Смекни!
smekni.com

Предмет, об’єкти і метод бухгалтерського обліку (стр. 5 из 7)

У вихідних даних спочатку наведено дані про майно підприємства. Тому будемо заповнювати першу частину Балансу «Актив».

Таблиця 3.

Залишки по бухгалтерських рахунках підприємства на початок періоду

Шифррахун-ку Актив Залишок на початок періоду, тис. грн. Шифррахун-ку Пасив Залишок на початок періоду, тис. грн.
10 Основні засоби 12,0 40 Статутний капітал 15,0
12 Нематеріальні активи 1,0 43 Резервний капітал 3,0
13 Знос необоротних активів (-4,0) 44 Нерозподілений прибуток 2,0
20 Виробничі запаси 3,0 50 Довгострокові позички 3,0
22 Малоцінні швидкозношувані предмети 2,0 60 Короткострокові позички 0,5
23 Виробництво 3,0 63 Розрахунки з постачальниками, підрядниками 1,5
26 Готова продукція 2,0 64 Розрахунки за податками, платежами 0,5
Продовження Таблиці 3
30 Каса 0,5 65 Розрахунки зі страхування 1,5
31 Рахунки в банках 6,0 66 Розрахунки з оплати праці 1,0
36 Розрахунки з покупцями і замовниками 2,0
37 Розрахунки з іншими дебіторами 0,5
Всього 28,0 Всього 28,0

Згідно з пунктом 16 розділу «Зміст статей Балансу» у статті «основні засоби» наводяться окремо первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів (у дужках) та їх залишкова вартість. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу [11, с.23]. Тому у статті 031 вказуємо первісну вартість основних засобів 12,0 тис. грн. В таблиці 3 за шифром рахунку 13 зазначений «Знос необоротних активів» у розмірі 4,0 тис.грн. У завданні не конкретизовано, у яких розмірах ми повинні врахувати знос нематеріальних активів (шифр рахунку 133), а у яких – знос основних засобів (шифр рахунку 131). Будемо вважати, що це знос тільки основних засобів. Тоді у статті Балансу 032 ми повинні у дужках вказати 4,0 тис.грн і розрахувати залишкову вартість основних засобів (стаття 030): 12,0 - 4,0 = 8,0 (тис.грн).

До статей Балансу 011 і до статті 010 заносимо 1,0 тис. грн (вважаємо, що у вихідних даних не вказано знос нематеріальних активів).

Оскільки у вихідних даних відсутні інші види необоротних активів, усього за Розділом І частини «Актив» враховуємо залишкову вартість нематеріальних активів і залишкову вартість основних засобів: 8,0 + 1,0 = 9,0 (тис.грн).

Згідно з пунктом 21 розділу «Зміст статей Балансу» у статті "Виробничі запаси" показується вартість запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу. Тому до статті 100 ми повинні віднести безпосередньо виробничі запаси (шифр рахунку 20) і малоцінні швидкозновувані предмети (шифр рахунку 22). Загальна сума залішку виробничих запасів складе: 3,0 + 2,0 = 5,0 (тис.грн).

Дані рядку «Виробництво» Таблиці 3 (шифр рахунку 23) заносимо у статтю Балансу 120 у розмірі 3,0 тис. грн. Дані рядку «Готова продукція» Таблиці 3 (шифр рахунку 26) – у статтю 130 Балансу у розмірі 2,0 тис. грн.

Дані рядків «Каса» (шифр рахунку 30) і «Рахунки в банках» (шифр рахунку 31) представляють собою грошові кошти в національній валюті: згідно з пунктом 34 розділу «Зміст статей Балансу» до статті 230 Балансу заносимо суму даних цих двох рядків: 0,5 + 6,0 = 6,5 (тис. грн).

Шифр рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» – це дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги. Згідно з Згідно з пунктом 27 розділу «Зміст статей Балансу» у підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів. У вихідних даних не обумовлено наявність резерву сумнівних боргів, тому у статті Балансу 160 і 161 заносимо однакову суму: 2,0 тис.грн.

Дані рядку «Розрахунки з іншими дебіторами» (шифр рахунку 37) заносимо до статті балансу 210 «Інша поточна заборгованість»: 0,5 тис.грн.

Оскільки відсутні інші види оборотних активів, усього за Розділом ІІ частини «Актив» враховуємо суму статей 100, 120, 130, 160, 210 і 230: 5,0 + 3,0 + 2,0 + 2,0 + 0,5 + 6,5 = 19,0 (тис.грн).

Дані в Розділі ІІІ «Витрати майбутніх періодів» відсутні. Тому можна підсумувати баланс активів за розділами І і ІІ: 9,0 + 19,0 = 28,0 (тис.грн).

Далі у вихідних даних показані джерела утворення майна. Тому ці дані вносимо на другу частину Балансу «Пасив».

Дані за шифром рахунку 40 «Статутний капітал» вносимо до статті 300 з такою ж назвою: 15,0 тис.грн. Дані за шифром рахунку 43 «Резервний капітал» вносимо до статті 340 з такою ж назвою: 3,0 тис.грн.

Згідно з пунктом 42 розділу «Зміст статей Балансу» до статті 350 "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" вносимо нерозподілений прибуток за шифром рахунку 44: 2,0 тис.грн. Через відсутність інших видів власного капіталу, можна визначити дані Розділу І частини «Пасив» підсумуванням статей 300, 340 і 350: 15,0 + 3,0 + 2,0 = 20,0 (тис.грн).

У Розділі ІІІ «Довгострокові зобов’язання» вносимо до статті 440 дані рядку «Довгострокові позички» (шифр рахунку 50): 3,0 тис.грн.

Дані за шифром рахунку 60 «Короткострокові позички» вносимо до статті 500 «Короткострокові кредити банків»: 0,5 тис.грн.

Згідно з пунктом 53 розділу «Зміст статей Балансу» до статті 530 "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги" [11, с. 29] заносимо дані рядка «Розрахунки з постачальниками, підрядниками» (шифр рахунку 63): 1,5 тис. грн.

Дані рядку «Розрахунки за податками, платежами» (шифр рахунку 64) вносимо до статті 550 "Поточні зобов'язання із розрахунків з бюджетом" [11, с. 29]: 0,5 тис.грн. Дані рядку «Розрахунки зі страхування» (шифр рахунку 65) вносимо до статті 570 "Поточні зобов'язання зі страхування ": 0,5 тис.грн.

Дані за шифром рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» вносимо до статті 580 "Поточні зобов'язання з оплати праці": 1,0 тис.грн.

Через відсутність інших поточних зобов’язань визначаємо дані Розділу ІV «Поточні зобов’язання» підсумуванням статей 500, 530,550,570, 580:

0,5 + 1,5 + 0,5 + 1,5 + 1,0 = 5,0 (тис.грн).

Дані в Розділі ІІ «Забезпечення наступних витрат і платежів» і Розділі V «Доходи майбутніх періодів» відсутні. Тому можна підсумувати баланс пасивів за розділами І, ІІІ, ІV: 20,0 + 3,0 + 5,0 = 28,0 (тис.грн).

Баланс активів дорівнює балансу пасивів – виконана основна умова правильного складання Балансу. Вид Балансу на початок звітного періоду показано в Додатку.

2.2.2 Кореспонденції рахунків по господарських операціях підприємства в журналі реєстрації господарських операцій

Складаємо кореспонденції синтетичних рахунків по господарських операціях підприємства в журналі реєстрації господарських операцій згідно з Таблицею 2. Використовуємо «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій» та «Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій», затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291.

Також будемо визначати тип господарської операції щодо змін балансу:

А+1-1=П, А=П+1-1, А+1=П+1, А-1=П-1,

де А – актив, П – пасив,

А+1 та П+1 – відповідно збільшення активу і пасиву,

А-1 та П-1 – відповідно зменшення активу і пасиву.

Перша господарська операція «Оприбутковані на склад виробничі запаси, які надійшли від постачальника, на суму 6000 грн., в т.ч. ПДВ – 1000 грн.» відображається складною бухгалтерською проводкою. По дебету будуть відображені два рахунки: на активному рахунку 20 «виробничі запаси» буде відображено вартість виробничих запасів без врахування ПДВ у сумі

6000-1000=5000 (грн.),

а сума ПДВ по дебету буде відображена на активно-пасивному рахунку 64 «розрахунки за податками й платежами». По кредиту буде відображена на одному рахунку 63 «розрахунки з постачальниками та підрядниками» сума 6000 грн. (або окремо 5000 грн. і 1000 грн.). Тип операції А+1=П+1, тобто збільшується майно та збільшується заборгованість по розрахунках. При цьому рівність балансу не порушується.

Аналогічно буде записано рахунки по операції 2 «Акцептовано рахунок транспортної організації за перевезення виробничих запасів на суму 2400 грн., в т.ч. ПДВ – 400 грн»:

Дт 20Кт 632000,

Дт 64Кт 63400.

Третя операція відноситься до типу А+1-1=П, відображається простою проводкою, обидва рахунки активні, по дебету для підкреслення суті операції скористуємося не синтетичним рахунком 37 «розрахунки з різними дебіторами», а субрахунком 372 «розрахунки з підзвітними особами»:

Дт 372Кт 30100.

Четверта операція «Оприбутковані на склад малоцінні швидкозношувані предмети, придбані підзвітною особою, на суму 84 грн., в т.ч. ПДВ – 14 грн.» також потребує складної проводки:

Дт 22Кт 37270,

Дт 64Кт 37214.

П’ята операція не змінює пасиву балансу, збільшує суму на активному рахунку 30 «каса» і зменшує суму на активному ж рахунку 372 «розрахунки з підзвітними особами». Розмір суми потрібно підрахувати: 100-70-14=16 (грн.).

Простими проводками відображаються операції з 6 по 31 включно. Кореспонденцію рахунків та типи цих операцій показано в Таблиці 4.

Операція 32 «Пред’явлений рахунок покупцеві за відвантажену готову продукцію на суму 12000 грн., в т.ч. ПДВ – 2000 грн.» також пов’язана з ПДВ, тому потребує двох проводок. У цьому випадку по першій проводці ми враховуємо всю пред’явлену суму, а по другій – з рахунку 70 «доходи від реалізації» повертаємо суму ПДВ на рахунок 64 «розрахунки за податками й платежами»: