежується по одному зубу в 6 сегментах (3 сегменти на верхній щелепі і 3 сегменти на нижній щелепі). Виражають у балах:
0 - відсутність зубного нальоту чи каменю;
1 - невелика кількість нальоту чи надясенного каменю, що не поширюється більш ніж на 2 мм від ясенного краю;
2 – наліт чи надясенний камінь покриває до 1/2 поверхні коронки зуба;
3 – наліт чи надясенний камінь покриває більш 1/2 поверхні коронки зуба.
Обчислення робиться за формулою:
S
ІП = ¾¾¾,
6
де S- сума балів кожного сегмента;
6 - число обстежуваних сегментів.
Приклад 13.
Досліджуємо зуби, одержуємо:
| бали | 2 | 0 | 2 | |||||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 1 | 0 | 1 |
ІП = (2+0+2+1+0+1) : 6 = 6:6 = 1.
ІНДЕКСИ ЗАПАЛЕННЯ ясен
Індекси запалення ясен призначені для характеристики запального процесу при гінгівіті і пародонтиті: поширеність, межа запалення, інтенсивність. Оскільки ця група індексів не враховує деструктивний процес, вони є зворотними і тому можуть служити для оцінки ефективності лікування.
1. Папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (РМА, Schour, Massler, 1948).
Є одним з перших базових індексів запалення ясен, згодом модифікований різними авторами.
Методика визначення. Оцінюється стан ясен у кожного зуба: запалення сосочка (Р) - 1 бал, запалення крайових ясен (М) - 2 бали, запалення альвеолярних ясен (А) - 3 бали.
Індекс РМА обчислюють за формулою:
S
РМА = ¾¾¾ ,
n
де S - сума найвищих балів біля кожного зуба;
n - число обстежуваних зубів.
Значення індексу РМА коливаються в межах від 0 до 3.
Приклад 14.
Під час огляду порожнини рота реєструємо бальні критерії:
| бали | х | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | 3 | х |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 |
РМА = (1+1+1+1+1+1+1+1+1+1+2+2+2+3+1+1+1+1+1+1++1+1+1+1+1+ 2+2+2+2+1) : 30 = 39:30 = 1,3.
2. Модифікація індексу РМА по Парма (C. Parma, 1960).
Методика визначення індексу РМА аналогічна, однак оцінка значень виражається у відсотках за формулою:
S х 100
РМА% = ¾¾¾¾¾¾ ,
3 х n
де S - сума найвищих балів біля кожного зуба;
n - число обстежуваних зубів (у віці 6-11 років -24 зуба, 12-14 років - 28, з 15 років і більше - 30 зубів).
Оцінка результатів. Значення індексу РМА% коливаються від 0 до 100%:
до 25% - легкий ступінь гінгівіту;
25-50% - середній ступінь гінгівіту;
більш 50% - важкий ступінь гінгівіту.
Приклад 15. Беремо за основу вихідні дані, наведені в прикладі 14.
РМА% = (39 х 100) : (3 х 30) = 3900:90 = 43,3%.
Висновок: гінгівіт середнього ступеня (або інтенсивність запального процесу при пародонтиті складає 43,3%).
Приклад 16.
Застосування індексу РМА як оцінний критерій ефективності проведеного лікування:
- при первинному обстеженні індекс РМА = 43,3%;
- після курсу лікування РМА = 2,5%.
3. Йодне число Свракова (1962).
Методика визначення. Розчином Шіллера-Писарєва змазують ясна в області шести нижніх фронтальних зубів. Показники індексу визначаються по фарбуванню ясен в ділянці кожного зуба з максимальним значенням:
0 - немає фарбування ясен;
2 - пофарбовані сосочки;
4 - пофарбована крайова частина ясен;
8 - пофарбована прикріплена частина ясен.
Обчислення йодного числа Свракова проводять за формулою:
S
ЙЧС = ¾¾¾ ,
n
де S - сума максимального значення біля кожного зуба;
n - число обстежуваних зубів (6).
4. Індекс РМА в модифікації Балчевой і Атанасовой (Е.Н. Балчева, Е.П. Атанасова, 1981).
Автори пропонують свої критерії індексу РМА.
Для ясенного сосочка (Р):
0 - без ознак запалення;
1 - легкий набряк і незначне збільшення сосочків;
2 - збільшення сосочків і кровоточивість при натисненні;
3 - збільшення сосочка зі спонтанною кровоточивістю;
4 - виразка сосочка;
5 - атрофія і загибель сосочка внаслідок запального процесу.
