На території України ігровий бізнес регулюється низкою законодавчих актів і підлягає обов'язковому патентуванню та ліцензуванню. Згідно із Законом України від 23 березня 1996 р. № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» із змінами і доповненнями, визначено операції з надання послуг у сфері ігрового бізнесу, що здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності чи їх структурними підрозділами, які підлягають обов'язковому патентуванню.
Створення закладів ігрового бізнесу вкрай позитивно впливає на розвиток низки інших суміжних галузей бізнесу: туристичного, транспортного, готельного, рекламного та шоу-бізнесу, громадського харчування, роздрібної торгівлі та ін. Це сприяє створенню багатьох робочих місць і зростанню надходжень до державного та місцевого бюджетів. Отже, ігровий бізнес має сьогодні великий потенціал для розвитку на території України.
Ще раз зазначимо, що ігровий бізнес є однією з найприбутковіших сфер діяльності, що поповнює бюджети як суб'єктів ігрового бізнесу, так і держави. За результатами дослідження, проведеного університетом штату Іл-лінойс під керівництвом професора Нельсона Роуза, встановлено, що в 1998 р. жителі США витратили на ставки у гральних закладах приблизно 50 млрд дол. (майже 165 дол. на душу населення), тобто більше, ніж вони витратили на купівлю музичних дисків, відвідування кінотеатрів, стадіонів і парків відпочинку. Понад 60% жителів США у 2001 р. грали на гроші. За 20 років витрати американців у сфері ігрового бізнесу сягнули 482 млрд дол., тобто зросли у 28 разів. Загалом ігровий бізнес приносить більше доходу, ніж кіноіндустрія, проведення спортивних шоу, продаж музичних дисків і квитків на морські круїзи разом узяті. За один рік казино США заробляють близько 70 млрд дол. За даними Північноамериканської асоціації лотерей, у 2001 р. було продано лотерейних квитків майже на 39 млрд дол., тобто у середньому кожен американець, включаючи дітей і дуже старих людей, витратив на придбання лотерейних квитків 157 дол.
За даними впливового статистичного закладу Center for Responsive Politics, у 2001 р. на лобіювання своїх інтересів ігровий бізнес витратив понад 7 млн дол., у 2002 р. — понад 11 млн дол. Індустрія азарту здатна в найкоротший термін окупати інвестиції. Наприклад, у 1978 р. Атлантик-Сіті став другим (після Лас-Вегаса) містом у США, де були дозволені казино. Вартість будівництва і введення у дію першого казино Resorts International становили понад 45 млн дол. А вже у 1996 р. річний оборот цього казино сягав 225 млн дол.
Букмекерський бізнес в Україні перебуває на початковій стадії розвитку. Теоретичні дослідження з цієї проблеми за часів радянської влади не здійснювалися. Автор статті на підставі свого практичного досвіду ставить за мету розробити концепцію створення комплексної системи захисту закладів ігрового бізнесу загалом та букмекерства зокрема.
Азартні ігри можна класифікувати так:
• ігри випадку — азартні ігри, результат яких визначається діями, цілком заснованими на випадку; від випадкових цифр, що розподіляються рівномірно, залежить результат гри. Це відбувається за допомогою колоди карт, диска рулетки, гральної кості, електронного чи механічного грального автомата або іншого устаткування. До цих видів гри належать ігри в казино, на гральних автоматах, лотерея з визначеною внесеною сумою коштів учасника;
• ігри здібностей — азартні ігри, результат яких здебільшого залежить від фізичних або інтелектуальних здібностей і вмінь гравця (боулінг, більярд, дартс, петанк тощо);
• тоталізатори — азартні ігри, згідно з правилами яких гравець робить ставку на результат спортивного змагання, а організатор гри зобов'язаний виплатити гравцям, які виграли, суму виграшу, розмір якої залежить від загальної суми внесених ставок. До цього виду ігор належать ігри на іподромах, спортивних аренах та інші види тоталізаторів;
• парі — азартні ігри, результат яких визначається заснованими на випадку діями, коли гравець робить ставку на ймовірність певних подій, а організатор гри зобов'язується виплатити гравцям, які виграли, суму виграшу, розмір якої залежить від внесеної гравцем ставки і визначеного на початку зазначеної події індексу, застосовуваного для обчислення суми виграшу.
Гральні заклади можна розподілити на такі типи:
1. Великі спеціалізовані гральні заклади — казино; електронні казино (понад 50 гральних автоматів, що поєднані комп'ютерною мережею); іподроми і спортивні арени з тоталізатором.
