Смекни!
smekni.com

Облік собівартості продукції на підприємстві (стр. 4 из 7)


Розділ 2. Облік собівартості продукції на підприємстві

2.1 Облік витрат виробництва

Для обліку витрат виробництва можуть використовуватись рахунки класу 8 "Витрати за елементами" або класу 9 "Витрати діяльності" або класу 8 і 9 одночасно.

Рахунки класу 8 "Витрати за елементами" призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Склад і призначення рахунків класу 8 "Витрати за елементами"

Коди рахунків Назва рахунків Призначення рахунків
80 "Матеріаль-ні витрати" Для узагальненая інформації про матеріальні витрати за звітний період. Облік ведеться за субрахунками, що відкриваються за видами матеріальних витрат
81 "Витрати на оплату праці" Для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період. Облік ведеться за субрахунками, що відкриваються за видами витрат
82 "Відраху-вання на соціальні заходи" Для узагальнення інформації про витрати на соціальні заходи за звітний період. Облік ведеться за субрахунками, що відкриваються за видами відрахувань соціального характеру
83 "Амортиза-ція" Для узагальнення інформації про суму нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів
84 "Інші операційні витрати" Для обліку операційних витрат, що не відображаються на інших рахунках класу 8
85 "Інші затрати" Для обліку витрат на інвестиційну та фінансову діяльність, витрат від надзвичайних подій та податків на прибуток

Групування витрат за видами діяльності наведено нарис. 2.1.


Рис. 2.1. Групування витрат за видами діяльності

За дебетом рахунків класу 8 ведеться облік усіх витрат підприємства, які списуються до дебету рахунка 23 "Виробництво" в частині прямих і виробничих накладних витрат та до дебету рахунка 79 "Фінансові результати" в частині адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат. Якщо підприємством ведеться облік витрат за рахунками класу 9 "Витрати за статтями", то рахунки класу 8 є транзитними і використовуються лише для перегрупування нагромаджених за статтями витрат за економічними елементами.

Рахунки 9 класу "Витрати діяльності" застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, витрати на запобігання надзвичайним подіям та ліквідацію їх наслідків. Вони призначенні для відображення здійснених витрат за видами діяльності (табл. 2.2.).

Таблиця 2.2

Склад і призначення рахунків класу 9 "Витрати діяльності"

Код рахун-ка Назва рахунка Призначення рахунка
90 "Собівартість реалізації" Призначений для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг
91 "Загальнови-робничі витрати" Ведеться облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями підприємства, а також витрат на утримання і експлуатацію машин та обладнання
92 "Адміністра-тивні витрати" Відображаються загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства
93 "Витрати на збут" Ведеться облік витрат, пов'язаних зі збутом (реалізацією, продажем), продукції, товарів, робіт, послуг
94 "Інші операційні витрати діяльності" Ведеться облік витрат діяльності, крім витрат, відображених на рахунках 90-93.
95 "Фінансові витрати" Ведеться облік витрат фінансової діяльності підприємства
96 "Втрати від участі в капіталі" Ведеться облік зменшення вартості інвестицій, які облічуються за методом участі в капіталі при веденні інвестиційної діяльності
97 "Інші витрати" Ведеться облік витрат, що виникають в процесі звичайної діяльності (крім фінансових), але не пов'язані з виробництвом або реалізацією товарів, робіт, послуг
98 "Податки на прибуток" Ведеться облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій
99 "Надзвичайні витрати" Ведеться облік витрат і втрат, пов'язаних з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вони повторюватимуться періодично або в кожному звітному періоді

За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом — списання суми витрат в кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 "Фінансові результати".

2.2 Фінансовий облік витрат та формування собівартості продукції

Собівартість виготовленої продукції формується за окремими об'єктами обліку витрат на аналітичних рахунках субрахунку 23 "Виробництво". Зведені за аналітичними рахунками витрати збираються за дебетом рахунка 23 "Виробництво".

Списані за кредитом рахунка 23 "Виробництво" витрати складають собівартість продукції, виготовленої за звітний період.

