Купівля-продаж валют на умовах “спот” означає, що курс валют фікс-ся на день купівлі-продажу, а її поставка здійсн-ся на 2-й робочий день (без урах-ня дня продажу). Різниця в часі між підписанням валютної угоди і виплатою по ній визначена міжн практикою і пов’язана з необх-тю док-го оформлення угоди (виписка первинних док-тів, підготовка платіжних доручень, повідомчих телеграм та ін.).
Угоди “спот” можуть укладатися за телефоном, факсом або безпосередньо на валютній біржі, а розрах-ки здійсн-ся банківськими переказами електронною поштою (система SWIFT).
Термін поставки валюти називають датою валютування. Залежно від дати валютування в міжн практиці використ-ть загальноприйн позначення окремих валютних операцій. Наприклад: Spot/1week (s/w):
дата укладан угоди—сьогодні;
дата валютування—2-й робочий день;
період—1 тиждень;
дата завершення—спот+1тиждень.
115. Форвардні валютні контракти
Форвардними операціями (forward operation або fwd) назив-ть угоди з обміну валют за раніше узгодженим курсом, які укладаються сьогодні, проте дата валютування відкладена на визначений термін у майб. Основою fwd угоди є договір купівлі-продажу інвалюти протягом певного періоду або на певну дату в майб за обмінним курсом , обумовленим на дату укладення угоди. Fwd контракти є терміновими контрактами міжбанк валютного ринку. Терміни fwd угод стандартизовані та, як правило, не перевищ 12 міс. Fwd угоди є твердими, т.б. обов’язковими для виконання, і уклад-ся переважно з метою реальної купівлі або продажу валюти. Найбільш поширеним є використання таких угод для страхування незабезпечених відкритих валютних позицій, проте часто вони можуть бути використані зі спекулятивною метою.
Умови fwd контракту полягають у тому, що:
- валютний курс фікс-ся на момент укладення fwd угоди;
- реальна передача валюти здійсн-ся через певний обумовлений стандартний проміжок часу;
- під час підписання угоди ніякі попередні платежі не здійсн-ся;
- обсяги контрактів не стандартизовані;
116. Фьючерсні валютні контракти
Валютними ф’ючерсами назив-ть контрактні угоди на купівлю або продаж стандартизованої суми інвалюти за стандартизованою специфікацією валют та узгодженою ціною. Відповідно до такої угоди її учасники одерж-ть і право, й зобов’язання обміняти обумовлену стандартизовану суму певної валюти на ін. в установлені терміни в майб за курсами, визначеними на момент укладення угоди. Здійснення валютних ф’ючерсів відбув-ся тільки на біржовому ринку, що значну підвищує їхню надійність і рівень страхування валютних ризиків. На міжн валютних ринках вони особливо активно використ-ся в останнє десятиріччя.
Основними участиками ф’ючерсного ринку є великі фінансові центри та клірінгові банки, пенсійні фонди, ціентральні банки, фінансові організації тощо.
Особливостями валютного ф’ючерсного ринку є:
-високий ступінь стандартизації контрактів;
-обмежене коло валют, що обмін-ся одна на одну;
-висока ліквідність контрактів;
-надійність укладених валют;
-можливість за незначних початкових витрат оперувати значними сумами.
Відмінною особливістю ф’ючерсних контрактів є перерозподіл ризику, що забезпечує високу ліквідність укладених угод.
117. Валютні опціони
Валютний опціон є своєрідною формою термінової угоди 2-х сторін—продавця і власника опціону, внаслідок якої власник опціону отримує право, а не зобов’язання, купити у продавця опціону або продати йому заздалегідь визначену суму 1-єї валюти в обмін на ін. за обумовленим валютним курсом чи за курсом, визначеним на день обміну. Залежно від місця продажу опціони поділ-ся на біржові, що вільно перебувають в обігу, та позабіржові. Біржові опціони (traded option) продають і купують опціонні біржі, які є своєрідними фінансовими інститутами, що стали невід’ємною складовою фінансового ринку ек-но розвинутих країн (Лондонська фондова біржа, Європейська опціонна біржа в Амстердамі, Філадельфійська, Чиказька, Монреальська та ін.).
Позабіржові опціони (over-the-counter option) можна розглядати як суто банківський інструмент. Вони продаються і купуються покупцем і банком, як правило, за індивід угодою на договірних засадах і за специфікацією, що відповідає вимогам покупця. У світов. практиці залажно від хар-ра валютообмінної операції розрізн-ть опціон “кол” (дає право його власникові купити певну суму однієї валюти в обмін на ін.) і опціон “пут” (дає власникові право продати певну суму однієї валюти в обмін на ін.). Залежно від термінів завершення опціону розрізн-ть “американські” та “європейські” опціони. “Європейський” опціон може бути виданий тільки в останній день опціонного періоду; “американський”—будь-коли протягом всього опціонного періоду. Перевагою використання опціонів є те, що власник опціону може уникнути значних збитків від різких змін валютних курсів, заздалегідь зафіксувавши прийнятний для себе рівень обмінних курсів.
