Смекни!
smekni.com

Планування чисельності працюючих і фонду оплати праці (стр. 3 из 10)

Основними етапами визначення планового фонду заробітної плати є:

1) розрахунок фонду прямої заробітної плати;

2) розрахунок доплат у годинний, денний і місячний фонди заробітної плати.

У фонд прямої заробітної плати робітників включаються суми коштів, нараховані за відрядними розцінками робітникам-відрядникам і за тарифними ставками — робітникам-почасовикам.

Фонд прямої заробітної плати основних робітників-відрядників можна визначити, виходячи із виробничої програми і витрат по заробітній платі на одиницю продукції. На підприємствах часто застосовується метод визначення прямого фонду заробітної плати основних робітників-відрядників за трудомісткістю запланованої продукції. При цьому трудомісткість необхідно визначати з урахуванням відсотка її зниження у результаті здійснення організаційно-технічних заходів. Помноживши кількість нормо-годин за окремими видами робіт і розрядами на відповідну тарифну ставку і підсумувавши результат, одержуємо основний фонд заробітної плати робітників-відрядників.

Прямий фонд заробітної плати допоміжних робітників-відрядників розраховується так само, як і для основних робітників-відрядників, але при цьому враховується обсяг допоміжних робіт. Розрахунок прямого фонду робітників-почасовиків здійснюється залежно від чисельності робітників, їх тарифної ставки і кількості робочих днів у плановому періоді.

Крім основного фонду заробітної плати робітників, необхідно також визначити премії, доплати, що входять до складу годинного, денного і річного фондів.

Сума премій відрядникам і почасовикам визначається на основі чинних преміальних положень на підприємствах. Розрахунок премій здійснюється на основі таких показників: кількості робітників, які оплачуються за преміальною системою, заробітної плати за відрядними розцінками або тарифними ставками, а також показників, за які преміюються робітники. Оскільки різні групи робітників преміюються за різні показники, розміри премій визначаються за кожною групою робітників, які преміюються за одні й ті ж самі показники:

де

— загальна сума премій;

Звідр, Зпочас — відповідно основний відрядний і почасовий фонд заробітної плати, грн.;

Пр1, Пр2 — розмір (норматив) премії відповідно відрядників і почасовиків.

Загальна сума доплат за роботу в умовах, що відхиляються від нормальних, і за надмірну інтенсивність праці визначається за показниками чисельності робітників, які працюють у важких і шкідливих, особливо важких і особливо шкідливих умовах праці і одержують відповідний розмір доплат, їх середньої годинної тарифної ставки, розмірів доплат у відсотках до тарифної ставки і фонду робочого часу.

де Ду — сума доплат за умови та інтенсивність праці;

Ті — годинна тарифна ставка робітників відповідного розряду, грн.;

Дрі — розмір і-ої доплати в % до тарифної ставки (4, 8, 12, 16, 20, 24%);

Чр; — чисельність робітників, які одержують певний розмір доплат, осіб.

За професійну майстерність загальна сума надбавок визначається за показниками чисельності робітників за розрядами, які одержують ці надбавки, установлених розмірів надбавок за розрядами, годинними тарифними ставками робітників відповідного розряду, а також фонду робочого часу:

де Нм — сума надбавок за професійну майстерність, грн.;

Нрі — розмір надбавки в % до тарифної ставки (III розряд — до 12%; IV розряд - до16%;

V — до 20%; VI і вищі розряди –24%).

Щоб визначити суму доплат за роботу в нічний (вечірній) час, необхідно знати розмір доплат, середню тарифну ставку робітників і фонд нічного (вечірнього) часу:

Дн = Ті • Фн • Кн,

де Дн — сума доплат за роботу в нічний (вечірній) час, грн.;

Фн — фонд нічного (вечірнього) часу;

Кн — коефіцієнт доплат до тарифних ставок за кожний час нічної (вечірньої) роботи.

Сума доплат не звільненим від основної роботи бригадирам розраховується на основі установленого абсолютного розміру доплати залежно від чисельності робітників у бригаді і кількості відповідних бригад:

де Дрі — розмір і-ї доплати бригадирам за керівництво бригадою, грн.;

Кб, — кількість бригад і-ї групи;

12 — кількість місяців у році.

Сума доплат за навчання учнів (Дн) визначається множенням вартості навчання одного учня на їхню кількість у плановому періоді.

Оплата праці підлітків за скорочений робочий день здійснюється як за повний робочий день робітників відповідних категорій. Розмір цих доплат залежить від числа підлітків, кількості пільгових годин і робочих днів у плановому періоді, їхньої середньої годинної заробітної плати. Оплата перерв на годування дітей визначається з урахуванням величини цих перерв і середньої годинної заробітної плати.

