Смекни!
smekni.com

Асиметрія економічних відносин країн-членів НАФТА (стр. 3 из 7)

Основні показники соціально-економічного розвитку країн-членів Нафта наведено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Показники соціально-економічного розвитку країн – членів НАФТА в 2005 році [17]

Показник США Канада Мексика НАФТА
Населення (млн. чол.) 278,2 30,5 97,4 406,1
Територія (тис. кв. км) 9364 9971 1958 21293
ВВП (млрд. дол.) 9152,1 634,9 483,7 10270,7
ВВП на душу населення (млрд. дол.) 32921 20481 4966 25291
Золотовалютні резерви (млрд. дол.) 120,0 56,3 63,6 239,9
Експорт (млрд. дол.) 695,2 238,4 136,7 1070,3
Імпорт (млрд. дол.) 1059,1 220,2 148,7 1428,0
Сальдо (млрд. дол.) -363,9 18,2 -12,0 -357,7
Частка в світовому експорті (%) 12,8 4,4 2,5 19,7
Експорт послуг (млрд. дол.) 253,4 34,2 11,8 299,4
Імпорт послуг (млрд. дол.) 180,4 38,5 13,8 232,7
Частка в світовому експорті послуг (%) 19,9 2,7 0,9 23,5
Експортна квота (%) 7,6 37,5 28,3 10,4
Інвестиційний клімат (частка іноземного капіталу в загальному об'ємі прямих інвестицій %) 10,6 19,6 10,5 10,2

Розглянемо, які переваги у торгівлі отримали країни, які беруть участь в угоді. Так, за період з 1993 по 2005 рр. відбулося збільшення інвестиційних та торгових потоків між країнами-членами НАФТА на 173%, з 297 млрд. дол. США до 810 млрд. дол. США. Кожного дня товаропотік між трьома країнами становить приблизно 2,2 млрд. дол. США.

Експорт США, за аналізований період, зріс загалом на 77%, а з країнами НАФТА на 133%. Канада та Мексика для США, на сьогодні, є найбільшими торговими партнерами. Так, експорт США в Канаду, за період існування угоди, зріс на 62%, а в Мексику на 106% при загальному збільшенні експорту в інші країни на 36% (рис. 1.1) [17].

Рис. 1.1 Збільшення експорту США з 1993 по 2005 рр. [17]

З моменту заснування НАФТА експорт сільськогосподарської продукції з Мексики та Канади до США зріс на 55%. Участь у НАФТА є досить сприятливим для сільського господарства Мексики, так експорт сільськогосподарської продукції до США зріс на 5,7 млрд. дол.. США за останні 12 років.

У 2005 році 63% імпорту Мексики приходилось на США (рис.1.2).

Рис. 1.2 Збільшення імпорту Мексики з 1993 по 2005 рр. [17]

За період з 1993 по 2005 рр. відбулося збільшення реального ВВП США на 48%, Канади на 49%, Мексики на 40%. Обсяг інвестицій з США до Мексики, за розглянутий період, зріс на 242%, а до країн які не є членами НАФТА тільки на 148%. Інвестиції Мексики в економіку США, за даний період, зросли на 280%, в той час як до інших країн на 185% [17].

Товаровиробники трьох країн - учасниць НАФТА розглядають ринок трьох країн як єдине ціле і це є основним досягненням даної угоди.

Розділ 2. Форми й особливості взаємодії країн у рамках НАФТА

2.1 США як лідер північноамериканської економічної інтеграції

В 20 ст. США відстоювала принципи лібералізації світової торгівлі. НАФТА створює прецедент ліберального врегулювання нових сфер, поки що не регульованих в рамках ВТО, – таких, наприклад, як інвестиції, права на інтелектуальну власність, торгівля послугами. Тому саме США виступили ініціаторами укладання Північноамериканської угоди про свободу торгівлі (НАФТА) з Канадою і Мексикою.

Оскільки НАФТА демонструє ефективність регіональних коопераційних зв'язків, інші країни Латинської Америки і існуючі тут регіональні об'єднання (МЕРКОСУР, Андській пакт і ін.) ведуть переговори про створення загальноамериканського інтеграційного союзу ФТАА (Free Trade Agreement Americas - FTAA) на основі НАФТА. Ця ідея також підтримується США, прагнучих укріпити загальноамериканську економічну інтеграцію для економічної конкуренції із Західною Європою (блоком ЄС) і східно-азіатськими країнами (блоком АТЕС).

За ініціативою Вашингтона, в Майамі в 1994 грудні була організована перша після 1967 зустріч глав держав і урядів країн двох Америк (Північної і Південної). Саме в ході цього самміту США була висунута ідея створення єдиної американської зони вільної торгівлі з орієнтиром на усунення до 2005 всіх бар'єрів для розвитку торгівлі в західній півкулі. В 1995 заявку про приєднання до НАФТА подала ще одна латиноамериканська країна, що розвивається, Чилі. Адміністрація США підтримала план приєднання Чилі до НАФТА, проте в кінці 1997 конгрес США заблокував цей план, що ослабило позиції США напередодні другого «Самміту Америк», що відбувся в квітні 1998 в Сантьяго (Чилі). В ході цієї зустрічі лідерам 34 країн західної півкулі не вдалося добитися угоди про будь-які практичні заходи, вони домовилися лише про необхідність вести переговори по проблемі створення ФТАА.

