З/. Польова миша запасає на зиму до 6 кг зерна. За один раз вона приносить 10 г. зерна. Скільки кілометрів повинна подолати польова миша, якщо відстань вів ЇЇ нірки до поля два кілометри.
Отже, ми бачимо, що всі предмети взаємопов'язані між собою. Використовуючи зміст теми одного предмета, ми пояснюємо новий матеріал іншого. Не даремно стверджують, що природознавство -наука всіх наук.
VIII. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
| Коли вітер у поліколихне колосок,кожне дерево в лісімає свій голосок.То сумну, то веселупісню слухає ліс...Затремтить, як на сполох,осиковий лист.Тільки вітру супротидуб, як велет стає,оксамитовий голостемний лист подає. | І заграє у тишініжна флейта дрозда.і замовкне синиця,і мовчить, як вода.Потім перші солістиголос пробують свій:не замовкає допізнаконцерт лісовий.Тут почуєш зозулю,сойку, спів солов'я.Щедрий голос природизмалку слухаю я. М.Сингаїський. |
Умитий свіжою росою березовий гай, сніжні шпилі гір, окутані прозорим захопленим повітрям, розкинувшийся луг з чистою і розкішною рослинністю, таємниче голубе озеро, застивше в дзвінкій тиші, зелена галявина з яскравими квітами, довірливо розпустивши свої пелюстки назустріч ранковим сонячним променям...
Кому не знайомі ці чудові картини? Так, щедро дарована природою наша Земля. Вона - наш вірний друг, безцінне багатство. Природа вимагає від людини любові і поваги, турботи і бережливого відношення. 1 мета вчителя на уроці природознавства: навчити дітей любити, поважати природу, пізнати її чудовий світ. Вчитель повинен дуже багато працювати над розвитком в учнів уваги і спостережливості. Природа своєю різноманітністю, яскравістю фарб приваблює увагу дітей і позитивно впливає на їхній розвиток.
Для досягнення певної мети на уроці природознавства вчитель повинен використовувати різноманітні форми роботи, які будуть носити пізнавальний, творчий, навчальний, доступний характер.
У другому класі на уроках природознавства різні форми роботи сприяють розширенню кругозору дітей; розвивають спостережливість і мислення.
В своїй роботі я розкрила форми роботи для підвищення навчальної діяльності учнів при вивченні тем "Звірі взимку", "Звірі восени", "Звірі навесні". Чому саме більше уваги я надала саме цій темі ?
Вперш за все я хочу визначити, що тварина, як і людина ,як і рослинність - це частина живої природи. Тому діти обов'язково повинні знати світ звірів. Але те, що дається у підручнику, не задовольняє пізнавальні потреби дитини. В підручнику матеріал сухий.,а говорити треба цілий урок, не тільки говорити, а давати знання учням, розкривати перед ними ще невідомий світ.
Вчитель повинен так побудувати урок, використати такі форми роботи, щоб учень взяв з уроку щось нове, корисне, пізнавальне, цікаве.
На уроках природознавства я використовувала багато форм роботи, представлених в курсовій роботі.
Учням дуже подобались уроки природознавства, бо на таких уроках вони входили в особливий світ - світ, в якому все цікаво. Урок давав їм не тільки певні знання, а й розвивав у дітей багато корисних якостей.
Корисний урок повинен бути новою сходинкою в новий світ.
IX. ДОДАТКИ
В цьому розділі представлені: наочний матеріал до теми "Звірі" і додатковий матеріал, який зацікавить дітей.
Звіринний календар.
Літочислення звірі, звичайно, не ведуть. Але ритм їх життя відповідає порам року. Якщо розглянути все по місяцям, то виходить ось що.
Січень. Сніг, мороз. Борсук, їжак, летючі миші, вовчки, мишівки сплять. Рідко вилазять із сховищ бобер, видра, норка. Ласка полює під снігом, на поверхню виходить мало. Відкритий і активний спосіб життя ведуть вовк, рись, куниця, горностай, всі копитні. Лисиця метикує на полях. Сутужне з кормом, звірі тримаються там, де його більше, а снігу менше. Спаровуються вовки і бобри, закінчують спаровування дикі свині. Приплід у ведмедиць.
Лютий. Гін і спаровування в цілому ряду звірів /лисиця, заєць русак, видра, рись, білка і ін./. У одних видів оленів роги спадають, у інших починають відростати. Перші ознаки линяння у хутрових звірів. Поодинокі факти виплоду зайченят.
У кінці місяця з нори вилазить борсук поглянути на погоду, вирішити - зустрічати весну чи ще трохи подрімати. Кормів для звірів обмаль. Деякі звірі /вовк, лисиця, тхір, ласка, заєць/ шукають корм поблизу житла людини.
Березень. Линяння у хутрових звірів. Спаровування в тхорів, видр, норок, єнотовидних собак.
Самиці, які встигли завагітніти, посилено готують лігва й нори для майбутнього потомства. Потомство в зайчих. Перші вовченята. Приплід у диких свиней. У білок з'являються білченята. Остаточно прокидаються борсуки і всі інші любителі зимового сну.
Квітень. Весняне линяння. В багатьох звірів збільшується сім'я.
