Смекни!
smekni.com

Форми і методи професійної підготовки майбутнього вчителя (стр. 10 из 11)

1. На думку деяких науковців поняття “розумове виховання” дублює поняття “навчання”, оскільки завдання розумового виховання співпадають з функціями навчання. Чи погоджуєтесь ви з цією думкою? Відповідь аргументуйте.

2. Порівняйте поняття “педагогічна ситуація” і “педагогічна задача”. У чому полягає спільне і відмінне між цими поняттями? Відповідь аргументуйте.

3. Сім’я має великий вплив на формування особистості. У одній і тій самій сім’ї виростають різні за особистісними якостями діти. Чому?

Вчитель завжди діє в конкретних ситуаціях, тому важливо ще у період навчання у вищому педагогічному закладі освіти навчити студентів бачити ситуацію, аналізувати її, виділяти провідні ідеї, які лежать в основі пошуку її розв’язання, розробляти конструктивні схеми і варіанти практичних рішень. Метод моделювання фрагментів виховних заходів пропонує використання таких завдань, які передбачають розв’язання проблеми професійної спрямованості. У студентів значно підвищується професійний інтерес, актуалізуються наявні знання, закріплюються навички педагогічного аналізу і узагальнення, розвиваються педагогічні здібності.

Включення студентів у ситуації професійної спрямованості, а саме таким і є метод моделювання фрагментів виховних заходів, створює умови, в яких майбутні вчителі отримують можливість самостійно аналізувати педагогічні процеси , опрацьовувати шляхи встановлення контакту, прийоми створення певного емоційного стану та його корекції, шляхи вирішення типових ситуацій взаємодії.

Моделювання фрагментів виховних заходів дає змогу сформувати основу рольової поведінки майбутнього вчителя. В педагогіці під моделюванням фрагментів виховних заходів розуміють спеціально організовану і педагогічно керовану діяльність, де у створеній ігровій ситуації імітується певний реальний навчально-виховний процес. Цей метод дозволяю розкрити перед студентами соціальний зміст учительської професії, основні її кваліфікаційні характеристики, забезпечує тісний зв’язок педагогічної теорії з шкільною практикою і дає можливість побачити типові труднощі, з якими вчитель зустрічається в своїй повсякденній праці, а також визначити шлях їх подолання.

Моделювання фрагментів виховних заходів допомагає створити такі умови, коли вибір засобу розв’язку досягається шляхом використання студентами теоретичних знань, набутих у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Це формує потреби використовувати теорію при виборі оптимальних засобів і прийомів педагогічного впливу, орієнтовної основи професійної поведінки.

Важливого значення в системі підготовки майбутнього вчителя набуває ділова гра. Вона становить собою форму відтворення предметного і соціального змісту та моделювання стосунків, характерних для педагогічної роботи. В ході проведення гри розгортається особлива ігрова діяльність у вигляді імітаційної моделі, яка відтворює динаміку протікання учительської професії. Водночас формуються особистісні якості вчителя. В умовах спільної роботи кожний студент виробляє навички соціальної взаємодії, ціннісні орієнтації, установки, притаманні фахівцеві. Ігрова модель потрібна для забезпечення особистісного включення студентів у процес навчання, спрямований на оволодіння предметним змістом професійної діяльності. Але предметний зміст завжди є змістом спільної праці спеціалістів, тому через ігрову модель засвоюється і соціальний зміст майбутньої роботи. Ділова навчальна гра є насамперед “інструментом” розвитку теоретичного і практичного мислення спеціаліста, здатного аналізувати складні умови педагогічної діяльності, ставити і розв’язувати нові для майбутніх фахівців професійні задачі.

Одним з напрямків практичної підготовки студентів вищого педагогічного закладу освіти є використання методу мікровикладання, який допомагає майбутньому вчителю краще підготуватися до майбутньої діяльності, визначити рівень своїх знань, умінь і здібностей, набути певного рівня педагогічної майстерності.

Мікровикладання є одним з напрямків практичної професійної діяльності вчителя, що допомагає студентам краще усвідомити сутність педагогічних явищ. Моделюючи фрагмент практичної діяльності вчителя-предметника, майбутні вчителі розвивають свої здібності, набувають певного досвіду, вмінь та навичок. У студентів. Які активно беруть учать у підготовці і проведенні практичних занять з використанням методів мікровикладання та моделювання фрагментів виховних заходів, формуються такі якості, як комунікативність, емпатія, педагогічна інтуїція, самовладання, педагогічний оптимізм, що поєднуються з глибокими теоретичними педагогічними знаннями.