Розмір оплати чергових і додаткових відпусток розраховується за показниками фонду денної заробітної плати, середньої тривалості відпусток і корисного річного (планового) фонду робочого часу. Розмір оплати часу виконання державних і громадських обов'язків визначається на основі середньоденної заробітної плати і загальної кількості невиходів з цієї причини.

Сума вихідних допомог розраховується для робітників, призваних до армії, за показниками їх чисельності і середньоденного заробітку за два тижні (10 днів).

У деяких галузях економіки для окремих категорій працівників установлюються одноразові винагороди за вислугу років, розмір яких визначається на основі планового тарифного фонду заробітної плати і запланованої величини одноразової винагороди у відсотках до тарифної заробітної плати.

Доплати за багатоверстатне обслуговування і за суміщення професій не плануються і виплачуються з фонду заробітної плати.

Фонд заробітної плати керівників, спеціалістів, службовців визначається на основі даних про їх чисельність та їхні посадові оклади згідно зі штатним розкладом і складається з виплат за посадовими окладами, премій, доплат за умови праці і роботу в нічний (вечірній) час.

Після установлення фондів заробітної плати визначається рівень середньої заробітної плати для всіх категорій працівників.

Середня заробітна плата одного працівника промислово-виробничого персоналу визначається діленням планового фонду заробітної плати на чисельність промислово-виробничого персоналу у відповідному періоді.

Для робітників установлюється середньогодинна і середньорічна заробітна плата. Середньогодинна заробітна плата визначається діленням годинного фонду заробітної плати на кількість годин роботи, що мають бути відпрацьовані в плановому періоді; середня денна — діленням денного фонду заробітної плати на кількість людино-днів, що мають бути відпрацьовані в плановому періоді; середньомісячна (квартальна, річна) — діленням місячного (квартального, річного) фонду заробітної плати на середньооблікову кількість робітників у відповідному плановому періоді.

Визначаючи середню заробітну плату, необхідно виходити із принципу, що зростання продуктивності праці має забезпечувати збільшення фонду накопичення і сприяти зростанню матеріального добробуту працівників. Цього можна досягти лише тоді, коли підвищення продуктивності праці випереджатиме зростання середньої заробітної плати.


Розділ ІІ. Загальна характеристика КП „Радіостанція „Голос Києва” (Радіо Київ)

1. Про радіо та історія виникнення Радіо Києва

Радіо прекрасно виправдує покладені на нього надії, якщо мова йде про те, щоб познайомити клієнтів з фірмою, а також допомогти створити їй репутацію. Завдяки порівняно невисокій вартості, а також можливості виборчого впливу на споживачів, радіо реклама займає почесне друге місце серед рекламного інструментарію невеликих фірм.

Радіо – один з найпопулярніших засобів масової інформації – 87% киян слухають саме радіо.

„Радіо Київ” – єдиний радіомовник у м. Києві, який всесторонньо висвітлює життя столиці для киян та гостей міста.

Радіо Київ – пульс столиці

РАДІО КИЇВ – ефірний логотип Комунального підприємства „Радіостанція „Голос Києва”

Ліцензія НР № 1257 на право мовлення видана Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення від 12 листопада 2003 р.

Вид діяльності - інформаційно-пізнавальне комерційне мовлення

Регіон мовлення – м. Київ та прилеглі райони сусідніх областей

Мова, якою здійснюється мовлення – українська

Об’єм мовлення – 16 години на добу

Спосіб розповсюдження – ефірне мовлення

Канал (частота) мовлення – 98,0 МГц в м. Києві

„Радіо Київ” - це

· Найактуальніша і оперативна інформація про життя столиці та киян

· Хвиля на якій говорять і співають українською

· Музика, яку люблять і пізнають з перших акордів

· Програми присвячені муніципальному, культурно-мистецькому та рекреаційному Києву

Історія "Радіо Київ 98 fm" починається в далекому 2003 році, відколи Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення видано ліцензію на мовлення в столиці. Ця подія сталася 13 листопада, а номером ліцензії був 1257. Ефірному старту передували довгі ночі і дні організаційних пертурбацій, а першим офісом новоствореної радіостанції була звичайна квартира на вулиці Володимирській, 76. У невеличкому помешканні на три кімнати зароджувалось майбутнє, і вже 29 березня 2004 року "Радіо Київ 98 fm" з'явилось в столичному ефірі. Спочатку трансляція велась в тестовому режимі 15 годин на добу (7:00-22:00), наповнення ефіру складали щогодинні випуски новин, музичні композиції, тематичні програми у запису, інформаційні повідомлення ведучих та зустрічі з гостями у прямому ефірі. Згодом, восени 2004-го на "Радіо Київ 98 fm" розпочалась цілодобова трансляція. Поволі програмна сітка наповнювалась програмами, чітко окреслився музичний формат та інформаційний контент ефіру.