Травень. Народжують малят куниці, видри, лісові кішки, рисі, лосихи, єнотовидні собаки, ласки, козулі, олені, лосі, бобри Другий приплід у зайців. Линяють олені, закінчується линяння в диких свиней, зайців. Лисенята виходять з нір деякі пробують полювати на різноманітну дрібноту. Спаровуються ведмеді і борсуки
Червень. Продовжують спаровуватися борсуки. Триває період родів у оленячих і гризунів. Народжують малят їжаки, летючі миші норки, тхори, деякі інші хижаки. Копитні посилено відвідують солонці, в територіальному розміщенні цих звірів. Помітну роль починають відігравати водойми. Лисиці ходять полювати всім виводком
Липень. Більшість звірів закінчує вигодовувати малят. Одні звірята добувають поживу й живуть самостійно, інші полюють разом з батьками. Завершується період народжень у їжаків і ласок. Приплід у летючих мишей, вовчків, білок /другий/, зайців-русаків /третій/. Початок спаровування в куниць, зозуль, зубрів і вовків Скрутно копитним: заїдають комарі, мошва, мухи, ґедзі. Дикі свині починають навідуватись на поля.
Серпень. Приплід у вовчків. Продовжується спаровування звірів, у яких літньо-осінній гін /зубри, козулі, куниці/. В більшості видів остаточно самостійною стає молодь. Лисиці залишають нори і ведуть бродяче життя. Свині, олені, лосі виходять пастись на поля. Починають відлітати перелітні летючі миші.
Вересень. Період розмноження в більшості звірів закінчується, молодь стає повністю самостійною. Вовки полюють всією сім'єю /зграєю/. Четвертий приплід у зайців-русаків. Готує нору для зими борсук. Починають линяти хутрові звірі - міняють літнє хутро на більш густе і тепле зимове, тварини відгодовуються, нагромаджують для зими жирові запаси.
Жовтень. Продовжується осіннє линяння звірів. Залягають в сплячку їжаки. Закінчується літньо-осіннє спаровування. Звірі добре харчуються, продовжують нагромаджувати жир, збирають запаси на зиму. Спостерігаються інтенсивні осінні перекочівлі хутрових звірів. Залишають постійне місце проживання і блукають лісами вовки. Пасуться на полях козулі.
Листопад. Звірі перелиняли - тепле зимове хутро захистить від найміцніших морозів. Ведмеді, борсуки залягають в зимовий сон. Початок спаровування диких свиней.
Грудень. Сувора пора. Глибокий сніг, мороз, хуртовини. Нестача кормів. Спаровування тварин, у яких гін взимку.
ОБ'ЄДНАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ
МОВНЕ МИСТЕЦТВО
Обговорення того, що ви вже знаєте й хочете дізнатися про звірів.
Демонстрація книг про звірів.
Підготовка цікавих розповідей про звірів.
Складання творів, загадок про звірів.
Читання книжок про звірів. Загадки про звірів.
Написання текстів - описів, переказів про звірів.
' М А Т Е М А Т И К А
Рахування в межах 10 на основі рахувального матеріалу із зображенням звірів.
Розв'язування лічилок, задач з природничим змістом.
Пояснення найпростіших рівностей, нерівностей із застосуванням образів звірів.
МУЗИКА Й РУХИ
Створення звукових ефектів при мімічному зображенні погоди.
Хорові читання на теми звірі. Спів пісень про звірів.
Розігрування ігрових ситуацій про звірів.
Створення рухів звірів під музику.
ХУДОЖНЯ ПРАЦЯ
Ілюстрації казок про звірів.
Малювання звірів в різні пори року.
Створення казкових сюжетів про звірів.
Створення стіннівок про звірів.
Аплікації на тему "Звірі".
Створення мозаїчної аплікації з теми "Звірі".
Виготовлення звірів з природного матеріалу.
Вивчити будови звірів на уроках ліплення.
П Р И Р О Д О З Н А В С Т В О
Дослідження та спостереження за звірами.
Пошук причини і взаємозв'язків між звірами.
Розпізнавання звірів в різних .природних зонах.
Визначення способу життя звірів в різні пори року, їх пристосування до оточуючого світу.
1. Зайчик та їжачок
В одному лісі жив Зайчик. Він завжди стрибав по сніжку і у нього була біла шубка, Також у лісі жив їжачок. Він спав, а зайчику не було з ким гратися. Так він і став бігати до Їжачка. А їжачок спить і спить, а просинатись не хоче. Ось одного разу не витримав Зайчик і розбудив їжачка. А той і каже: "Чому ти мене розбудив ?" "Бо не знаю з ким гратися", - відповідає Зайчик. "Ну, гаразд" -погодився Їжачок, так вони прогуляли цілу зиму. А коли почалась весна - їжачок заснув, .бо не доспав взимку. Всі лісові звірі прокинулись і розбудили Їжачка. Всі були веселі, всім хотілось гратись. Так і не спав Їжачок. Ось так довелось Їжачку прозимувати зиму, а спати й досі хочеться.
2. Лисиця, Вовк та Заєць.
Одного разу прийшла Лисиця до Зайця й питається його:
- А чого це ти такий білий?
- Щоб мене Вовк не побачив, - відповідає Заєць.
- А чому ти Вовка боїшся? - запитала Лисичка.
- Він страшний, голодний, хоче мене з'їсти. Погостювала Лисиця у Зайця, та й пішла. Тільки вийшла з хати Зайчика, зразу ж побігла до Вовка. Прибігла і каже: