Смекни!
smekni.com

Аналіз використання персоналу на промисловому підприємстві (стр. 9 из 11)

У процесі наступного аналізу необхідно визначити фактори абсолютного і відносного відхилення фонду зарплати.

Змінна частина фонду зарплати за лежить від обсягу виробництва продукції (VВП), його структури (ПВ1), питомої трудомісткості (Тм1) та рівня середнього динної оплати праці (ОПі) (рис. 2.3)

Для розрахунку впливу цих факторів на абсолютне і відносне відхилення фонду зарплати необхідно мати дані табл. 2.14.



Рис. 2.3. Структурно-логічна факторна модель змінного фонду зарплати

Таблиця 2.14 Дані для розрахунку випливу факторів на абсолютне і відносне відхилення фонду зарплати

Дані Сума, тис. грн.
1 2
Фонд заробітної плати:
Базова величина
13120
Базова величина у перерахунку на фактичний обсяг виробництва продукції звітного періоду при базовій структурі
13120*1,026 = 13461
Базова величина у перерахунку на фактичний обсяг виробництва продукції і фактичну структуру звітного періоду
13800
Фактично при фактичній питомій трудомісткості і базовому рівні оплати праці
12700
Фактично у звітному періоді
13880
Зміни:
Абсолютна (13880 – 13120) +760
Відносна (13880 – 13461) +419

Результати розрахунків (табл. 2.15) свідчать про те, що на цьому підприємстві є відносна перевитрата змінної зарплати. Її допущено внаслідок того, що темпи зростання продуктивності праці робітників-відрядників буди нижчими від темпів зростання оплати їхньої праці. Перевитрати зарплати допущено і за рахунок зміни структури виробництва (збільшення частки більш трудомісткої продукції).

Таблиця 2.15 Розрахунок впливу факторів на змінювання змінної частини фонду зарплати, тис. грн.

Фактор ∆ФЗПабс ∆ФЗПвідн
Обсяг виробництва продукції +341 -
Структура виробленої продукції +339 +339
Питома трудомісткість продукції -1100 -1100
Рівень оплати праці +1180 +1180
Усього +760 +419

Потім слід проаналізувати причини зміни постійної части­ни фонду оплати праці, куди входять зарплата робітників-почасовиків, службовців, працівників дитячих садків, клубів, санаторіїв-профілакторіїв і т. д., а також усі види доплат. Фонд зар­плати цих категорій працівників залежить від їхньої середньооблікової чисельності і середнього заробітку за відповідний період. Середньорічна зарплата робітників-почасовиків, крім того, зале­жить ще від кількості днів, які відпрацював у середньому один робітник за рік, від середньої тривалості робочої зміни і середньо-годинного заробітку.

За рис. 2.4для детермінованого факторного аналізу абсолютно­го відхилення почасової зарплати можна використати такі моделі:

ФЗП =ЧП *РЗП (2.23)

ФЗП =ЧП*Д*ДЗП (2.24)

ФЗП = ЧП*Д*Т*ГЗП (2.25)

де ФЗП – фонд заробітної платні;

ЧП – чисельність персоналу;

РЗП – річна заробітна платні;

Д – кількість відпрацьованих днів;

Т – трудомісткість;

ДЗП – середньоденна заробітна платня;

ГОП – середньорічна заробітна платня.


Рис. 2.4. Структурно-логічна факторна модель фонду заробітної плати

Розрахунок впливу цих факторів можна виконати за методом абсолютних різниць, використовуючи дані табл. 2.16.робітників-почасовиків

(2.26)

(2.27)

(2.28)

(2.29)

де ФЗП – фонд заробітної платні;

ЧП – чисельність персоналу;

Д – кількість відпрацьованих днів;

Т – трудомісткість;

ДЗП – середньоденна заробітна платня;

ГЗП – середньорічна заробітна платня.

Разом +37,0 тис. грн.

Отже, зростання почасового фонду зарплати відбулося переважно за рахунок збільшення чисельності робітників-почасовикіфв. Зниження середньорічного заробітку, а відповідно і фонду оплати праці, викликано зменшенням кількості часу, який відпрацював один робітник за рік. Зростання середнього динної оплати відбулося внаслідок підвищення тарифних ставок у зв’язку з інфляцією.

