З урахуванням висновків про превалювання для країн, що розвиваються, ввозу капіталу через ПІІ та фондової моделі розподілу капіталу, обмежимо коло дослідження цими категоріями і перейдемо до їх аналізу.
Загальний обсяг ММК у формі ПІІ за період 1982-2002 рр. оцінювався в 6,3-6,4 трлн. дол. США. Найбільшими учасниками процесів ММК у формі ПІІ є ТНК. У 2003 р. у процесах ММК брали участь 63000 материнські компанії, що вклали ресурси в 690000 іноземних підприємств. Головним каналом міжнародного обміну усередині ТНК є експорт фінансового капіталу. З початку 70-х років ХХ сторіччя обсяг цієї частини міжнародного обміну в 100 найбільших ТНК світу становив майже чверть ВНП розвинутих країн і перевищував обсяг світової торгівлі, що свідчить про значну концентрацію потоків капіталу в 100 найбільших ТНК світу. Разом з тим слід відзначити тенденцію до зниження частки 100 найбільших ТНК у загальносвітових потоках ПІІ, що пов'язано зі збільшенням кількості малих і середніх підприємств, у тому числі в регіонах ЦСЄ. Однак частка країн, що розвиваються, у формуванні великих ТНК дотепер несуттєва. За станом на кінець 2005 року лише чотири з усіх, що базуються в країнах, що розвиваються, ТНК ввійшли в 100 найбільших ТНК світу.
Протягом 1990-х– початку 2000-х років світовий обсяг міжнародного виробництва і продажу закордонних філій, що є індикаторами вартості міжнародного продукту, збільшувалися швидше, ніж загальна позиція по ВНП країн світу і загальносвітовий експорт. Продаж закордонних філій, що становили в 2002 р. 20 трлн. дол. США проти 3 трлн. дол. у 1980р. сьогодні практично в двічі вищий, ніж загальносвітовий експорт. Зв'язаний з міжнародним виробництвом валовий продукт в 2002 році становив 1/8 сумарного ВНП усіх країн світу проти 1/20 у 1982 р. Це свідчить про превалювання для ТНК моделі розширення ринку збуту. Експортна модель інвестицій другорядна.
Таким чином, ПІІ - найбільш динамічна в розвитку форма міжнародного обміну капіталом для країн, що розвиваються. Основою динамізму ПІІ значною мірою є ТНК. Відповідно до даних UNCTAD найцікавішим для 100 найбільших ТНК світу є підприємства, що займаються виробництвом електроніки, електроустаткування, хімічної, фармацевтичної і нафтохімічної продукції.
Загалом обсяг капіталу у вигляді ПІІ, що мігрував за межі національних економік країн світу, збільшився у фактичних цінах з 51 млрд. дол. у 1945р. до 2,8 трлн. дол. у 2002 р. Одним з факторів, що значно вплинули на зростання обсягів ММК між розвиненими країнами і насамперед між США, Великобританією, Францією й Австралією після 1997 р, стала хвиля масових злиттів і поглинань, парадокс появи яких пояснюється викликаними інтеграцією ЄС і економічною кризою в Японії змінами в економіко-політичних позиціях країн - найбільших учасників світової економіки, а також необхідністю посилення їх конкурентних позицій на світових ринках.
Дані про структуру ПІІ в масштабах світової економіки і по групах країн протягом 1987-2002 рр. за ознакою джерела представлені в табл. 2.4.
Таблиця 2.4.
Обсяги ввозу/вивозу ПІІ по регіонах світу у 1985-2002 рр. (млрд. дол. США) [55, с.68]
| Рік / період | Розвинені країни | Країни, що розви-ваються (без ЦСЄ) | ЦСЄ* | Усього по всіх країнах | |||||||
| ввіз | вивіз | сальдо | ввіз | вивіз | сальдо | ввіз | вивіз | Сальдо | ввіз | вивіз | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| 1985-90 | 58,7 | 72,6 | -13,9 | 18,3 | 4,2 | 14,1 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 77,0 | 76,8 |
| 1991-96 | 139,1 | 193,3 | -54,2 | 36,8 | 15,2 | 21,6 | 1,4 | 0,0 | 1,3 | 177,3 | 208,5 |
| 1997 | 129,3 | 192,4 | -63,1 | 73,1 | 33,0 | 40,1 | 5,6 | 0,2 | 5,4 | 208,0 | 225,6 |
| 1998 | 132,8 | 190,9 | -58,1 | 87,0 | 38,6 | 48,4 | 6,0 | 0,5 | 5,3 | 225,7 | 230,0 |
| 1999 | 199,6 | 271,1 | -71,4 | 101,7 | 46,4 | 55,3 | 13,5 | 0,3 | 13,2 | 314,9 | 317,8 |
| 2000 | 198,7 | 280,4 | -81,6 | 127,4 | 51,6 | 75,8 | 11,8 | 1,0 | 10,8 | 338,0 | 333,0 |
| 2001 | 235,2 | 362,9 | -127,7 | 148,8 | 58,1 | 90,7 | 16,0 | 3,0 | 13,0 | 400,0 | 424,0 |
| 2002 | 460,4 | 594,5 | -134,0 | 166,1 | 52,6 | 113,6 | 17,4 | 1,9 | 15,4 | 644,0 | 649,0 |
| 1985-2002 | 1553,9 | 2158,1 | -604,1 | 759,3 | 299,7 | 459,6 | 71,6 | 7,0 | 64,6 | 2384,9 | 2464,8 |
* по вивозу капіталу з країн із перехідною економікою дані тільки офіційної статистики
Майже 60% загальносвітового обсягу ввозу і вивозу ПІІ припадає на три останніх роки аналізованого періоду в 18 років з 1985 по 2002 рік. Ріст залучення у світову систему розподілу ПІІ при цьому актуальний з більш-менш однаковими темпами для кожної аналізованої групи країн. Найбільш динамічними з погляду інтегрування в ММК у формі ПІІ були країни групи ЦСЄ. Увіз ПІІ в цю групу країн збільшився в 2002 р. порівняно з періодом 1985-1990 рр. у 809 разів, вивіз – у 27,7 рази. Поясненням такій динаміці є поява і вихід на ринки капіталу на початку 90-х р. постсоціалістичних суверенних країн-позичальників з високою потребою в капіталі і значним потенціалом його освоєння. Вже на початку 90-х р. розглянутий показник для країн ЦСЄ наблизився до показника групи країн, що розвиваються. Ріст обсягів ввозу/вивозу ПІІ для групи країн, що розвиваються, був більш згладженим і становив у 2002 р. порівняно з 1985-1990 рр. для ввозу 9 разів, для вивозу – 12,53. Група розвинутих країн, де приріст показника для ввозу склав 7,84 %, для вивозу 8,19% був найбільш стабільним. Однак, навіть стосовно розвинених країн поняття стабільності щодо нарощування ПІІ відносне. Поза залежністю від приналежності країн до різних груп, змін кон’юнктур окремих ринків і фінансових криз, що відбувалися, загальною тенденцією розвитку світового ринку капіталу було постійне нарощування обсягів ПІІ. Для одержання більш детальної картини структури і спрямованості потоків ПІІ розглянемо питому вагу кожної групи країн (розраховані для аналізу дані наведені в табл. 2.5).
Таблиця 2.5.
Частка ввозу/вивозу ПІІ кожною групою країн у світових
показниках міграції ПІІ (%)[55, с.69]
| Рік / період | Розвинені країни | Країни, що розв. | ЦСЄ | Усього | ||||
| ввіз | вивіз | ввіз | вивіз | ввіз | вивіз | ввіз | вивіз | |
| 1985-90 | 76,21 | 94,52 | 23,76 | 5,47 | 0,03 | 0,01 | 100,00 | 100,00 |
| 1991-96 | 78,47 | 92,69 | 20,76 | 7,29 | 0,77 | 0,02 | 100,00 | 100,00 |
| 1997 | 62,17 | 85,28 | 35,15 | 14,63 | 2,69 | 0,09 | 100,00 | 100,00 |
| 1998 | 58,84 | 82,98 | 38,55 | 16,78 | 2,61 | 0,24 | 100,00 | 100,00 |
| 1999 | 63,40 | 85,30 | 32,30 | 14,60 | 4,30 | 0,10 | 100,00 | 100,00 |
| 2000 | 58,80 | 84,20 | 37,70 | 15,50 | 3,50 | 0,30 | 100,00 | 100,00 |
| 2001 | 58,80 | 85,60 | 37,20 | 13,70 | 4,00 | 0,70 | 100,00 | 100,00 |
| 2002 | 71,50 | 91,60 | 25,80 | 8,10 | 2,70 | 0,30 | 100,00 | 100,00 |
| 1985-2002 | 65,16 | 87,56 | 31,84 | 12,16 | 3,00 | 0,29 | 100,00 | 100,00 |
Лідером у розподілі потоків ПІІ є група розвинених країн. За весь аналізований період середня частка цієї групи в загальносвітовому обсязі ПІІ складала 65,16% із ввозу ПІІ і 87,56 % з вивозу. 1985-2000 рр. став періодом постійного зниження частки розвинених країн у світовому обсязі ввозу ПІІ. Однак вже в 2001 р. це зниження припинилося. У 2002 р. зростає частка розвинених країн за статтею ввозу капіталу – до 71,5% світового рівня. Ця частка зіставлювана лише з початком аналізованого періоду й разом зі збільшенням у 2002 р. частки розвинених країн у вивозі ПІІ означає повернення до споконвічної структури розподілу ресурсів, "замикання" високорозвинених країн на розподіли потоків ПІІ усередині своєї групи.
Аналізуючи участь розвинених країн у розподілі ПІІ варто визначити, що обсяг вивозу капіталу з цих країн у період 1985-2002 рр. виріс у 7,8 разів, обсяги ввозу і від’ємного сальдо - у 8,2 і 9,64 разів відповідно. Аналогічні показники для країн, що розвиваються, складали для ввозу і вивозу - 9 і 12,5 разів, із формування додатного сальдо припливу ПІІ - 8 разів.
Співвідношення обсягів увозу ПІІ до обсягів їхнього вивозу на основі даних табл. 2.5. по групах країн представлене в табл. 2.6.
Таблиця 2.6.
Співвідношення вивозу / ввозу ПІІ по групах країн за період 1985-2002 рр. (%) [55, с.70]
| Рік / період | Розвинені країни | Країни, що розвиваються (без країн ЦСЕ) | Країни ЦСЄ |
| 1985-90 | 123,68 | 22,95 | 50,00 |
| 1991-96 | 138,96 | 41,30 | 2,94 |
| 1997 | 148,80 | 45,14 | 3,58 |
| 1998 | 143,75 | 44,37 | 9,34 |
| 1999 | 135,78 | 45,62 | 2,36 |
| 2000 | 141,08 | 40,50 | 8,45 |
| 2001 | 154,31 | 39,04 | 18,56 |
| 2002 | 129,11 | 31,64 | 11,21 |
| 1985-2002 | 138,88 | 35,18 | 39,47 |
Відношення ввозу і вивозу ПІІ в групі розвинених країн на початок періоду (1985-1990 рр.) становило 123,68%. До 2001 р. спостерігався хвилеподібний ріст цього показника. Мали місце щорічні коливання сальдо як у бік збільшення, так і зменшення, при цьому загальним трендом розвитку потоків ПІІ для розвинених країн взагалі було поступове збільшення відносин вивозу до вивозу капіталу і розміру від’ємного сальдо. Піком росту обсягів додатного сальдо для країн, що розвиваються, став 2001 р. Цього року розглянуте співвідношення склало 154,31% проти 123,68% у період 1985-1990 рр. Однак вже в 2002 р. значення показника для розвинутих країн знизилося до рівня кінця 80-х - початку 90-х, склавши усього 129,11%. Бум економік, які розвиваються, сприяв вирівнюванню пропорцій у розподілі ПІІ, однак цій групі країн не вдалося закріпити досягнутих пропорцій у розподілі.