Щодо конкретних методів, то вивчаючи розділ “Загальні засади педагогіки” слід застосовувати слідуючі: теоретичні: категорійний аналіз понять “виховання”, “освіта”, “навчання”, “розвиток” шляхом співставлення, порівняння, аналізу, синтезу даних визначень названих понять, конструювання визначень; аналіз методів, структурування, систематизація. Практичні: розв’язання педагогічних задач, пов’язаних із поняттєвим апаратом педагогіки, моделювання педагогічних поняттєвих ситуацій, проблемні питання, тестові завдання; індивідуальні завдання, моделювання ситуацій педагогічного експерименту, ділова гра, розв’язування педагогічних задач.

Найбільш доцільні методи при вивченні розділу “Теорія навчання”: експрес-конроль, тест, індивідуальне опитування, фронтальне опитування, розв’язання педагогічних задач, проблемні питання, створення проблемних ситуацій, індивідуальні завдання, реклама періодичної педагогічної преси, конспектування педагогічної літератури, аналіз педагогічних понять, впорядкування схем, таблиць, фрагменту конспекту уроку, рольові ігри на педагогічні теми, ділова гра.

При вивченні розділу “Історія педагогіки” доцільним буде використання таких методів: експре-контроль, тест, індивідуальне ті фронтальне опитування, індивідуальні завдання, конспектування педагогічної літератури, вивчення педагогічної спадщини видатних педагогів.

Професія вчителя завжди була однією із найпочесніших у нашій країні. Вона наповнена великим ідейним змістом, бо тісно пов’язана із розв’язанням головних завдань суспільства. Аналіз світових тенденцій у галузі професійно-педагогічної освіти засвідчує зростання вимог до педагогічного професіоналізму і особистих якостей вчителя. На думку вчених, основними проблемами, з якими зустрічатимуться вчителі у цьому тисячолітті, є:

- постійне ускладнення змісту освіти, гарантування високого рівня освітніх стандартів;

- самостійна постановка і вирішення творчих і дослідницьких завдань;

- ускладнення проблем виховання;

- безперервне оволодіння прогресивними технологіями навчання і виховання, новими досягненнями вітчизняного і зарубіжного досвіду;

- розв’язання складних професійно-педагогічних проблем, які вимагають інтеграції знань, практичних умінь і навичок із таких суміжних з педагогікою наук, як філософія, психологія, медицина, релігієзнавство, економіка, правознавство, кібернетика та ін;

- робота в єдиному інформаційному середовищі, що передбачає раціональне використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.

Усе це може здійснювати лише вчитель з високою професійною компетентністю, розвиненими творчими, дослідницькими здібностями, високим рівнем інтелігентності, духовно-морального потенціалу, конкурентноздатності, ерудованості, здібностей до безперервної освіти.


Список використаної літератури

1. Болсун С. Вчительські манери: сутність та вимоги до них. Рідна школа, 2001р. №8, ст. 64.

2. Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика. Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2001. – 304с. – (Серия “Учебник нового века”)

3. Введение в специальность: учебное пособие для студентов педагогических институтов /Л.И. Рувинский, В.А. Кан-Калик, Д.М. Гришин и др. – М.: Просвещение, 1988. – 208с.

4. Вержбицкая М.А. Призвание. Книга для учителя: из опыта работы народного учителя СССР Г.Д. Лавровой. – М.: Просвещение, 1989 – 96с.

5. Вивчення розділу “Загальні основи педагогіки в педагогічному інституті”. За редакцією О.А. Дубасенюк та А.В. Іванченка, Житомир, 1994.

6. Вісник Житомирського педагогічного університету. Випуск 6. Житомир, 2000.

7. Вісник Житомирського педагогічного університету. Випуск 9. Житомир, 2002.

8. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 576с. (Альма-матер)

9. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1995. – 237 с.

10. А.А. Дубасенюк. Профессиональное становление педагога. – Житомир, 1993.

11. О.А. Дубасенюк. Психолого-педагогічні фактори професійного становлення вчителя. – Житомир, 1995.

12. Елканов С.Б. Профессиональное самовоспитание учителя: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1986 – 143с.

13. Красовицкий И.Ю. Готовность воспитывать. – К.: О-во “Знание” УССР, 1987. – 48с.

14. С.П. Логаческая. Дойти до каждого ученика. /под ред. Савченко А.Я. Киев: “Радянська школа”, 1990.

15. Львова Ю.Л. Творческая лаборатория учителя: Из опыта работы. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1985 – 158с.

16. Маркуша А.М. Если вы учитель: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1989. – 160с.

17. Методика вивчення дидактики у педагогічному інституті. За редакцією О.А. Дубасенюк та А.В. Іванченка. Житомир, 1994.

18. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 3-є видання, доповнене, 2001р. – 608с.