n х 4
де n - число зубів з відповідним ступенем деструкції;
0,1,2,3,4 - відповідний бал.
Приклад 18.
При аналізі ортопантомограми виявлена наступна ступінь деструкції кістки:
| бали | 0 | 2 | 1 | 3 | 3 | 4 | 3 | 3 | 3 | 3 | 4 | 3 | 3 | 1 | 2 | 0 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 0 | 2 | 1 | 3 | 3 | 4 | 3 | 3 | 3 | 3 | 4 | 3 | 3 | 1 | 2 | 0 |
І = [(4х0)+(4х1)+(4х2)+(16х3)] : (4х4) = 60:16 = 3,75.
3. Індекс атрофії ясен (Stahl, Morris, 1955).
З всіх обстежених зубів визначають відсоток зубів з оголеною емалево-цементною межею.
4. Рентгенологічний індекс (X-ray index).
На рентгенограмі за допомогою планіметричних методів чи методів накладення еталонів (градуйована сітка, спеціальні лінійки і т.д.) визначають відсоток деструкції кісткової тканини відносно загальної довжини кореня зуба. Одержують уявлення про ступінь деструкції кісти навколо кожного зуба.
5. Періодонтальний індекс (критерії визначення руйнування періодонтальних зв'язок).
У країнах Скандинавії оцінка ступеня деструкції кісткової тканини проводиться на підставі критеріїв руйнування періодонтальних зв'язок (R. Attstrom, 1998):
1 - легке руйнування періодонтальних зв'язок: втрата прилягання менш чим на 1/4 довжини кореня зуба;
2 - помірне руйнування періодонтальних зв'язувань: втрата прилягання на 1/4 - 1/3 довжини кореня зуба;
3 - важке руйнування періодонтальних зв'язувань: втрата прилягання більш ніж на 1/3 довжини кореня зуба;
4 - важке ускладнене руйнування періодонтальних зв'язок: втрата прилягання більш ніж на 1/3 довжини кореня зуба, що супроводжується внутрішньокістковими поразками, залученням у патологічний процес зони поділу коренів і/чи підвищеною рухливістю зубів I-II ступеня.
На підставі перерахованих вище критеріїв періодонтальний індекс виражають у вигляді індексограми:
перша цифра - вік пацієнта;
друга цифра - кількість втрачених зубів з 28;
третя цифра - кількість зубів з легким пародонтитом;
четверта цифра - кількість зубів з помірним пародонтитом;
п'ята цифра - кількість зубів з важким пародонтитом;
шоста цифра - кількість зубів з важким ускладненим пародонтитом.
Приклад 19.
У 45-літнього пацієнта відсутні 5 зубів, навколо 6-ти зубів є легке руйнування періодонтальних зв'язок, навколо 4-х - помірне, 3-х - важке й у 10 - важке ускладнене. У такому випадку періодонтальний індекс цього пацієнта буде: 45/05/06/04/03/10.
Таким чином, захворювання пародонта у пацієнта одержало просте числове вираження, що може придатися для оцінки результатів лікування чи оцінки прогресування захворювання. Таке числове вираження може виявитися корисним і для комп'ютерної обробки даних.
КОМБІНОВАНІ ПАРОДОНТАЛЬНІ ІНДЕКСИ
Комбіновані пародонтальні індекси дозволяють оцінювати статус пародонта різнобічно: враховують запальний, деструктивний компонент патології, іноді і гігієнічний стан порожнини рота. Використовуючи цю категорію індексів, лікар має можливість комплексно уявити про характер патології в хворого, ступінь тяжкості і поширеність запально-деструктивного процесу, скласти план лікування й оцінити його ефективність.
1. Пародонтальний індекс Расел (PI Russel, 1956).
ПІ враховує тяжкість гінгівіту, наявність пародонтальних кишень, рухливість зубів, деструкцію кісткової тканини.
Методика визначення. У зубній формулі напроти кожного зуба проставляють бали (від 0 до 8), що відбивають стан тканин пародонта:
0 - запалення ясен немає;
1 - легкий гінгівіт, запалення не оточує цілком зуб;
2 - гінгівіт, запалення оточує весь зуб, однак ушкодження епітеліального прикріплення немає;
6 - гінгівіт з утворенням пародонтальної кишені, жувальна функція зуба не порушена, зуб стійкий;
8 - виражена деструкція тканин пародонта, жувальна функція зуба порушена, зуб легко рухливий, може бути зміщений.
Стан пародонта реєструють навколо кожного зуба (за винятком третіх молярів), ставлять найвищий бал. У сумнівних випадках ставлять нижчий бал.
Розрахунок ПІ проводять за формулою:
S
PI = ¾¾¾ ,
n
де S - сума балів біля кожного зуба;
n - число обстежених зубів.
Оцінка результатів.
0,1 - 1,5 бала - початкова і I стадія захворювання;
1,5 - 4,0 бали - II стадія;
4,0 - 8,0 бали - III стадія.
Приклад 20.