Плани США розширювати НАФТА на південь зустрічають серед латиноамериканських країн насторожене відношення. Бразилію, Аргентину і низку інших «нових індустріальних країн» Латинської Америки не влаштовує модель економічних відносин в рамках НАФТА між розвинутими (США, Канада) і країнами, що розвиваються (Мексика). Хоча економічна лібералізація в НАФТА дала сильний імпульс розвитку економіки Мексики, проте зростання мексиканського експорту відбувається в значній мірі за рахунок «макіладорас», тобто складальних підприємств – філіалів американських компаній. В структурі мексиканського імпорту із США на комплектуючі доводиться приблизно 75%. Така залежність не дозволяє латиноамериканським партнерам США розраховувати на істотні конкурентні переваги, розвивати повні технологічні виробничі ланцюжки усередині країни і експортувати кінцеву продукцію. У результаті складальні експортні виробництва відносно благополучні, проте це створює «анклавну економіку», не приводить до якісної модернізації господарства в цілому [18, c.71]

Економічний вплив НАФТА на Сполучені Штати. Сполучені Штати в результаті укладання цієї угоди отримали значні вигоди:

· в переважній більшості галузей були поступово зведені до мінімуму бар'єри проти іноземних виробників з країн-партнерів по НАФТА, що дозволяло закупляти у них багато товарів дешевше, ніж в самих США;

· перед американськими компаніями відкрилися набагато більш широкі можливості доступу на ринки країн-сусідів, що розширювало ринок збуту.

Участь США в регіональному інтеграційному процесі перетворилася на могутній чинник довгострокової позитивної дії на внутрішньоекономічний розвиток.

Загальний товарообіг з Мексикою тільки за 1993–1997 виріс майже в 2,5 рази (з 80,5 млрд. дол. до 197 млрд. дол..), з Канадою – майже в 2 рази (з 197 до 364 млрд. дол..). На обидві ці країни доводиться третина зовнішньої торгівлі США. Статус безмитних товарів розповсюдився вже на дві третини всього американського експорту в регіоні, і ці можливості продовжують розширятися. США потребують такої регіональної економічної інтеграції для підвищення своєї конкурентоспроможності по відношенню до основних економічних суперників – ЄС і Японії [9]..

В той же час різні екологічні і профспілкові групи в США, як і багато членів американського Конгресу, побоюються переміщення американської ділової активності до Мексики з її низькими трудовими і екологічними стандартами. Крім того, американці бояться потоку іммігрантів з Мексики, який в 2005-му вже досяг 400 тис. чоловік в рік. Подібна «латиноамериканізація США» видається багатьом американцям загрозою їх цивілізації, заснованої на цінностях протестантської європейської культури.

2.2 Роль Мексики в НАФТА, асиметрія відносин з Канадою

Для Мексики членство в НАФТА означає гарантований доступ на американський ринок, поглинаючий приблизно 80% всього мексиканського експорту, збільшення притоку іноземних інвестицій. Прагнення до економічної інтеграції з США стало стимулом неоліберальних реформ, проведених мексиканським урядом ще на початку 1980-х, відмови від імпортозаміщуючої стратегії розвитку.

Через регіональне об'єднання з США Мексика стала поступово інтегруватися в глобальну економіку. Особливе значення для неї мало також позитивне рішення питання про зовнішній борг після значних фінансових втрат, понесених в 1980-і: мексиканський уряд добився крупних кредитів від США для реалізації угод по вільній торгівлі. Багато іноземних компаній сталі переносити свою діяльність на територію Мексики з метою проникнення на американський і канадський ринки.

Критики мексиканського членства в НАФТА указують на те, що вигодами від нього користується майже виключно еліта, але не трудящі. Привабливість Мексики для іноземних підприємців пов'язана багато в чому з низьким рівнем життя (низькою оплатою праці) і низькими екологічними стандартами. Тому США не проявляють сильної зацікавленості в поліпшенні життєвого рівня мексиканців.

Участь в НАФТА повернула Мексику до такої програми торгової лібералізації і реструктуризації економіки, яка в майбутньому робить відхід від неї скрутним, а повернення до економічної самостійності – практично неможливим [9, 4].

Сьогодні Мексика є для Канади шостим експортним ринком і четвертим джерелом імпортних товарів. Об'єм товарообігу Канади з Мексикою перевищує 14 млрд. дол. і поступається тільки канадській торгівлі з США, Китаєм, Японією і, трохи, з Великобританією. Він перевершує канадську торгівлю з такими країнами, як Німеччина, Франція, Італія. В Карибо-латинській Америці Мексика є канадським торговим партнером номер один: товарообіг з нею в 5 разів більше, ніж з другим канадським контрагентом – Бразилією, в 12 разів більше, ніж з Чилі, і в 14 разів, ніж з Венесуелою. Хоча в післявоєнний період Мексика постійно входила в першу трійку торгових партнерів Канади в Карибо-латинській Америці, її відрив від інших держав ніколи не був таким значним: ще в 1996 р. канадський товарообіг з Мексикою (1,8 млрд. дол.) був практично рівний об'єму її торгівлі з Бразилією (1,7 млрд. дол.) [17].