Таблиця 2.16 Початкові дані для аналізу почасового фонду заробітної плати

Показник Значення показника Зміни
t0 t1
Середньооблікова чисельність робітників-почасовиків 32 33 +1
Кількість днів, які відпрацював один робітник у середньому за рік 220 210 -10
Середня тривалість робочої зміни, год 7,95 7,8 -0,15
Фонд почасової оплати праці, тис. грн. 2772 2809 +37
Зарплата одного робітника, грн.:
Середньорічна 86625 85121 -1504
Середньоденна 393,75 405,34 +11,59
Середньогодинна 49,53 51,97 +2,44

Фонд заробітної плати управлінського персоналу також може змінитися за рахунок його чисельності і середньорічного заробітку. На цьому підприємстві провели деяке скорочення апарату управління (з 40 до 37 осіб). За рахунок цього фактора фонд зарплати зменшився на 285,6 тис. грн:

∆ФЗПЧП = (ЧП1 - ЧП0) * РЗП0(2.30)

∆ФЗПЧП = (37 - 40) * 95,2 = -285,6 тис. грн.

де ФЗП – фонд заробітної платні;

ЧП – чисельність персоналу у відповідному періоді;

РЗП – зарплата службовців.

Через збільшення посадових окладів фонд зарплати служ­бовців зріс на 17,6 тис. грн:

∆ФЗПРЗП = ЧП1(РЗП1- РЗП0) (2.31)

∆ФЗПРЗП = 37 * (95,675 - 95,2) = +17,6 тис. грн.

де ФЗП – фонд заробітної плати;

ЧП – чисельність персоналу;

РЗП – зарплата службовців.

Разом - 268,0 тис. грн.

Важливе значення для аналізу використання фонду зарплати має вивчення даних про середній заробіток працівників підприємства, про його зміни, а також про фактори, що визначають його рівень. Тому наступний аналіз має бути спрямовано на вивчення причин зміни середньої зарплати одного працівника за категоріями і професіями, а також у цілому по підприємству. При цьому необхідно враховувати (див. рис. 2.4), що середньорічна зарплата залежить від кількості днів, які відпрацював один робітник за рік, тривалості робочої зміни і середньогодинної зарплати:


РЗП =ДТ- ГЗП (2.32)

Розрахунок впливу цих факторів на зміну рівня середньорічної зарплати за категоріями працівників виконано за методом абсолютних різниць (Додаток А).

Із таблиці видно, що зростання середньорічної зарплати викликане переважно збільшенням середньогодинної зарплати, яка, у свою чергу, залежить від рівня кваліфікації працівників та інтенсивності їхньої праці, перегляду норм виробітку і розцінок, зміни розрядів робіт і тарифних ставок, всіляких доплат і премій. У процесі аналізу необхідно вивчити виконання плану заходів для зниження трудомісткості продукції, вчасність пере­гляду норм виробіток і розцінок, правильність оплати за тарифами, правильність нарахування доплат за стаж роботи, надурочні години, час простою з вини підприємства тощо.

Слід також визначити відповідність між темпами зростання середньої заробітної плати і продуктивністю праці. Як уже зазначалося, для розширеного відтворення, одержання прибутку і рентабельності потрібно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її оплати. Якщо такого принципу не дотримуються, то перевитрачається фонд зарплати, підвищується собівартість продукції і, відповідно, зменшується сума прибутку.

Зміна середнього заробітку працюючих за той чи інший відрізок часу (рік, місяць, день, година) характеризується його індексом (Ісз), який визначають відношенням середньої зарплати за звітний період (СЗ1) до середньої зарплати в базисному періоді (СЗ0):

(2.33)

Аналогічно розраховують індекс продуктивності праці (Ірв):

(2.34)

Наведені дані показують, що на аналізованому підприємстві темпи зростання продуктивності праці випереджають темпи зростання оплати праці. Коефіцієнт випередження (Квип) дорівнює

(2.35)

де Ірв – індекс продуктивності праці;

Ісз – індекс середнього заробітку.