Основними елементами біржового опціонного контракту є:
- тип опціонну (“пут” або “кол”);
- стиль (“амер” чи “європ”);
- вид валюти;
дата виконання або тривалість опціонного періоду.
118. Валютні контракти “СВОП”
Валютний “своп” (currency swap)—валютна операція, яка поєднує купівлю і продаж валюти на умовах “спот” із одночасним продажем (або купівлею) тієї самої валюти на певний термін на умовах “форвард”, т.б. здійснюється комбінація двох протилежних конверсійних угод на однакові суми, але з різними датами валютування.
Нині розрізняють класичні операції “своп” та їх різновиди у вигляді опціонних, валютно-відсоткових “свопів” тощо.
Класичні “свопи” залежно від послідовності виконаних операцій “спот” і “форвард” поділ-ся на репорт і депорт. Репорт—це продаж валюти на умовах “спот” і одночасна купівля на умовах “форвард”. Депорт—купівля валюти на умовах “спот” і продаж на умовах “форвард”. Залежно від термінів укладення угоди “свопи” поділ-ся на: звичайні (репорт, депорт); тижневі; одноденні; форвардні.
Угода “своп” укладається через безпосередні переговори між 2-ма сторонами або за посередництва банку, який стає для кожного з учасників угоди 2-ю стороною.
Укладання угод “своп” здійсн-ся на основі підписання контракту, який має стандартну форму і містить стандартні реквізити. Б-який контракт склад-ся з 3-х основних розділів:
1.предмет контракту (зазнач-ся суми, валюти, терміни платежів, здійсн-ся необх розрах-ки);
2.умови анулювання “свопу”, ризики неплатежів тощо;
3.питання кредитування, відпов-ть сторін, особливі умови.
119. Євровалюта
Євроринок-частина світового ринку позичкових капіталів, на якому банки здійснюють депозитно-позичкові операції в євровалюті. Євровалюта-валюта, що переводиться на рахунок іноземних банків, і яка використовується ними для операцій у всіх країнах, включаючи країну-емітента цієї валюти. Хоча євровалюти функціонують на світових ринках, вони зберігають форму національних грошових одиниць. Приставка "євро" свідчить про вихід нац. валюти з-під контролю нац-х органів, ці валюти вийшли з-під юрисдикції центр. банку-емітенту. Наприклад, євродолари переведені в іноземні банки, які розташовані за межами США або у вільній банківській зоні - тут операції з євродоларами не підпадають під регламентацію з боку США. Ринок євровалют існує у всьому світі. Крупні операції на цьому ринку здійснюються в Азії (Гонконг, Сінгапур), Карибському басейні (Багамські, Кайманові острови), в Канаді, а також в Лондоні та інших європейських центрах. Ключовим центром ринку євровалют є саме Лондон (Люксембург-центр вкладів в євромарках, Брюсель і Париж-центр вкладів в єврофунтах). Ключовим фактором в розповсюдженні євровалют є концепція часткових резервів. Як тільки вклад в євровалюті (напр. в дол-х) зроблено в лондонському банку, банк може використати цей актив для видачі вираженої в дол. позики будь-кому іншому. Характеристика ринку євровалюти:
1.оптовий ринок (опера2ції з великими сумами)
2. Майже не підпадає під регулювання
3. Вклади на ринку в основному короткострокові.
4.Існує для збереження та термінових вкладів (орган-ції, які роблять вклади в євровалюті, не знімають з них суми в нац. валюті)
5.Це переважно ринок євродоларів.
120. Євро акції
Ринок євроакцій-це ринок акцій, які продаються за межами країни, в якій знаходиться компанія, яка їх випустила.
Серед 300 акцій, які найбільш котируються на глобальних ринках євро акцій, акції Японії, США, , Канади,Нідерландів, Німеччини, Швеції.
Найпоширенішим засобом отримання міжнародної котирування-є отримання американської розписки депонування, АДР в США або включення до міжнародної системи “Автоматизованого котирування на фондових біржах”, АКФБ. АДР - договірний сертифікат, який видається банком США на тер.США для представлення відповідних акцій іноземної корпорації, які зберігаються за довіреністю у банку – гаранті іншої країни. Розписки АДР продаються та покупаються як акції, зокрема кожна з них представляє визначену кількість акцій. Отримання АДР дозволяє інвесторам із США вкладати капітал в іноземну компанію, якій при цьому не треба проходити всі процедури Комісії по ЦП та біржам в США. Міжнародна АКФБ-це лондонська система оперативного котирування на екранах, яка займає лікуючі позиції в торгівлі іноземними акціями. Зараз вона не має конкурентів. В Лондоні торгівля іноземними акціями удвічі перевищує торгівлю іноз.ак-ми. в Нью-Йорку на фондовій біржі, в 7раз-торгівлю на Токійській біржі. Географічне положення Лондону, наявність розвиненої інфраструктури, доступність міжнародного котирування АКФБ і більш ліберальні правила руху інформації роблять його ідеальним місцем для розташування центру ринку євро акцій. Не дивлячись на ріст торгівлі євро акціями, основний обсяг торгівлі приходиться на національні ринки.