Для крайових ясен (М):
0 - без ознак запалення;
1 - легке збільшення без кровоточивості;
2 - набряк, кровоточивість при натисненні;
3 - набряк, спонтанна кровоточивість;
4 - виразка;
5 - відшарування крайових ясен до рівня емалево-цементної межі внаслідок запального процесу.
Для альвеолярних ясен (А):
0 - блідо-рожевого кольору з зернистою поверхнею;
1 - легкий набряк із утратою зернистості і невеликою зміною кольору;
2 - явний набряк альвеолярних ясен з вираженою гіперемією, виникнення кишені;
3 - утворення кишені.
5. Індекс Műchlemann, Mazor (1958).
Відрізняється від індексу РМА іншими критеріями оцінки:
0 - запалення відсутнє;
1 - легка кровоточивість після зондування тупим інструментом;
2 - змінений колір ясен;
3 - набряк ясен;
4 - виразка ясен.
6. Гінгівальный індекс Лоє і Сільнес (GI Lőе, Silness, 1967).
Методика визначення. Вивчають стан ясен у всіх зубів, або визначеної групи з усіх боків (апроксимальні, вестибулярні й оральні). Кожну з чотирьох сторін оцінюють у балах за наступними критеріями:
0 - запалення відсутнє;
1 - легке запалення (легка зміна кольору, легкий набряк, немає кровоточивості при доторканні);
2 - помірне запалення (гіперемія, набряк, кровоточивість при доторканні);
3 - важке запалення (виражена гіперемія, набряк, виразка, спонтанна кровоточивість).
Обчислюють за формулами
для одного зуба:
S
GI = ¾¾¾ ,
4
де S - сума балів біля одного зуба;
4 - досліджувані поверхні.
для групи зубів:
S GI
GI = ¾¾¾¾¾ ,
n
де S GI - сума GI у кожного зуба;
n - число досліджуваних зубів.
Оцінка результатів.
0,1 - 1 бал - легкий гінгівіт;
1,1 - 2 - гінгівіт середньої тяжкості;
2,1 - 3 - тяжкий гінгівіт.
Приклад 17.
У хворого навколо 43,42,32,33,34 зубів визначається легке запалення з усіх боків (по 1 балу); навколо 41,31 зубів легке запалення з двох сторін (по 1 балу) і помірне теж із двох сторін (по 2 бали); біля інших зубів запалення відсутнє.
Обчислюємо GI кожного зуба:
GI43 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1;
GI42 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1;
GI41 = (1+1+2+2+) : 4 = 6:4 = 1,5;
GI31 = (1+1+2+2+) : 4 = 6:4 = 1,5;
GI32 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1;
GI33 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1;
GI34 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1.
Зубограма приймає наступний вигляд:
| бали | х | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | х |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | х | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1,5 | 1,5 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | х |
Обчислюємо GI індивідуума:
GIі = (1+1+1,5+1,5+1+1+1) : 28 = 8:28 = 0,28
ІНДЕКСИ ДЕСТРУКЦІЇ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ
Ці індекси відносяться до категорії необоротніх, які характеризують ступінь чи інтенсивність деструкції кісти. Запальний компонент вони не враховують. З застосуванням сучасних технологій лікування остеопороза деякі з них є напівоборотніми, у зв'язку з чим ці індекси можуть служити для оцінки ефективності остеотропної терапії і стабілізації процесу.
1. Індекс оголення кореня Iог. (Goldberg et al., 1976).
Методика визначення. На рентгенівському знімку вимірюють відстань (L) від вершини гребеня альвеолярного відростка до цементно-емалевої межі досліджуваного зуба.
Iог. визначають за формулою:
S L
Iог. = ¾¾¾ ,
n
де S L - сума відстаней біля кожного зуба;
n - число досліджуваних зубів.
2. Індекс Fuch.
Методика визначення. По рентгенограмі визначають ступінь деструкції кісткової тканини навколо всіх зубів, виражають у балах:
4 - відсутність резорбції альвеолярного відростка;
3 - резорбція кісти до 1/3 довжини кореня;
2 - резорбція кісти до 2/3 довжини кореня;
1 - резорбція кісти більш 2/3 довжини кореня;
0 - зуб поза кісткою чи його відсутність, викликані патологією пародонта.
Обчислення індексу проводять за формулою:
(n х 0) + (n х 1) + (n х 2) + (n х 3)
Індекс = ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾,