Міжнародні економічні організації та їх роль в інтернаціоналізації виробництва (стр. 11 из 13)

Стратегія ЄБРР щодо України з часом змінюється. В перші роки діяльності представництва ЄБРР в Україні більше уваги приділялося проектам у державному секторі, а також співпраці із спільними підприємствами, створеними великими західними компаніями. Останнім часом дедалі більшого значення набуває співпраця з приватним бізнесом. Сьогодні 57,4 % проектів здійснюються в приватному секторі і 42,6 % - у державному. Проектами охоплена вся територія України. Найвідоміші проекти ЄБРР в Україні модернізація міжнародного аеропорту «Бориспіль», створення фонду «Україна», поліпшення технічної якості телебачення та телекомунікацій, модернізація річкового флоту, виробництво вантажних автомобілів «ІВЕКОКРА3», заснування Київського міжнародного банку, реконструкція Дніпропетровського олійно-екстракційного заводу тощо. В 1996 р. відкрилася перша кредитна лінія, надана українським комерційним банкам для підтримки малого та середнього підприємництва (МСП). Мінімальна сума кредиту на розвиток приватного підприємництва становила 75 тис. дол., максимальна - 2,5 млн. дол. Кредити надавались на п’ять років. Їх одержали близько 80 малих і середніх підприємств в усіх областях і великих містах України.

Щоб отримати фінансування від ЄБРР, потенційний український клієнт повинен довести свою надійність, тобто надати відповідну інформацію про свій фінансовий і економічний стан, пройти всебічний міжнародний аудит, провести техніко-економічний аналіз своєї діяльності.

Суб’єктами переважної більшості інвестиційних проектів були підприємства - члени Торгово-промислової палати України.

У травні 1998 р. в Україні пройшли щорічні збори Євробанку, в дні роботи якого керівництво ЄБРР прийняло кілька важливих для України рішень: про виділення гранту в 130 млн. дол. для реконструкції об’єкта «Укриття» на Чорнобильській АЕС, а також про надання другої кредитної лінії для довгострокового кредитування приватного сектора. Керуючі Банку розглянули з фінансової точки зору можливість участі ЄБРР у фінансуванні реконструкції об’єкта «Укриття» та добудови реакторів Хмельницький-2 та Рівне-4 (К2 / R4 Pгoject) для створення компенсуючих потужностей. Позиція керуючих Банку була позитивною щодо міжнародного проекту перетворення саркофага в екологічно безпечну систему - Shelter Іmplemetation Рlаn (SIP). У 2000 р. позитивне рішення було прийняте і відносно добудови реакторів на Хмельницькій і Рівненській АЕС.

У виступі на засіданні Ради керуючих ЄБРР Президент України зазначив, що проведення в Києві такого високоповажаного форуму, яким є щорічні збори ЄБРР, - свідчення довіри європейської спільноти до України, її належності до цивілізованого світу.

На початку 2000 р. ЄБРР ухвалив рішення підвищити статус своєї присутності в Україні, замінивши представництво Банку на департамент, що свідчить про збільшення зацікавленості банку в українському ринку. Як зазначив виконавчий директор ЄБРР по Україні, Румунії, Молдові, Грузії і Вірменії Юрій Полунєєв, обсяги фінансування ЄБРР проектів в Україні в 1999 р. були на одному з перших місць у Європі і перевищили відповідні показники для Росії. Усього в 1999 р. Банк ухвалив рішення про фінансування в Україні проектів на 244 млн. євро. В 2000 р. ЄБРР профінансував проекти з приватизації в енергетиці, в телекомунікаційній сфері, у сфері АПК і малого бізнесу на сум приблизно 350 млн. доларів.

Процес співпраці України з ЄБРРхарактеризується не лише широким діапазоном галузей та напрямків діяльності, а й досить позитивною динамікою щодо кількості проектів та обсягів фінансування. Сумарні фінансові зобов’язання по проектам за весь період діяльності ЄБРР в Україні перевищили 1,4 млрд. євро. Станом на кінець березня 2002 року, портфель проектів ЄБРР в Україні, які знаходились у стані реалізації, складався із 54 проектів. У вересні 2002 року вартість портфелю (працюючі активи, тобто вже профінансовані кошти, та неосвоєні зобов’язання) становила 967.4 млн. євро. З них працюючі активи складали 370.1 млн. євро, або 38%.

