Смекни!
smekni.com

Локальні нормативні акти підприємства у сфері трудових відносин (стр. 3 из 3)

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити положення угоди про охорону праці з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

На основі Типового положення про службу охорони праці, затвердженого Наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 р. № 255, з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці та інших факторів, власник або уповноважений ним орган розробляє і затверджує Положення про службу охорони праці, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників (п.1.2 Типового положення про службу охорони праці). Положення про службу охорони праці підприємства також є локальним нормативним актом.

На тих підприємствах, де немає виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), обираються уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці (ч. четверта ст.41, ст.42 Закону України "Про охорону праці"). В такому випадку на підприємстві за участі представників власника або уповноваженого ним органу та представників трудового колективу на підставі Типового положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з питань промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 березня 2007 р. № 56, (далі – Положення № 56) з урахуванням специфіки підприємства розробляється Положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, яке затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства (п.1.4 Положення № 56). Положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці може передбачати права та обов'язки уповноважених як усього підприємства, так і його структурних підрозділів (цеху, зміни, дільниці, бригади, ланки тощо).

До локальних актів підприємства з питань охорони праці також належить Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, яке затверджується на кожному підприємстві відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. № 15. Крім того, на підприємствах формуються плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з охорони праці, з якими мають бути ознайомлені працівники. Відповідно до частини шостої статті 18 Закону України "Про охорону праці" не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

Для забезпечення безперервної та безперебійної роботи підприємств відпустки працівникам надаються протягом року відповідно до графіків відпусток. Згідно з частиною четвертою статті 79 КЗпП та частиною десятою статті 10 Закону України "Про відпустки" черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводяться до відома всіх працівників.

Література

1. http: // www. mcfr. com. ua

2. Закон України "Про колективні договори та угоди"

3. Закон України "Про оплату праці"

4. Закон України "Про охорону праці"

5. Закон України "Про відпустки"

6. Наказу Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу"

7. Господарський кодекс