5) відсутність глибокої наукової розробки питань делегування повноважень і правових основ делегування повноважень призводить до ряду негативних моментів: бюрократизації управлінських відносин, колізій і конфліктів, проблем і протиріч у нормативно-правовому регулюванні тощо.
У науковій літературі створений певний фундамент для формування теорії правових основ делегування повноважень у державному управлінні і, зокрема, правоохоронних органах України.
Таким чином, делегування повноважень від керівника підрозділу правоохоронного органу до підлеглого значною мірою залежить від раціонального розподілу між виконавцями обов’язків і повноважень. Це залежить від: сучасної комплексної системи навчання, добору та просування по службі співробітників правоохоронних органів, що ґрунтується на поєднанні сучасних психологічних та педагогічних технологій, які мають якості, необхідні для найбільш оптимального й досконалого здійснення делегування повноважень в органах правопорядку; ефективної конструкції функціонування організаційно-правової системи забезпечення діяльності співробітників правоохоронних органів, що ґрунтується на концепції постійного вдосконалення якості виконання функціональних обов’язків та зростання рівня задоволення соціальних потреб співробітників правоохоронних органів; оптимальної діяльності співробітників правоохоронних органів, стосовно якої є стратегія ефективності, спрямована на підвищення якості обслуговування населення, що ґрунтується на передових методах наукового управління, досягнення в інших галузях науки і правових нормах українського законодавства [8].
Можна зробити висновок, що на підставі аналізу праць вітчизняних і зарубіжних учених обґрунтовується місце та роль делегування повноважень як адміністративно-правової основи діяльності правоохоронних органів України, що є не просто необхідним, а життєво важливим.
В процесі здійснення історичного аналізу поняття делегування повноважень в діяльності правоохоронних органів визначили, що особливості середовища функціонування, призначення, виконання функцій делегування повноважень в діяльності правоохоронних органів зумовлюють створення та розвиток нормальних внутрішньо системних відносин в службах та підрозділах органів правопорядку під час виконання ними службових обов’язків.
В цьому контексті делегування повноважень в підрозділах правоохоронних органів — це нормативно-врегульований комплекс адміністративно-правових дій, спрямованих з боку керівництва на співробітників підпорядкованого підрозділу (органу) з метою ефективного виконання завдань, що стоять перед правоохоронними органами, або вдосконалення та ефективного функціонування системи органів правопорядку як складового елементу органів державної влади.
делегування кадровий персонал підлеглий
ЛІТЕРАТУРА
Колпаков В.К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право) : навч. посіб. / В.К. Колпаков. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — 256 с.
2. Кузьменко О.В. Адміністративно-процесуальне право України : підручник / О.В. Кузьменко, Т.О. Гуржій. — К. : Атіка, 2007. — 416 с.
3. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону : Закон України від 22 червня 2000 року // Офіційний вісник України. — 2000. — №30. — Ст. 1248.
4. Адміністративне право України : підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін. ; за ред. Ю.П. Битяка. — К. : Юрінком Інтер, 2006. — 544 с.
5. Оболенський О.Ю. Державна служба : підручник / О.Ю. Оболенський. — К. : КНЕУ, 2006. — 472 с.
6. Виханский О.С. Стратегическое управление : учебник / О.С. Виханский. — [2-е изд., перераб. й доп.]. — М. : Гардарики, 2000. — 356 c.
7. Оболенський О.Ю. Державна служба України: реалізація системних поглядів щодо організації та функціонування / О.Ю. Оболенський. — Хмельницький : Поділля, 1999.
8. Щёкин Г.В. Теория кадровой политики : монографія / Г.В. Щёкин. — К. : МАУП, 1997. — 176 с.
9. Завадський Й.С. Управління / Й.С. Завадський. — Т.1. — [2-ге вид.]. — К. : Українсько-фінський інститут Управління і бізнесу, 1998. — 542 с.
10. Петровский А.В. Деятельностный подход к психологии коллектива / А.В. Петровский // Вопросы истории и теории психологии : избранные труды. — М. : 1984. — С. 212-228.
11. Рожков В.В. О роли личностно-деятельностного подхода в развитии личности сотрудника ОВС / В.В. Рожков // Психопедагогика в правоохранительных органах. — 1997. — №2(6). — С. 7-9.
12. Бехтерев В.М. Бессмертие человеческой личности как научная проблема // Вестник знания. — Пг., 1918. — Вып. 2. — С. 2-23.
13. Выготский Я.С. Собр. соч. : в 6-ти т. / Я.С. Выготский — Т.3. — М., 1983. — 366 с.
14. Петровский А.В. Индивид и личность. Концепция персонализации / А.В. Петровский // Вопросы истории и теории психологии: Избранные труды. — М, 1984. — С. 228-258 ; Петровский В.А. Системно-деятельностная парадигма : концепция персонализации / А.В. Петровский // Личность в психологии: парадигма субъектности. — Ростов н/Д., 1996. — С. 393-403.
15. Бандурка О.М. Теорія і практика управління органами внутрішніх справ України / О.М. Бандурка. — Харків, 2004. — 780 с.
16. Пєтков В.П. Управління виховно-виправним процесом / В.П. Пєтков. — Запоріжжя : ЗЮІ МВС України, 1998. — 538 с.
17. Арістова І.В. Державна інформаційна політика : організаційно-правові аспекти / І.В. Арістова. — Харків : Ун-т внутрішніх справ, 2000. — 368 с. ; Кормич Б.А. Організаційно-правові засади інформаційної безпеки України / Б.А. Кормич. — Одеса : Юридична література, 2003. — 472 с.
18. Бандурка О.М., Кузніченко С.О. Організація діяльності органів внутрішніх справ в умовах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру : наук.-практ. посібник / О.М. Бандурка, С.О. Кузніченко. — Харків : Ун-т внутрішніх справ, 2000. — 116 с.
19. Фролова О.Г. Новітня методологія в управлінні в органах внутрішніх справ / О.Г. Фролова. — Донецьк : ДІВС МВС України, 2001. — 312 с.
20. Організація управління персоналом в органах внутрішніх справ / [Сущенко В.Д., Смирнов А.М., Коваленко О.І. та ін.] ; за ред. В. Сущенка ; Нац. акад. внутр. справ України. — К., 1999.— 350 с. : табл.
21. Бандурка О.М., Соболєв В.О. Теорія та методі роботи з персоналом в органах внутрішніх справ / О.М. Бандурка, В.О. Соболєв. — Харків : НУВС 2000. — 353 с.