Витрати на управління і обслуговування виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності будуть умовно-постійними, (табл. 2.4). Витрати, що частково змінюються, вважаються умовно-змінними.
Розподіл постійних витрат за об 'єктами здійснюється за визначеною підприємством базою, виходячи з нормальної потужності.
Нормальна потужність підприємства — очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування.
Таблиця 2.4 Групування загальновиробничих витрат підприємства
| №з/п | Зміст статті | Групування статей витрат | |
| постійні | змінні | ||
| 1. | Утримання апарату управління цеху | X | |
| 2. | Витрати на відрядження апарату управління цеху | X | |
| 3. | Витрати на обслуговування виробничого процесу (спеціальне харчування ін.) | X | |
| 4. | Витрати на охорону праці | X | |
| 5. | Витрати на охорону навколишнього Середовища | X. | |
| б. | Винахідництво і раціоналізація | X | |
| 7. | Витрати на дослідження і розробки | X | |
| 8. | Витрати на утримання обладнання основних засобів загальновиробиичого призначення | X | |
| 9. | Витрати на обслуговування: ремонт основних засобів загальновиробничого призначення | X | |
| 10. | Амортизація основних засобів загальновиробничого призначення | X | |
| П. | Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення | X | |
| 12. | Витрати на обслуговування виробничих будівель і споруд | X | |
| 13. | Нестачі в межах норм природного Збитку | X | |
| 14. | Водопостачання | X | |
| 15. | Обов'язкове страхування | X | |
| 16. | Утримання охорони | X | |
| 17. | Утримання внутрішнього транспорту | X | |
| 18. | Витрати на матеріали загальновиробничого призначення | X | |
| 19. | Послуги зі сторони | X | |
| 20. | Податки і збори | X | |
| 21 | Інші витрати | X | |
Розподіл загальновиробничих витрат може здійснюватись за такими базами:
- витрати на утримання та експлуатацію обладнання;
- основна заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг);
- прямі витрати;
- обсяг продукції.
При розподілі постійних загальновиробничих витрат можуть виникнути нерозподілені постійні загальновиробничі витрати. Ці витрати відносяться не до собівартості продукції, що виготовляється, а до собівартості реалізованої продукції і є витратами періоду. Приклад розподілу таких витрат наведено в таблиці 2.4.
Приклад. Підприємством визначена нормальна потужність у тоннах випуску продукції за місяць - 1000 т. Заплановані загальновиробничі витрати за нормальною потужністю за місяць - 50 000 грн., у т. ч. - 40 000 - змінні, 10000 - постійні. У січні виготовлено 800 т. продукції, фактичні змінні витрати 29 000, постійні — 9000 грн. Розподіл загальновиробничих затрат проведено у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат на підприємстві
| № | Показники | Всього | На одиницю бази розподі-лу (1т) | Включення загальновиробничнх витрат до: | |
| Витрат на виробництво продукції (рахунок 23) | Собівартості реалізованої продукції (рахунок 90) | ||||
| 1 | База розподілу при нормальній потужності (тон) Витрати при нормальній потужності (тис грн.) | 1000 50000 | X X | X X | X X |
| З них: | |||||
| 2 | Змінні (ряд. 2 гр. 3: ряд Ігр.3 = ряд. 2 гр. 4) | 40000 | 40 | X | X |
| 3 | Постійні (ряд. Згр.З: ряд 1 гр. = ряд. Згр.4) | 10000 | 10 | X | X |
| 4 | База розподілу при фактичній потужності, (тон) | 800 | X | X | X |
| 5 | Фактичні загальновиробничі витрати, тис. т | 38000 | X | X | X |
| З них: | |||||
| 6 | Змінні (ряд. 2 гр. 4 х ряд 4 гр. 3) | 29000 | X | 29000 | X |
| 7 | Постійні (ряд. 5 гр. 3 - ряд. 6 гр. 3) | 9000 | X | X | X |
| 8 | Постійні розподілені (ряд. 4 гр. 3 ряд. Згр.4) | 8000 (10x800) | X | 8000 | X |
| 9 | Постійні нерозподілені (ряд. 7 гр. 3-ряд. 8грЗ) | 1000 | X | X | 1000 |
За результатами розподілу накладних витрат видно, що на підприємстві у січні місяці частина постійних загальновиробничих витрат залишилась нерозподіленою. Це обумовлено тим, що потужності підприємства були завантажені на 80%, а сума постійних накладних витрат не зменшилась пропорційно із зміною обсягу виробництва [20].