2. Гральні заклади додаткового характеру — гральні зали, розташовані в культурно-розважальних центрах; невеликі зали гральних автоматів при барах, торговельних центрах, на вулицях; каси букмекерських компаній.
3. Гральні заклади, що не мають постійного місця базування — лотереї, інтернет-казино.
У табл. 1 наведено класифікацію гральних закладів (закономірності розташування, характеристика клієнтури, організаційної структури фірм власників, запропонованих ігор залежно від типу грального закладу).
Таблиця 1. Класифікація гральних закладів
| Тип грального закладу | Характер запропонованих ігор | Місце розташування закладу | Організаційна структура фірми власника | Характеристика клієнтури |
| Великі спеціалізовані гральні заклади | Рулетка, карти, кості, сучасні гральні автомати, тоталізатор | Спеціалізовані споруди | Володіє одним чи кількома гральними закладами | Солідна, матеріально забезпечена клієнтура; представники середнього класу, яким понад 30 років, і які шукають розваг |
| Гральні заклади додаткового характеру | Рулетка, прості карточні ігри (блек-джек, покер), автономні гральні автомати, укладання парі, більярд, боулінг | Культурно-розважальні центри, кінотеатри, бари, торговельні центри, павільйони, розташовані в людних місцях | Власники проводять активну експансію на ринку, створюють великі мережі | Представники середнього класу; молодь; особи, психологічно залежні від азартних ігор |
| Ігрові заклади, що не мають постійного місця розташування | Лотереї, лото, електронні азартні ігри | Роздрібна торговельна мережа, система розповсюджувачів, Інтернет-мережа | Власники намагаються залишитися «в тіні» (часто офшорні зони). Проводять активну рекламу бренду, не створюючи власних дорогих мереж розповсюдження | Особи, які звикли вирішувати всі життєві питання за допомогою Інтернету; особи психологічно залежні від азартних ігор; малозабезпечені верстви населення; неповнолітні особи |
Для діяльності гральних закладів найсуттєвішу загрозу становить недобросовісна конкуренція, яка найчастіше використовується у таких формах:
• порушення ритму діяльності грального закладу через часті перевірки його державними структурами (різноманітні перевірки, ревізії, комісії тощо);
• переманювання працівників з одного грального закладу в інший з метою використання інсайдерської інформації, носіями якої вони є;
• використання конфіденційної інформації грального закладу з метою спричинення йому збитків;
• шантаж і компрометація керівництва та провідних працівників грального закладу;
• компрометація діяльності грального закладу через засоби масової інформації;
• зловживання домінуючою позицією грального закладу на ринку.
У деяких випадках прийоми недобросовісної конкуренції можуть бути використані партнерами грального закладу, особливо в інтересах третіх осіб. Передусім це може бути передавання інформації про клієнтів, співвласників і партнерів грального закладу.
Слід зазначити, що складні умови переходу України до ринкових відносин, недостатнє їх законодавче забезпечення зумовили виникнення сприятливої ситуації для здійснення економічних злочинів, здебільшого великих за масштабами.
Підприємницька діяльність дедалі частіше зазнає впливу кримінальних структур, а іноді буває цілком криміналізованою. Організована злочинність активно і наполегливо продирається до найприбутковіших сфер діяльності. Проникнення у сферу ігрового бізнесу є однією з найбажаніших цілей злочинних угруповань, адже захоплення позицій у цьому виді діяльності може дати можливості для здійснення великих махінацій, відмивання «брудних» грошей, трансферту їх за кордон і здійснення інших дій, здатних принести злочинним елементам надприбутки.
Феномен економічної злочинності не є новим явищем для нашої держави. При цьому жертвами може стати чимало осіб: підприємці, висококваліфіковані та добре інформовані працівники фірм, державні чиновники і пересічні споживачі.
За сучасних умов державні правоохоронні органи не в змозі самостійно вести ефективну боротьбу із зростаючим рівнем злочинності й забезпечувати якісний захист прав та інтересів громадян. За значних темпів зростання економіки держава перестає бути гарантом безпеки діяльності підприємців, втрачає контроль над управлінням соціальними процесами.
Отже, гарантування безпечної діяльності закладів ігрового бізнесу власними силами стає засадничим чинником його виживання та успішного функціонування.
На підставі аналізу літературних джерел автор ідентифікує такі складові безпеки грального закладу, що їх повинна гарантувати служба власної безпеки букмекерської компанії:
1. Економічна безпека передбачає безперешкодне виконання підприємством своїх ділових функцій: проведення переговорів, укладання контрактів, закупівля сировини і комплектуючих, реалізація продукції та надання послуг.