Портфель проектів ЄБРР переважно сконцентровано у приватному секторі - 69% (667.7 млн. євро) від усього обсягу фінансування - порівняно із 31% у державному секторі (300.8 млн. євро). Такий "портфельний коефіцієнт" повністю відповідає статутному нормативу ЄБРР, за яким цей коефіцієнт після п’яти років операцій ЄБРР у країні має бути не менш ніж 60% (приватний сектор) та 40% (державний). Водночас, слід зазначити, що у найближчому часі цей коефіцієнт може дещо змінитись на користь державного сектору після ухвалення ряду проектів у муніципальному секторі та у транспортній галузі.

На сьогодні, із урахуванням покращення економічної та фінансової ситуації в Україні, підвищення попиту на середньо- та довгострокові фінансові ресурси з боку бізнесу можливо очікувати, що обсяги проектного фінансування ЄБРР проектів в Україні становитимуть 200-300 млн. євро на рік.

3 вересня 2002 року була ухвалена нова Стратегія ЄБРР щодо України.

Стратегія затверджує основні пріоритетні сектори діяльності Банку в Україні на найближчий період:

- Вироблення та постачання електроенергії:

Сприяння приватизації наступної групи енергопостачальних компаній, використовуючи головування у Робочій групі з питань реформування галузі;

Продовження практики постприватизаційного інвестування з метою підтримки стратегічних інвесторів;

Фінансування окремих проектів у галузі вироблення електроенергії, які демонструють цінність стратегічних інвестицій;

- Природні ресурси: нафта та газ:

Здійснення проектів у газовому секторі;

Моніторинг ситуації навколо газотранспортної системи України;

Підготовка проектних пропозицій в галузі видобутки нафти та газу спільно із стратегічними інвесторами;

Моніторинг ситуації навколо нафтопроводу Одеса-Броди;

- Транспортна інфраструктура та послуги:

Пошук нових можливостей для інвестування в контексті західного залізничного коридору; реструктуризація автошляхового господарства;

Сприяння консолідації авіатранспортної галузі.

- Муніципальна інфраструктура:

Здійснення другого етапу Програми розвитку комунальних підприємств України із залученням водоканалів у 2-3 невеликих містах;

Здійснення проектів у галузі теплопостачання в окремих українських містах;

Сприяння створенню умов для фінансування проектів з боку міст та зменшення залежності від гарантії держави;

- Телекомунікації:

Надання фінансової та технічної допомоги у приватизації Укртелекому (за умови створення сприятливого для реформ середовища).

- Енергозбереження

Здійснення проектів, які більш повно відповідають мандату Групи з питань енергозбереження;

Активна участь у політичному діалозі з урядом у Робочій групі з питань енергозбереження.

Фінансовий сектор та малий бізнес

Виплата траншів кредитної лінії МСП ІІ під гарантії уряду та започаткування прямого кредитування деяких банків;

Збільшення кредитування банків з іноземним капіталом;

Збільшення обсягу Програми сприяння торгівлі, залучивши до участі в ній нові українські банки;

Розширення присутності Українського банку мікрокредитів у регіонах;

Вивчення можливості фінансування акціонерного капіталу більшої кількості банків;

Продовження діалогу з НБУ щодо необхідності посилення банківського регулювання;

Розробка основ іпотечного кредитування;

- Агробізнес та сільське господарство

Фінансування переробних галузей;

Запровадження схем фінансування під складські розписки з метою їх застосування для врожаю 2002 року.

Враховуючи обмеженість потенційних проектів, визначених у новій Стратегії ЄБРР в Україні, принципового значення набуває здійснення кроків, спрямованих на більш активний пошук нових можливостей бізнесу відповідні ми підрозділами ЄБРР та на найбільш енергійне "проштовхування" українських проектів через кредитний комітет Банку.

Першочергову роль у цьому процесі відіграє Представництво ЄБРР в Україні. Його активність у згаданому контексті протягом останніх двох років була дещо неадекватною наявним в Україні можливостям. У цьому зв’язку варто порушувати перед керівництвом Банку питання щодо необхідності підвищення результативності діяльності банкірів в Україні щодо пошуку нових проектів, а також щодо забезпечення відповідності за якість та обґрунтованість проектів, які пропонуються.