Постійні загальновиробничі витрати можуть залишитися нерозподіленими також за умови невідповідності розподілу статей на постійні та змінні або при наявності помилок при складанні кошторисів витрат.
На суму загальновиробничих витрат, що включаються до собівартості виготовленої продукції, виконуються такі бухгалтерські записи, грн.:
Дебет 23 "Виробництво" 37 000
Кредит 91 "Загальновиробничі витрати" 37 000
2. На суму загальновиробничих витрат, що включаються до витрат періоду:
Дебет 90 "Собівартість реалізації" 1 000
Кредит 91 "Загальновиробничі витрати" 1 000
За П(С)БО 16 загальна сума розподілених та нерозподілених виробничих витрат не може перевищувати їх фактичний розмір.
Висновки
Облік витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) здійснюється на підставі Типових положень з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг), затверджених постановами Кабінету Міністрів Украни.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.
Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Перелік і склад калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
- прямі матеріальні витрати;
- прямі витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати;
- загальновиробйичі витрати.
Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, а також контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів та інших витрат. Дані обліку витрат на виробництво продукції використовуються для визначення результатів діяльності структурних підрозділів і підприємства в цілому, фактичної ефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток і вдосконалення виробництва, для планово-економічних і аналітичних розрахунків.
Калькуляція (від лат. саісиїаііо - обчислення) - це обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, а також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. Калькуляції складають на продукцію основного і допоміжного виробництв щомісячно, за квартал і рік за цільовим призначенням. Розрізняють такі види калькуляції: планові (складають на основі прогресивних норм витрачання засобів виробництва та робочого часу й використовують як вихідні дані при встановленні цін), кошторисні (стосуються нових видів продукції, робіт та послуг для розрахунку відпускних цін) і нормативні (складають на основі існуючих норм використання засобів виробництва та робочого часу). Ці види калькуляції є. попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису. Калькуляції, що за даними бухгалтерського обліку відображають фактичні витрати, називаються звітними. Вони потрібні для контролю за виконанням планових завдань із собівартості продукції та для виявлення резервів подальшого зменшення витрат.
Для узагальнення інформації про затрати на виробництво продукції (робіт, послуг) Планом рахунків передбачений синтетичний рахунок 23 «Виробництво», до якого відкривається стільки субрахунків, скільки видів діяльності робіт, послуг) здійснюється підприємством (промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля наука, допоміжні, підсобні виробництва, некапітальні роботи, ремонт основних засобів та ін.).
Аналітичний облік порахунку 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих підприємствах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.
Література
1. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств/ Вводиться в дію Постановою ВР N 335/94-ВР від 28.12.94,ВВР 1995, N 4, ст. 29
2. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. за № 996-XIV.
3. ДСТУ 2961 - 94 "Організація промислового виробництва. Нормування матеріалів та виробничих процесів. Терміни та визначення".
4. ДСТУ 3138 - 95 "Організація промислового виробництва. Праця та заробітна плата. Терміни та визначення".
5. ДСТУ 2962-94 - ДСТУ 2962 - 94 "Організація промислового виробництва. Облік, аналіз та планування господарювання на промисловому підприємстві. Терміни та визначення", набрав чинності 01.01.96 р.
6. ДСТУ 2974 - 95 "Технологічне підготовлення виробництва. Основні терміни та визначення".
7. ДСТУ 3278 - 95 "Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Основні терміни та визначення".
8. Методичні рекомендації № 47 - "Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості", затверджені Наказом Державного комітету промислової політики України від 2 лютого 2001 р. № 47.