Собівартість виготовленої продукції у звітному періоді продукції визначається за алгоритмом:

Витрати на виробництво продукції відображаються на рахунках бухгалтерського обліку такими записами:

Таблиця 2.3 Відображення в обліку витрат на виробництво продукції

№з/п Зміст операції Кореспонденція рахунків
Дебет Кредит
1 2 3 4 5 б
1 Передані матеріали у виробництво 23 "Виробництво" 201 "Виробничі запаси"
2 Використання палива 23 "Виробництво" 203 "Паливо"
3 Використання МШП 23 "Виробництво" 22 "Малоцінні та швидкозношуван і предмети"
4 Напівфабрикати, передані в подальшу переробку 23 "Виробництво" 25 "Напівфабрикати"
5 Нарахована заробітна плата виробничим працівникам 23 "Виробництво" 661 "Розрахунки за заробітною платою"
б Нараховані відрахування на соціальні заходи працівникам виробництва 23 "Виробництво" 65 "Розрахунки за страхуванням"
7 Віднесені на виробництво витрати електроенергії 23 "Виробництво" 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками"
8 Нарахована пряма амортизація основних засобів виробничого призначення 23 "Виробництво" 131 "Знос основних засобів"
9 Затрати допоміжних цехів, розподілені на основне виробництво 23 "Виробництво" 23 "Виробництво"
10 Загальновиробничі витрати, що включаються до собівартості продукції 23 "Виробництво" 91 "Загально-виробничі витрати"
11 Оприбуткування готової продукції 26 "Готова продукція" 23 "Виробництво"

Облік прямих витрат

Групування витрат на прямі та непрямі залежить від особливостей діяльності підприємства, номенклатури виробництва, організаційної структури, технологічного процесу тощо.

Наприклад, якщо у цеху виробляють один вид продукції або декілька видів продукції в умовах ритмічного виробництва, то витрати на амортизацію та утримання обладнання будуть прямими. Якщо в цеху виробляють значну номенклатуру продукції, особливо в умовах неритмічного виробництва, то названі витрати будуть непрямими.

На більшості видів виробництв до прямих відносять витрати на оплату праці робітників виробництва та витрати на основні матеріали.

Облік матеріалів, витрачених на виробництво Витраченими на виробництво вважаються матеріали, що увійшли в звітному періоді у собівартість виготовленої продукції, або такі, обробку яких розпочато. Всі інші залишки матеріалів: на робочих місцях, у цехових коморах, вважаються запасами і обліковуються на дебеті рахунка 20 "Виробничі запаси".

Відпуск матеріалів на виробництво здійснюється за визначеною для окремих груп матеріалів оцінкою, за якою вони і включаються до собівартості продукції. При відпуску основних матеріалів зі складу у первинних документах на списання вказується напрям їх використання (вид виготовлюваної продукції, номер замовлення та ін.). За допоміжними матеріалами вказують напрям використання лише за умови, шо вони сприяють процесу виробництва або забезпечують його за одним видом продукції.

Для потреб фінансового обліку необхідна інформація про витрачання матеріалів за окремими класифікаційними групами у звітному періоді на підприємстві в цілому.

Облік витрачання матеріалів у звітному періоді визначають за такими методами:

- документування;

- інвентарний;

- партіонний.

При використанні методу документування на підставі первинних документів (лімітно-збірних карт, накладних, вимог) визначають фактичне витрачання матеріалів звітного періоду. Розрахунок кількості відпущених матеріалів здійснюють з урахуванням обсягу фактичного виробництва продукції за нормативами. Цей метод доцільно використовувати на підприємствах, що не мають незавершеного виробництва.

При інвентарному методі в кінці кожного звітного періоду проводять інвентаризацію залишків невикористаних відпущених зі складу на виробництво матеріалів. Після цього визначають вартість фактично використаних матеріалів: до початкового залишку на робочих місцях і в цеховій коморі додають відпущені матеріали і віднімають кінцевий залишок. Інвентарний метод дозволяє також визначити і матеріали, обробка яких розпочата на кінець звітного періоду. Інвентарний метод доцільно використовувати на підприємствах, що потребують наявності залишків матеріалів у цехах, а також мають незавершене виробництво на кінець звітного періоду [17].