Підставляємо в зубограму бальні критерії, одержуємо:
| бали | х | 2 | 2 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 2 | 2 | х |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | х | 8 | 8 | 2 | 2 | 2 | 6 | 6 | 6 | 6 | 2 | 2 | 2 | 8 | 8 | х |
PI = (2+2+1+1+0+0+0+0+0+0+1+1+2+2+8+8+2+2+2+6+6+6+6+2+2+2+8+8) : 28 = 80:28 = 2,86.
Висновок: пародонтит II стадії (середнього ступеня).
2. Індекс Рамфйорда (Ramjorde, 1959).
Складається з двох компонентів: запалення (гінгівіт) і деструкція тканин пародонта (глибина пародонтальних кишень).
Методика визначення. Вивчають стан пародонта навколо 6-ти зубів: 16, 21, 24, 36, 41, 44. Якщо зуби, що враховуються, відсутні, то оцінку проводять у сусідніх зубів. Виражають у балах:
А - для гінгівіту:
0 - запалення відсутнє;
1 - легкий гінгівіт (запалення не поширюється навколо зуба);
2 - гінгівіт середньої тяжкості (охоплює ясна навколо зуба);
3 - важкий гінгівіт (виражена гіперемія, кровоточивість, виразка, але епітеліальне прикріплення не порушене).
Б - для пародонтальних кишень:
4 - відстань від дна кишені до емалево-цементної межі не більш 3 мм;
5 - відстань від дна кишені до емалево-цементної межі від 3 до 6 мм;
6 - відстань від дна кишені до емалево-цементної межі понад 6 мм.
Індекс Рамфйорда визначають за формулою:
S (А + Б)
IR = ¾¾¾¾¾¾,
6
де S (А + Б) - сума балів для гінгівіту і пародонтальних кишень біля кожного зуба;
6 - число обстежених зубів.
Приклад 21.
Підставляємо в зубограму бальні критерії запального компонента (А):
| бали | 2 | 0 | 1 | |||||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 2 | 1 | 2 |
А = 2+0+1+2+1+2 = 8.
Підставляємо в зубограму бальні критерії деструктивного компонента (Б):
| бали | 5 | 4 | 4 | |||||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 5 | 4 | 5 |
Б = 5+4+4+5+4+5 = 29.
Визначаємо IR:
IR = (8+29) : 6 = 37:6 = 6,71.
3. Гінгіво-пародонтальний індекс (GPI O'Leary, Gibson et al., 1963).
Аналогічний індексу Рамфйорда, однак пародонтальний статус оцінюють не навколо 6-ти зубів, а в 6 сегментах обох щелеп:
| 8 7 6 5 4 | 3 2 1 1 2 3 | 4 5 6 7 8 |
| 8 7 6 5 4 | 3 2 1 1 2 3 | 4 5 6 7 8 |
Методика визначення. Реєструють найвищі бали в кожнім сегменті:
А - для гінгівіту:
0 - запалення відсутнє;
1 - легке запалення, що не цілком оточує зуб;
2 - запалення, що оточує один чи більше зубів у сегменті;
3 - гостре запалення, виразка і спонтанна кровоточивість ясен.
Б - для пародонтальних кишень:
0 - зонд в області емалево-цементної межі не занурюється навіть на 1мм, немає оголення емалево-цементної межі біля жодного зуба в сегменті;
4 - зонд уводиться на 3 мм апікально від емалево-цементної межі;
5 - зонд уводиться на 3-6 мм апікально від емалево-цементної межі біля кожного зуба в сегменті;
6 - зонд уводиться більш 6 мм апікально від емалево-цементній межі біля будь-якого зуба в сегменті.
GPI визначається за формулою:
S (А + Б)
GPI = ¾¾¾¾¾¾,
6
де S (А + Б) - сума балів у кожнім сегменті;
6 - число сегментів.
Приклад 22.
Оцінюємо запальний компонент (А).
| бали | х | 3 | 3 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 2 | 2 | 2 | х |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | х | 2 | 2 | 1 | 1 | 0 | 1 | 2 | 2 | 1 | 0 | 1 | 1 | 3 | 2 | х |
По зубограмі найвищий бал на верхній щелепі в бічному сегменті праворуч дорівнює 3, у центральному - 0, бічному ліворуч - 2; на нижній щелепі в бічному сегменті праворуч дорівнює 2, центральному -2, бічному ліворуч- 3.
Отже, А = 3+0+2+2+2+3 = 12.
Оцінюємо деструктивний компонент (Б).
| бали | х | 6 | 5 | 4 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 4 | 4 | 4 | 4 | х |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | х | 4 | 4 | 4 | 4 | 0 | 4 | 4 | 4 | 4 | 0 | 4 | 4 | 5 | 4 | х |
По зубограмі найвищий бал на верхній щелепі в бічному сегменті праворуч дорівнює 6, центральному - 0, бічному ліворуч - 4; на нижній щелепі в бічному сегменті праворуч - 4, центральному - 4, бічному ліворуч - 5.